Постанова

від 08.12.2022 по справі 556/634/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 556/634/19

Провадження № 22-ц/4815/785/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Вейтас І.В., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання: Мороз А.В.,

за участю: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 03березня 2022року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рафалівської селищної ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень селищної ради, скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку та його державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень селищної ради, скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку та його державну реєстрацію.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері - ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку, площею 0.15 га, яка розташована на території смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер земельної ділянки 5620855400010100009), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу, згідно рішення Рафалівської селищної ради Володимирецького району №607 від 13.03.2009 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,0500 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згодом, рішенням Рафалівської селищної ради Володимирецького району №632 від 09 червня 2009 року, внесено зміни до рішення сесії селищної ради №607 від 13 березня 2009 року, змінивши площу земельної ділянки ОСОБА_3 з 0,0500 га на 0,0611 га та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки: 5620855400:01:003:0019. Земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою відповідача, яка не відповідає вимогам добросусідства і накладається на ділянку ОСОБА_2 , тобто сформована з порушенням вимог законодавства, її межі не погоджені у встановленому порядку.

Передача ОСОБА_3 у власність земельної ділянки відбулася після надання її у власність ОСОБА_2 , без вилучення (викупу) її у передбаченому законом порядку в останньої, що порушує права позивача, тому ОСОБА_2 вимушена була звернутися з даним позовом в суд.

Рішенням Володимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 03березня 2022року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що передача ОСОБА_3 у власність земельної ділянки відбулася після надання її у власність ОСОБА_2 без вилучення (викупу) її у передбаченому законодавством порядку у останньої що є грубим порушенням земельного законодавства. Навіть з самого рішення селищної ради №632 від 09.06.2009 року вбачається, що воно приймалося за результатами розгляду технічної документації державних актів на право власності на землю жителям смт. Рафалівка, технічна документація повинна була містити відомості про те, що частина земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_3 , перебуває у власності ОСОБА_2 .

Із документів, які долучалися Рафалівською селищною радою до Відзиву на позов вбачається, що ОСОБА_3 , став власником квартири лише у 2008 році, про що свідчить Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Рафалівської селищної ради від 04.11.2008 року, яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації 19.09.2008 року. Тобто, ОСОБА_3 став власником як частки у будинку, так і земельної ділянки, на якій вона знаходиться, набагато пізніше, чим ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки.

Із технічної документації Відповідача вбачається, що надання земельної ділянки ОСОБА_3 відбулося без вилучення її у передбаченому законодавством порядку у ОСОБА_2 ..

Затвердження оспорюваним рішенням технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_3 стало підставою для передачі йому земельної ділянки у власність та присвоєння їй кадастрового номеру.

Крім того, не відповідає обставинам справи також висновок суду, що у справі немає належних та допустимих доказів про те, що накладення меж земельних ділянок сталося внаслідок передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на підставі рішень Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області №607 від 13.03.2009 та №632 від 09.06.2009. Вказує, що з висновку експерта складеного 18.08.2020 року, вбачається, що будівлі та споруди, які належать на праві власності чи користування ОСОБА_3 , відповідно доданих реєстраціїна публічнійкадастровій карті знаходяться на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , з кадастровим номером 5620855400010100009. Також в описовій частині висновку експертизи (а. 8) зазначається, що відповідно до даних реєстрації на публічній кадастровій карті є накладення земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3 з кадастровим номером 5620855400010100019, на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_2 з кадастровим номером 5620855400010100009.

Стверджує, що права Позивачки порушені тим, що накладення частини земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку Позивачки призвело до того, що на її земельній ділянці Відповідачем незаконно здійснюється будівництво господарських споруд. Однак, при винесенні рішення суд на це уваги не звернув, а навпаки, зазначив, що позивач не довела порушення її прав.

Враховуючи наведене, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи викладені апелянтом, наголошує на законності судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25.12.2007 державним нотаріусом Володимирецької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку, площею 0,15 га, розташовану на території смт. Рафалівка Володимирецького району, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівль, кадастровий номер земельної ділянки - 5620855400010100009. Державний акт на право власності на земельну дялнку, серії ЯГ №079506, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Рафалівської селищної ради від 17.05.2002 №7. На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, який позивачка також успадкувала після смерті своєї матері (свідоцтво про право на спадщину №3178 від 13.08.2008).

Судом такожвстановлено,що згіднорішення Рафалівськоїселищної радиВолодимирецького району№607від 13.03.2009,відповідачу переданоу приватнувласність земельнуділянку дляобслуговування жилогобудинку тагосподарських будівль,площею 0,500га,що в АДРЕСА_2 .В подальшому,рішенням Рафалівськоїселищної ради№632від 09.06.2009,внесено змінидо рішення№607від 13.03.2009,яким зміненоплощу земельноїділянки гр. ОСОБА_3 з0,0500га та0,0611га зних:для будівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівль іспоруд 0,0611га.На підставівказаних рішеньвідповідачу виданоДержавний актна правовласності наземельну ділянку,серії ЯЛ №754805, кадастровий номер земельної ділянки - 5620855400010030019 .

Відповідно до положень ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з положеннями ч.2 ст.78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

При цьому як вбачається з ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянкаможе бутиоб`єктомцивільних праввиключно змоменту їїформування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державноїреєстрації прававласності нанеї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст.118 ЗК України, зокрема ч. 9 статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосовано судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується.

Предметом доказування у даній справі є фактичне місце розташування земельних ділянок сторін одна по відношенню до іншої, їх межі, розміри, координати розташування.

Як вбачається з висновку судового експерта №200224/3-4_30 від 18.08.2020 року при проведенні дослідження встановлено що, межі земельної ділянки кадастровий номер 5620855400010100009 не відповідають фактичному розташуванню в геодезичних координатах. У дослідній частині експерт уточнює, що координати зазначені в технічній документації, не відповідають фактичному розташуванню земельної ділянки АДРЕСА_3 (позивачки). Крім того вказані розбіжності експерт графічно відобразив на а.с. 221., де вбачається, що земельна ділянка позивачки за технічною документацією віддалена від земельної ділянки відповідача.

Водночас при дослідженні розташування та меж земельної ділянки 5620855400010030019 (відповідача) у дослідній частині вказано, що реєстрація цієї земельної ділянки на публічній кадастровій карті відповідає координатам по технічній документації із землеустрою на цю ділянку. Але, не відповідає фактичним даним наявне зміщення у північно-західному напрямку (а.с.225-226). Як вбачається з опису меж земельної ділянки ОСОБА_3 з північно-західної сторони (В-А) суміжною є дорога(землі загального користування).

Також, щодо розташування будівель та споруд ОСОБА_3 встановлено, зокрема, те, що вони відповідно, до технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку не знаходяться на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_2 з кадастровим номером 5620855400010100009.

Таким чином, склались обставини за яких земельна ділянка відповідача зареєстрована на публічній кадастровій карті відповідно до координат в технічній документації із землеустрою на цю ділянку і фактично зміщена в протилежному напрямку від земельної ділянки позивачки. При цьому розташування земельної ділянки позивачки відображене на публічній кадастровій карті не відповідає технічній документації, а фактичні межі встановити не вдається можливим (а.с. 225).

Крім того, Державною інспекцією сільського господарства України в Рівненській області (лист від 31.01.2013 №08/Ко-108/58) встановлено порушеннясаме ОСОБА_2 використання своєїземельної ділянкита земельнихділянок ОСОБА_3 і ОСОБА_6 (т.1,а.с.139-140), що підтверджується і схемою земельних ділянок, виготовленого Кузнецовським міським бюро технічної інвентаризації станом на 19.09.2012 (т.1, а.с.138).

Також, слід враховувати, що позивачка ОСОБА_2 , при реєстрації права власності на свою земельну ділянку, вказувала межі земельної ділянки працівникам, які робили технічну документацію, без межових знаків і такий факт ствердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , експерт ОСОБА_8 .

Наявні та досліджені в справі докази підтверджують висновок місцевого суду про недоведеність позивачкою порушення її прав, з чим погоджуєхться колегія суддів.

Таким чиномдоводи апеляційноїскарги немістять підставдля визнанняоскаржуваного рішеннянезаконним танеобґрунтованим та його скасування.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_2 залишитибез задоволення,а рішенняВолодимирецького районногосуду Рівненськоїобласті від 03березня 2022року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2022 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: І.В. Вейтас

С.О.Гордійчук