Постанова

від 18.10.2023 по справі 640/9792/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/9792/20 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № 37674119 на адресу позивача;

- зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С. надіслати на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № 37674119;

- визнати протиправною та скасувати постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № 37674119.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесені у межах виконавчого провадження №37674119 на адресу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження №37674119; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка Сергія Сергійовича про стягнення витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 присуджено за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2021 додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 скасовано в частині стягнення з відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних вимог відмовлено; в іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка Сергія Сергійовича про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119, та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволені даних позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 залишено без змін.

В подальшому, НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просило стягнути з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» понесені витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 у розмірі 30 000, 00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз положень ст. 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно до положень ч.ч. 1-6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 13.07.2021 № 60, укладеного між науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» та адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс», копію додатку № 1 від 13.07.2021 до договору від 13.07.2021 № 60 про надання правової допомоги, копію акту наданих послуг від 16.09.2021 згідно договору від 13.07.2021 № 60 про надання правової допомоги, копію звіту про обсяг наданих послуг від 16.09.2021 згідно договору від 13.07.2021 № 60 про надання правової допомоги.

Відповідно до умов пункту 1.2 договору від 13.07.2021 № 60 про надання правової допомоги клієнт дає завдання, а адвокатське об`єднання зобов`язується відповідно до завдання клієнта надавати йому юридичні послуги за відповідну плату.

Згідно з пунктом 5.1 договору плата за надані адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів наданих послуг згідно переліку вартості послуг зазначених у додатках, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 1 додатку № 1 від 13.07.2021 до договору від 13.07.2021 № 60 про надання правової допомоги, розмір гонорару адвокатського об`єднання за надані послуги згідно цього договору є фіксованим та складає 30 000, 00 грн., сплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку.

У відповідності до акту наданих послуг від 18.06.2021 сторони погоджують те, що адвокатським об`єднанням надано клієнту наступну професійну правничу допомогу, а саме:

1) проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі, аналіз апеляційної скарги;

2) підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи;

3) підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Так, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, ціну позову, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, обсяг задоволених судом позовних вимог, а також клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 10 000, 00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000, 00 грн. та наявність підстав для часткового задоволення заяви науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 252, 325, 328-331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити у справі за адміністративним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови - додаткову постанову наступного змісту:

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: 54056, м. Миколаїв, пр-т. Миру, 46/1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (код ЄДРПОУ 31306940, адреса: 01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 11) понесені витрати на правничу допомогу адвоката у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000, 00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.