Рішення

від 22.10.2007 по справі 38/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/251

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.10.07 р.                                                                               Справа № 38/251                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Екмі” м. Київ  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк  

про стягнення 77 100грн.94коп.

за участю

від позивача: не з”явився

від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Екмі” м. Київ,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк  про стягнення 77 100грн.94коп. та суми витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів у розмірі 15 420грн.18коп.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про накладання арешту на майно відповідача у виді грошових коштів у розмірі 93 410грн.13коп., яке знаходиться на поточному рахунку відповідача (п/р 26003150408811 в філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33257712).

Клопотання судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи.

Позивач надав суду клопотання від 30.05.2007р. № 202 про витребування доказів, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

18.09.2007р. позивач у судовому засіданні  надав  довідку про зарахування у доход Державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, клопотання про залучення до матеріалів справи доказів відправлення позовної заяви відповідачу за адресою: 83014, м. Донецьк, Калінінський район, пр.Дзержинського,53/112, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

02.08.2007р. на адресу господарського суду Донецької області повернувся конверт з відміткою “за зазначеною адресою не зареєстровано”, направлений відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві.

07.08.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 31.07.2007р. № 22-15/2344, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 33257712) та знаходиться за адресою: 83014, м. Донецьк, Калінінський район, пр.Дзержинського,53/112.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями № 7214665, 7661416, 7721435,7795080 з позначками “ не зареєстрована”,  “за зазначеною адресою не значиться”. Отже, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

24.09.2007р. позивач звернувся до суду із клопотаннями про залучення до матеріалів справи документів у підтвердження заявлених позовних вимог, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.09.2007р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць до 24.10.2007р.

03.10.2007р. на адресу суду надійшли пояснення позивача від 03.10.2007р. № 03/12, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Позивач звернувся до суду із клопотаннями від 03.10.2007р., в яких просив суд розглянути справу у відсутності представників позивача та після розгляду справи повернути позивачу оригінали наданих суду документів, які судом були розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

19.10.2007р. на адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому він, посилаючись на поважну причину, просить   суд розглянути справу у відсутності представників позивача, наполягаючи на тому, що всі документи, витребувані судом, є у справі. Клопотання судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За усною домовленістю Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Екмі” м. Київ (далі – позивач) зобов'язувалося поставити Товариству з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк (далі - відповідач) за його  заявками  побутовий товар (далі - товар), а відповідач  зобов'язувався приймати та оплачувати  товар.

З 16.03.2005р. позивачем було  здійснено відповідачеві поставку товару на загальну суму 241 705грн.18коп., що підтверджується  видатковими накладними №1613 від 16.03.2005р., №1639 від 30.03.2005р., №1950 від 01.07.2005р., №1961 від 07.07.2005р., №2002 від 19.07.2005р., №2061 від 10.08.2005р., №2151 від 13.09.2005р., №2195 від 27.09.2005р., №2220 від 12.10.2005р., №2280 від 25.10.2005р., №2390 від 21.11.2005р, №2391 від 21.11.2005р., №2392 від 21.11.2005р., №2453 від 06.12.2005р. №2454 від 06.12.2005р., №2455 від 06.12.2005р, №2522 від 19.12.2005р, №2523 від 19.12.2005р, №36 від 13.01.2006р, №35 від 13.01.2006р. №69 від 18.01.2006р, №116 від 31.01.2006р, №117 від 31.01.2006р. №418 від 21.03.2006р. №419 від 21.03.2006р., №568 від 11.04.2006р.,№865 від 24.05.2006р. №1000 від 02.06.2006р. №1215 від 22.06.2006р., №1484 від 13.07.2006р. №1746 від 09.08.2006р., №2047 від 06.09.2006р, №2165 від 26.09.2006р., №2467 від 26.10.2006р. №338 від 07.03.2006р., №866 від 24.05.2006р.

Відповідач за поставлений товар  розрахувався частково на суму 133 558грн.05коп., що підтверджується реєстром платіжних документів.

Крім цього, відповідачем було повернуто позивачеві частку  отриманого товару на суму 31 046грн.19коп., що підтверджується відповідними накладними на повернення товару.

Оскільки відповідач у повному обсязі не розрахувався перед позивачем за поставлений товар, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 29.05.2007р. про  необхідність сплати  грошових коштів за отриманий товар.  Претензія залишена відповідачем без розгляду та реагування.

          Таким чином, відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений позивачем товар,  тому останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі                    77 100грн.94коп. та суму витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів у розмірі                           15 420грн.18коп.

          В той же час, позивачем не були представлені суду витребувані  оригінали видаткових накладних №338 від 07.03.2006р. на суму 1901,92 грн., №866 від 24.05.2006р. на суму 175,61 грн., які підтверджували поставку товару відповідачу на суму 2077,53 грн. А наявні у матеріалах справи копії цих накладних судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не містять відмітки про те, що відповідач отримав товар.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на видаткові накладні №1613 від 16.03.2005р., №1639 від 30.03.2005р., №1950 від 01.07.2005р., №1961 від 07.07.2005р., №2002 від 19.07.2005р., №2061 від 10.08.2005р., №2151 від 13.09.2005р., №2195 від 27.09.2005р., №2220 від 12.10.2005р., №2280 від 25.10.2005р., №2390 від 21.11.2005р, №2391 від 21.11.2005р., №2392 від 21.11.2005р., №2453 від 06.12.2005р., №2454 від 06.12.2005р., №2455 від 06.12.2005р, №2522 від 19.12.2005р, №2523 від 19.12.2005р, №36 від 13.01.2006р, №35 від 13.01.2006р. №69 від 18.01.2006р, №116 від 31.01.2006р, №117 від 31.01.2006р. №338 від 07.03.2006р., №418 від 21.03.2006р. №419 від 21.03.2006р., №568 від 11.04.2006р., №865 від 24.05.2006р. №866 від 24.05.2006р, №1000 від 02.06.2006р. №1215 від 22.06.2006р., №1484 від 13.07.2006р. №1746 від 09.08.2006р., №2047 від 06.09.2006р, №2165 від 26.09.2006р., №2467 від 26.10.2006р., розрахунок суми заборгованості, претензію №1 від 11.01.2006р, копії накладних на передачу товару, копії накладних на повернення товару, копію договору №05/07-1 від 14.05.2007р. про надання юридичних послуг, клопотання про залучення до матеріалів справи від 18.09.2007р., клопотання від 24.09.2007р., пояснення до позову від 03.10.2007р.. клопотання від 03.10.2007р., клопотання від 18.10.2007р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України  (далі- ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Статтею 193 ГК України передбачені загальні умови виконання господарських зобов'язань, а саме.

1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Абзацем другим частини 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України (далі- ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Частиною1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

За приписами  частини 1 ст. 509 ЦК України зобов”язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторона (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача був направлений претензія від 29.05.2007р., в якій позивач пропонував відповідачу сплатити борг у добровільному порядку, але відповідач  залишив її без розгляду та реагування.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення боргу з відповідача підтверджуються частково у сумі 75023,41 грн., оскільки позивачем не доведений факт поставки відповідачу  товару на суму 2077,53 грн. за видатковими накладними №338 від 07.03.2006р. та №866 від 24.05.2006р.

Позивач  також просить суд стягнути з відповідача суму витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів у розмірі 15420,18 грн., посилаючись на договір № 05/07-01 про надання юридичних послуг від 14.05.2007р. та платіжне доручення № 227 від 07.06.2007р. про сплату юридичних послуг адвокатів згідно цього договору.

Слід зауважити, що вказаний договір підписаний між підприємством позивача в особі директора ТОВ “ТД “Екмі” Сахарова О.А. та юридичним агентством “Регент” в особі заступника директора Пацюка А.О. з посиланням на наказ № 021-д від 04.07.2005р., повноваження якого не підтверджені.

В матеріалах справи немає акта виконаних робіт, як доказа щодо виконання зобов”язань за договором.

Крім того, пунктом 1.3 даного договору передбачається, що для надання юридичних послуг замовнику, виконавець призначає адвокатів Сацюка Анатолія Олександровича та Сацюка Дениса Анатолійовича.

Між тим інтереси підприємства позивача у суді представляв представник за довіреністю № 17/97 від 14.09.2007р. Рубаник Юлія Володимирівна.

Отже, суд вважає вимоги позивача в цій частини недоведеними.

Розглянувши клопотання позивача щодо забезпечення позову суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано ніяких доказів у його підтвердження.

Крім того, слід зазначити, що клопотання стосується накладення арешту на майно у виді грошових коштів відповідача, в той час як статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Суд вважає, що господарські витрати слід віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 49 ГПК України.                                                                                                                                                   

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Екмі”                м. Київ  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк  про стягнення 77 100грн.94коп. та суми витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів у розмірі 15 420грн.18коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк  (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, 53, кв. 112, п/р 26003150408811 в Філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33257712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Екмі” м. Київ  (03049, м. Київ, вул. Курська,16, п/р 26003036995602 в АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31107961) суму заборгованості у розмірі 75023,41 грн., держмито у сумі 750 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 82 коп.

          У іншій частині позову відмовити у зв”язку з недоведеністю.

У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Космарт” м. Донецьк  винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 22.10.2007року.

Рішення набирає законної сили по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі