Рішення

від 18.10.2007 по справі 11/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.07                                                                                 Справа № 11/457.

Господарський суд Луганської області у складі судді  Москаленко М.О.,  при  секретарі Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи за позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікод", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Донбаська будівельна компанія", м. Луганськ

про стягнення  37 381 грн. 76 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Пташников С.В., дов. б/н від 01.08.2007

від відповідача –Сисак В.О., дов. б/н від 10.08.2007

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача                  6770 грн. 97 коп. заборгованості за договором будівельного підряду від 06.07.2006,  11807 грн. 60 коп. штрафу, 18803 грн. 19 коп. пені  у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору підряду.

В обґрунтування позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного сторонами  договору будівельного підряду, у відповідності з яким відповідач на замовлення позивача виконував роботи з устрою покрівлі при реконструкції дитячого садка під розміщення гуртожитку ЛНПУ ім. Т. Шевченка за адресою: м. Луганськ, кв. Ольховський, буд. 4. За доводами позивача 29.01.2007 сторонами був підписаний акт на зняття підрядних робіт, після чого відповідач не у повному обсязі сплатив суму заборгованості за договором, яка згідно з розрахунком позивача (том 1, а.с. 135) на час подання позову складає 6770 грн. 97 коп.: 3584 грн. 67 коп. – різниця між фактичною та документальною вартістю виготовлених відповідачем ферм, 614 грн. 96 коп. –заборгованість відповідача за спожиту під час виконання підрядних робіт електричну енергію, 2745 грн. 61 коп. –різниця між фактичною та документальною вартістю отриманих відповідачем послуг крану,            2165 грн. 92 коп. –різниця між сумою оплати за фактично використану відповідачем електричну енергію та  сумою оплати за електричну енергію, сплаченою останнім;  3620 грн. 26 коп. –сума податку на додану вартість, яка повинна була бути врахована відповідачем під час зазначення вартості неповернутих матеріалів. За доводами позивача він скористався наданим йому правом заявлення до стягнення з відповідача лише частини фактичної заборгованості останнього за укладеним сторонами договором будівельного підряду, а тому просить стягнути заборгованість у розмірі 6770 грн. 97 коп. .

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 2% від вартості робіт згідно пункту 9.5 договору у розмірі 11807 грн. 60 коп. та пені на підставі пункту 9.6 договору у розмірі 18803 грн.  19 коп.   

Письмовим відзивом на позовну заяву (том 1, а.с. 27) та додатковими письмовими поясненнями до нього відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Так, відповідач зазначив, що позивачем у порушення умов договору будівельного підряду не були виконані зобов'язання з надання авансу; роботи не були закінчені відповідачем у встановлений договором строк саме з вини позивача у справі,  твердження позивача про односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором не відповідає дійсності, тому відсутні підстави для нарахування суми штрафу: в порушення умов пункту 4.3.2 договору позивачем несвоєчасно було завершено устрій цегляної кладки, що унеможливило подальше виконання відповідачем підрядних робіт; належному виконанню відповідачем зобов'язань завадило погіршення погодних умов; позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, про що свідчить лист позивача від 12.01.2007 № 12 на адресу відповідача, яким позивач повідомив про припинення будівництва об'єкта.   

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив таке.

06.07.2006 сторонами у справі було укладено договір будівельного підряду (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого у порядку та на умова, визначених договором, Субпідрядник (відповідач  у справі) взяв на себе зобов'язання своїми силам та засобами, на власний ризик виконати та здати Генпідрядникові (позивачеві  у справі) роботи із устрою покрівлі при реконструкції дитячого садка під розміщення гуртожитку ЛНПУ ім. Т. Шевченка за адресою: м. Луганськ, кв. Ольховський, буд. 4 (далі –Об'єкт) відповідно до затвердженої проектно –кошторисної документації й в обумовлений договором строк, а Генпідрядник зобов'язався надати Субпідрядникові фронт робіт, передати затверджену проектно – кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняті і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів, які були придбані Субпідрядником за власний кошт і використані ним під час виконання робіт.

У відповідності з умовами пункту 2.1 договору позивач не пізніше 10.07.2006 повинен був надати відповідачеві фронт робіт, проектно –кошторисну документацію та аванс  у розмірі 2% від договірної ціни.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що договірна ціна (вартість) виконання будівельних робіт є динамічною і становить 590380 грн. та визначається на підставі кошторису, який є невід»ємною частиною договору.  

Згідно з пунктом 2.2. договору не пізніше 5 днів  після отримання фронту робіт, згаданої вище документації та авансу в передбаченому пунктом 2.1. договору розмірі  відповідач повинен був приступити до виконання робіт.

Протягом 30 днів з дня отримання авансу відповідач був зобов'язаний звітувати у письмовій формі по цілі його використання, а у випадку неповного використання повернути його залишок Генпідряднику (пункт 4.1.8 договору).

Умовами пункту 4.3.4 договору позивач був зобов'язаний своєчасно здійснювати комплектну передачу відповідачеві обладнання, матеріалів та виробів, постачання яких покладено на нього, згідно з графіками їхньої передачі, які повинні були бути узгоджені сторонами із термінами виконання будівельних робіт.

Як свідчать матеріали справи, відповідні графіки сторонами у справі не складалися.

Згідно з пунктом 4.3.5 договору позивач був зобов'язаний забезпечити своєчасний початок та безперервність фінансування робіт (за умови перерахування грошових коштів Замовником –ЛНПУ ім. Т. Шевченка).

У відповідності з умовами пункту 2.3 договору Субпідрядник повинен був завершити роботи не пізніше 15.11.2006.

Як зазначено вище, у відповідності з умовами пункту 2.1 договору позивач не пізніше 10.07.2006 повинен був надати відповідачеві аванс  у розмірі 2% від договірної ціни.

Згідно з ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Визначення авансу у Цивільному кодексі України відсутнє, тому суд у даному випадку керується наявними у інших спеціальних нормативних актах визначеннями.

Так, у відповідності з пунктом 2 Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 205 від 28.04.2001, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2001 за  № 433/5624, аванси за  будівельним  контрактом  -  грошові кошти або інші активи,  отримані  підрядником  у   рахунок   оплати   робіт,   що виконуватимуться за будівельним контрактом.

З матеріалів справи випливає, що обумовлений пунктом 2.1 договору аванс у строк до 10.07.2006 позивачем відповідачеві наданий не був. Вказаний факт не заперечується також і позивачем у справі.

Грошові кошти  перераховувалися позивачем на рахунок відповідача у справі вже після складення сторонами  у справі актів форми КБ-2В, тобто як оплата за вже виконані підрядні роботи.  

20.08.2006, 08.12.2006 сторонами у справі були складені та підписані акти приймання –здавання матеріалів поставки замовника відповідно на суми 12043 грн. 50 коп., 64068 грн. 00 коп., 22650 грн. 08 коп. Як було зазначено у вказаних актах, матеріали передавалися для здійснення робіт за договором підряду від 06.07.2007. Посилання на те, що вказані матеріали передавалися позивачем відповідачеві як аванс за договором підряду, у актах відсутнє. Враховуючи зміст поняття авансу, факт передачі матеріалів за вказаними актами  не може розцінюватися судом як  підтвердження факту надання позивачем відповідачеві авансу за договором. Надання вказаних матеріалів поза межами встановленого договором строку для надання авансу, а також чітке визначення сторонами призначення матеріалів (для здійснення робіт, а не для їх оплати) спростовує доводи позивача щодо доведеності факту надання відповідачеві авансу за договором.

У відповідності з листом позивача № 13 від 12.01.2007 (том 1, а.с. 44) у відповідача на момент припинення будівництва об'єкту, а саме станом на 12.01.2007, залишилися невикористані матеріали позивача на загальну суму 22749 грн. 49 коп.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми позову, у якому позивачем було визначено кожну складову частину суми боргу відповідача за позовом (том 1, а.с. 135-136), сума боргу відповідача за позовом містить такі складові: 3584 грн. 67 коп. –різниця між фактичною та документальною вартістю виготовлених відповідачем ферм, 614 грн. 96 коп. –заборгованість відповідача за спожиту під час виконання підрядних робіт електричну енергію, 2745 грн. 61 коп. –різниця між фактичною та документальною вартістю отриманих відповідачем послуг крану, 2165 грн. 92 коп. –різниця між сумою оплати за фактично використану відповідачем електричну енергію та  сумою оплати за електричну енергію, сплаченою останнім;  3620 грн. 26 коп. –сума податку на додану вартість, яка повинна була бути врахована відповідачем під час зазначення вартості неповернутих матеріалів.

Заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 614 грн. 96 коп. відповідачем у справі не заперечується та підтверджується підписаними представниками обох сторін актом.

Що стосується 3584 грн. 67 коп. –різниці між фактичною та документальною вартістю виготовлених відповідачем ферм, то вказана обставина обґрунтовується позивачем (том 1, а.с. 58) наявністю довідки Головного контрольно –ревізійного управління в Луганській області за результатами ревізії дотримання вимог законодавства в процесі використання Державних коштів, виділених на капітальне будівництво об'єктів та на виконання ремонтно-будівельних робіт в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за період з 01.09.2006. До матеріалів справи позивачем надана незасвідчена копія вказаної довідки (том 1, а.с. 60 – 67), яка не може бути належним доказом доводів позивача. Як зазначив позивач, у відповідності з приписами вказаної довідки  виготовлення відповідачем у даній справі металевих конструкцій (ферм) на виконання умов договору підряду не повинно було оформлюватися підписаними сторонами актами форми КБ-2В та включатися у вартість робіт за договором підряду, а повинно було оформлюватися відповідними окремими договорами купівлі-продажу без врахування кошторисного прибутку. Крім того, позивач зазначив, що згідно калькуляцій, підписаних відповідачем, вартість ферм складає 38496 грн. 00 коп., а у акті звірення розрахунків відповідач зазначив вартість ферм  42080 грн. 67 коп.

Вказані доводи відповідача є безпідставними та судом до уваги не приймаються з таких підстав.

Приписами ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу  закріплений принцип свободи договору, а саме те, що сторони  є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Складення сторонами у справі актів форми КБ-2В передбачене умовами укладеного сторонами договору будівельного підряду, іншими актами цивільного законодавства та не суперечить вимогам жодного нормативного акту, що регулює взаємовідносини сторін за договором будівельного підряду.

Крім того, стягнення з відповідача 3584 грн. 67 коп. на підставі різниці між підписаними відповідачем калькуляціями та актом звірення розрахунків суперечить умовам укладеного сторонами договору підряду, в якому чітко визначено, які саме документи є підставою для оплати роботи відповідача.  

За таких обставин вимога щодо стягнення з відповідача 3584 грн. 67 коп. на підставі висновків контрольно –ревізійного управління та акту звірення розрахунків, складеного відповідачем, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.  

2745 грн. 61 коп. –різниця між фактичною та документальною вартістю отриманих відповідачем послуг крану, заявлена позивачем до стягнення з відповідача необґрунтовано, оскільки вартість послуг вказаного крану  була погоджена сторонами під час складення акту форми КБ-2В за грудень 2006 року (том 1, а.с.38-41) та у подальшому змінена за власною ініціативою позивача на підставі взаєморозрахунків з іншою юридичною особою, яка надавала зазначений вище кран у користування сторонам у справі. Підписаним повноважними представниками сторін та засвідченим печатками підприємств актом здавання –приймання робіт, виконаних відповідачем за допомогою крану, зафіксована вартість робіт відповідача, яка становить без ПДВ               4258 грн. 03 коп., з ПДВ 5109 грн. 64 коп.

2165 грн. 92 коп. –різниця між сумою оплати за фактично використану відповідачем електричну енергію та  сумою оплати за електричну енергію, сплаченою останнім, відповідачем документально не підтверджена. Рахунок енергопостачальної організації за листопад 2006 року на суму  5123 грн. 81 коп. (том 1, а.с. 140) судом не може бути прийнятий до уваги як належний доказ того, що саме  відповідачем у справі було спожито активну електричну енергію 2 класу на суму 2835 грн. 73 коп.,  оскільки відсутні докази того, що відповідач у листопаді 2006 року одноособово споживав промислову активну електричну енергію 2 класу. Вказаний факт не зафіксований сторонами, оскільки за листопад 2006 року акт форми КБ-2В сторонами не складався, до матеріалі справи наданий не був, а в акті форми КБ-2В за грудень 2006 року витрати у вказаній сумі не зазначені.

З урахуванням викладеного у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

3620 грн. 26 коп. –сума податку на додану вартість, яка повинна була бути врахована відповідачем під час зазначення вартості неповернутих матеріалів, також заявлена позивачем до стягнення з відповідача необґрунтовано та без урахування вимог чинного податкового законодавства.

Так, пунктом 3.1  ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначене коло операцій платників податку на додану вартість, які є об'єктом оподаткування. Зокрема, до вказаного переліку включені поставки  товарів  та  послуг,  місце   надання   яких знаходиться  на митній території України

Вказаним Законом визначено, що поставка  товарів  - це будь-які операції, що здійснюються згідно  з  договорами  купівлі-продажу,  міни,  поставки та іншими цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу  прав власності  на  такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання,   а   також   операції  з  безоплатної  поставки  товарів (результатів  робіт)  та  операції  з  передачі майна орендодавцем (лізингодавцем)  на  баланс  орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати  та  передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідач у справі не є платником податку на додану вартість; операції з передачі відповідачеві матеріалів для здійснення будівельних робіт не передбачають переходу права власності на вказані матеріали; позивач у справі не є власником переданих відповідачеві будівельних матеріалів, оскільки їх власником є ЛНПУ ім. Т. Шевченка.

З урахуванням викладеного відповідач у справі не мав обов'язку визначати вартість переданих йому у використання матеріалів, а також повернутих матеріалів з урахуванням ставки податку на додану вартість, а тому вимога про стягнення з відповідача 3620 грн. 26 коп. задоволенню не підлягає.

Пункту 9.5 договору, яким передбачено, що за прострочення  передбачених договором строків виконання робіт за умови відсутності цьому перешкод з боку Генпідрядника, третіх осіб (в тому числі Замовника) або випадків, передбачених пунктом 2.3 договору, Субпідрядник сплачує Генпідрядникові штраф у розмірі 2% від вартості робіт.  На підставі умов вказаного пункту позивачем до стягнення з відповідача заявлено штраф у сумі 11807 грн. 60 коп.

Договором сторін було передбачено, що відповідач повинен був завершити роботу не пізніше 15.11.2006. Термін виконання робіт згідно умовами пункту 2.3 договору міг бути змінений у випадку виникнення обставин непереборної сили, невиконання або неналежного виконання Генпідрядником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання фронту робіт, проектної документації, ресурсів тощо), дій третіх осіб (в тому числі Замовника), виникнення інших обставин, що можуть вплинути на терміни виконання робіт.

Як свідчить лист позивача  вих. № 362 від 02.11.2006 (том 1, а.с. 43), адресований  ЛНПУ ім. Т. Шевченка, станом на 02.11.2007 на об'єкті не було позивачем у справі завершено цегляну кладку. Завершення кладки позивачем  повинно було передувати початку здійснення відповідачем обумовлених договором підряду робіт. Вказаний лист відповідача не містить відомостей щодо  вини позивача у затримці виконання робіт.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання  цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищення ціни роботи.

Пунктом 9.2 договору сторони встановили, що сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

З наявних у матеріалах справи листів відповідача на адресу позивача (том 1, а.с. 25, 42) випливає, що відповідачем вживалися усі можливі заходи для своєчасного виконання підрядних робіт.

Також під час оцінки обставин, що завадили відповідачеві своєчасно виконати обумовлені договором роботи, суд враховує довідку Луганського обласного центру з гідрометеорології (том 1, а.с. 23), у відповідності з якою протягом частини грудня  2006 року – січня 2007 року спостерігалися несприятливі погодні умови (дощ, вітер, зниження температури повітря, ожеледиця), при яких  правилами техніки безпеки заборонено виконання окремих видів будівельних робіт (п. 6.16, п. 12.13 Будівельних норм та правил ІІІ-4-80 «Техніка безпеки в будівництві»- заборона виконання електрозварювальних робіт під час дощу або снігопаду за умови відсутності навісу над електрозварювальним обладнанням та робочим  місцем електрозварника та виконання монтажних робіт на висоті у відкритих місцях, якщо швидкість вітру становить 15 м/с та більше, під час ожеледиці, грози чи туману).  

Крім того, несплата позивачем  передбаченого умовами договору авансу у встановлений договором строк ( до 10.07.2006) також повинна бути врахована під час оцінки обставин, що спричинили виконання будівельних  робіт на об'єкті поза межами встановленого договором строку.    

Матеріали справи, її обставини свідчать про відсутність вини відповідача у факті подовження  строків виконання обумовлених договором підрядних робіт, тому у задоволенні вимоги щодо стягнення з останнього суми штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

Також на підставі умов пункту 9.6 договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18803 грн. 19 коп. пені за прострочення повернення невикористаної частини авансу.

Вказана вище вимога щодо стягнення суми пені не ґрунтується на умовах договору та приписах чинного законодавства, оскільки розмір авансу та строки його надання  чітко визначені умовами договору, а залишок невикористаних матеріалів, що були повернуті відповідачем позивачеві після припинення будівельних робіт, не був авансом у розумінні умов договору та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти».  

Крім того, згідно листа позивача № 13 від 12.01.2007, що був надісланий на адресу відповідача, позивач заявляв вимогу щодо передачі невикористаних матеріалів замовника на суму 22749 грн. 49 коп. (том 1, а.с. 44, 153). Листом від 05.02.2007 (том 1, а.с. 79) відповідач просив  позивача направити на об'єкт повноважного представника з метою складання акту приймання –передачі матеріалів замовника, що були передані відповідачем під охорону позивача на знаходилися на території об'єкту. Як свідчать матеріали справи, запропоновані дії позивачем виконані не були, залишок матеріалів замовника позивачем прийнятий не був, хоч комісією з боку позивача і був складений акт від 05.02.2007 інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходилися на об'єкті Замовника (том 2, а.с. 4).

Таким чином, правові підстави для нарахування пені у даному випадку відсутні, тому вимога про її стягнення з відповідача не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими  матеріалами справи частково, а тому підлягають задоволенню у сумі 614 грн. 96 коп.  з віднесенням на сторони судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 837-838, 850 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

     1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Донбаська будівельна компанія», вул.. Оборонна, 99б, м. Луганськ, код  21834991, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод», вул. Херсонська, 31, м. Луганськ, код 21828499, заборгованість у сумі 614 грн. 96 коп., витрати зі сплати державного мита у  сумі                  6 грн. 15 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 94 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –23.10.2007.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко