Ухвала

від 04.10.2022 по справі 761/8506/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8506/21

Провадження № 2-з/761/20/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л..

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Разом з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно: 41,660% усіх часток у статутному капіталі ТО «Дживака», яке належить ОСОБА_1 ; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та обтяжень, вчиняти дії щодо відчуження та обтяження рухомого майна: 41,660% усіх часток у статутному капіталі ТО «Дживака», яке належить ОСОБА_1 ; накласти арешт на нерухоме майно: будівлю офтальмологічного корпусу (літ. Е), загальною площею 2186, 5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11997280000, яке належить на праві власності ТОВ «Дживака»; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та обтяжень, вчиняти дії щодо відчуження та обтяження нерухомого майна: будівлю офтальмологічного корпусу (літ. Е), загальною площею 2186,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11997280000, яке належить на праві власності ТОВ «Дживака». Заява мотивована тим, що з 15.04.2020 р. ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» є кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №788-Ф від 05.02.2007 р. Постановою приватного виконавця Авторгова А.М. від 18.12.2020 р. замінено стягувача у виконавчому провадженні №58994672 з АТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», яке відкрито постановою від 25.04.2019 р., копію якої ОСОБА_1 отримав 03.05.2019 р. У грудні 2020 р. ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, стало відомо, що 05.07.2019 р. приватним нотаріусом КМНО Юрченком В.В. зареєстровано у ДРОРМ приватне обтяження за №26774959 на підставі договору застави рухомого майна, який датований 01.07.2016 р. Приватним нотаріусом КМНО Валігурою Г.В. 21.08.2019 р. зареєстровано зміни відомостей до приватного обтяження та звернення стягнення на предмет застави на підставі заяви ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю, нотаріально посвідченою приватним нотаріусом КМНО Юрченком В.В. 05.07.2019 р. за реєстровим №378. За інформацією з ДРОРМ, об`єктом обтяження є 41,660% усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака». Обтяження зареєстроване на підставі договору застави рухомого майна від 01.07.2016 р., сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Обтяження забезпечує основне зобов`язання, інформація про яке не деталізована, у розмірі 45 500 000 грн. зі строком виконання 01.07.2018 р. Термін дії обтяження -05.07.2024 р. Проте, 07.05.2019 р. постановою приватного виконавця вже було накладено публічний арешт на це рухоме майно. Зазначає, що приватним виконавцем встановлено відсутність даних про офіційне працевлаштування боржника, припинення ним підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, відсутність у нього коштів на відкритих банківських рахунках та рухомого майна. Відповідно частка у статутному капіталі ТОВ «Дживака», що є володільцем високоліквідного нерухомого майна, є наразі майном, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у межах виконавчого провадження №58994672. Таким чином, вважає, що вжиття вищенаведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушеного права кредитора. Також зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки частка у статутному капіталі Товариства та нерухоме майно можуть бути неодноразово відчужені, зменшені або обтяжені іншими зобов`язаннями.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, за приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такі висновки зробив Верховний Суд у постанові від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.

Предметом позову є визнання недійним договір застави рухомого майна від 01.07.2016 р., а саме 41,660% усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака» укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; застосування наслідків недійсності правочину - скасувати в державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком Василем Васильовичем 05.07.2019 р. 16:49:40 за №26774959.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.

Колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24.12.2020 року, власником 41,6600 % усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака» є ОСОБА_1 .

Як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.02.2020 року, власником офтальмологічного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Дживака».

Так як, встановлено судом, між сторонами дійсно виник спір з приводу укладеного договору застави рухомого майна від 01.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є 41,660 % усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака».

Зважаючи на надані докази, предмет спору та положення чинного процесуального законодавства України, суд вважає за можливе задовольнити заяву в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «Дживака» та заборони вчинення дій, оскільки представником позивача обґрунтовано вказано, що невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до труднощів у виконанні рішення суду.

Так, слід зазначити, що під час розгляду заяви не було встановлено обставин, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а тому, оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ТОВ «Дживака», на думку суду відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Разом з тим, суд не вбачає можливості зробити висновок про необхідність накладення арешту на будівлю офтальмологічного корпусу та заборони вчиняти дії щодо його відчуження та обтяження, за відсутності обґрунтування необхідності застосування такого засобу забезпечення позову з огляду на предмет спору - визнання недійсним договору застави рухомого майна, а саме 41,660% у статутному капіталі ТОВ «Дживака».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину задовольнити частково.

Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дживака" (код ЄДРПОУ 35393272, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд.1) у розмірі 41,660 %, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 )

Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії по відчуженню та обтяженню частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дживака" (код ЄДРПОУ 35393272, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд.1) у розмірі 41,660 %, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Дані про стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», код ЄДРПОУ:39761587, адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2Б.

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дживака", код ЄДРПОУ 35393272, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд.1.

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: