Постанова

від 28.11.2022 по справі 438/552/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/552/20 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.

Провадження № 22-ц/811/4330/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року м.Львів

Справа №438/552/20

Провадження № 22ц/811/4330/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув апеляційну скаргу Бориславського міського голови Яворського Ігоря Романовича, яку підписав адвокат Сливка В.В., на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ухвалене 20 листопада 2020 року у складі судді Грицай М.М., у справі за позовом ОСОБА_4 до міського голови м.Борислава (тепер - Бориславського міського голови) Яворського І.Р., першого заступника міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Романа Станіславовича, Фінансового управління Бориславської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради, з участю третьої особи: Бориславської міської ради Львівської області, про визнання незаконними та скасування розпорядженьі наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеногопрогулу,-

встановив:

27 квітня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 3 липня 2018 року між ним ( ОСОБА_4 ) та начальником Фінансового управління Бориславської міської ради Петрівим Ю.І. укладено контракт з керівником Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради на період з 3 липня 2018 року по 2 липня 2023 року. На підставі підписаного контракту та його заяви цього ж дня міський голова м. Борислава Львівської області ОСОБА_5 прийняв розпорядження № 175-р «Про призначення ОСОБА_4 на посаду директора КНП «ЦМЛ м.Борислава». 9 квітня 2020 року його (позивача) разом з головним бухгалтером КНП «ЦМЛ м.Борислава» ОСОБА_6 викликали в Бориславську міську раду, де начальник Фінансового управління Бориславської міської ради ОСОБА_7 зачитав йому довідку про результати перевірки від 9 квітня 2020 року № 03-13/209 (копію якої видали на руки) та подання начальника Фінансового управління від 8 квітня 2020 року № 01-35/206 (копію якого видали на руки), без надання можливості надати будь-які пояснення, було зачитано розпорядження міського голови м. Борислава Яворського І.Р. від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради». Із зазначеного розпорядження йому стало відомо про його звільнення з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» з 10 квітня 2020 року та розірвання з 9 квітня 2020 року контракту. Зазначає, що копію Розпорядження міського голови про його звільнення йому не вручили та не видали на руки. Вказує, що 9 квітня 2020 року він хворів та перебував на лікарняному. З текстом розпорядження міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І.Р. від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради» він ознайомився 17 квітня 2020 року, лише після того як його представник звернувся із запитом і отримав відповідний лист-відповідь з додатками від 16 квітня 2020 року № 323/01. 21 квітня 2020 року його представник отримав з Бориславської міської ради Львівської області ще один лист-відповідь від 17 квітня 2020 року № 3-21/575 з додатками, з якого стало відомо, що міський голова видав та підписав зовсім інше розпорядження від 9 квітня 2020 року № 106-р, так як додатки до листів-відповідей на запит його представника містили розпорядження міського голови з різним текстом. Зазначені розпорядження не містять посилань на статтю КЗпП України, на підставі якої його звільнено, а також не містять опису конкретних порушень ним (позивачем) умов контракту.

21 квітня 2020 року йому стало відомо також про наявність розпорядження в.о. міського голови, першого заступника міського голови Садлівського Р.С. від 16 квітня 2020 року № 111-р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава», яким, на його думку, внесено суттєві зміни в розпорядження про звільнення. Із зазначеним розпорядженням його теж не було ознайомлено.

На виконання розпорядження міського голови про його звільнення з посади, КНП «ЦМЛ м. Борислава» за підписом в.о. директора Ю.В. Трускавецького 10 квітня 2020 року видано наказ № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 », а також наказ № 93-к «Про надання відпустки, замісництва, перевести», якими його, як директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» звільнено з 10 квітня 2020 року згідно умов пп. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту з керівником Комунального некомерційного підприємства «ЦМЛ м. Борислава» БМР від 3 липня 2018 року та переведено з 10 квітня 2020 року на 0,5 ставки лікаря-ортопеда-травматолога травматологічного відділення без його згоди та під час його непрацездатності через хворобу, що суперечить нормам діючого законодавства.

Вважає, що його звільнено з порушенням умов контракту, оскільки лише Орган управління майном, тобто Фінансове управління Бориславської міської ради, з яким було укладено контракт, вправі до закінчення строку дії контракту звільняти з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» у випадку порушення ним вимог закону та/або умов контракту, а не міський голова м. Борислава ОСОБА_5 . Виходячи з цього, дії міського голови м. Борислава І. Яворського щодо звільнення його з посади вважає незаконними та такими, що вчинені з перевищенням повноважень.

В червні 2020 року ОСОБА_4 звернувся також з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу. Вказану цивільну справу було об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_4 , поданим у квітні 2020 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 червня 2020 року він отримав наказ КНП «ЦМЛ м. Борислава № 105-к від 24 квітня 2020 року «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 », який вважає незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що зі змістом вказаного наказу він не був ознайомлений, про його наявність його ніхто не повідомляв, копія наказу йому не вручалась та не скеровувалась, крім того, такий наказ прийнято під час його перебування на лікарняному. Вважає, що прийняття, підписання і видача в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» ОСОБА_9 такого наказу через два тижні після звільнення його з посади не передбачено КЗпП України, іншими нормативно-правовими актами України, положеннями Статуту КНП «ЦМЛ м. Борислава чи умовами укладеного між ним та Фінансовим управлінням Бориславської міської ради контракту від 3 липня 2018 року. Зазначає, що таким наказом внесено суттєві зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » та викладено його в зовсім іншій редакції. Просить позов задовольнити.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м.Борислава Львівської області Яворського І.Р. №106-р від 9 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м.Борислава».

Визнано незаконним та скасовано видане в.о. міського голови, першим заступником міського голови м.Борислава Львівської області Садлівським Р.С. розпорядження міського голови №111-р від 16 квітня 2020 року «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року №106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м.Борислава».

Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради №91-к від 10 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_8 ». Визнано незаконним та скасовано п.п.1 п.3 наказу Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради №93-к від 10 квітня 2020 року «Про надання відпустки, замісництво, перевести».

Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради №105-к від 24 квітня 2020 року «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року №91-к «Про звільнення ОСОБА_8 ».

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради з 10 квітня 2020 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради в користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 10 квітня 2020 року по дату ухвалення рішення - 20 листопада 2020 року) в розмірі122 871,87 грн.

У решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 9 квітня 2021 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради в користь ОСОБА_4 5 044,80 грн. сплаченого ним судового збору.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради в користьдержави судовий збір у розмірі 1 228,72грн.

Рішення Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від20листопада 2020рокуоскаржив Бориславський міський голова Яворський І.Р. Апеляційну скаргу від імені міського голови підписав адвокат Сливка В.В. В апеляційній скарзі міський голова посилається на те, що позивачем порушено умови контракту від 3 липня 2018 року, оскільки укладалися договори без погодження з органом управління майном. Вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ЦПК об`єднано в одне провадження цивільну справу №438/829/20 та справу №438/552/20. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Львівського апеляційного суду від 9 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника міського голови м. Борислава Львівської області Яворівського І.Р. адвоката Сливки В.В. задоволено частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до міського голови м.Борислава Львівської області Яворського І.Я., першого заступника міського голови м.Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Р.С., Фінансового управління Бориславської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бориславської міської ради Львівської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_4 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з 9 квітня 2020 року на 30 травня 2020 року. В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовлено. Проведено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду України від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 9 серпня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриттяапеляційного провадження.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

У судовому засіданні Бориславський міський голова Яворський І.Р. та його представник ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу; просять таку задовольнити, посилаючись на її доводи.

Апеляційну скаргу в судовому засіданні підтримали представники Бориславської міської ради, Фінансового управління цієї ради.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке просять залишити без змін, апеляційну скаргу - відхилити.

ОСОБА_4 та представник Фінансового управління Бориславської міської ради в судове засідання 28 листопада 2022 року не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 3 липня 2018 року начальник Фінансового управління Бориславської міської ради Петрів Ю.І. (органу управління майном) та ОСОБА_4 підписали контракт про призначення позивача на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради (далі - КНП «ЦМЛ м.Борислава» Бориславської міської ради). Відповідно до умов цього контракту керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, у тому числі забезпечувати належний рівень медичного обслуговування населення, ефективну діяльність закладу, раціональне використання і збереження закріпленого за закладом майна, раціональний добір кадрів, створювати умови для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника (п.1 контракту).

Строк дії контракту: з 3 липня 2018 року до 2 липня 2023 року, він набирає чинності з дня підписання сторонами (п.27).

Підпунктом 9 п. 23 передбачено, що контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту:у разі здачі в оренду майна, закріпленого за закладом, та укладення договорів комерційної концесії, спільної діяльності, купівлі-продажу, кредитних договорів на суму, що перевищує 100 тисяч гривень, а також договорів підряду на суму, що перевищує 1 млн. гривень, без отримання письмової згоди органу управління майном.

Пунктом 29 передбачено, що умови контракту можуть бути змінені за згодою сторін шляхом укладення додаткового договору у письмовій формі.

Розпорядженням міського голови Бориславської міської ради Львівської області І.Р. Яворського від 3 липня 2018 року № 175-р призначено ОСОБА_4 з 3 липня 2018 року на посаду директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради на умовах контракту на п`ять років, з 3 липня 2018 року до 2 липня 2023 року, в порядку переведення з центральної міської лікарні.

Наказом директора КНП «ЦМЛ м.Борислава» Бориславської міської ради № 1-к, відповідно до вищенаведеного розпорядження міського голови, призначено Головчака В.С. на посаду директора КНП «ЦМЛ м.Борислава» Бориславської міської ради на умовах контракту на п`ять років, з 3 липня 2018 року до 2 липня 2023 року, в порядку переведення з ЦМЛ.

3 квітня 2020 року начальник Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області звернувся із листом до міського голови щодо утворення робочої групи для проведення перевірки окремих питань КНП «ЦМЛ м. Борислава».

Розпорядженням міського голови Бориславської міської ради Яворського І.Р. від 3 квітня 2020 № 101-р утворено робочу групу для проведення перевірки окремих питань КНП «ЦМЛ м. Борислава» та доручено провести перевірку з наступних питань: дотримання вимог п. 14 та п. 15 розділу ІІІ «Умови та матеріальне забезпечення керівника» контракту з керівником КНП «ЦМЛ м. Борислава» від 3 липня 2018 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 27 січня 2020 року № 1); дотримання вимог п.п.9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії». Визначено час проведення перевірки з 3 по 8 квітня 2020 року за період: 2019 рік, січень-березень 2020 року та подання до 10 квітня 2020 року довідки про результати перевірки.

9 квітня 2020 року начальник Фінансового управління Бориславської міської ради звернувся до міського голови з поданням № 01-35/206, у якому просив винести розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради у зв`язку з порушенням останнім умов контракту, зокрема, укладення договорів на суму, що перевищує 100000 грн. без письмової згоди органу управління майном та нарахування і виплати йому премій без погодження з органом управління майном.

Допущені директором КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради ОСОБА_4 порушення умов контракту зафіксовано у довідці від 9 квітня 2020 року № 03-13/209. У цій довідці зазначено, що керівнику КНП «ЦМЛ м. Борислава» ОСОБА_4 у 2019 році виплачено премії в розмірі трьох посадових окладів без погодження з органом управління майном (31 044,06 грн. у червні 2019 року та у грудні 2019 року - 31 044,06 грн.). Крім того, у грудні 2019 року виплачено щомісячну доплату в сумі 21 166 грн. за рахунок коштів, що надійшли як плата за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (даний вид доплати не передбачений умовами контракту та додаткової угоди до нього). Доплати за рахунок коштів, що надійшли як плата за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій ОСОБА_4 отримав і у 2020 році, загальна сума доплат за січень - березень 2020 року складає 53 687,79 грн.

У цій довідці також зазначено про порушення ОСОБА_4 п.п. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» щодо укладення договорів на суму, яка перевищує 100 тис. гривень без погодження з органом управління майном, зокрема у 2019 році укладено 22 таких договори, а у першому кварталі 2020 року - 9 договорів.

Пунктом 1 розпорядження Бориславського міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р звільнено ОСОБА_4 з 9 квітня 2020 року із займаної посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради, згідно пп. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту з керівником КНП «ЦМЛ м. Борислава» від 3 липня 2018 року. Підстава: подання начальника Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 9 квітня 2020 року № 894-3/20. Згідно з пунктом 2 цього розпорядження контракт з керівником КНП «ЦМЛ м. Борислава» від 3 липня 2018 року розірвано з 9 квітня 2020 року.

Згідно акту про відмову від надання пояснень від 9 квітня 2020 року, складеного ОСОБА_7 , ОСОБА_2 і ОСОБА_10 , ОСОБА_4 9 квітня 2020 року відмовився від надання письмових пояснень, проте зазначив, що вони будуть надані пізніше, після консультації з юристом.

Розпорядженням в.о. міського голови, першого заступника Бориславського міського голови Р. Садлівського від 16 квітня 2020 року № 111-р, у зв`язку з допущеними описками, внесено зміни до розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава», а саме: замість слів «довідки про результати перевірки № 03-13/125 від 9 квітня 2020 року, подання начальника Фінансового управління № 894-3/20 від 9 квітня 2020 року» читати «довідки про результати перевірки від 9 квітня 2020 року № 03-13/209, подання начальника Фінансового управління від 9 квітня 2020 р. № 01-35/206 (вхідний від 9 квітня 2020 року № 894-3/20); в абзаці 2 пункту 1 розпорядження замість слів «Підстава: подання начальника Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 9 квітня 2020 року № 894-3/20» читати «Підстава: подання начальника фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 9 квітня 2020 року № 01-35/206 (вхідний від 9 квітня 2020 року № 894-3/20).

Наказом в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Ю.В. Трускавецького від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » позивача звільнено з 10 квітня 2020 року із займаної посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради, згідно умов пп. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту з керівником КНП «ЦМЛ м. Борислава» від 3 липня 2018 року. Підстава: розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради». Контракт з керівником розірвано з 9 квітня 2020 року. Зобов`язано бухгалтерію провести розрахунок.

Наказом в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Ю.В. Трускавецького від 10 квітня 2020 року № 93-к «Про надання відпустки, замісництва, перевести» ОСОБА_4 директора КНП «ЦМЛ м.Борислава» Бориславської міської ради переведено з 10 квітня 2020 року на 0,5 ставки лікаря-ортопеда-травматолога травматологічного відділення з оплатою згідно штатного розпису. Підстава: наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 ».

Згідно листа в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Ю. Трускавецького від 22 квітня 2020 року № 340/01, адресованого начальнику Фінансового управління, КНП «ЦМЛ м.Борислава», наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » дослівно переписано з розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р (звільнити з посади директора з 10 квітня 2020 року; контракт розірвати з 9 квітня 2020 року). Крім того, у зв`язку з тим, що у розпорядженні не було вказано про звільнення з роботи, а лише з посади директора, ОСОБА_4 переведено на 0,5 ставки лікаря-ортопеда-травматолога травматологічного відділення КНП «ЦМЛ м.Борислава» за основним місцем роботи.

Із доповідної записки начальника Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 22 квітня 2020 року № 01-35/234, адресованої міському голові І. Яворському, вбачається, що фінансове управління констатує факт, що директор КНП «ЦМЛ м. Борислава» БМР ОСОБА_4 звільнений з посади згідно розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р з 9 квітня 2020 року, проте, в отриманій відповіді від КНП «ЦМЛ м. Борислава» - звільнення проведено з 10 квітня 2020 року. У зв`язку з цим просив провести службове розслідування факту невідповідності дати звільнення керівника КНП «ЦМЛ м. Борислава».

Листом від 23 квітня 2020 року №3-20/601 міський голова повідомив в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Трускавецького Ю., що копія розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р, згідно якої ОСОБА_4 звільнено з посади директора з 10 квітня 2020 року, по факту є копією з неіснуючого документа, у зв`язку з чим Бориславська міська рада ініціювала проведення службової перевірки. У вказаному листі міський голова також просив повернути всі копії неіснуючого документа в Бориславську міську раду та привести у відповідність всі документи, видані на її підставі.

Наказом в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Ю.О. Трускавецького від 24 квітня 2020 року № 105-к «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » внесено зміни та викладено у новій редакції наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 », а саме: вважати ОСОБА_4 звільненим з 9 квітня 2020 року із займаної посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, згідно умов пп. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту з керівником Комунального некомерційного підприємства «ЦМЛ м. Борислава» від 3 липня 2018 року. Підстава: розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м.Борислава». Пункт 2 виключено, а пункт 3, 4 вважати пунктами 2 та 3.

Розпорядження містить підпис міського голови, І.Яворського, а також у графі «Ознайомлено» містить підпис позивача ОСОБА_4 із зазначенням дати (9 квітня 2020 року). Зазначене розпорядження скріплено печаткою загального відділу Бориславської міської ради та проставлено штамп «Згідно з оригіналом» за підписом головного спеціаліста загального відділу Бориславської міської ради Г.Дзюбінської.

