Ухвала

від 22.03.2023 по справі 640/9792/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/9792/20

адміністративне провадження № К/990/6463/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" у справі №640/9792/20 залишено без руху.

Визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та установлено скаржнику строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Копію ухвали Верховного Суду від 28 лютого 2023 року скаржник отримав 03 березня 2023 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

16 березня 2023 року на виконання ухвали про залишення без руху, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку.

Проте, ухвалами Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року, від 07 листопада 2022 року, від 13 грудня 2022 року, від 24 січня 2023 року Верховний Суд повертав касаційні скарги у справі №640/9792/20, з підставі їх невідповідності вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Скаржник у поданому клопотанні зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Крім того, у поданому клопотанні автор касаційної скарги перелічує ухвали Верховного Суду у різних справах (аркуші 2-26 тексту клопотання), у яких Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновив його.

Вважає, що це є обґрунтованою підставою для можливості поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів зазначає таке.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним.

Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Також скаржник повинен довести, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Водночас, Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення сторони, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Щодо посилань на різні ухвали Верховного Суду, в яких поновлено строк на касаційне оскарження, Суд звертає увагу, що результат вирішення у кожній справі з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів і це є право, а не обов`язок Суду (судді) поновлювати строк на касаційне оскарження.

Крім того, автор касаційної скарги зазначає, що 24 лютого 2022 року Законом України №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон), відповідно до пункту 31 частини 1 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року, яким в Україні введено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, в подальшому Указом Президента України № 133/20222 військовий стан продовжено до 25 травня 2022 року. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року №341 воєнний стан в Україні продовжено до 25 серпня 2022 року.

Скаржником зазначено, що в умовах воєнного стану працівники Адвокатського об`єднання «ВР Партнерс» не мали змоги займатись звичайними справами, в тому числі здійснювати написання процесуальних документів та приймати участь в судових засіданнях, адже приймали активну участь в заходах з метою збереження життя та здоров`я громадян та територіальної цілісності України.

Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Крім того, як вбачається з матеріалів цієї касаційної скарги скаржник з серпня 2022 року чотири рази звертався з касаційною скаргою у справі №640/9792/20.

Проте, через відсутність належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження Верховний Суд прийняв ухвали від 04 жовтня 2022 року, від 07 листопада 2022 року, від 13 грудня 2022 року, від 24 січня 2023 року про повернення поданих касаційних скарг.

Таким чином, спростовується посилання касатора, що через введення воєнного стану у нього була відсутня можливість написання процесуальних документів.

Отже, наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Суд касаційної інстанції враховує тривалість пропущеного строку - майже шість місяців з дати ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, а також обставини пропуску строку звернення до суду, зазначені у касаційній скарзі, які залежали виключно від волі скаржника.

При цьому, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій Судом не встановлено.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Таким чином, наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судового рішення не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про поновлення строку на касаційне оскарження.

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова