Ухвала

від 04.11.2022 по справі 753/13140/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 753/13140/17

провадження № 61-10296ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня

2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у вищевказаній справі.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, яке обґрунтоване тим, що копію постанови Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року отримано представником заявника 19 вересня 2022 року. На підтвердження вказаного суду надано відповідні докази.

Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення

ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року, оскільки касаційна скарга подана заявником протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Проте вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, виходячи з наступного.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору у зв`язку з її скрутним матеріальним становищем. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що вона є матір`ю трьох неповнолітніх дітей, один з яких хворіє на бронхіальну астму і потребує її постійного догляду, у зв`язку з чим вона не має можливості влаштуватись на роботу. Також вказує, що розмір судового збору перевищує 5 % її річного доходу за попередній календарний рік, а тому на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 до касаційної скарги не надала.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі, тому відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору на підставі підпункту «ґ» пункту 2 та пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

З огляду на категорію спору, за позовними вимогами майнового характеру

(про стягнення коштів за невиконання грошового зобов`язання), враховуючи ціну позову 647 133,62 грн, судовий збір за подання касаційної скарги

становить 12 942,67 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

ПоновитиОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк