Рішення

від 20.07.2010 по справі 44/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/268

20.07.10

За первісним позовом           Підприємства з іноземними інвестиціями “Віп-Рент”

До                Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроекспрес”  

про     стягнення 201 533,70 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Євроекспрес”

До   Підприємства з іноземними інвестиціями “Віп-Рент”

про   визнання недійсним правочину

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача за первісним позовом          Шульєва Т.Л. (довіреність б/н від 16.04.2010 р.)

від відповідача за первісним позовом Дмитреченко М.О. (довіреність б/н від 01.12.2009 р.)

Рішення прийняте 20.07.2010 р., оскільки в судовому засіданні 25.05.2010 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях 07.06.2010 р. та 29.06.2010 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

 У судовому засіданні 20 липня 2010 року, згідно з вимогами статті  85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями “Віп-Рент” (далі –позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Євроекспрес” (далі –відповідач за первісним позовом) 201 533,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 25.05.2010 року.

25.06.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Євроекспрес” звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до підприємства з іноземними інвестиціями “Віп-Рент” про визнання недійсною угоди фінансового лізингу № 3033 від 21.12.2007 р.

20.04.2010 р. позивачем було подано до господарського суду міста Києва заяву про об’єднання однорідних позовних заяв по справам № 44/267, № 44/268, № 44/328, № 44/329, в задоволенні якої судом було відмовлено в порядку ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого первісного позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 751 від 08.04.2010 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти первісної позовної заяви частково заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 56-В від 19.07.2010 р., та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого зустрічного позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 48-П від 24.06.2010 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічної позовної заяви заперечував з підстав, викладених у поясненнях б/н від 20.07.2010 р., та просив суд в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2006 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено загальні умови фінансового лізингу (далі –загальні умови фінансового лізингу), за якими позивач за первісним позовом зобов’язався передати відповідачеві за первісним позовом у строкове, платне володіння та користування транспортний засіб, визначений угодою фінансового лізингу, що належить позивачу за первісним позовом на праві власності та який був придбаний останнім за власні або залучені кошти у продавця відповідно до специфікації, встановленої відповідачем за первісним позовом, а відповідач зобов’язався прийняти транспортний засіб, користуватися ним відповідно до умов фінансового лізингу та сплачувати лізингову плату.

21.12.2007 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено угоду фінансового лізингу № 3033 (далі –угода фінансового лізингу), за умовами якої позивач за первісним позовом зобов’язався придбати та передати відповідачеві легковий автомобіль Volkswagen Passat B6 sedan 4 doors Highline 3.2 petrol 250 hp AT 4x4.

Відповідно до п. 3.1. загальних умов фінансового лізингу лізингова плата здійснюється згідно з графіком. Рахунки –фактури надаються позивачем за первісним позовом за 3 банківські дні до дати оплати, вказаної у графіку. Якщо рахунок –фактура позивача надійде до відповідача пізніше встановленої дати, це не звільняє останнього від сплати лізингової плати у строк визначений графіком. Лізингова плата вважається сплаченою, коли сума, передбачена графіком, одержана на банківському рахунку позивача за первісним позовом.

Згідно з п. 3.2. загальних умов фінансового лізингу всі платежі, що не передбачені графіком (включаючи компенсації) сплачуються протягом 10 банківських днів від дати надання рахунку –фактури.

Відповідно до п. 3.5. загальних умов фінансового лізингу всі платежі за угодою фінансового лізингу визначаються в українських гривнях. На дату сплати всі платежі обчислюються відповідно до обмінного курсу НБУ української гривні до валюти + 2 %.

На виконання умов угоди фінансового лізингу позивач за первісним позовом придбав та передав відповідачеві за первісним позовом легковий автомобіль Volkswagen Passat B6 sedan 4 doors Highline 3.2 petrol 250 hp AT 4x4 загальною вартістю 265 366,33 грн., що підтверджується актом приймання –передачі автомобіля від 16.01.2008 р.

В порушення умов угоди фінансового лізингу відповідач за первісним позовом свої зобов’язання по сплаті лізингових платежів не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 26 854,13 грн., що підтверджується рахунками –фактурами № 0000000731 від 06.08.2009 р., № 0000000840 від 07.09.2009 р., № 0000000839 від 07.09.2009 р., № 0000000938 від 06.10.2009 р. та № 0000000940 від 06.10.2009 р., а також реєстрами відправлень від 04.12.2009 р., від 22.01.2010 р., описом вкладення, розрахунковим документом і поштовим повідомленням від 04.11.2009 р.

Предмет лізингу був повернутий позивачу за первісним позовом 30.11.2009 р., що підтверджується актом приймання –передачі від 30.11.2009 р., заборгованість не погашена.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу у розмірі 26 854,13 грн. підлягають задоволенню.

В порядку п. 3.3. загальних умов фінансового лізингу в разі затримки платежів, передбачених та/або непередбачених графіком, крім пені та штрафу, відповідач за первісним позовом сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Крім того, якщо первісний відповідач прострочив сплату платежів, які передбачені та/або не передбачені графіком на строк від 1 до 15 днів, він зобов’язаний сплатити позивачеві за первісним позовом штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, на строк від 16 днів –20 % від суми заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми штрафу у розмірі 5 370,83 грн. від суми основного боргу та в розмірі 20 181,29 грн. від суми додаткової плати за перепробіг і від вартості відновлювального ремонту підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6.3. загальних умов фінансового лізингу позивач за первісним позовом може в односторонньому порядку припинити права відповідача за первісним позовом на володіння та користування транспортним засобом та/або в односторонньому порядку відмовитись від угоди фінансового лізингу (стосовно одного, декількох або всіх переданих автомобілів) і зажадати його негайного повернення, якщо відповідач за первісним позовом прострочить сплату лізингової плати частково або у повному обсязі більше, ніж на 30 днів або більше двох разів підряд допустив затримку платежу більш, ніж на 5 банківських днів.

В порядку п. 6.4. загальних умов фінансового лізингу позивач за первісним позовом має право на одержання компенсації від відповідача за первісним позовом в сумі 30 % від поточної вартості транспортного засобу, якщо позивач припинив дію угоди фінансового лізингу на підставі п. 6.3. загальних умов фінансового лізингу.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми компенсації у розмірі 48 221,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 8.4. загальних умов фінансового лізингу угодою фінансового лізингу встановлюється дозволений місячний пробіг предмета лізингу, у випадку перевищення якого відповідач за первісним позовом сплачує додаткову плату за перевищення дозволеного місячного пробігу у розмірі визначеному угодою фінансового лізингу.

Угодою фінансового лізингу передбачено дозволений місячний пробіг предмета лізингу 50 000 км на рік, встановлено додаткову плату у розмірі 0,71 грн. за км без ПДВ.

Згідно з п. 11.4. загальних умов фінансового лізингу якщо предмет лізингу повертається позивачеві за первісним позовом в стані, який не відповідає вимогам загальних умов фінансового лізингу, то останній має право виконати ремонт з метою відновлення стану предмету лізингу і має право на одержання компенсації від відповідача за первісним позовом для покриття витрат на ремонт.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми додаткової плати за перепробіг, компенсації бензину, вартості відновлювальних робіт у розмірі 100 906,45 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг")

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача за первісним позовом щодо зменшення розміру штрафних санкцій в порядку положень ст. 233 Господарського кодексу України в зв’язку з недоведеністю відповідачем за первісним позовом необхідності застосування таких положень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом, первісний позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача за первісним позовом щодо укладення угоди фінансового лізингу не уповноваженою особою з його сторони не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, згідно з якими відповідач за первісним позовом в період з 25.12.2007 р. по 15.07.2009 р. сплачував лізингові платежі, а відтак, прийняв угоду фінансового лізингу до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про не обґрунтованість вимог позивача за зустрічним позовом, зустрічний позов визнається не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 2 015,34 грн. та витрати позивача за первісним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають сплаті позивачем за зустрічним позовом.

Позивачем за первісним позовом подано заяву про повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 1 468,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовною заявою та сплатив 3 484,32 грн. згідно з платіжним дорученням № 2007 від 03.02.2010 р., а належало сплатити 2 015,34 грн. відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Враховуючи викладене, належить повернути позивачу за первісним позовом зайво сплачені 1 468,98 грн. державного мита згідно з платіжним дорученням № 2007 від 03.02.2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 241, 525, 526, 530, 610, 611, 626 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 233 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Євроекспресс” (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 5, код ЄДРПОУ 32552771) на користь підприємства з іноземними інвестиціями “Віп-Рент” (01013, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 25264533) 203 785 (двісті три тисячі сімсот вісімдесят п’ять) грн. 04 коп., з яких 201 533 (двісті одна тисяча п’ятсот тридцять три) грн. 70 коп. заборгованості, 2 015 (дві тисячі п’ятнадцять) грн. 34 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

4. Видати наказ.

5. На підставі цього рішення повернути підприємству з іноземними інвестиціями “Віп-Рент” (01013, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 25264533) з державного бюджету зайво сплачені 1 468 (тисячу чотириста шістдесят вісім) грн. 98 коп. державного мита згідно з платіжним дорученням № 2007 від 03.02.2010 р.

          Суддя                                                                        П.П.Чеберяк

          Дата підписання рішення 05.08.2010