Рішення
від 19.07.2022 по справі 595/731/21
БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/731/21

Провадження № 2/595/8/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2022 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,

позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом

та представника відповідача за зустрічним позовом,

адвоката Майки М.Б.,

відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом,

адвоката Пасічника А.З.,

третьої особа,яка незаявляє самостійнихвимог

на предмет спору, за первісним позовом ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Бучацькоїміськоїради,приватногонотаріусаБучацькогорайонногонотаріальногоокругуІванівЛесі Ігорівни,приватногонотаріусаБучацькогорайонногонотаріальногоокругуМаксимовичаСергія Васильовича,треті особи,якінезаявляютьсамостійнихвимогнапредметспору ОСОБА_3 ,КП«Бучацькебюротехнічноїінвентаризації»,протлумаченнязаповіту,встановленняюридичного факту,скасуваннясвідоцтвапроправонаспадщинузазаконом,скасуваннярішенняпродержавнуреєстраціюправавласності тавизнанняправа власностінамайновпорядку спадкуваннязазаповітомта зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 провизнання прававласності на1/3частину спадковогомайна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Бучацької міськоїради,приватного нотаріусаБучацького районногонотаріального округуІванів Л.І.,приватного нотаріусаБучацького районногонотаріального округу Максимовича С.В., треті особи,які незаявляють самостійнихвимог на предмет спору ОСОБА_3 , КП«Бучацьке бюро технічної інвентаризації»,про тлумаченнязаповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне спадкодавцю майно, до якого входить житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .Позивач у передбачений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Іванів Л.І. з метою оформлення прав власності на спадкове майно, проте згідно довідки № 25/01-24 від 25 січня 2021 року, виданої приватним нотаріусом, вказано, що нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане майно, оскільки у змісті заповіту ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Максимовичем С.В. 06 серпня 2013 року за реєстровим № 592, вказано: «1/2 (одну другу) частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_2 , я заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Таким чином після аналізу заповіту встановлено розбіжність між адресою будинку, яка зазначена у заповіті та у правовстановлюючих документах на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 24 січня 2017 року № 5 присвоєно Ѕ частині житлового будинку, який належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , адресу: АДРЕСА_1 . 28 січня 2017 року між ОСОБА_5 та сином позивача ОСОБА_3 укладено договір про розподіл майна, згідно якого будинок за адресою: АДРЕСА_2 розділено на дві частини, по одній частині кожній із сторін договору. Фактично Ѕ частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_2 , та житловий будинок адресою: АДРЕСА_1 є одним і тим же об`єктом нерухомості. З врахуванням наведеного позивач просить: здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_5 , посвідченого 06 серпня 2013 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимович С.В. за реєстровим № 592, встановивши, що волею ОСОБА_5 було заповісти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; встановити юридичний факт того, що адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є однією і тією ж адресою і належить одному і тому ж об`єкту житлової нерухомості - житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами; скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачу ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (у разі наявності); скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, скасувати право власності, скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.

31травня2021рокувідкритопровадження уданійсправі та призначеносправу допідготовчого судовогозасідання на18червня 2021року о12год00хв у порядку загального позовного провадження.

10 червня 2021 року через канцелярію Бучацького районного суду Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву Бучацької міської ради, згідно якого Бучацька міська рада просить розгляд справи проводити без участі представника міської ради та покладається на розсуд суду щодо прийняття рішення у даній справі.

17 червня 2021 року до Бучацького районногосуду Тернопільськоїобласті представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Пасічником А.З. подано відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як Ѕ частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок АДРЕСА_1 є різними за правовим статусом, конфігурацією та адресою місцезнаходження. Вважає, що заповіт, складений ОСОБА_5 06 серпня 2013 року, є зрозумілим та чітким. Застосована у тексті термінологія не допускає двозначного розуміння заповіту. Воля заповідача стосувалася 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 . Таке нерухоме майно не існує. Житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 набула у власність за життя 28 січня 2017 року. Жодного розпорядження відносно цього нерухомого майна на випадок своєї смерті вона не зробила, хоча не могла не знати, що це інше нерухоме майно, ніж те, що зазначене нею у заповіті від 06 серпня 2013 року, оскільки уклала договір поділу майна, виготовила технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомого майна. Крім цього, встановлення юридичного факту тотожності адрес та їх відповідності одному і тому ж об`єкту нерухомого майна є компетенцією органу місцевого самоврядування, втручання в діяльність якого не допускається. Встановлення такого юридичного факту суперечитиме існуванню заповіту, оскільки в такий спосіб буде викривлена воля заповідача, що є недопустимим.

17 червня 2021 року через канцелярію Бучацького районного суду Тернопільської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна.

В обґрунтуваннязустрічного позовузазначено,що, оскільки позов ОСОБА_1 стосується майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5 , а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 бажає скористатись правом, передбаченим ст. 193 ЦПК України. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне спадкодавцю майно, до якого входить житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом. Житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю, ОСОБА_5 . Згідно договору про поділ майна від 28 січня 2017 року у власність ОСОБА_5 перейшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . У заповіті, що складений ОСОБА_5 06 серпня 2013 року, наявне розпорядження щодо будинку АДРЕСА_2 . Станом на день смерті ОСОБА_5 не володіла будинком АДРЕСА_2 , натомість була власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 . Жодного розпорядження відносно цього нерухомого майна на випадок своєї смерті вона не зробила. Отже, у разі відсутності заповіту спадкування відбувається відповідно до черговості, встановленої законом. ОСОБА_2 та відповідачі є дітьми ОСОБА_5 і мають право на рівну частку у спадщині кожен, а саме по 1/3 будинку. При зверненні до нотконтори для оформлення спадщини на вказане майно, нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із зверненням представника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_3 із заявою щодо утримання у вчиненні нотаріальних дій та наміром звернутись до Бучацького районного суду для оспорювання спадкового майна, тому просить суд, визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 .

18 червня 2021 року канцелярією суду зареєстровано пояснення та заяву-відповідь третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог напредмет спору ОСОБА_3 . У поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, за адресою: будинок АДРЕСА_2 , та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є одним і тим же об`єктом нерухомості. Рішенням № 5 виконавчого комітету Бучацької міської ради від 24 січня 2017 року присвоєно Ѕ частині житлового будинку, який належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , адресу: АДРЕСА_1 . 28 січня 2017 року між ним, ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 укладено договір про розподіл майна, згідно якого будинок за адресою: АДРЕСА_2 розділено на дві частини, по одній частині кожній із сторін договору. Тобто адреса об`єкту нерухомості була змінена з метою ідентифікації належних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частин будинку після укладення договору про поділ, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суддіБучацького районногосудуТернопільськоїобластівід 28вересня 2021рокузустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 провизнання прававласностіна1/3частинуспадковогомайна прийнято в провадження,об`єднановоднепровадження зпервіснимпозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Бучацькоїміськоїради,приватногонотаріусаБучацькогорайонногонотаріального округуІванівЛ.І.,приватного нотаріусаБучацькогорайонногонотаріальногоокругуМаксимовичаС.В.,третіособи,якінезаявляютьсамостійнихвимогнапредмет спору ОСОБА_3 ,КП «Бучацькебюро технічноїінвентаризації»,протлумаченнязаповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

04жовтня 2021року доБучацького районногосудуТернопільськоїобласті позивачемза первіснимпозовом ОСОБА_1 подано відзивна зустрічнийпозов,згідно якогозаявлені зустрічніпозовні вимогивона невизнає.Зазначає,що післясмерті їхньоїз ОСОБА_2 матері ОСОБА_5 відкрилася спадщиназа заповітомна належнийїй житловийбудинок заадресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 у передбаченийзаконом строкзвернулася доприватного нотаріусаІванів Л.І.з метоюоформлення прававласності наспадкове майно.Оскільки нотаріусомвстановлена розбіжністьміж адресамижитлового будинку,яка зазначенав заповітіта управовстановлюючих документах, ОСОБА_7 звернулася досуду зпозовом протлумачення заповіту.Оскільки доскладеного 06серпня 2013року заповіту ОСОБА_5 , про тлумаченняякого поданопервісний позов, зміни не вносилися і заповіт не був визнаний недійсним, тому просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

01 листопада 2021 року позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, зазначених стороною відповідача ОСОБА_2 у попередньому розрахунку.

Згідно ухвали суду від 02 грудня 2021 року у вказаній цивільній справі за клопотанням позивача за первісним позовом ОСОБА_1 призначено судову будівельно-технічнуекспертизу та зупинено провадження.

11травня 2022року наадресу судунадійшов висновок експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1482/1483/1484/21-22 від 27 квітня 2022 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 травня 2022 року провадження у даній справі поновлено.

Згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2022 року підготовче судове засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Присутня всудовому засіданніпозивач запервісним позовом ОСОБА_1 позовнівимоги первісногопозову підтрималаповністю зпідстав,викладених уньому.Відносно задоволення зустрічного позову заперечила. Додатково пояснила, що після того, як їхня з ОСОБА_2 мати зламала ногу, позивач зателефонувала до сестри за допомогою, оскільки ОСОБА_2 мала автомобіль та мала змогу відвезти матір до лікарні. Витрати налікування матеріоплачувала такожсестра,оскільки в ОСОБА_1 на тойчас небуло коштів.Позивач,будучи закордоном,заробила коштита намагаласяповернути їхсестрі залікування матері,однак такошти невзяла.Через карантинніобмеження вонане маламожливості приїхатина похоронматері. ОСОБА_1 знала, що мати заповіла їй свій будинок, а тому після смерті матері вкладала у нього немалі кошти для того, щоб покращити житло.

Присутній всудовому засіданніпредставник позивачаза первіснимпозовом,адвокат МайкаМ.Б.первинний позовпідтримав вповному обсязі, надав пояснення, аналогічні до змісту позову,заперечував протизадоволення зустрічногопозову,вважає йогонеобґрунтованим.Додатково зазначив,що післясмерті ОСОБА_5 відкрилася спадщиназа заповітом,який єчинний. ОСОБА_1 у встановленомупорядку спадщинуприйняла тачерез розбіжністьміж зазначенимиадресами узаповіті таправовстановлюючому документіна житловийбудинок,нотаріус неможе видатисвідоцтво проправо наспадщину.

Присутня в судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 протипервісного позовузаперечила, зустрічний позов підтримала. Додатково пояснила, що під час Великодніх свят 2019 року позивач зателефонувала до неї та повідомила, що мати захворіла. Відповідач приїхала за мамою додому, відвезла її в лікарню в м. Івано-Франківськ на лікування. Позивач в лікарні була біля матері лише один день, більше вона не опікувалася матір`ю під час її лікування. Всі витрати по лікуванню мами несла відповідач, через що і мала великі борги, оскільки приходилось брати кошти в борг. Для позивача та її сина ОСОБА_3 мати відповідача була ніким, вони за життя її не поважали, ображали нецензурними словами. Коли мати померла, ОСОБА_2 зателефонувала до ОСОБА_1 та повідомила про смерть, на що та відповідала, щоб її не турбували. До дня смерті мати відповідача проживала разом з нею, ОСОБА_2 займалася лікуванням матері, а потім і її похоронами. Відповідачу було відомо, зі слів матері, про наявність заповіту, складеного в користь ОСОБА_1 . В 2019 році мати просила її забрати заповіт з її дому, а також привезти до неї нотаріуса для того, щоб змінити заповіт на інший, однак спочатку відповідач заперечувала проти цього, з тих підстав, що вважала, що мати зможе змінити заповіт після одужання, коли краще почуватиметься, а уже пізніше стан здоров`я матері не дозволяв їй укласти інший заповіт. Крім цього, матері відповідача було відомо, що заповіт не є дійсним, оскільки змінилася адреса спадкового майна.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , адвокат Пасічник А.З.протипервісного позовузаперечив. Додатково пояснив,що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки на день смерті ОСОБА_5 не володіла будинком АДРЕСА_2 , натомість була власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , однак жодного розпорядження відносно даного нерухомого майна вона не зробила. За відсутності заповіту спадкування відбувається відповідно до черговості, встановленої законом. Оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_5 , вони мають право на рівну частку у спадщині, а саме по 1/3 частині, тому просив суд, у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити та визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті матері ОСОБА_5 , а саме на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог на предмет спору- ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов підтримав. Пояснив, що позивач за первісним позовом є його матір`ю, а спадкодавець ОСОБА_8 була бабусею. ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який до укладення договору про поділ майна значився як Ѕ частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Його бабуся ОСОБА_8 не знала, що після присвоєння частині житлового будинку, яким вона володіла, номеру, їй потрібно було вносити зміни у заповіт. До кінця життя вона говорила, що її будинок вона заповіла ОСОБА_1 .

Представник відповідача за первісним позовом Бучацької міськоїради в судове засідання не з`явився, однак згідно поданого відзиву щодо прийняття рішення по справі покладається на розсуд суду та просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідачі за первісним позовом приватний нотаріусБучацького районного нотаріального округуІванів Л.І.,приватний нотаріусБучацького районного нотаріального округуМаксимович С.В. та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини, хоча про час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог на предмет спору- комунального підприємства«Бучацьке бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, третю особу, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 жовтня 1963 року, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати записана « ОСОБА_5 », в графі батько - « ОСОБА_10 ».

З витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян продержавну реєстрацію шлюбущодо підтвердженнядошлюбного прізвища,виданого 15квітня 2021року Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), слідує, що ОСОБА_9 після реєстрації шлюбу 04 серпня 1984 року із ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_12 ».

Із свідоцтвапро розірванняшлюбу серії НОМЕР_2 від 21 березня 1990 року, виданого Відділом ЗАГСУ Бучацького райвиконкому, вбачається, що 03 січня 1990 року шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 розірвано.

У відповідностідо витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян продержавну реєстрацію шлюбущодо підтвердженнядошлюбного прізвища,виданого 15квітня 2021року Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_13 після реєстрації шлюбу 18 травня 1991 року із ОСОБА_14 змінила прізвище на « ОСОБА_15 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 26 листопада 2020 року Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі мати записана « ОСОБА_5 », в графі батько - « ОСОБА_10 ».

Після реєстрації шлюбу із ОСОБА_16 ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_17 », про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане повторно 20 серпня 2020 року Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Судом встановлено, що 12 березня 2013 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 та ОСОБА_1 було укладено договір про поділ спадщини, який посвідчено приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. Предметом договору була спадщина, що залишилася після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно вказаного договору ОСОБА_3 успадкував після ОСОБА_10 Ѕ частку будинку, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтвапроправовласності серії НОМЕР_5 від09квітня2015року,виданогоприватним нотаріусомБучацькогорайонного нотаріальногоокругу МаксимовичемС.В.,зареєстрованого вреєстрі за№ 217,атакожзгідно ВитягузДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності,виданогоприватним нотаріусомБучацькогорайонного нотаріальногоокругу МаксимовичемС.В.09квітня 2015року,реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:291763961212,Ѕчастка житловогобудинку знадвірними будівлямита спорудами,загальноюплощею147,4кв.м,в томучислі житловою47,кв.м,щознаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 ,направіспільної частковоївласностіналежить ОСОБА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 24 січня 2017 року № 5 «Про розгляд заяви ОСОБА_5 про присвоєння адреси об`єктові містобудування (1/2 частині житлового будинку по АДРЕСА_2 )» присвоєно об`єктові містобудування (Ѕ частині житлового будинку), який належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: по АДРЕСА_2 , адресу - АДРЕСА_1 .

28 січня 2017 року між ОСОБА_3 (Сторона 1) та ОСОБА_5 (Сторона 2) укладено договір про розподіл майна, який посвідчено 28 січня 2017 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., зареєстровано в реєстрі за № 153. Згідно договору Сторони розділили майно, яке є об`єктом спільної часткової власності, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідності до п. 4 даного Договору у зв`язку з укладенням цього договору припиняється право спільної часткової власності на майно, що є предметом договору та

- у власність ОСОБА_3 переходить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 74,3 кв. м, житловою площею 23,5 кв. м, позначений в плані під літ. «А», тамбур під літ. «а», погріб під часткою будівлі під літ. «пдА», сарай під літ. «Б», сарай під літ. «В», у відповідності до технічного паспорта виготовленого комунальним підприємством «Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації», 29 грудня 2016 року, № 1870;

- у власність ОСОБА_5 переходить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,1 кв. м, житловою площею 24,0 кв. м, позначений в плані під літ. «А», тамбур під літ. «а», погріб під часткою будівлі під літ. «пдА», сарай під літ. «Г», сарай під літ. «Д», у відповідності до технічного паспорта виготовленого комунальним підприємством «Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації», 24 січня 2017 року, №11/17.

11 липня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_6 , виданим повторно 11 листопада 2020 року Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За життя ОСОБА_5 залишила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. 06 серпня 2013 року, наступного змісту: «Я, ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_7 , виданий 17.12.1998 року Бучацьким МВ УМВС України в Тернопільській області, ІДН НОМЕР_8 ), народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Ридодуби Чортківського району Тернопільської області та проживаю за адресою: будинок АДРЕСА_2 ), розуміючи значення своїх дій, без будь-кого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: 1/2 (одну другу) частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_2 я заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 13 листопада 2020 року, наданої приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., складений ОСОБА_5 заповіт номер у спадковому реєстрі 54843936, посвідчений 06 серпня 2013 року приватним нотаріусом Максимович С.В., за номером в реєстрі 592, чинний.

Як слідує із будинкової книги та довідок № 118, № 119 від 12 листопада 2021 року, виданих виконавчим комітетом Бучацької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті перебувала на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем на реєстраційному обліку перебували: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , невістка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та онуки: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

13 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_5 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13 листопада 2020 року, наданого приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., після смерті спадкодавця ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 194/2020.

23 листопада 2020 року ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_5 .

З інформації № 192 від 23 червня 2021 року, наданої КП «Бучацьким районним бюро технічної інвентаризації» щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , слідує, що після договору про поділ спадщини, посвідченого Максимовичем С.В., приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу, 20 березня 2013 року, було видано: свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_23 , приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу, 12 лютого 2014 року, на ім`я ОСОБА_3 ; свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_23 , приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу, 09 квітня 2015 року, на ім`я ОСОБА_5 . Технічні паспорти на Ѕ та Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами не видавалися. КП «Бучацьким РБТІ» виготовлявся технічний паспорт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , інвентарний номер №1870, від 29 грудня 2016 року, замовником якого був ОСОБА_3 , який видається замовнику в одному примірнику, та технічний паспорт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарний номер №11/17, від 24 січня 2017 року, замовником якого була ОСОБА_5 , який видається замовнику в одному примірнику.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. № 35/01-24 від 26 січня 2021 року, у зв`язку із зверненням представника по довіреності ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 , із заявою щодо утримання у вчиненні нотаріальних дій та наміром звернутися до Бучацького районного суду щодо оспорювання спадкового майна, видати свідоцтво про право на спадщину за законом - на часткужитлового будинкуз відповідноючастиною надвірнихбудівель таспоруд,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , є неможливим.

Згідно супровідного листа № 283/01-24 від 14 червня 2021 року, приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., на виконання ухвали суду від 31 травня 2021 року, надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначено інформацію про те, що будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 не здійснювалися.

З висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної №482/1483/1484/21-22, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 27 квітня 2022 року, слідує наступне:

- 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, площею 147,4м2, в т.ч. житловою площею 47,7м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав на підставі свідоцтва про право власності від 09 квітня 2015 року (НАМ 346972) ОСОБА_5 , є ідентичною (однаковою) частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, площею 74,3м2, в т.ч. житловою площею 23,5м2,згідно технічногопаспорту виготовленогоКП «Бучацькерайонне бюротехнічної інвентаризації»29грудня 2016року №1870,що розташованийза адресою: АДРЕСА_3 ,власником якогоза договоромпро поділмайна від28січня 2017року є ОСОБА_3 ,за виняткомпроведених внутрішніхперепланувань тапереобладнань, а саме: демонтовані кахельні печі у приміщеннях 2-4 та 2-5; розібрана перегородка, яка розділяла приміщення 2-5 і 2-6, та влаштовані дві роздільні перегородки, внаслідок чого влаштовані 2 житлових кімнати та коридор; у приміщенні 2-4 улаштовано перегородки, внаслідок чого утворено 2 приміщення - коридор та санвузол;

- 1/2 житлового будинку, площею 147,4м2, в т.ч. житловою площею 47,7м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав на підставі свідоцтва про право власності від 09 квітня 2015 року (НАМ 346972) ОСОБА_5 , є ідентичною (однаковою) частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, площею 73,1м2, в т.ч. житловою площею 24,0м2, згідно технічного паспорту виготовленого КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» 24 січня 2017 року №11/17, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого за договором про поділ майна від 28 січня 2017 року була ОСОБА_5 , за винятком проведених внутрішніх перепланувань та переобладнань, а саме: демонтовані кахельні печі у приміщеннях 1-4 та 1-5; розібрана перегородка, яка розділяла приміщення 1-3 і 1-4; у приміщенні 1-5 замурований дверний проріз між приміщеннями 1-3 та 1-5 та улаштований дверний проріз між приміщеннями 1 -5 та реконструйованого тамбуру 1-2.

Позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом, бажаючи прийняти спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , звернулася до приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. № 25/01-24 від 25 січня 2020 року, нотаріус позбавлений можливості видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з поданих представником спадкоємця документів, встановлено розбіжність між зазначеними адресами у заповіті та правовстановлюючих документах на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до частини статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, зі змісту статей55,124 Конституції Українитастатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвипливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до частини першоїстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу(частина перша та другастатті 1223 ЦК України).

Згідно частини першоїстатті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, якездійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (частини перша та другастатті 1234 ЦК України).

У частинах першій, другій, четвертійстатті 1236 ЦК Українипередбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно частинпершої,другої статті1247ЦК Українизаповіт складаєтьсяу письмовійформі,із зазначенняммісця тачасу йогоскладення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу (частина третя статті 1247 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Згідно частинпершої,другої,третьої,п`ятої,шостої,сьомої статті1254ЦК Українизаповідач маєправо убудь-якийчас скасуватизаповіт. Заповідачмає правоу будь-якийчас скластиновий заповіт.Заповіт,який булоскладено пізніше,скасовує попереднійзаповіт повністюабо утій частині,в якійвін йомусуперечить. Кожнийновий заповітскасовує попереднійі невідновлює заповіту,який заповідачсклав передним. Заповідачмає правоу будь-якийчас внестидо заповітузміни. Скасуваннязаповіту,внесення донього змінпровадяться заповідачемособисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З огляду на зазначене, заповіт є одностороннім правочином.

За змістомстатті 317 ЦК Україниправо розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Відповідно достатті 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно достатті 213 ЦК України.

Згідно зістаттею 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно пункту 2.1 Глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні за змістом вимоги до заповіту містяться в абзаці 2 пункту 1.6 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року 1298/20036.

Отже, об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений зі слів та словосполучень, що утворюють його текст.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19 (провадження № 61-8685св20) зазначено, що «відповідно до частини другоїстатті 1256 ЦК Українисуд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першоїстатті 1256 ЦК України. Оскільки суди у справі, що переглядається, встановили, що між спадкоємцями є спір щодо тлумачення заповіту, то відповідно до частини другоїстатті 1256 ЦК Українитлумачення заповіту здійснює суд. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини. При цьому частина другастатті 213 ЦК Українине допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20 (провадження № 61-14612св21) вказано, що «у частинах третій та четвертійстатті 213 ЦК Українивизначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленимистаттею 213 ЦК України. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності,сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

З правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 30 липня 2020 року в справі №378/1160/15-ц убачається, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.

При цьому, частина другастатті 213 ЦК України, не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановленістаттею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Отже, тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті.

Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Аналіз зазначених вище обставин свідчить про те, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не може іншим шляхом підтвердити волю спадкодавця ОСОБА_5 про її спадщину, як спадкоємця за заповітом, як шляхом тлумачення заповіту судом.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просить суд встановити, що волею ОСОБА_5 було заповісти належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання тлумачення правочину судом, враховується, що цивільне судочинство направлене на захист прав та інтересів громадян.

Заповіт від 06 серпня 2013 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. за реєстровим № 592, не змінений і не скасований, новий заповіт заповідачем не складено, тобто на момент смерті ОСОБА_5 заповіт від 06 серпня 2013 року був чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 13 листопада 2020 року, наданою приватним нотаріусом Іванів Л.І.

Як встановив суд, у складеному ОСОБА_5 заповіті, спадкодавець на випадок її смерті висловила свою волю про перехід права власності на належне їй майно, вказавши чітко, без помилок прізвище, ім`я, по батькові позивача та рік її народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З приводу зазначення у заповіті ОСОБА_5 адреси житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, то слід визнати, що після укладення договору про поділ спадщини ІНФОРМАЦІЯ_14 (між ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_3 успадкував Ѕ частку будинку за адресою: АДРЕСА_2 ), 06 серпня 2013 року був складений ОСОБА_5 заповіт на належну їй Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . 09 квітня 2015 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на Ѕ частку спільного сумісного майна подружжя житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . За заявою ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради № 5 від 24 січня 2017 року присвоєно Ѕ частині житлового будинку, яка належала ОСОБА_5 , адресу: АДРЕСА_1 . 28 січня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір про розподіл майна, згідно якого будинок за адресою: АДРЕСА_2 розділено на дві частини, по одній кожній із сторін договору.

Відповідно до висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ №482/1483/1484/21-22 від 27 квітня 2022 року 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, площею 147,4м2, в т.ч. житловою площею 47,7м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав на підставі свідоцтва про право власності від 09 квітня 2015 року (НАМ 346972) ОСОБА_5 , є ідентичною (однаковою) частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, площею 73,1м2, в т.ч. житловою площею 24,0м2, згідно технічного паспорту виготовленого КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» 24 січня 2017 року №11/17, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого за договором про поділ майна від 28 січня 2017 року була ОСОБА_5 , за винятком за винятком проведених внутрішніх перепланувань та переобладнань.

Встановлені судом обставини, що підтверджуються письмовими доказами, поясненнями, обґрунтовують та підтверджують волю спадкодавця за заповітним розпорядженням ОСОБА_5 на те, щоб спадкоємець ОСОБА_7 успадкувала після її смерті житловий будинок.

У спірному випадку тлумачення заповіту шляхом вказівки на те, що воля заповідача була спрямована на передання позивачу за первісним позовом житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не є спотворення волі заповідача, як про це зазначав в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, адвокат Пасічник А.З.

Інших осіб, які незалежно від змісту заповіту, мали б право на обов`язкову частку у спадковому майні, не виявлено.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені докази, суд вважає, що оскільки позивач дійсно є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняла своєчасно, заповіт від імені спадкодавця складений в передбаченому законом порядку, заповіт змінений не був, станом на час розгляду справи є чинним, іншим шляхом реалізувати свої спадкові права позивач не може, а тому необхідно здійснити тлумачення заповіту та визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 .

При постановленні рішення судом враховується те, що відповідно до вимогПостанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17 липня 2020територія колишнього Бучацького району Тернопільської області на даний час відноситься до Чортківського району Тернопільської області.

Вимога про встановлення юридичного факту того, що адреси АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є однією і тією ж адресою і належить одному і тому ж об`єкту житлової нерухомості - житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, до задоволення не підлягає, оскільки така позовна вимога є зайвою у зв`язку із наведеними висновками суду стосовно обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 в частині тлумачення заповіту.

Відповідно до позиції Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 540/147/17 саме по собі визнання юридичного факту в судовому порядку є непотрібним, якщо від цього факту не виникають, не змінюються чи не припиняються інші правовідносини.

Крім цього, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, видане відповідачу ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (у разі наявності), скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування права власності, скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , є передчасними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено доказами, здобутими під час розгляду справи, а саме інформацією № 283/01-24 від 14 червня 2021 року, наданою приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І., будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 не здійснювалися. Також в судовому засіданні представником відповідача за первісним позовом, адвокатом Пасічником А.З. підтверджено, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 відповідачу ОСОБА_2 не видавалось, як і не проводилась державна реєстрація права власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що первинний позов підлягає до часткового задоволення.

Відносно зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 провизнання прававласностіна1/3частинуспадковогомайна суд зазначає наступне.

У зустрічному позові відповідач просить суд: визнати за за нею, ОСОБА_2 ,право власностіна 1/3частину житловогобудинку знадвірними будівлямиза адресою: АДРЕСА_1 впорядку спадкуванняза закономпісля смертіматері, ОСОБА_5 .

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказане положення матеріального закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, суд може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, а відсутність такого порушення унеможливлює існування цивільного спору, що є підставою для відмови у позові.

Визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключає можливість спадкування ОСОБА_2 за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З врахуванням наведених вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку по відмову в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріусаБучацькогорайонногонотаріальногоокругуІванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріусаБучацькогорайонного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи,які незаявляють самостійнихвимогнапредметспору ОСОБА_3 ,КП «Бучацькебюротехнічної інвентаризації», протлумачення заповіту, встановленняюридичного факту,скасуваннясвідоцтвапро право наспадщинуза законом, скасування рішенняпро державнуреєстраціюправавласності тавизнанняправавласності намайновпорядку спадкуваннязазаповітом задовольнити частково.

Тлумачити заповіт від 06 серпня 2013 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. за реєстровим № 592, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_5 при складенні заповіту щодо розпорядження Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 було спрямовано щодо житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ою право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволеннізустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 провизнання прававласності на1/3частину спадковогомайна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 липня 2022 року.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач за первісним позовом: Бучацька міська рада, місцезнаходження: м. Бучач, майдан Волі, 1 Тернопільської області, 48400, ЄДРПОУ: 04058479.

Відповідач за первісним позовом: приватний нотаріусБучацького районногонотаріального округу Іванів ЛесяІгорівна, місцезнаходження: м. Бучач, вул. Підгаєцька, 12, Тернопільської області, 48400.

Відповідач за первісним позовом: приватний нотаріусБучацького районногонотаріального округу Максимович Сергій Васильович, місцезнаходження: м. Бучач, вул. Галицька, 23, Тернопільської області, 48400.

Третя особа за первісним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа за первісним позовом: комунальне підприємство«Бучацьке бюро технічної інвентаризації», місцезнаходження: м. Бучач, вул. Галицька,105 Тернопільської області, 48403, ЄДРПОУ: 14055571.

Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська

СудБучацький районний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення19.07.2022
Оприлюднено01.08.2022
Номер документу105486684
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —595/731/21

Ухвала від 21.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 01.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 01.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 22.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 17.10.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Червинська Марина Євгенівна

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 05.09.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Постанова від 10.08.2023

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

Ухвала від 24.07.2023

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Бершадська Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні