Постанова

від 20.09.2022 по справі 948/753/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/753/21 Номер провадження 22-ц/814/2037/22Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Гречка Є.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року

у справі за позовом виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області (органу опіки та піклування) в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року виконавчий комітет Машівської селищної ради Полтавської області (органу опіки та піклування) в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в шлюбі не перебуває, проживає зі співмешканцем ОСОБА_5 . Сім`я перебувала під соціальним супроводом та на обліку як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. ОСОБА_1 не працює, підсобного господарства не утримує, земельну ділянку не обробляє. Діти мають занедбаний вигляд, не мають навичок самообслуговування. У будинку брудно та навколо нього захаращена територія, не має туалету. В сім`ї завжди мінімальний запас продуктів, а інколи і взагалі відсутній. Зі слів сусідів в стані алкогольного сп`яніння в сім`ї часто відбуваються бійки між батьками на очах у дітей з вживанням нецензурної лексики. ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків та не забезпечує належного догляду за дітьми, чим порушує вимоги ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства». Відповідач ОСОБА_4 записаний батьком малолітнього ОСОБА_2 , натомість ніякої участі у вихованні сина не приймає, не відвідує, не спілкується та матеріально не підтримує.

Просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітнього ОСОБА_2 ;

- стягнути з відповідачів аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Машівськогорайонного судуПолтавської областівід 12травня 2022року позов виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області (органу опіки та піклування) в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено частково.

Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав стосовно його малолітньої дитини - ОСОБА_2 , який народився в с. Жовтневе Глобинського району Полтавської області, актовий запис № 7 від 09 грудня 2013 року.

Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінення ставлення до виховання її малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Органу опіки і піклування виконкому Машівської селищної ради поставити на контроль виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 щодо виховання її малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Відібрано малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав від матері ОСОБА_1 та передано їх під опіку органу опіки та піклування.

Стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , та сина - ОСОБА_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на їх особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 28 вересня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто із ОСОБА_4 аліменти на утримання сина - ОСОБА_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на його особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 28 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття .

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі по 908,00 грн з кожного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 оскаржила рішення в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відібрання у неї дітей скасувати та зазначеній частині у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вона має бажання займатися вихованням дітей, на даний час поліпшила умови проживання, орендує будинок, який містить кімнату для дітей, має неофіційний підробіток та бажає працевлаштуватися офіційно. Веде домашнє господарство та змінила свій спосіб життя.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, ОСОБА_1 та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року оскаржується лише в частині відібрання у ОСОБА_1 дітей.

За вказаних обставин у суду апеляційної інстанції підстави переглядати рішення суду в частині, що не оскаржується.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 вересня 2021 року (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 вересня 2021 року, ОСОБА_1 також є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7).

Згідно з довідками Базилівщинського старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради № 512 від 24 вересня 2021 року та № 513 від 24 вересня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають в АДРЕСА_1 , без реєстрації з матір`ю - ОСОБА_1 (проживає без реєстрації) (а.с. 12).

З листів центру соціальних служб Машівської селищної ради №№01-15/33 від 10 березня 2021 року, 01-15/75 від 23 квітня 2021 року, 01-15/191 від 16 вересня 2021 року вбачається, що на обліку та під соціальним супроводом постійно з 19 серпня 2015 року перебуває сім`я ОСОБА_6 , з якими проживають двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не працює, ОСОБА_5 працює неофіційно, підсобного господарства не утримують, земельну ділянку не обробляють. Крім того, останні не приділяють належного виховання дітям, мають низьке усвідомлення у виконанні батьківських обов`язків. Діти мають занедбаний вигляд, не мають навичок самообслуговування. У будинку брудно, навколо нього завжди захаращена територія, декілька років немає туалету. В родині мінімальний запас продуктів, а інколи взагалі відсутній. За словами сусідів, в стані алкогольного сп`яніння в сім`ї часто відбуваються бійки між батьками на очах у дітей з вживанням нецензурної лексики. Крім того, мати дітей та її співмешканець через свою алкогольну залежність не можуть змінити спосіб свого життя в кращу сторону, через що несуть загрозу життю та здоров`ю дітей. Батьки систематично ухиляються від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей (а.с.13; 18; 19).

Листом СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області №12/12/115/126/06-2021 підтверджується факт складання на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 20).

Відповідно до акту обстеження від 21 квітня 2021 року, складеного комісією у складі: начальника ССД Пасхалової О.М., директора РЦСССДН Скриль Ю.М., інспектором ювенальної превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Явтушенко І.О., з метою контролю за умовами утримання та виховання дитини, проведено обстеження сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що донька ОСОБА_3 не відвідує дитячий садочок; встановлена агресивність матері, низька здатність батьків створювати сприятливі умови для розвитку, виховання, утримання дитини; рекомендовано матері працевлаштуватися, вести здоровий спосіб життя та виховувати дітей належним чином (а.с. 14).

Згідно з актом обстеження від 14 липня 2021 року, складеного комісією у складі: начальника ССД Пасхалової О.М., директора РЦСССДР Скриль Ю.М., головного спеціаліста ССД Полтавської РДА Карацюпи А.О. , фахівця соціальної роботи ЦССМСР ОСОБА_7 , з метою контролю за умовами утримання та виховання дитини, проведено обстеження сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що донька ОСОБА_3 не відвідує дитячий садочок; визначена низька здатність батьків створювати сприятливі умови для розвитку, виховання, утримання дитини; мати дітей не розуміє факту належного виконання батьківських обов`язків в частині створення належних умов для проживання дітей; винесено усне попередження та надано 7 днів для проведення ремонту в кімнаті, де проживають діти (а.с. 15).

Відповідно до акту обстеження від 23 липня 2021 року, складеного комісією у складі: начальника ССД Пасхалової О.М., директора ЦСССДР Скриль Ю.М., фахівця соціальної роботи ЦССМСР ОСОБА_7 , старостою Базилівщинського старостинського округу ОСОБА_8 , з метою контролю за умовами утримання та виховання дитини, проведено обстеження сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що донька ОСОБА_3 не відвідує дитячий садочок; визначена низька здатність батьків створювати сприятливі умови для розвитку, виховання, утримання дитини; зловживання батьками спиртних напоїв, часті сварки та бійки; проведено профілактичну бесіду; рекомендовано провести косметичний ремонт у кухні; повідомлено про засідання комісії з питань захисту прав дитини та обов`язкову їх присутність за попереднім повідомленням (а.с. 16).

Зверненнями старости Базилівщинського старостинського округу Левінської В.Б. підтверджується те, що батьки ОСОБА_9 продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, систематично вживають спиртні напої; діти брудні та голодні; школу та дитячий садочок відвідують не систематично; у дітей незадовільний стан здоров`я (а.с. 21-22).

Допитана при розгляді справи судом першої інстанції свідок ОСОБА_8 повідомила, що вона працює старостою в с. Базилівщина, де мешкали відповідачі, останні не доглядали за дітьми, в будинку було брудно, батьки зловживали алкогольними напоями, дітки були брудні та голодні, в садочок і школу майже не ходили. Вона як староста намагалася допомогти - надавала матеріали для ремонту будинку, харчування, проводила бесіди та контролювала цю сім`ю, але незважаючи на неодноразові попередження, ставлення до дітей не змінювалося, внаслідок чого у вересні 2021 року дітей відібрали.

Актом про факт передачі дитини від 22 вересня 2021 року підтверджується факт передачі дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради як дітей, що перебувають в складних життєвих обставинах (а.с.24).

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Машівської селищної ради №114 від 17 вересня 2021 року, оскільки ОСОБА_1 , злісно ухилилася від виконання батьківських обов`язків та не створює належним умов для повноцінного утримання та виховання дітей, орган опіки та піклування вважає за необхідне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від матері ОСОБА_1 та звернутися до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав відносно дітей (а.с. 29-31).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона проживає поряд з будинком, в якому донедавна мешкала ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_11 та дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Батьки не займалися вихованням дітей, дітки були недоглянуті, брудні та голодні, дитсадочок та школу не відвідували, хлопчика били, в будинку умови для проживання дітей не створені - відсутня постільна білизна, води і газу не було, подвір`я захаращене, город не садили.

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , який складений 20 грудня 2021 року, убачається, що в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , який винаймає відповідачка, створені умови для проживання дітей, в наявності необхідні меблі та побутова техніка, чисто, будинок електрифікований та наявне пічне опалення (а.с.62).

Також відповідачка повідомила що на даний час алкоголь не вживає та надала довідку про лікування від алкогольної залежності (а.с.84).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 - староста с. Селещина Машівської ОТГ повідомила, що ОСОБА_1 зверталася до старостату із запитом про роботу та скарг від односельців на неї надходило.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 статті 7СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1-4статті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина 1статті 155 СК України).

За змістом частини 1 статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини 1 статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині 1 статті 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині 1 статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали та дослідивши обставини справи колегія суддів приймає до уваги, відсутність протягом тривалого часу та до моменту відібрання дітей належних санітарно-гігієнічних та побутових умовах для їх проживання, можливості забезпечити повноцінне харчування, належний розумовий розвиток.

Спосіб життя матері, в тому числі зловживання алкогольними напоями, сварки зі співмешканцем, неналежний догляд за дітьми є негативним прикладом для дітей та впливає на їх психологічний стан.

Також колегія суддів приймає до уваги вік дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,тобтона момент відібрання дітей та розгляд справи судом вони є малолітніми та потребують сторонньої допомоги щодо забезпечення побутових потреб.

Невід`ємним правом дитини є право на дитинство, однак в умов в яких мешкали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вони були позбавлені цього права.

При розглядісправи судом першої інстанції враховано бажання ОСОБА_1 змінити спосіб життя та ставлення до виховання дітей. Так з матеріалів справи вбачається покращення житлових умов відповідача, вчинення дій щодо працевлаштування, а також проходження нею лікування від алкогольної залежності.

Оцінюючи обставини справи та докази в їх сукупності колегія суддівЗахлестуна ВладиславаСергійовича звертає увагу, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, відповідач довела намір змінитися, однак враховуючи незначний проміжок часу, висновки щодо можливості проживання дітей з матір`ю будуть передчасними.

У свою чергу, Верховний Суд зауважує, що відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини (частина 3 статті 170 СК України).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2022 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова