Ухвала

від 04.10.2022 по справі 640/9792/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

04 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 640/9792/20

адміністративне провадження № К/990/25651/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВ ТОВ «Агро-Інтер») звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, виконавча служба, Відділ), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. надіслати на адресу позивача постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року, про стягнення виконавчого збору від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні №37674119.

22 грудня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С., яка полягає у невчиненні дій щодо надсилання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесені у межах виконавчого провадження №37674119 на адресу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер».

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка С.С. про стягнення виконавчого збору від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження №37674119.

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Квашенка Сергія Сергійовича про стягнення витрат виконавчого провадження від 26.11.2019, винесену у межах виконавчого провадження № 37674119.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

26 січня 2021 року додатковим рішенням Окружного адміністративного суду присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень нуль копійок).

18 серпня 2022 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року скасувати в частині стягнення з відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні даних вимог відмовлено.

В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року залишити без змін.

Заяву Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції задоволено частково.

Стягнуто з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» понесені витрати на правничу допомогу адвоката у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

На зазначену постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 вересня 2022 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Позивач лише обмежився частковим цитуванням частини третьої та частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №640/9792/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - приватне підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови- повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова