Ухвала

від 06.09.2023 по справі 438/552/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 438/552/20

провадження № 61-508св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: міський голова м. Борислава Львівської області Яворський Ігор Романович, перший заступник міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівський Роман Станіславович, фінансове управління Бориславської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориславська міська рада Львівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Бориславського міського голови Дрогобицького району Львівської області Яворського Ігоря Романовича та першого заступника міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Романа Станіславовича - Сливки Василя Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до міського голови міста Борислава Львівської області Яворського Ігоря Романовича, першого заступника міського голови міста Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Романа Станіславовича, фінансового управління Бориславської міської ради, комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориславська міська рада Львівської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень та наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою міського голови міста Борислава Львівської області Яворського Ігоря Романовича, в інтересах якого діє Сливка Василь Васильович , на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року в складі судді Грицай М. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міського голови міста Борислава Львівської області Яворського І. Р., першого заступника міського голови міста Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Р. С., фінансового управління Бориславської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради (далі - КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бориславська міська рада Львівської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р. № 106-р від 09 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради.

Визнано незаконним та скасовано видане В. о. міського голови, першим заступником міського голови м. Борислава Львівської області Р. С. Садлівським розпорядження міського голови № 111-р від 16 квітня 2020 року «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09 квітня 2020 року № 106-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради.

Визнано незаконним та скасовано наказ комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради № 91-к від 10 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано незаконним та скасовано підпункт 1 пункту 3 наказу комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради № 93-к від 10 квітня 2020 року «Про надання відпустки, замісництво, перевести».

Визнано незаконним та скасовано наказ комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради № 105-к від 24 квітня 2020 року «Про зміни до наказу від 10 квітня 2020 року № 91-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради з 10 квітня 2020 року.

Стягнуто з комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 10 квітня 2020 по дату ухвалення рішення - 20 листопада 2020 року) в розмірі 122 871,87 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах середнього заробітку за один місяць.

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 квітня 2021 року стягнуто з КНП «ЦМЛ м. Борислава» на користь ОСОБА_1 5 044,80 грн сплаченого ним судового збору, а також стягнуто з КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 1 228,72 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з 09 квітня 2020 року на 30 травня 2020 року.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 травня 2021 року (про відкриття апеляційного провадження) та постанову Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу Бориславського міського голови Яворського І. Р. залишено без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від24 травня 2023 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року скасовано в частині задоволених позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 до міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р., першого заступника міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Р. С., фінансового управління Бориславської міської ради,КНП «ЦМЛ м. Борислава» Бориславської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бориславська міська рада Львівської області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень і наказів, які стосуються звільнення позивача та внесення до них відповідних змін, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП «ЦМЛ м. Борислава»Бориславської міської ради відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з 09 квітня 2020 року на 30 травня 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року залишено без змін.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р. судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 8 149,08 грн компенсовано міському голові м. Борислава Львівської області Яворському І. Р. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати у зв`язку з касаційним переглядом справи в розмірі 10 865,44 грн віднесено на рахунок держави.

У липні 2023 року представник Бориславського міського голови Дрогобицького району Львівської області Яворського І. Р. та першого заступника міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Р. С. - Сливка В. В. звернувся до Верховного Суду із заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав, визначених статтями 133, 141 ЦПК України.

Враховуючи, що Верховний Суд ухвалив нове рішення у справі то саме Верховний суд повинен вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником під час розгляду справи № 438/552/20(в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Заява обґрунтована тим, що міський голова м. Борислава Львівської області Яворський І. Р.та перший заступник міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівський Р. С.під час розгляду справи № 438/552/20 в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій понесли додаткові судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги, яка надавалась Адвокатським об`єднанням «АйЕмПартнерс».

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 94 000,00 грн.

На підтвердження наданих правничих послуг заявником подано такі докази:

- договір № 27/05/20 про надання правової допомоги, укладений 27 травня 2020 року між міським головою м. Борислава Львівської області Яворським І. Р., першим заступником міського голови м.Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівським Р. С. та Адвокатським об`єднанням «АйЕмПартнерс»;

- додаткову угода до договору № 27/05/20, укладену 22 жовтня 2020 року між міським головою м. Борислава Львівської області Яворським І. Р., першим заступником міського голови м.Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівським Р. С. та Адвокатським об`єднанням «АйЕмПартнерс»;

- договір № 27/05/20 про надання правової допомоги, укладений 27 травня 2021 року між міським головою м.Борислава Львівської області Яворським І. Р., першим заступником міського голови м.Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівським Р. С.та Адвокатським об`єднанням «АйЕмПартнерс»;

- протокол № 1001/20 засідання Ради партнерів Адвокатського об`єднання «АйЕмПартнерс» від 10 січня 2020 року щодо затвердження мінімальної ставки адвокатського гонорару;

- протокол № 0501/21 засідання Ради партнерів Адвокатського об`єднання «АйЕмПартнерс» від 05 січня 2021 року щодо затвердження мінімальної ставки адвокатського гонорару;

- мінімальні ставки адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання «АйЕмПартнерс» на 2023 рік, затверджені протоколом засідання Ради партнерів Адвокатського об`єднання «АйЕмПартнерс» № 0201/23 від 02 січня 2023 року;

- акт № 28/06/23-1 від 28 червня 2023 року про надання правової допомоги;

- акт № 28/06/23-2 від 28 червня 2023 року про надання правової допомоги;

- акт № 28/06/23-3 від 28 червня 2023 року про надання правової допомоги;

- акт № 28/06/23-4 від 28 червня 2023 року про надання правової допомоги;

- акт № 28/06/23-5 від 28 червня 2023 року про надання правової допомоги;

- рахунок № 28/06/23 від 28 червня 2023 року на суму в 94 000,00 грн;

- докази надсилання учасникам справи заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з додатками (від 03 липня 2023 року).

За частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 викладено правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником під час розгляду справи № 438/552/20 у суді касаційної інстанції

Особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (див. постанову Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 916/24/18).

Сторона у справі має право подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу до прийняття касаційною інстанцією постанови по суті справи (див. додаткову постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 911/1803/17).

У касаційній скарзі (як першій заяві по суті спору в суді касаційної інстанції) адвокат Адвокатського об`єднання «АйЕмПартнерс» Сливка В. В., як уповноважений представник міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р., не наводив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Водночас саме у заяві від 03 липня 2023 року, тобто після ухвалення Верховним Судом постанови від 24 травня 2023 року за результатами розгляду касаційної скарги міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р., в інтересах якого діяв Сливка В . В. , останній (адвокат Сливка В. В.) вперше просив здійснити відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п`ятої-сьомої статті 129 ГПК України (аналогічні положення містяться в частинах третій-п`ятій статті 141 ЦПК України) попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 124 ГПК України (яка кореспондується з частиною другою статті 134 ЦПК України) у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у порядку, визначеному процесуальним законом. З урахуванням наведеного, а також положень статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

У разі коли заява (клопотання) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшла після ухвалення судом касаційної інстанції постанови у справі за результатами розгляду касаційної скарги, така заява (клопотання) учасника справи не розглядається, а питання розподілу судових витрат, про які йдеться у ній, не вирішується з огляду на відсутність поданої заяви (клопотання) до прийняття судом касаційної інстанції постанови у справі (див. ухвалу Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 918/560/16).

Подаючи касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, представник міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р. адвокат Сливка В. В. не подавав докази на підтвердження понесених його довірителем витрат на професійну правничу допомогу за подання касаційної скарги, а також не заявляв у касаційній скарзі про намір подати такі докази після ухвалення касаційним судом рішення у справі.

З огляду на викладене Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат, понесених міським головою м. Борислава Львівської області Яворським І. Р. на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів також не вважає за можливе здійснити розподіл судових витрат, понесених першим заступником міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівським Р. С., враховуючи, що адвокат Сливка В. В. не звертався в його інтересах до суду касаційної інстанції в межах справи № 438/552/20, та й сам Садлівськи й Р . С. не вчиняв таких дій.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником під час розгляду справи № 438/552/20 у судах першої та апеляційної інстанцій

З поданої адвокатом Сливкою В. В. заяви про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що він просить здійснити розподіл таких витрат у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заявник не заявляв клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій, не подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у порядку, визначеному процесуальним законом, не подавав докази на підтвердження понесених його клієнтом витрат на професійну правничу допомогу, а також не заявляв у місцевому суді та суді апеляційної інстанції про намір подати такі докази після ухвалення місцевим судом рішення у справі чи після апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів враховує, що лише у заяві від 03 липня 2023 року, після ухвалення Верховним Судом постанови від 24 травня 2023 року за результатами розгляду касаційної скарги міського голови м. Борислава Львівської області Яворського І. Р., в інтересах якого діяв Сливка В . В. ,останній (адвокат Сливка В. В.) вперше просив здійснити відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в місцевому суді та суді апеляційної інстанції.

Також колегія суддів зауважує, що за результатами перегляду справи у суді касаційної інстанції на виконання вимог підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України Верховний Суд здійснив відповідний розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Бориславського міського голови Дрогобицького району Львівської області Яворського Ігоря Романовича та першого заступника міського голови м. Борислава Львівської області з питань діяльності виконавчих органів ради Садлівського Романа Станіславовича - Сливки Василя Васильовича про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Пророк В. В. Сердюк