Судом першої інстанції обґрунтовано не враховані інші розпорядження міського голови, датовані 9 квітня 2020 року, які містяться в матеріалах справи, з мотивів, що такі є копіями за відсутності їх оригіналу; також вони не містять необхідних підписів міського голови, а лише завірені головним спеціалістом загального відділу Бориславської міської ради ОСОБА_11 .

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_11 , нею 9 квітня 2020 року представнику КНП «ЦМЛ м. Борислава» було видано завірені копії розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» в кількості 5 штук, у яких були допущені технічні помилки, в результаті чого ці копії не відповідали оригіналу розпорядження, підписаного міським головою. Надалі такі ж копії були направлені представнику позивача як додатки до відповіді на його адвокатський запит.

Розпорядженням міського голови від 24 квітня 2020 року № 64-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_11 » за вказані у пояснювальній записці дії її притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану, позбавлено премій, надбавок та всіх заходів заохочення).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови м.Борислава Львівської області І. Яворського № 106-р від 9 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради не підлягає задоволенню з мотивів, що судом встановлено, що таке розпорядження не видавалось та не підписувалось міським головою, тобто відсутнє.

Зі змісту вказаного розпорядження підставою для його видання слугували довідка про результати перевірки від 9 квітня 2020 року №03-13/125 та подання начальника Фінансового управління від 9 квітня 2020 року №894-3/20. При цьому, номер довідки про результати перевірки, з якою ознайомлений позивач, що підтверджується його підписом та містить печатку Фінансового управління Бориславської міської ради і штамп «Згідно з оригіналом», відповідає наступному: «03-13/209». Що стосується подання начальника Фінансового управління, то номер такого - «01-35/206». Саме за цим номером відповідає подання оригіналу, адже містить всі обов`язкові реквізити документа: підпис, печатку, штамп «Згідно з оригіналом», а також резолюцію щодо необхідності підготувати відповідне розпорядження.

Розпорядженням в.о. міського голови, першого заступника міського голови Бориславської міської ради Р. Садлівського від 16 квітня 2020 року № 111-р внесено зміни до розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава», а саме: замість слів «довідки про результати перевірки № 03-13/125 від 9 квітня 2020 року, подання начальника Фінансового управління № 894-3/20 від 9 квітня 2020 року» читати «довідки про результати перевірки від 9 квітня 2020 року № 03-13/209, подання начальника Фінансового управління від 9 квітня 2020 р. № 01-35/206 (вхідний від 9 квітня 2020 року № 894-3/20); в абзаці 2 пункту 1 розпорядження замість слів «Підстава: подання начальника Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 9 квітня 2020 року № 894-3/20» читати «Підстава: подання начальника Фінансового управління Бориславської міської ради Львівської області Ю. Петріва від 9 квітня 2020 року № 01-35/206 (вхідний від 9 квітня 2020 року № 894-3/20)».

У розпорядженні № 106-р від 9 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» міський голова, серед іншого, посилається на Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №792, не зважаючи на те, що контракт з позивачем укладений згідно Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642, і в такий сторонами не вносились зміни у зв`язку із затвердженням нового Порядку.

З первинного листка непрацездатності Серії АДХ № 834989, виданого 9 квітня 2020 року ОСОБА_4 , вбачається, що він звільнений від роботи з 9 квітня 2020 року до 13 квітня 2020 року; з 14 квітня 2020 року до 17 квітня 2020 року; з 18 квітня 2020 року до 27 квітня 2020 року; з 28 квітня 2020 року до 7 травня 2020 року. Зазначений листок непрацездатності закритий з відміткою, що ОСОБА_4 продовжує хворіти. Згідно листка непрацездатності Серії АДО № 991821 (продовження листка № 834989), виданого 8 травня 2020 року, ОСОБА_4 звільнений від роботи з 8 травня 2020 року до 15 травня 2020 року; з 16 травня 2020 року до 25 травня 2020 року; з 26 травня 2020 року до 29 травня 2020 року; стати до роботи - 30 травня 2020 року.

З урахуванням цього, належить зробити висновок, що розпорядження міського голови І.Яворського за №106-р від 9 квітня 2020 року та розпорядження в.о. міського голови - першого заступника міського голови Бориславської міської ради Р. Садлівського за №111-р від 16 квітня 2020 року видані в період тимчасової непрацездатності позивача.

