Рішення

від 16.08.2022 по справі 912/209/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 рокуСправа № 912/209/21 (912/3037/21) Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Лещенко О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/209/21 (912/3037/21)

за позовом: Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005) в особі арбітражного керуючого Різник Олександра Юрійовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1939 від 08.01.2020)

до відповідачів:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стед Інвест" (с. Бережинка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27605);

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

ОСОБА_4 (АДРЕСА_18);

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 );

ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 );

ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 );

ОСОБА_8 (АДРЕСА_19);

ОСОБА_9 (АДРЕСА_18);

ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 );

ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 );

ОСОБА_12 (АДРЕСА_20);

ОСОБА_13 ( АДРЕСА_9 );

ОСОБА_14 ( АДРЕСА_10 ),

ОСОБА_15 ( АДРЕСА_11 ),

ОСОБА_16 ( АДРЕСА_12 ),

ОСОБА_17 ( АДРЕСА_13 ),

ОСОБА_18 ( АДРЕСА_14 ),

ОСОБА_19 (АДРЕСА_18)

про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації прав оренди, визнання права оренди на земельні ділянки

в межах справи №912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (вул. Юрія Липи, 4, м. Кропивницький, 25005)

Представники учасників справи

від позивача - арбітражний керуючий Різник О.Ю. (в режимі відеоконференції);

від відповідачів:

ОСОБА_13 - ОСОБА_13 , особисто;

від інших відповідачів - участі не брали;

від кредиторів: ТОВ "Інформаційно-торговий Дім-ЛС" - Шведов С.П., адвокат, ордер серії ВА №1030621 від 26.07.2022;

від інших кредиторів - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі №912/209/21 про банкрутство Приватного підприємства "Вісмут" (далі - ПП "Вісмут", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (далі - арбітражний керуючий Різник О.Ю.) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. У справі призначено попереднє засідання суду.

21.10.2021 до суду надійшла позовна заява ПП "Вісмут в особі арбітражного керуючого, розпорядника майна Різник О.Ю. (позивач) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стед Інвест", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (відповідачі) про визнання недійсними правочинів боржника ПП "Вісмут" згідно наведеного в позові переліку, про скасування записів про державну реєстрацію речових прав - права оренди за ТОВ "Стед Інвест" на земельні ділянки згідно наведеного в позові переліку та про зобов`язання державного реєстратора поновити записи про державну реєстрацію речових прав - оренди земельних ділянок ПП "Вісмут" згідно наведеного в позові переліку.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що спірні угоди про дострокове розірвання договорів оренди мають ознаки фіктивних правочинів, оскільки угоди не мали на меті отримання прибутку ПП "Вісмут". Ці правочини не мали ні правової, ні фактичної мети для ПП "Вісмут". У період вчинення правочинів ПП "Вісмут" мало борги перед кредиторами, по відношенню до підприємства були відкриті виконавчі провадження. Після вчинення правочинів боржник втратив можливість здійснювати господарську діяльність, втратив платоспроможність. Керівник ПП "Вісмут" діяв недобросовісно, розуміючи, що у разі використання земель і отримання прибутків від такого використання потрібно буде виконувати зобов`язання і погашати борги перед кредиторами за рахунок коштів від продажу с/г продукції.

Також зазначено, що після відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Вісмут" та вжиття судом відповідних забезпечувальних заходів, керівник ПП "Вісмут" не мав права вчиняти дії для зменшення активів ( в т.ч. прав оренди) боржника.

Нормативним обґрунтуванням підстав позову наведено посилання на ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

В позові також наведено посилання на практику Верховного Суду щодо фраудаторного правочину.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №912/209/21 про банкрутство ПП "Вісмут". Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

13.06.2022 до суду надійшла заява позивача від 10.06.2022 про зміну предмета позову.

В підготовчому засіданні 17.06.2022 постановлено ухвалу, відповідно до якої прийнято заяву ПП "Вісмут" в особі арбітражного керуючого Різник О.Ю. від 10.06.2022 про зміну предмета позову та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахування вказаної заяви, а саме з вимогами про:

- визнати недійсними правочини боржника ПП "Вісмут" згідно переліку:

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0037, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_1 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0131, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_6 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0245, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_2 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:5001, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_3 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:5008, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_4 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0054, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_5 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880901:02:000:0196, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_7 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0060, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_8 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880901:02:000:0164, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_9 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0068, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_10 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0028, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_22 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0114, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_12 ;

угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0371, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_23 ;

договір оренди землі із кадастровим номером 3522880900:02:000:1084 від 05.01.2021, серія та номер: б/н, між ТОВ "СТЕД ІНВЕСТ" та ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:5022, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_17 ;

угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:0370, серія та номер: б/н, виданий 04.01.2021, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_18 ;

угоду від 04.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3522880900:02:000:1189, серія та номер: б/н, між Приватним підприємством "Вісмут" та ОСОБА_19 ";

- скасувати державну реєстрацію прав оренди ТОВ "СТЕД ІНВЕСТ" (код 43526927), як орендаря, на земельні ділянки згідно наступного переліку:

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0245, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 01.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5001, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 01.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5008, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 01.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0054, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 01.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0131, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 01.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880901:02:000:0196, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0060, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880901:02:000:0164, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0068, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0028, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0114, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 16.03.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0371, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 28.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:1084, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 24.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5022, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 28.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0370, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 28.04.2021;

право оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:1189, дата державної реєстрації за ТОВ "Стед Інвест" 07.07.2021.

- визнати за ПП "Вісмут" (код 31276115), як орендарем, права оренди на земельні ділянки згідно переліку:

номер запису про інше речове право: 36861741 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0037 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 37157850 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0245 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36840160 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5001 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36823621 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5008 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36385156 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0054 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36879286 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0131 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36843157 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880901:02:000:0196 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 29391363 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0060 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36876319 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880901:02:000:0164 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 36877648 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0068 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 14171239 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0028 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 14622486 (спеціальний розділ) про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0114 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 14641993 (спеціальний розділ) про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0371 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 41725313 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:1084 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 14618627 (спеціальний розділ) про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:5022 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 14054608 (спеціальний розділ) про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:0370 за ПП "Вісмут", код 31276115;

номер запису про інше речове право: 42897539 про реєстрацію права оренди земельної ділянки к.н. 3522880900:02:000:1189 за ПП "Вісмут", код 31276115.".

Відповідачем ОСОБА_14 подано відзив на позовну заяву, в якому повідомлено, що будь-який договір з ТОВ "Стенд Інвест" нею не підписувався, а тому визнання його недійсним є необхідним (том ІІІ а.с. 103).

16.12.2021 до суду на запит останнього подано інформацію Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетину кордону відповідачем Бердишевою Вікторією (том ІІ а.с. 122).

Відповідачами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_25 13.01.2022 подано письмові пояснення, в який зазначено, що будь-які угоди про дострокове припинення договорів оренди землі з ПП "Вісмут" та договори оренди земельних ділянок з ТОВ "Стед Інвест" не підписувались (том ІІІ а.с. 206-214).

11.01.2022 відповідачем ОСОБА_11 подано заяву про визнання позову в частині земельної ділянки, яка належить вказаному відповідачу (том ІІІ а.с. 215-231). У поданій заяві зазначено про підробку угоди про дострокове розірвання договору та договору оренди з ТОВ "Стед Інвест".

17.06.2022 відповідачами ОСОБА_18 та ОСОБА_13 подано заяви про визнання позову повністю (том V а.с. 65, 66).

В підготовчому засіданні 17.06.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2022.

19.07.2022 від арбітражного керуючого Різник О.Ю. надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог про визнання за ПП "Вісмут" права оренди на земельні ділянки (том V а.с. 171-174).

20.07.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановлено протокольну ухвалу про прийняття та врахування пояснень арбітражного керуючого Різник О.Ю. в частині зазначеної інформації до кого саме з відповідачів пред`явлено вимогу про визнання за ПП "Вісмут" права оренди на земельні ділянки, в іншій частині пояснення залишено без розгляду на підставі ст. ст. 118, 161, 207 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.07.2022 оголошено перерву до 17.08.2022.

17.08.2022 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

17.08.2022 відповідачем ОСОБА_13 подано заяву, в якій зазначено, що договір оренди землі нею не підписувався.

В судовому засіданні арбітражним керуючим Різник О.Ю. позовні вимоги, з урахуванням зміни предмета позову, яка прийнята судом згідно ухвали від 17.06.2022, підтримано повністю.

Присутніми в засіданні суду 20.07.2022 представником відповідача ОСОБА_26 позовні вимоги щодо земельної ділянки, яка належить вказаному відповідачу, підтримано.

Присутньою в засіданні суду 20.07.2022 та 17.08.2022 відповідачем ОСОБА_13 позовні вимоги щодо земельної ділянки, яка належить вказаному відповідачу, підтримано.

Присутнім в засіданні суду 20.07.2022 та 17.08.2022 представником кредитора ТОВ "Інформаційно-торговий дім-ЛС" позовні вимоги підтримано, однак заявлено, що заявлені вимоги не відповідають інтересам кредиторів.

Інші відповідачі та кредитори у справі про банкрутство в засідання суду не з`явились, про причини відсутності суд не повідомлено, будь-які заяви, клопотання, відзив тощо від інших учасників справи не надходили.

Суд вважає всіх учасників справи такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується обставинами надсилання процесуальних документів на відповідні адреси учасників у справі, у тому числі, на адреси відповідачів фізичних осіб за їх місцем реєстрації, встановленої судом згідно наданої до суду інформації Державної міграційної служби України (том ІІІ а.с. 85-86).

За правилами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За вказаних обставин та враховуючи гранично визначені строки розгляду справи, суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.08.2022 за відсутності відсутніх представників учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування.

Згідно отриманої арбітражним керуючим Різник О.Ю. інформації з Державного реєстру речових прав, яка долучена до матеріалів справи, наявна реєстрація припинення права оренди ПП "Вісмут" на земельні ділянки за кадастровими номерами: 3522880900:02:000:0037. 3522880900:02:000:0245, 3522880900:02:000:5001, 3522880900:02:000:5008, 3522880900:02:000:0054, 3522880900:02:000:0131, 3522880901:02:000:0196, 3522880900:02:000:0060, 3522880901:02:000:0164, 3522880900:02:000:0068, 3522880900:02:000:0028, 3522880900:02:000:0114, 3522880900:02:000:0371, 3522880900:02:000:1084, 3522880900:02:000:5022, 3522880900:02:000:0370, 3522880900:02:000:1189 (том ІІ а.с. 76-80, 86-89, 95-100, 106-111, 115-119, 125-130, 136-140, 146-149, 155-159, 165-169, 175-178, 183-186, 189-192, 195-203, 206-211, 214-217, 221-224).

Відомості про припинення прав внесено до реєстру після відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Вісмут" (ухвала від 05.02.2021 № 912/209/21) на підставі поданих директором ПП "Вісмут" заяв та угод про дострокове розірвання договорів про оренду вищевказаних земельних ділянок від 04.01.2021 між ПП "Вісмут" і власниками відповідних земельних ділянок (том ІІ а.с. 75, 81-82, 85, 90-91, 94, 101-102, 105, 114, 120-121, 124, 131-132, 135, 141-142, 145, 150-151, 154, 160-161, 164, 170-171, 174, 179-180, 220, 225-226, том ІV а.с. 8, том V а.с. 9-11).

Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3522880900:02:000:1084 - на підставі договору оренди землі (том V а.с. 12-16).

За змістом оспорюваних угод про дострокове розірвання договорів оренди землі від 04.01.2021 орендодавці фізичні особи, які є власниками земельних ділянок, та орендар ПП "Вісмут" спільно вирішили достроково розірвати договори оренди земельних ділянок.

За оспорюваним договором оренди землі від 05.01.2021 орендодавці ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , які є власниками земельної ділянки кадастровий номер 3522880900:02:000:1084, надали, а орендар ТОВ "Стед Інвест" прийняв у строкове платне користування земельну ділянку зі строком дії на 15 років.

Згідно залученої до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав, право оренди на вищезазначені земельні ділянки до його припинення було зареєстровано за ПП "Вісмут", а після припинення - за ТОВ "Стед Інвест" на підставі договорів оренди від 05.01.2021.

Предметом розгляду є дослідження відповідності угод про дострокове розірвання договорів оренди землі нормам законодавства, на порушення яких вказано у позовній заяві.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

Положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачають, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник та, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно пункту 1 ч.1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 9 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом,

З наведених норм слідує, що арбітражний керуючий, який наділений повноваженням розпорядника майна, має право звертатись до господарського суду з позовом про визнання правочинів недійсними як із загальних, так із спеціальних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

В пункті 19.2. постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17) зазначено, що елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимогу оперативного розгляду справи; вимогу економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

За вказаних обставин та керуючись принципом процесуальної економії, враховуючи наявність у заявника повноважень на звернення і дотримання правил щодо розгляду всіх спорів в межах справи про банкрутство, суд розглядає поданий позов з об`єднаними підставами для визнання договорів недійсним.

Враховано, що за правилами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі спеціальних норм законодавства.

Аналіз КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми КУзПБ застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Стаття 42 КУзПБ є спеціальною щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів боржника недійсними, оскільки наведена норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

За ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог (частина 1).

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування (частина 2).

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (частина 3).

За наведеною нормою недійсними можуть бути визнані не всі без винятку правочини боржника, укладені у підозрілий період, а лише ті, підставність визнання недійсними яких передбачено частинами першою, другою ст. 42 КУзПБ.

Посилаючись на ст. 42 КУзПБ, позивач вказує на те, що за спірними правочинами боржник взяв на себе зобов`язання достроково відмовитися від права оренди, внаслідок чого ПП "Вісмут" стало неплатоспроможним. Щодо підстав для визнання недійсними правочинів за ст. 42 КУзПБ позивач зазначає абз 3,4 ч. 1 та абз 2 ч. 2 наведеної норми.

Суд враховує, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і ст. 1 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

З наведених норм слідує, що договір оренди земельної ділянки є двостороннім правочином, сторонами якого є орендар (користувач) та орендодавець (власник майна).

У відповідності до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В ст. 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В ст. 31 наведеного Закону передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

При цьому, згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі", у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв`язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов`язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих розірванням договору.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Вісмут" не є власником земельних ділянок, щодо яких укладено оспорювані договори про розірвання договорів оренди. Долучені до справи копії угод про дострокове розірвання договорів оренди містять підписи власників земельних ділянок, які документально не спростовані.

Наявність письмових пояснень відповідачів ОСОБА_11 , ОСОБА_18 та ОСОБА_13 про те, що угоди про розірвання ними не підписувались не є достатнім доказом на спростування наявних підписів, а перетин кордону відповідачем ОСОБА_11 не виключає можливість укладення договору шляхом обміну документами, у тому числі, за допомогою засобів поштового зв`язку.

Окрім того, відсутність волевиявлення сторін на розірвання договорів оренди не покладено в обґрунтування підстав позову, що є предметом розгляду, та не доводиться позивачем будь-якими засобами доказування, зокрема, висновком судової почеркознавчої експертизи.

Суд враховує, що відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності. Виходячи з положень ст. 41 Конституції України, ст. 317 Цивільного кодексу України та ст. 78 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають пріоритетне право на користування своїми земельними ділянками та не повинні нести відповідальність за поведінку орендаря.

У цьому випадку у зобов`язаннях, які виникли у боржника перед кредиторами, безпосередні власники земельних ділянок не є поручителями, їхнє майно не було обтяжене заставою чи іпотекою. Тому власники орендованих земельних ділянок не повинні відповідати за зобов`язаннями боржника перед третіми особами за рахунок власного майна, а наявність у боржника ПП "Вісмут" заборгованості перед третіми особами не повинна створювати умови, за яких власники земельних ділянок будуть позбавлені можливості користуватися, володіти та розпоряджатися належними їм земельними ділянками на власний розсуд.

При цьому, позивач не доводить, що розірвання договорів відбулось саме з ініціативи ПП "Вісмут", тоді як з наданої до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав вбачається укладення власниками земельних ділянок договорів оренди з іншою особою ТОВ "Стед Інвест" та реєстрація права оренди на земельні ділянки за вказаною особою.

Тобто, власники земельних ділянок скористалась своїм правом щодо володіння та розпорядження земельними ділянками, які перебувають у їх власності, передавши їх в оренду іншій особі.

В матеріалах справи відсутні докази наявності спору між власниками земельних ділянок і ТОВ "Стед Інвест" з приводу укладення договорів оренди землі. Також вказані договори оренди не являються предметом розгляду у даній справі та в обґрунтування підстав позову не зазначається про відсутність волевиявлення власників на укладення нових договорів оренди землі з іншою особою.

За частиною 3 ст. 42 КУзПБ у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Згідно норм ч. 1 ст. 62 КУзПБ ліквідаційна маса визначається як усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання.

З матеріалів справи встановлено, що земельні ділянки, щодо яких укладено оспорювані договори, перебувають у приватній власності відповідачів фізичних осіб та не являються власністю боржника ПП "Вісмут".

Таким чином, орендовані земельні ділянки (чи грошові кошти в межах її вартості) не можуть бути повернуті боржнику в його ліквідаційну масу.

Щодо продажу права оренди суд зазначає, що в даному випадку земельні ділянки визначені кадастровими номерами та є індивідуально визначеним майном, які перебували на праві оренди в користуванні ПП "Вісмут".

Згідно норм ч. 3 ст. 62 КУзПБ індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.

Отже, право оренди ПП "Вісмут" на земельні ділянки не може бути включено до ліквідаційної маси.

Суд не вбачає підстав для застосування в даному випадку положень ст. 95 КУзПБ щодо встановлених особливостей банкрутства фермерських господарств, оскільки ПП "Вісмут" не є фермерським господарством, основні види діяльності ПП "Вісмут" не обмежуються лише виробленням товарної сільськогосподарської продукції та на організацію діяльності ПП "Вісмут" не розповсюджуються положення Закону України "Про фермерське господарство".

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 02.07.2019 у справі № 918/335/17, визначаючи поняття "право оренди земельної ділянки" як складової ліквідаційної маси фермерського господарства-боржника закон передбачає, що це може бути право оренди земельної ділянки, наданої боржникові в оренду для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (стаття 1 Закону України "Про фермерське господарство").

За вказаних обставин суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що земля або право оренди землі в даному випадку є активом чи зобов`язанням боржника ПП "Вісмут", щодо яких угоди можуть бути визнані недійсними в порядку, передбаченому ст. 42 КУзПБ.

Щодо договору оренди землі від 05.01.2021, укладеному між ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_25 , як власниками земельної ділянки за кадастровим номером 3522880900:02:000:1084, та ТОВ "Стед Інвест", то оскільки стороною вказаного договору ПП "Вісмут" не являється, підстави для застосування ст. 42 КУзПБ відсутні.

У відповідності до вищевикладеного, суд не встановив підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів відповідно до ст. 42 КУзПБ.

Щодо визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі загальних норм.

Як на підставу для визнання недійсними оспорюваних договорів позивач також посилається на ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

У позові зазначено, що спірні угоди про дострокове розірвання оренди мають ознаки фіктивних правочинів, оскільки угоди не мали на меті отримання прибутку ПП "Вісмут". Ці правочини не мали ні правової, ні фактичної мети для ПП "Вісмут". У період вчинення правочинів ПП "Вісмут" мали борги перед кредиторами, по відношенню до підприємства були відкриті виконавчі провадження. Після вчинення правочинів боржник втратив можливість здійснювати господарську діяльність, втратив платоспроможність.

Позивач зазначає, що керівник ПП "Вісмут" діяв недобросовісно, розуміючи, що у разі використання земель і отримання прибутків від такого використання потрібно буде виконувати зобов`язання і погашати борги перед кредиторами за рахунок коштів від продажу с/г продукції. Зазначено про наявність ознак фраудаторного правочину.

Суд враховує, що відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ не виключає можливості звернення зацікавлених осіб з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 Цивільного кодексу України.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 вказаного кодексу. За ч. 1 наведеної норми, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

За загальним правилом, наведеним в ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним в судовому порядку.

В ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Таким чином, суд, з`ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, має з`ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.

Суд також звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Частиною 3 ст. 13 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша підстава.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19(902/1243/20), фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

З аналізу викладеного слідує, що фраудаторні та фіктивні правочини є окремими видами правочинів. Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Лише за умови, що зобов`язання не виконується в натурі можна кваліфікувати фраудаторний правочин ще й як фіктивний правочин.

Як встановлено матеріалами справи, після укладення угод про розірвання договорів оренди землі, відповідні земельні ділянки було передано їх власниками в оренду іншій особі ТОВ "Стед Інвест" на підставі договорів оренди від 05.01.2021, які не оспорюються в судовому порядку та є дійсними з урахуванням положень ст. 204 Цивільного кодексу України щодо встановленої презумпції правомірності правочину.

Право оренди, яке виникло на підставі вказаних договорів, зареєстровано за ТОВ "Стед Інвест".

Фактична передача земельних ділянок в оренду іншій особі виключає підстави для кваліфікації оспорюваних договорів, як фіктивних.

Що ж до фраудаторного правочину як такого, що вчинений на шкоду кредиторам всупереч принципу добросовісності (ст. 3 ЦК України) та із зловживанням правом (ст. 13 ЦК України), суд зазначає наступне.

Як вже встановлено, відповідні земельні ділянки належать на праві власності фізичним особам, які мають пріоритетне право на користування і розпорядження своїми земельними ділянками та не повинні нести відповідальність за поведінку орендаря.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи закріплене право мирного володіння майном власниками земельних ділянок та реалізацію власниками майна свого права на розпорядження земельними ділянками шляхом їх передачі в оренду іншій особі, суд дійшов висновку про недоведення наявності в діях керівника ПП "Вісмут" елементів зловживання правом або недобросовісної поведінки.

Щодо дій на шкоду кредиторам суд також враховує, що зобов`язання, яке виникло на підставі договору, має бути спрямоване на досягнення економічного результату для його сторін, тобто мати реальний характер та опосередковувати рух капіталів, товарів, робіт чи послуг, що є об`єктами відповідної господарської операції.

Між тим, в матеріалах справи відсутні конкретні докази та розрахунки на підтвердження показників прибутковості ПП "Вісмут" від оренди відповідних земельних ділянок, у тому в числі в період дії договорів оренди та з урахуванням зобов`язань сплачувати орендну плату.

Поряд з цим, за наявними матеріалами справи вбачається, що відповідні земельні ділянки перебували в оренді ПП "Вісмут" протягом тривалого часу, що не виключило виникнення боргів перед кредиторами та відсутність їх фактичного погашення в період користування земельними ділянками.

Стосовно договору оренди землі за кадастровим номером 3522880900:02:000:1084, суд зазначає, що ПП "Вісмут" не є стороною вказаного договору, а тому наведені вище обґрунтування підстав позову не можуть бути застосовані до вказаного договору.

Твердження позивача про наявність обмежень на вчинення дій з дострокового розірвання договорів оренди землі, спростовуються наступним.

Позивач зазначає, що на час підписання оспорюваних угод діяла постанова приватного виконавця від 24.01.2020 №61045781 про арешт права оренди ПП "Вісмут".

Так, дійсно, постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.01.2020 №61045781 накладено арешт на майно боржника, а саме права оренди (користування) наступних земельних ділянок: №3522880900:02:000:1030, №3522880900:02:000:0189, №3522880900:02:000:0060, №3522880900:02:000:0077, №3522880900:02:000:5009, №3522880900:02:000:0210, №3522880900:02:000:7033, №3522880900:02:000:7039, №3522880900:02:000:0028, №3522880900:02:000:2102, №3522880900:02:000:0371, №3522880900:02:000:0085, №3522880900:02:000:0086, №3522880900:02:000:1084, №3522880900:02:000:0203, №3522880900:02:000:0114, №3522880900:02:000:5004, №3522880900:02:000:5003, №3522880900:02:000:5022, №3522880900:02:000:0139, №3522880900:02:000:0140, №3522880900:02:000:0138, №3522880900:02:000:0370, №3522880901:02:000:0092.

Поряд з цим, ухвалою господарського суду від 17.07.2020 у справі № 912/1720/19 було задоволено скаргу ПП "Вісмут" на дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського С.М. та:

визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.01.2020р. №61045781;

скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.01.2020 №61045781;

зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича виключити (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в тому числі і зі спеціального розділу відомості, записи про арешт права оренди (користування) відповідних земельних ділянок.

Вказана ухвала набрала законної сили 17.07.2020.

Тобто, на момент укладення оспорюваних угод про розірвання договорів оренди землі та договору оренди землі від 05.01.2021 постанова приватного виконавця про арешт права оренди була скасована в судовому порядку.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Виходячи з наведених положень, а також ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідність договору умовам законодавства перевіряється саме на момент укладення відповідного договору.

З підстав викладеного суд відхиляє посилання позивача на обмеження, які запроваджені у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство ПП "Вісмут", оскільки вказане мало місце після укладення оспорюваних договорів.

У відповідності до вищевикладеного в сукупності, суд не встановив порушень норм законодавства, якими обґрунтовано позовні вимоги, з підстав чого відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваних договорів недійсними.

Обставини визнання позову окремими відповідачами не впливають на результат розгляду, оскільки за правилами ч. 4 ст. 191 ГПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову у разі його визнання відповідачем лише за наявності для того законних підстав.

За обґрунтуванням позову позовні вимоги про скасування державної реєстрації прав оренди ТОВ "Стед Інвест" мотивовано як наслідок визнання незаконним припинення договорів оренди, укладених із ПП "Вісмут".

Оскільки суд не встановив підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів та враховуючи дійсність договорів оренди землі, укладених із ТОВ "Стед Інвест", правові підстави для скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за ТОВ "Стед Інвест" згідно поданого позову відсутні.

Як вже зазначено, згідно норм законодавства оренди землі - це право, яке засновано на договорі, тоді як розірвання договору є підставою для припинення договору.

Враховуючи обставини припинення права оренди ПП "Вісмут" на земельні ділянки внаслідок розірвання договорів оренди землі та набуття права оренди на земельні ділянки іншою особою на підставі укладених договорів оренди землі, які є дійсними, позовні вимоги про визнання права оренди на земельні ділянки за ПП "Вісмут" задоволенню не підлягають.

Застосовуючи принцип диспозитивності, суд розглядає дану справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі поданих доказів (ст. 14 ГПК України). Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову. Суд позбавлений можливості самостійного ініціювання та розгляду позовних вимог за межами заявлених підстав.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.

За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити ліквідатору, арбітражному керуючому Різнику О.Ю. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); Головному управлінню Державної податкової служби у Кіровоградській області (на електронну пошту: kr.official@tax.gov.ua); Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" (на електронну пошту: info@globusbank.com.ua); Акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" (на електронну пошту: delo@pbank.com.ua); Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (на електронну пошту: office@agroswit.com.ua); Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕД ІНВЕСТ" (tov.stead.invest@gmail.com) та простою кореспонденцією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 (АДРЕСА_18); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_15 ); ОСОБА_8 (АДРЕСА_19); ОСОБА_9 (АДРЕСА_18); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 ); ОСОБА_26 ( АДРЕСА_16 ); ОСОБА_12 (АДРЕСА_20); ОСОБА_13 , ( АДРЕСА_17 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_19 (АДРЕСА_18).

Повне рішення складено 23.08.2022.

Суддя В.В.Тимошевська