Рішення

від 14.12.2022 по справі 369/11011/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11011/21

Провадження № 2/369/1801/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Житар А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі. Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

23.09.2020 року сталася пожежа в квартирі АДРЕСА_2 , власником та мешканцем якої є ОСОБА_4 .

Зазначає, що внаслідок пожежі вогнем було знищено внутрішнє оздоблення стін квартири АДРЕСА_3 та речі домашнього вжитку. Пошкоджено внутрішнє оздоблення стін, перекриття та покрівлю над приміщенням квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 .

Відповідно до Акту про пожежу від 23.09.2020 року в квартирі АДРЕСА_5 пожежею знищено перекриття стелі площею 42 кв.м., речі побутового вжитку, побутова техніка, ванна кімната площею 5 кв.м., кухня площею 10 кв.м.

Згідно Звіту про оцінку майна від 07.10. 2020 року вартість майнового збитку завданого квартирі позивача становить 679658,90 грн.

Відповідно до Висновку № 28/В/29.09.2020 р. по дослідженню причин пожежі, що виникла 23.09.2020 року в квартирі АДРЕСА_2 , від 29.09.2020 року, причиною пожежі могло стати виникнення горіння, внаслідок порушення правил технічної експлуатації біокаміну на рідкому паливі.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не відшкодував завданих збитків у позасудовому порядку, позивач просила суд стягнути з нього на її користь 679658,90 грн. та судовий збір в розмірі 6796,58 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.08.2021 року було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.08.2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката Ратушкого Сергія Ігоровича про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2017 року за номером запису про право власності 24177935; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069407732224, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 5002827855072 від 06.08.2021 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.02.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

12 липня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Прокопенко Д.О. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Зазначає, що матеріали пожежо-технічної експертизи підтверджують, що відповідач не порушував правил пожежної безпеки, та між діями ОСОБА_4 та розповсюдженням пожежі на інші квартири відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

02 вересня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Прокопенко Д.О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію висновку експерта за результатами проведення пожежно-технічної експертизи №203/08.22 .

У судове засідання 07.12.2022 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав через канцелярію суду заяву про проведення розгляду справи у відсутності позивача та представника. Позов підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

Однак, зважаючи на те, що клопотання про відкладення розгляду справи були подані на судові засідання призначені 26.10.2022 та відповідно на судове засідання призначене 07.12.2022 а тому, у зв`язку з необхідністю дотримання строків розгляду цивільної справи, неодноразовість відкладень розгляду справи за клопотаннями представника відповідача, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення без участі учасників процесу. Необхідно зазначити, що до клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, представтак не додав належних доказів на пітвердження. Окрім того, учасники справи мали змогу викласти будь-які заперечення чи пояснення у письмовому вигляді.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини, дослідивши письмові докази, показання свідків, експерта у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13ЦПКУкраїни встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту про пожежу складеного 23.09.2020 року Комісією у складі провідного фахівця Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби Цивільного захисту ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_3 , пожежа виникла 23.09.2020 року орієнтовано о 05 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_9 . місцем виникнення пожежі визначено житлову кімнату. В квартирі АДРЕСА_5 пожежею знищено : перекриття стелі площею 42 кв.м., речі побутового вжитку, побутова техніка, ванна кімната площею 5 кв.м., кухня площею 10 кв.м.

Згідно Звіту про оцінку майна від 07.10.2020 року про визначення вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_5 після пожежі, вартість майнового збитку завданого квартирі позивача становить 679658,90 грн.

Відповідно до Висновку № 28/В/29.09.2020 р. по дослідженню причин пожежі, що виникла 23.09.2020 року в квартирі АДРЕСА_2 , від 29.09.2020 року, причиною пожежі могло стати виникнення горіння, внаслідок порушення правил технічної експлуатації біокаміну на рідкому паливі.

За приписами ст.2Кодексу цивільногозахисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

За змістом ст. 55 вказаного Кодексузабезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна.

Згідно ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У частині четвертій статті 319ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно ст.322ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеним п.2 Постанови Пленуми Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою статті 1166ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 466/4051/15-ц.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2019 року у справі № 902/435/18).

Установлено, що пожежа виникла у будинку, власником якого є відповідач ОСОБА_4 яка, як власник, несе відповідальність за пожежну безпеку у квартирі.

Внаслідок пожежі позивачу завдані збитки в загальному розмірі 679658,90. грн, що підтверджується належними і допустимими доказами.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи у кримінальному провадження від 15.02.2022 № 31863/20-46/3948/22-46, встановлено, що під час пожежі,яка сталася 23.09.2020 відбулося займання горючих матеріалів в житловій кімнаті № 155 зазначеного будинку в визначеному осередку пожежі (в районі розташування біокаміну), від теплової дії на них джерела запалювання у вигляді відкритого полум`я.

Таким чином, надані представником відповідача висновки експертизи підтверджують, що осередком пожежі є місце розташування біокаміну, який знаходився в квартирі відповідача.

Із матеріалів справи встановлено, що пожежа спричинена внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, який не забезпечив належного дотримання правил користування біокаміном, що спричинило пожежу, при цьому відповідач не довів відсутності своєї вини у спричиненні пожежі на території власного нерухомого майна, тому завдана внаслідок пошкодження нерухомого майна, яке належить позивачці на праві власності, шкода підлягає відшкодуванню на підставі положень статі 1166 ЦК України.

З огляду на те, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, пожежа сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, поведінка відповідача була протиправною, між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суд приходить про висновок про задоволення позову, з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру завданих збитків.

Згідно до ст.141ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 317, 319, 322, 1166 ЦК України, ст..ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 679658,90 грн. (шістсот сімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн. 90 коп.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6796,58 грн.( шість тисяч сімсот дев`яносто шість грн. 58 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_11 .

Суддя Дубас Т.В.