Відповідно до частин першої, шостої статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є, зокрема, передбачений у статті 5-1КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 185/4228/18 (провадження № 61-439св20).

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Контракт якособлива форматрудового договоруповинен спрямовуватисяна забезпеченняумов длявиявлення ініціативностіта самостійностіпрацівника,враховуючи йогоіндивідуальні здібностіта професійнінавички,підвищення взаємноївідповідальності сторін,правову ісоціальну захищеністьпрацівника (пункт4Положення пропорядок укладанняконтрактів приприйнятті (найманні)на роботупрацівників,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від19березня 1994року №170). Підстави, умови та порядок розірвання контракту передбачені ст. ст. 21-25 цього Положення.

В пункті13 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 міститься положення, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно з пунктом 8 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Належне звільнення - це передбачена законодавством та складеною практикою послідовність дій. При розірванні контракту до закінчення його дії за ініціативою роботодавця слід встановити наявність підстави, передбаченої для цього, зокрема, наявність порушення, забезпечити можливість працівнику надати пояснення.

Згідно зі ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1) і при обранні виду стягнення врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких його вчинено, і попередню роботу працівника (ч. 3).

Метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з`ясування обставин, за яких вчинено проступок, для їх урахування поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення, а тому сам по собі факт неотримання таких пояснень за відсутності даних про поважність причин вчинення проступку не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення довідки про результати перевірки фінансової діяльності, на яку посилається роботодавець як доказ порушення позивачем умов контракту, та оголошення розпорядження про звільнення відбулося безперервно в один день. Зазначене дає підстави вважати, що позивач був позбавлений можливості надати пояснення. Про зазначене вказано і в акті про відмову він надання пояснень.

У рішенні від 28 березня 2018 року (справа № 522/5656/16-ц) Верховний Суд зазначає, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

У п. 8 ч.1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

Пункт 23 контракту встановлює перелік підстав припинення дії контракту, коли керівник може бути звільнений з посади, а контракт - розірваний до закінчення його дії з ініціативи роботодавця.

При звільненні позивача роботодавець обмежився посилання на довідку про перевірку фінансового стану, не спростував аргументів позивача, що догори із сумою, що перевищує 100000 грн., укладалися ним після того, як на їх забезпечення були виділені кошти з бюджету, що належить вважати згодою органу управління майном на укладення таких договорів, що не може вважатися порушенням п.п.9 п.23 контракту.

Трудове законодавствовстановлює юридичнігарантії забезпеченняправ працівникавід незаконногозвільнення,однією зяких єпередбачена ч.3ст. 40КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення зазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

У рішенні Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 року у справі № 6-р(ІІ)/2019, Другий сенат Конституційного Суду України визнав положення частини третьої статті 40КЗпП України такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).

Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що положеннями частини третьої статті 40КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно інших категорій.

Тому положення частини третьої статті 40КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини, а тому звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності є порушенням гарантованого законодавством права особи на працю та не може бути визнано законним і правомірним.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпП України), а також у період перебування працівника у відпустці (перше речення частини третьої статті 40 КЗпП України). Гарантія поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. Наслідки порушення гарантії, визначеної у першому реченні частини третьої статті 40 КЗпП України, усуваються шляхом зміни дати припинення трудових відносин на перший день після закінчення періоду непрацездатності чи відпустки».

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 11 червня 2020 року у справі № 481/1043/17, від 08 липня 2020 року у справі № 752/11686/18, від 29 липня 2020 року у справі № 305/1229/18.

Отже, працівник не може бути звільнений у період непрацездатності, він може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у перший день після закінчення періоду непрацездатності.

Норма частини третьої статті 40 КЗпП України стосується і ситуації, коли лікарняний лист відкрито днем звільнення, адже згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. А у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Суд першої інстанції вказав, що відповідачами порушено гарантії передбачені частиною 3 статті 40 КЗпП України. Зазначене не є єдиною підставою для задоволення позову.

Встановлено, що у наказі КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » датою звільнення зазначено «10 квітня» (у той час, як за змістом оспорюваного розпорядження позивача звільнено з 9 квітня 2020 року), а підставою прийняття наказу зазначено «розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_8 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м.Борислава» Бориславської міської ради» (копія, оригінал якої відсутній). З даним наказом позивач у час його тимчасової непрацездатності не був ознайомленим.

У наказі про звільнення відсутнє посилання на статтю, пункт законодавства про працю, згідно яких відбулось звільнення позивача.

Частиною 2 статті 47 КЗпП України передбачено, що уразі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

З копіїтрудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що згідно запису під порядковим номером 15, датованого 3 липня 2018 року, позивач призначений на посаду директора на підставі наказу № 1-к від 2 липня 2018 року. Згідно запису під порядковим номером 16, датованого 10 квітня 2020 року, ОСОБА_4 переведений на посаду лікаря-ортопед-травматолога травматологічного відділення на підставі наказу № 93-к від 10 квітня 2020 року. Згідно запису під порядковим номером 17, датованого 1 червня 2020 року, ОСОБА_4 переведений на посаду 0,5 ставки завідуючого травматологічного відділення і 0,5 ставки лікаря-ортопед-травматолога травматологічного відділення на підставі наказу № 137-к від 1 червня 2020 року.

Тобто, у трудовій книжці позивача відсутній запис про його звільнення з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради, що є порушенням норм трудового законодавства.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно п. 2.4. Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.26. Інструкції передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно п. 21 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою КМУ від 19 березня 1994 р. № 170,визначено, що уразі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

Суд першої інстанції визнав такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про визнання незаконним та скасування п.п.1 п.3 Наказу комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради № 93-к від 10 квітня 2020 року «Про надання відпустки, замісництва, перевести», так як підставою для прийняття цього наказу слугував наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 ». Окрім того, є встановленим, що позивач не надавав жодної згоди на переведення, без якої згідно вимог трудового законодавця переведення не допускається.

Пунктом 3 наказу №93-к передбачено переведення позивача як директора КНП «ЦМЛ м.Борислава» Бориславської міської ради з 10 квітня 2020 року на 0,5 ставки лікаря-ортопед-травматолога, у той час, як наказом №91-к позивача звільнено з посади директора. При цьому, підставою зазначено: наказ від 10 квітня 2020 року №91-к «Про звільнення ОСОБА_8 ».

Згідно наказу в.о. директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради Ю.О. Трускавецького від 24 квітня 2020 року № 105-к «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 », враховуючи лист Бориславської міської ради від 23 квітня 2020 року № 3-20/601, керуючись розпорядженням міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» внесено зміни та викладено у новій редакції наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 »: 1. Вважати ОСОБА_4 звільненим з 9 квітня 2020 року із займаної посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» БМР відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, згідно умов п.п. 9 п. 23 розділу V «Внесення змін і доповнень до контракту та припинення його дії» контракту з керівником комунального некомерційного підприємства «ЦМЛ м.Борислава» БМР від 3 липня 2018 року. Підстава: розпорядження міського голови від 9 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава». 2. Пункт 2 виключити, а пункт 3, 4 вважати пунктами 2 та 3.

Суд зазначив, що фактично згаданий наказ викладено у новій редакції, про що зазначається в самому тексті наказу. Зміни стосувались того, що в пункті 1 наказу формулювання «звільнити з 10 квітня 2020 року» замінено на «вважати звільненим з 9 квітня 2020 року», крім того, даний пункт наказу доповнено посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, в той час як пункт 2 наказу взагалі виключено.

Враховуючи те, що вищезазначеним наказом викладено наказ від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » у новій редакції, фактично змінивши такий, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради №105-к від 24 квітня 2020 року «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_8 » підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Визнавши звільнення позивача незаконним, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення в його (позивача) користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 квітня 2020 року.

При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції вірно керувався частиною другою статті 235 КЗпП України, статтею 27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, а також наказом Міністерства охорони здоров я України від 25 травня 2006 року № 319, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 червня 2006 року за № 696/12570 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров`я» та вірно визначив розмір такого середнього заробітку (122 871,87 грн.).

Суд допустив до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі з дотриманням вимог ст.235 КЗпП України та ст.430 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким на підставі аналізу наявних доказів встановлено, що звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого законом порядку, що свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення його порушених прав як працівника. Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Бориславського міського голови Яворського Ігоря Романовича, яку підписав адвокат Сливка В.В., залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 5 грудня 2022 року.

Головуючий

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк