Ухвала

від 26.09.2022 по справі 369/12149/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/12149/16-ц

Провадження № 2-ві/824/54/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 червня 2020 року про відмову у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки.

Вказана справа була передана постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог першого заступника керівника Прокуратури Київської області заявлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки після скасування попередньої постанови Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року в цій частині.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду даної справи за № 369/12149/16-ц у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Борисова О.В., судді: Ратнікова В.М., Левенець Б.Б.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 червня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників судового процесу.

20 вересня 2022 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. від розгляду справи № 369/12149/16-ц з підстав наявності обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості цього складу суду.

Заява про відвід обґрунтована тим, що 7 липня 2022 року постановою Київського апеляційного суду по справі № 369/6522/17 у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Левенця Б.Б., суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М. апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду від 30 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Віто-Поштової сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ДП «Київське лісове господарство», ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України із незаконного володіння ОСОБА_1 спірні земельні ділянки.

Відповідач вказав, що відвід не стосується питання згоди або незгоди з рішенням цього складу суду у зазначеній вище справі, хоча справи є практично тотожними. Вважає, що у постанові від 7 липня 2022 року колегія суддів неправильно застосувала норми матеріального права і порушила норми процесуального права, застосувавши норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у низках постанов Верховного Суду України та Верховного Суду, а також не дослідила належним чином зібрані у справі докази. У зв`язку з чим, розгляд даної справи № 369/12149/16-ц 27 вересня 2022 року призведе до аналогічних помилкових висновків, які були застосовані тим же складом суду у справі № 369/6522/17. На його переконання, даний факт дає підстави засумніватися у об`єктивності та неупередженості колегії суддів у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. при розгляді апеляційної скарги прокурора на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 червня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року справу передано для автоматизованого розподілу відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід у зв`язку з визнанням його необґрунтованим.

Після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями на виконання вимог статті 33 ЦПК України питання про відвід вирішується Київським апеляційним судом у складі судді Ігнатченко Н.В. без повідомлення учасників справи згідно положень частини восьмої статті 40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини заявленого відводу, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно із пунктами 3 і 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Як вбачається зі змісту заявленого відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., відповідачем фактично висловлено незгоду із судовим рішенням цієї колегії суддів в іншій цивільній справі № 369/6522/17, а саме з постановою Київського апеляційного суду від 7 липня 2022 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Віто-Поштової сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи: ДП «Київське лісове господарство», ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, що не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів.

Апеляційний суд відзначає, що незгода відповідача із судовими рішеннями суддів, що прийняті в межах їх повноважень, реалізованих згідно з вимогами чинного законодавства, не може слугувати підставою для їх відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості суддів - членів колегії у справі.

При аналізі поданої заяви про відвід та матеріалів справи також не встановлено, що в очах розумного спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., під час розгляду даної справи № 369/12149/16-ц, а доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до його незгоди із постановою Київського апеляційного суду у справі № 369/6522/17 та власному розумінні обставин цієї справи і необхідності застосування відповідних норм права, що може бути перевірено на предмет обґрунтованості лише судом вищої інстанції в касаційному порядку, а тому в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України зазначені обставини не можуть слугувати належною і достатньою підставою для відводу.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., від розгляду даної справи в частині позовних вимог першого заступника керівника Прокуратури Київської області заявлених в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, відтак у задоволенні його заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., у цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н.В. Ігнатченко