Постанова

від 29.07.2010 по справі 4/205

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р. № 4/205

головуючого судді Т.Дроботової,

суддів Н.Волковицької, Т.Гог оль

за участю представників ст орін:

прокурора

квартирно-експлуатаційног о відділу м.Мукачево

відповідача

третіх осіб

розглянувши у відкритом у судовому засіданні матеріа ли

касаційної скарги Рубан Д.В. посв. № 59 від 08.04 .08

не з'явились, повідомлені на лежним чином

Марамигін П.В. дов. від 03.08.09

1. не з'явились, повідомлені н алежним чином

2 не з'явились, повідомлені н алежним чином

3.Фоменко А.В. дов. від 17.05.10

Пилипецької сільської рад и Міжгірського району Закарп атської області

на постанову Львівського апеляційног о господарського суду від 30.11.09

у справі № 4/205 господарського суду Закарпатської області

за позовом Військового прокурора Ужг ородського гарнізону в інтер есах держави в особі квартир но-експлуатаційного відділу м.Мукачево

до

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні позивач а

та третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача Пилипецької сільської рад и Міжгірського району Закарп атської області

1.Військова туристична база "Міжгір' я"

ОСОБА_7

3.Приватне підприєство "Зати шок"

про

та за зустрічним позовом

до

про Визнання недійсними ріш ення ради від 22.10.02 за № 47

Пилипецької сільської рад и Міжгірського району Закарп атської області

Квартирно-експлуатаційног о відділу м.Мукачево

припинення права користув ання земельною ділянкою

Військовий прокурор Ужго родського гарнізону звернув ся до господарського суду За карпатської області в інтере сах держави в особі Мукачівс ької квартирно-експлуатацій ної частини району до Пилипе цької сільської ради за учас тю третіх осіб: на стороні поз ивача - військової туристичн ої бази „Міжгір' я” та на сто роні відповідача - ОСОБА_8 і приватного підприємства " Затишок" , з позовом про визнан ня недійсним рішення Пилипец ької сільської ради від 22 жовт ня 2002 року №46 "Про вилучення зем ельної ділянки раніше закріп леної за бувшою військовою т урбазою ПрикВО смт.Міжгір' я ", та рішення від 22 жовтня 2002 року № 47 "Розгляд заяви директора П П "Затишок" ОСОБА_8 "Про прод аж та надання в оренду земель ної ділянки несільськогоспо дарського призначення" .

Пилипецька сільська рада з вернулася до господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом, в якому просила припинити право кор истування земельною ділянко ю площею 0,55 га в ур. „Шипіт-Лазо к”, в зв' язку з ліквідацією в ідділу Прикарпатського війс ькового округу Міністерства оборони України та військов ої турбази „Міжгір' я”, в кор истуванні та в оперативному управлінні яких ця ділянка п еребувала.

Господарський суд З акарпатської області рішенн ям від 25.03.2009 року ( суддя Журавчи к Л.С.) позов військового проку рора Ужгородського гарнізо ну в інтересах держави в особ і Квартирно-експлуатаційног о відділу міста Мукачеве (пра вонаступника Мукачівської К ЕЧ району) до Пилипецької сіл ьської ради задовольнив час тково, визнав недійсним ріше ння від 22 жовтня 2002 р. №46 "Про вилу чення земельної ділянки рані ше закріпленої за бувшою вій ськовою турбазою ПрикВО смт. Міжгір' я". Рішення від 22 жовт ня 2002 року № 47 "Розгляд заяви дир ектора ПП "Затишок" ОСОБА_8 "Про продаж та надання в орен ду земельної ділянки несільс ькогосподарського призначе ння" суд визнав недійсним в ча стині надання дозволу підпри ємцю ОСОБА_8 на надання зе мельної ділянки площею 0,50 га в урочищі Шипіт-Лазок с.Пилипе ць із земель запасу сільсько ї ради несільськогосподарсь кого призначення на будівниц тво туристичного комплексу. Рішення суду вмотивоване тим , що оскаржувані рішення Пили пецької сільської ради прийн яті всупереч вимогам статей 12,84,149, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України . Суд встановив, що спірна земельна ділянка вилучена б ез згоди землекористувача та без належних повноважень сі льської ради щодо її розпоря дження, оскільки на момент ви лучення знаходилася у держав ній власності та поза межами населеного пункту. В іншій ч астині первісних вимог - щод о визнання недійсним рішення від 22 жовтня 2002 року № 47 "Розгляд заяви директора ПП "Затишок" ОСОБА_8 "Про продаж та нада ння в оренду земельної ділян ки несільськогосподарськог о призначення" в частині нада ння дозволу підприємцю ОСО БА_8 на отримання земельної ділянки, яка не належала поз ивачу, в позові відмовлено у з в'язку з безпідставністю. В за доволенні зустрічних позовн их вимог Пилипецької сільськ ої ради до Мукачівської КЕЧ р айону про припинення права к ористування земельною ділян кою площею 0,55 га, що знаходитьс я в с.Пилипець в урочищі "Шипі т-Лазок" відмовлено, оскільки позивачем не доведено, а судо м не встановлено наявність в спірному випадку підстав, на які посилається Пилипецька сільська рада. При цьому, судо м зазначено, що Пилипецька сі льська рада не вправі припин ити право користування земел ьною ділянкою державної влас ності, яка перебуває у корист уванні Мукачівської КЕЧ райо ну, не ліквідованої як держав не підприємство.

Львівський апеляційний го сподарський суд постановою в ід 30.11.2009 року (судді Бойко С.М., Бо нк Т.Б., Марко Р.І.) рішення госпо дарського суду Закарпатсько ї області від 25.03.2009 року залишив без змін тих самих підстав.

Пилипецька сільська рада М іжгірського району Закарпат ської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скарго ю , в якій просить скасувати р ішення господарського суду З акарпатської області від 25.03.200 9 року та постанову Львівсько го апеляційного господарськ ого суду від 30.11.2009 року, справу п ередати на новий розгляд до г осподарського суду першої ін станцій .Скаржник посилаєтьс я на те, що оскаржувані судові акти ухвалені з порушенням н орм матеріального та процесу ального права, фактичні обст авини які мають значення для справи досліджені неповно. С каржник не погоджується з ви сновком суду про те, що факт на дання позивачу в постійне ко ристування спірної земельно ї ділянки підтверджується де ржавним актом на право безст рокового користування земле ю, оскільки в матеріалах спра ви наявне лише викопіювання з цього акту, завірене позива чем у справі. Розмір площі зем ельної ділянки, наданої пози вачу згідно вказаного акта, с уперечить розміру земельної ділянки, яка зазначена в інши х документах про надання зем ельної ділянки позивачу, зок рема, в рішенні виконкому Зак арпатської обласної ради від 16.01.1974 року №15 про відведення 0,5 га відділу туризму ПрикВО для б удівництва притулку на 60 міс ць для військових туристів з а рахунок земель колгоспу ім .Леніна.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Мукачево надав відз ив на касаційну скаргу, проти доводів якої заперечує, прос ить в задоволенні касаційно ї скарги Пилипецької сільськ ої ради відмовити, постанову Львіського апеляційного гос подарського суду від 30.11.20009 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судд і Гоголь Т.Г., пояснення присут нього в судовому засіданні п рокурора, представника відпо відача та третьої особи, пере віривши наявні матеріали спр ави на предмет правильності застосування господарським и судами попередніх інстанці й норм матеріального та проц есуального права, Вищий госп одарський суд України вважає , що касаційна скарга не підля гає задоволенню з таких підс тав.

В процесі розгляду справи г осподарськими судами попере дніх інстанцій встановлено, що рішенням виконкому Закарп атської обласної ради депута тів трудящих від 16.01.1974 року № 15 в ідведено відділу туризму при карпатського військового ок ругу в постійне користуванн я для будівництва притулку н а 60 місць військових туристів земельну ділянку площею 0,5 га малопродуктивних природних пасовищ за рахунок громадсь ких земель колгоспу ім.Ленін а Міжгірського району. Рішен ням виконкому Міжгірської ра йонної Ради депутатів трудящ их № 42 від 26.02.1974 року вирішено ви дати відділу туризму прикарп атського військового округу акт на право користування зе млею площею 0,5 га.

Судами встановлено, що 22.10.2002 р оку на п' ятій сесії четверт ого скликання Пилипецькою сі льською радою прийнято рішен ня про вилучення земельної д ілянки, закріпленої за колиш ньою військовою базою прикар патського військового округ у смт.Міжгір' я площею 0,5 га та віднесення цієї ділянки до з емель запасу сільської ради. Вказане рішення прийнято на підставі висновку створеної радою комісії про те, що згада на земельна ділянка більше 10 р оків використовується не за призначенням, власник земель ної ділянки відсутній. В ріше нні зазначено, що згідно з виг отовленою проектною докумен тацією ця ділянка запланован а під спортивно-туристичний комплекс. Рішенням цієї ж сес ії Пилипецької сільської рад и від 22.10.2002 року надано підприєм цю ОСОБА_8 земельну ділянк у площею 1,0 га, в тому числі 0,20 га з правом викупу, 0,80 га в довгос трокову оренду на 50 років в ур очищі "Шипіт - Лазок" с.Пилипе ць із земель запасу сільсько ї ради несільськогосподарсь кого призначення на будівниц тво туристичного комплексу.

В ході розгляду справи суда ми встановлено, що на момент п рийняття радою спірних рішен ь вказана земельна ділянка в ідносилася до земель оборони з державною формою власност і та була надана Мукачівські й квартирно-експлуатаційній частині району прикарпатськ ого військового округу для д ержавних потреб в безстроков е і безоплатне користування згідно з Державним актом на п раво користування землею, ви даним їй в 1982 року виконкомом М іжгірської районної Ради нар одних депутатів. Спірна діля нка в ур. "Шипіт - Лазок" включ ена до земель населеного пун кту с.Пилипець згідно з рішен ням Закарпатської обласної р ади №282 лише 11.12.2003 року, тобто піс ля прийняття оскаржуваних р ішень.

Вказані рішення стали пред метом оскарження в даній спр аві за позовом військового п рокурора Ужгородського гарн ізону в інтересах держави в о собі Мукачівської квартирно -експлуатаційної частини рай ону з підстав того, що земельн а ділянка площею 0,5 га, яка відн оситься до земель оборони та впродовж тривалого часу пер ебувала в користуванні підпр иємств та організацій Мініст ерства оборони України, відн есена до земель запасу ради, а потім надана в оренду для під приємницької діяльності, що суперечить вимогам діючого з аконодавства та порушує прав а та охоронювані законом інт ереси позивача.

Відповідно до статті 77 Земе льного кодексу землями оборо ни визнаються землі, надані д ля розміщення і постійної ді яльності військових частин, установ, військово-навчальни х закладів, підприємств та ор ганізацій Збройних Сил Украї ни, інших військових формува нь, утворених відповідно до з аконодавства України; цільов е призначення земель оборони та виконання ними специфічн их соціально-економічних фун кцій зумовлює перебування їх тільки у державній та комуна льній власності ( частина 3 ста тті 84 Земельного кодексу Укра їни).

Відповідно до частини 2 стат ті 19 Конституції України орг ани державної влади та місце вого самоврядування , їх поса дові особи зобов' язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та зако нами України.

За приписами статті 16 цього Цивільного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності т а права користування земельн ими ділянками із земель держ авної або комунальної власно сті за рішенням органів вико навчої влади або органів міс цевого самоврядування в межа х їх повноважень. Отже, наведе ною нормою врегульовані відн осини щодо набуття громадяна ми та юридичними особами пра ва власності та права корист ування земельними ділянками та встановлена підстава наб уття такого права, а саме: ріше ння органів місцевого самов рядування (виконавчої влади) в межах повноважень встанов лених Земельним кодексом Укр аїни.

Відповідно до частини З ста тті 24 Закону України "Про місц еве самоврядування в Україні ", органи місцевого самовряду вання та їх посадові особи ді ють лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією і закона ми України, та керуються у сво їй діяльності Конституцією і законами України, актами Пре зидента України, Кабінету Мі ністрів України, а в Автономн ій Республіці Крим - також нор мативно-правовими актами Вер ховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої ко мпетенції.

Згідно з вимогами частини 2 статті 84 Земельного кодексу України право державної влас ності на землю набувається і реалізується державою в осо бі Кабінету Міністрів Україн и, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Ки ївської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 Пере хідних положень Земельного к одексу України в редакції, чи нній на день прийняття оскар жуваних рішень, до розмежува ння земель державної і комун альної власності повноважен ня щодо розпорядження землям и в межах населених пунктів, к рім земель, переданих у прива тну власність, здійснюють ві дповідні сільські, селищні, м іські ради, а за межами населе них пунктів - відповідні орг ани виконавчої влади.

Відповідно до частини 2 стат ті 149 Земельного кодексу Украї ни вилучення земельних ділян ок провадиться за згодою зем лекористувачів на підставі р ішень Кабінету Міністрів Укр аїни, Ради міністрів Автоном ної республіки Крим, місцеви х державних адміністрацій, с ільських, селищних міських р ад відповідно до їх повноваж ень; у разі незгоди землекори стувача з вилученням земельн ої ділянки питання вирішуєть ся в судовому порядку.

Згідно із частиною 10 статт і 59 Закону України "Про місцев е самоврядування в Україні" а кти органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідно сті Конституції або законам України визнаються незаконн ими в судовому порядку. Підст авами для визнання акта неді йсним є невідповідність його вимогам чинного законодавст ва або визначеній законом ко мпетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою в изнання акта недійсним є так ож порушення у зв'язку з прийн яттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інт ересів.

Попередніми судовими інст анціями було встановлено, що оскаржувані рішення прийнят і Пилипецькою сільською радо ю всупереч визначеній законо м компетенції; у зв' язку з пр ийняттям спірних рішення бул о порушено права та охоронюв ані законом інтереси Мукачів ської квартирно-експлуатаці йної частини району; встанов лена відсутність згоди земле користувача на вилучення спі рної земельної ділянки; на мо мент прийняття рішень спірн а земельна ділянка знаходил ась за межами населеного пун кту - право розпорядження нею Пилипецькій сільській раді не належало, отже господарсь кі суди правомірно визнали з азначені рішення недійсними .

Також Вищий господарський суд України вважає, що госпо дарськими судами попередніх інстанцій правомірно відмов лено в задоволенні зустрічно го позову про припинення пра ва користування земельною ді лянкою площею 0,55 га в ур. „Шипіт -Лазок”. Підстави припинення користування земельними діл янками унормовані статтею 141 З емельного кодексу України. З а приписами наведеної норми такими підставами є: доброві льна відмова від права корис тування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянк и у випадках, передбачених ци м Кодексом; припинення діяль ності державних чи комунальн их підприємств, установ та ор ганізацій; використання зем ельної ділянки способами, як і суперечать екологічним вим огам; використання земельної ділянки не за цільовим призн аченням; систематична неспла та земельного податку або ор ендної плати. Судами в ході ро згляду справи не встановлено наявність підстав для припи нення права користування спі рною земельною ділянкою.

За таких обставин, неспром ожними є доводи скаржника, ви кладені в касаційній скарзі, оскільки вони зводяться до п ереоцінки доказів у справі. П равова оцінка обставин та до стовірності доказів є виключ ною прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій. Ві дповідно до вимог статті 1117 Го сподарського процесуальног о кодексу України касаційна інстанція, виходить з обстав ин, встановлених у даній спра ві судом апеляційної інстанц ії. Згідно з приписами частин и 2 цієї норми до юрисдикції ка саційної інстанції не віднос иться повторна оцінка доказі в та встановлення обставин, в ідхилених господарським суд ом при розгляді спору. Рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги процесуал ьного законодавства і всебіч но перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відп овідності з нормами матеріал ьного права, що підлягають за стосуванню до даних правовід носин.

Згідно з пунктом 1 статті 1119 Г осподарського процесуально го кодексу України касаційна інстанція за результатами р озгляду касаційної скарги ма є право залишити постанову с уду апеляційної інстанції бе з змін, а скаргу без задоволен ня коли визнає, що постанова п рийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуаль ного права.

З огляду на викладене, довод и касаційної скарги не спрос товують висновків викладени х в постанові Львівського ап еляційного господарського с уду та не можуть бути підстав ою для зміни або скасування п рийнятої у справі постанови, під час розгляду справи факт ичні її обставини були встан овлені апеляційним судом на підставі повного і об' єктив ного дослідження поданих док азів, висновки суду відповід ають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з пр авильним застосуванням норм матеріального і процесуальн ого права.

Керуючись статтями 1115, 1117, пу нктом 1 частини 1 статті 1119, стат тею 11111, Господарського процес уального кодексу України, Ви щий господарський суд Україн и,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівсь кого апеляційного господарс ького суду від 30.11.09 у справі № 4/205 - залишити без змін, а касаці йну скаргу Пилипецької сільс ької ради Міжгірського район у Закарпатської області - без задоволення.

Постанова набува є чинності з дня її прийняття і не підлягає перегляду у к асаційному порядку.

Головуючий судд я Т.Д роботова

Судді Н.Волк овицька

Т.Г оголь