Постанова

від 17.08.2022 по справі 640/9792/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9792/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року та заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В

У травні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВ ТОВ «Агро-Інтер») звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, виконавча служба, Відділ), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. надіслати на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про існування спірних постанов позивач дізнався випадково з автоматизованої системи виконавчого провадження, оскільки вони на адресу НВ ТОВ «Агро-Інтер» відповідачем не направлялись. Окрім того, на думку представника позивача, спірні постанови суперечать вимогам Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесені у межах виконавчого провадження №37674119 на адресу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження №37674119; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка Сергія Сергійовича про стягнення витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень нуль копійок).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволені даних позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року скасовано в частині стягнення з відповідача на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних вимог - відмовлено.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 р. частково задоволено заяву ТОВ «Агро-Інтер» та стягнуто на користь позивача 10 000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 23 червня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене додаткове судове рішення щодо відшкодування на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з порушенням процесуального права іншої сторони - відповідача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх неспівмірності. Суд апеляційної інстанції наведені обставини залишив поза увагою та вказану помилку не виправив, окрім того, застосував принцип співмірності без врахування частини шостої статті 134 КАС України.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції суд також вирішив питання щодо відшкодування на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з порушенням процесуального права іншої сторони - відповідача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх неспівмірності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року, а також заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 серпня 2022 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що заяву про ухвалення додаткового рішення про понесення витрат на правничу допомогу в суду першої інстанції відповідачу не направлено, а тому у відповідач була відсутня можливість подати заяву чи клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги.

Керуючись нормами частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції з метою забезпечення права відповідача подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а також висловити свою позицію з цього питання, надати необхідні докази, направив на електронну адресу відповідача копії заяв від 31 грудня 2020 року та від 23 червня 2021 року про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідач скориставшись свої правом, надіслав на електронну адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У зазначеному клопотанні представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні заяв НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат позивачем на правничу допомогу.

Окрім цього зазначає, що послуги, які вказані в акті від 09.07.2020 року з проведення юридичного аналізу документів, формування правової позиції не можуть бути віднесені до правничої допомоги.

Щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суду апеляційної інстанції, представник відповідача зазначає, що ці послуги є тотожними та фактично свідчать про штучне збільшення обсягу робіт адвоката.

Щодо написання відзиву на апеляційну скаргу, на який адвокатом було потрачено 27 год. та за написання якого адвокат просить 27 000 грн., не є співмірним на думку представника відповідача із складністю справи, з огляду на те, що доводи відзиву переважно цитують заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі та є завищеними.

Від представника позивача - адвоката М.М.Васюка на електронну адресу суду 17.08.2022 року надійшло клопотання, в якому представник просить залишити без розгляду клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що воно подано Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), яке не є учасником та апелянтом у справі №640/9792/20, а також немає жодного процесуального статусу у даній справі.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання не вбачає підстав для залишення його без розгляду, оскільки клопотання підписане представником Сазоновим Дмитром Костянтиновичем, який діє на підставі довіреності від 21.10.2021 року та представляє інтереси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатським об`єднанням «Щиглов і партнери» укладено договір про надання правової допомоги від 22.04.2020 року.

На підтвердження здійснення понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 22 квітня 2020 року №22-04/3, укладеного між науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» та адвокатським об`єднанням «Щиглов і партнери»;

- копію додатку № 1 від 22 квітня 2020 року по договору № 22-04/3 про надання правової допомоги від 22.04.2020;

- копію ордеру на надання правової допомоги від 22 квітня 2020 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 18 травня 2017 року серії КВ № 5900;

- копію акту наданих послуг від 09.07.2020 згідно договору № 22-04/3 про надання правової допомоги від 22.04.2020;

- копію звіту про обсяг наданих послуг від 09.07.2020 згідно договору № 22-04/3 про надання правової допомоги від 22.04.2020;

- копію рахунку № 102 від 09.07.2020;

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 55 від 09.07.2020 на суму 30 000,00 грн.;

- копію довідки № 1/09-07-2020 від 09.07.2020 року.

Відповідно до пункту 1 додатку №1 від 22 квітня 2020 року по договору № 22-04/3 про надання правової допомоги від 22.04.2020, розмір гонорару адвокатського об`єднання за надані послуги згідно цього договору є фіксованим та складає 30 000, 00 грн., сплачується клієнтом в порядку пункту 5.2 договору.

Витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у наступних розмірах:

1. Юридичний аналіз документів, формування правової позиції - вартістю 5000,00 грн.;

2. Підготовка та подання адміністративного позову від 30.04.2020 року - вартістю 12 500 грн.;

3. Підготовка заяви та подання заяви про усунення недоліків адміністративного позову від 22.05.2020 року - вартістю 2 500 грн.;

4. Підготовка та подання клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від 05.06.2020 року - вартістю 5 000 грн.;

5. Підготовка та подання заяви про розгляд справи без участі позивача від 12.06.2020, 30.06.2020 року - вартістю 2 500 грн.;

6. Уточнення інформації про судовий розгляд справи в суді 1-ої інстанції - вартістю 2 500 грн.

При цьому, відповідачем у апеляційній скарзі на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 року зазначено, що підготовка та подання позивачем клопотань у справі не стосується предмету спору, а уточнення інформації про судовий розгляд справи за своєю суттю не є правничою допомогою, оскільки взагалі не потребує застосування спеціальних професійних знань.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Так, оцінюючи зміст позовної заяви, за складання якої відповідно до зазначеного акту наданих послуг позивачем сплачено 12 500,00 грн., колегія суддів звертає увагу на те, що з 11 аркушів позовної заяви виклад фактичних обставин спору займає 5 сторінок.

Стосовно підготовки заяви про усунення недоліків, клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, заяви про розгляд справи без участі позивача, за які позивач сплатив адвокату у сумі разом 10 000 грн., суд зазначає, що така сума є необґрунтованою з огляду на те, що оцінюючи зміст і якість підготовлених адвокатом процесуальних документів, їх підготовка не займала значного часу та зусиль на виготовлення, зважаючи на об`єми таких процесуальних документів.

На думку суду, заявлені позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, значенням справи для сторони.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача та зазначає, що з огляду на надані до суду документи, незначну складність адміністративної справи, обсяг та зміст позовної заяви і поданих у справі клопотань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 10 000грн. за підготовку позову та його подання в суд.

Апеляційний суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду по справі № 520/7431/19 від 19 листопада 2020 року.

Щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. за ведення справи в суді апеляційної інстанції від 23.06.2021 року, колегія суддів вважає, що вона також підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Обґрунтовуючи подану заяву та надавши до суду апеляційної інстанції звіт про обсяг наданих послуг згідно договору №40 адвокат Васюк М.М. зазначив, що ним надано наступну професійну правничу допомогу:

- проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта, а також аналіз апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 року (з години) - вартість 3000,00 грн.;

- підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 08.05.2021 та від 13.05.2021 року ( 1 година) - вартість 1000, 00 грн.;

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (27 годин) - вартість 27 000, 00 грн.

Суд апеляційної інстанції встановив, що представником позивача разом із заявою додано докази надсилання копії заяви сторонам, що підтверджується описами вкладення.

Представник відповідача скористався своїм правом на подачу заперечень щодо таких вимог та подав до суду апеляційної інстанції клопотання про залишення без розгляду заяви Науково-виробничого ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем пропущено строк подачі доказів, які стосуються розміру судових витрат, оскільки постанову прийнято Шостим апеляційним адміністративним судом 11.06.2021 року, а заяву подано 21.06.2021 року.

Представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких представник посилаючись на правову позицію Верховного Суду, не погоджується із доводами відповідача про пропущення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у справі №140/2024/19 від 18.06.2020 року у разі, якщо особа не була присутня при ухваленні судового рішення, то процесуальний строк відраховується з моменту, коли особа отримала рішення суду або дізналась про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, а копію постанови позивач отримав 16.06.2021 року, що підтверджується трек-номером поштового відправлення №0102933653584, таким чином представником позивача заяву подано в межах п`ятиденного строку.

Оцінивши витрати позивача в суді апеляційної інстанції з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання адвоката Васюка М.М. про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 10 000 грн.

Перевіривши обставини вказані у заяві, з урахуванням наведених вище норм матеріального права та практики Верховного Суду у зазначених вище справах, колегія суддів зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За такого правового регулювання та обставин справи, враховуючи, що принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції підлягають частковому відшкодуванню.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 134, 139, 315, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року скасувати в частині стягнення з відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних вимог - відмовити.

В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 залишити без змін.

Заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» понесені витрати на правничу допомогу адвоката у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.О.Аліменко

Суддя О.М.Оксененко