Рішення

від 22.11.2022 по справі 693/1314/19

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

693/1314/19

2/693/4/22

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2022 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Шимчика Р.В.,

за участю секретарки судових засідань Коломієць С.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний нотаріус Жашківської державної нотаріальної контори Євич І.П., про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області (далі-відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі-відповідач 2) про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування своїх заявлених вимог позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та постійно проживала, в тому числі на момент смерті, у селі Нова Гребля Жашківського району Черкаської області.

Після її смерті позивач у березні 2017 року звернулася із заявою до Жашківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У квітні 2017 року на особистому прийомі в державного нотаріуса Жашківської державної нотаріальної контори Євич Ірини Петрівни позивач ознайомилася з спадковою справою №29/2017, з якої їй стало відомо про наявність заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р., згідно якого належну заповідачу земельну ділянку площею 2,8761 га кадастровий номер 7120984800:02:001:0315, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в адміністративних межах Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 заповіла на ім`я старшої сестри ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , яка проживає в селищі міського типу Ставище Київської області.

До складу спадщини увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8761 га (кадастровий номер 7120984800:02:001:0315), що розташована на території Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області, що належала ОСОБА_3 на праві власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №126770.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_2 , яка у визначений строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Крім того, спадщину за законом прийняли діти померлої: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які у визначені законодавством строки подали заяви про прийняття спадщини.

02 червня 2017 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І.П. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,8761 га (кадастровий номер 7120984800:02:001:0315), що розташована на території Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Однак, після ознайомлення з заповітом та матеріалами спадкової справи №29/2017, у позивача виникли обґрунтовані підстави вважати, що заповіт підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим ОСОБА_4 подано до Жашківського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_2 , Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до положень ч.3 ст.1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Як вбачається зі спірного заповіту останній посвідчений секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р.

В той же час, покійна мама позивачки - ОСОБА_3 , була зареєстрована та постійно проживала, в тому числі на момент смерті, в селі Нова Гребля Жашківського району Черкаської області та ніякого відношення до с. Розкішне Ставищенського району Київської області не мала.

Вказане підтверджується довідкою про місце реєстрації померлої особи, оригінал якої знаходиться у спадковій справі №29/2017, а також відповідною відміткою про зареєстроване місце проживання в копії паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданого Броварським МВ ТУМВС України в Київській області 24.11.1998р.

Окрім того, ОСОБА_6 в період з 08.10.2015р. по 24.10.2015р. перебувала на стаціонарному лікуванні в Броварській ЦРЛ, у зв`язку з тим, що приблизно у 2010-2012 роках після перенесених у Житомирській обласній лікарні імені О.Ф. Гербачевського операцій на обох очах по заміні кристаликів, відбулося відмирання зорових нервів і в неї втрачався зір, тому кожні 6 місяців необхідно було проходити відповідне стаціонарне лікування.

Факт перебування на стаціонарному лікуванні в Броварській ЦРЛ підтверджується випискою №166421654 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданою ОСОБА_3 лікарем ОСОБА_7 24.10.2015р.

Згідно із статтею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту ст.37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 №3306/5, за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про нотаріат» посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

За змістом ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно- територіальна одиниця - це область, район, місто, район у місті, селище, село; представницький орган місцевого самоврядування - це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

З урахуванням наведених норм, представницький орган місцевого самоврядування наділяється правом представляти інтереси територіальної громади відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно із статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Таким чином, орган місцевого самоврядування уповноважений посвідчувати заповіти (крім секретних) осіб, які належать до територіальної громади, інтереси якої представляє цей орган місцевого самоврядування.

Отже, законодавцем встановлено вимоги щодо посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування саме за місцем реєстрації заповідача.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд при винесенні постанови від 19.06.2019 у справі № 136/576/16-ц.

Разом з тим, як зазначалось вище, ОСОБА_3 - заповідач була жителькою села Нова Гребля Жашківського району Черкаської області та не входила до територіальної громади с. Розкішне Ставищенського району Київської області, у зв`язку з чим секретар виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області не є уповноваженою особою на посвідчення складеного від імені ОСОБА_3 заповіту.

За змістом частин другої та третьої статті 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (недійсним в силу закону).

Оскільки, заповіт ОСОБА_3 , складений із порушенням вимог щодо його посвідчення, останній в силу приписів ст.1257 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Крім того, волевиявлення ОСОБА_3 при складанні заповіту не було вільним і не відповідало її волі враховуючи наступне.

Правила посвідчення заповітів визначено положеннями пункту 1.4. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 за №3306/5.

Так, згідно вказаного пункту заповіт має бути складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Вищевказаним порядком визначено передумови, за наявності яких посвідчення має відбуватися за обов`язкової присутності не менш як двох свідків: це має місце, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт.

В той же час, при ознайомленні в державного нотаріуса Євич І.П. зі змістом заповіту, мною встановлено, що останній надрукований за допомогою загальноприйнятих технічних засобів дрібним текстом, який не могла прочитати ОСОБА_3 особисто, як зазначено в самому заповіті, оскільки вона мала вади зору та не могла прочитати текст заповіту тим розміром шрифту, яким він був надрукований.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не могла через вади зору самостійно прочитати заповіт надрукований секретарем Розкішнянської сільської ради, позивачка вважає, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, а тому в силу приписів ст.1257 ЦК України такий заповіт підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч.4 ст.1247 ЦК України заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.4 Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 за №491 державній реєстрації у Спадковому реєстрі підлягають: заповіти і спадкові договори, посвідчені нотаріусами, консульськими установами України, посадовими та службовими особами, що зазначені в статтях 1251 і 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 та частині першій статті 40 Закону України «Про нотаріат», а також зміни до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що Державна реєстрація заповітів, змін до них та скасування заповітів, спадкових договорів, змін до них та їх розірвання здійснюється шляхом внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо: заповідача (заповідачів), відчужувача (відчужувачів); посвідчення заповіту, спадкового договору як документа; видачі дубліката заповіту, спадкового договору; документа, який змінює або скасовує заповіт; документа, який змінює або на підставі якого розірвано спадковий договір; визнання заповіту, спадкового договору недійсним; реєстрації заповіту в іноземних державах; реєстратора.

Відповідно до п.8 Порядку посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчені заповіти шляхом подання державному підприємству, яке належить до сфери управління Мін`юсту, або його філіям заяв про реєстрацію.

Згідно з п.10 Порядку заяви про реєстрацію подаються (надсилаються) реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії.

В той же час, всупереч ч.4 ст.1247 ЦК України та Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 за №491, заповіт в реєстрі зареєстровано філією міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» лише 25.01.2017р., тобто саме перед відкриттям спадкової справи №29/2017 від 01.02.2017р..

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що іншими підставами можуть бути: визнання заповітунедійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заповіт ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 19.10.2015р. підлягає визнанню недійсним, а на підставі цього заповіту ОСОБА_8 , державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори 02.06.2017р. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №2-830, щодо спадщини, що складається з земельної ділянки площею 2,8761 га (кадастровий номер 7120984800:02:001:0315), що розташована на території Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області, вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом підлягає визнанню недійсним, а внесений на підставі спірного свідоцтва про право на спадщину за заповітом запис про право власності № 20747381 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,8761 га, кадастровий номер 7120984800:02:001:0315, розташована в адміністративних межах ІІовогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області - скасуванню.

У зв`язку з вказаними вище обставинами позивачка просила:

- визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 посвідчений на ім`я ОСОБА_2 в с. Розкішна Ставищенського району Київської області секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р. та зареєстрований в реєстрі за №624;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_8 , державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори 02.06.2017р., зареєстроване в реєстрі за №2-830, на ім`я ОСОБА_2 щодо спадщини, яка складається з земельної ділянки площею 2,8761 га, кадастровий номер 7120984800:02:001:0315, яка розташована на території Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області;

- зобов`язати державного реєстратора Євич Ірину Петрівну скасувати запис про право власності №20747381 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,8761 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровийномер 7120984800:02:001:0315, розташовану в адміністративних межах Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2305 грн. 20 коп.

27 грудня 2019 року ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

24січня 2020року представникомвідповідача 2адвокатом ГаєвськимО.М.було поданона позовнузаяву відзив, в якому він просить відмовити у задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.

Щодо місця посвідчення заповіту.

По-перше, чинним законодавством України не встановлено територіальних обмежень щодо посвідчення заповіту.

По-друге, у відповідності до ч.2 ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції від 22.11.2014 року, яка діяла у момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

По-третє, докази надані позивачем на підтвердження зареєстрованого місця проживання заповідача - не є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні ст.ст.76, 77, 80 ЦПК України.

По-четверте,факт перебуваннязаповідача настаціонарному лікуваннів БроварськійЦРЛ саме в період з 08.10.2015р. по 24.10.2015р. не підтверджений.

Щодо припущень позивача відносно відсутності вільного волевиявлення заповідача.

По-перше, недійсність оскаржуваного заповіту спростовуються змістом самого заповіту.

По-друге, з`ясування питання щодо можливості заповідача самостійно прочитати уголос текст складеного оспорюваного заповіту потребує спеціальних знань.

Щодо порушеннятерміну реєстраціїзаповіту уСпадковому реєстрі зазначив, що доводи позивача про порушення порядку реєстрації оскаржуваного Заповіту у Спадковому реєстрі - не заслуговують на увагу суду, оскільки не є підставою для визнання заповіту недійсним.

31 січня 2020 року позивачем було подано відповідь на відзив, з яким вона не згідна та просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Вказала, що представник відповідача 2, хоча і посилається на положення Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проте не спростовує доводи позивача щодо незаконності посвідчення заповіту від імені ОСОБА_3 секретарем Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 119.10.2015р., згідно якого належну заповідачу земельну ділянку площею 2,8761 га кадастровий номер 7120984800:02:001:0315, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області ОСОБА_3 заповіла на ім`я її старшої сестри, ОСОБА_2 , яка проживає в смт. Ставище Київської області.

Тому міркування представника відповідача 2 з приводу того, що чинним законодавством України не встановлено територіальності обмежень щодо посвідчення заповіту, є помилковими.

Секретарем Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області при звернені до неї заповідача, стосовно останньої, грубо порушені норми ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» оскільки, при зверненні ОСОБА_3 щодо посвідчення заповіту та перевірки наданих документів, не булороз`яснено заповідачуположення ЗаконівУкраїни «Пронотаріат» та«Місцеве самоврядуванняв Україні»,зокрема,положення ст.7Закону України«Про нотаріат». Згіднопаспортнихданих місцепроживання ОСОБА_3 зазначено по АДРЕСА_1 ., тобто вона не є членом територіальної громади с. Розкішне Ставищенського району Київської області

Таким чином, посадові особи органу місцевого самоврядування уповноважені посвідчувати лише заповіти (крім секретних) осіб, які належать до територіальної громади, інтереси якої представляє цей орган місцевого самоврядування.

Відповідачу 2 - ОСОБА_2 та іншим членам родини ОСОБА_3 достовірно було відомо, що в період з 08.10.2015р. по 24.10.2015р. остання перебувала на стаціонарному лікуванні в Броварській ЦРЛ, оскільки втрачався зір. На підтвердження надав копію медичної картки стаціонарного хворого №166421- 651.

Оскільки, заповіт ОСОБА_3 , складений із порушенням вимог щодо його посвідчення, останній в силу приписів ст.1257 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з?явилася. При цьому її представник - адвокат Щиголь В.В. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач 1 представник Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області не з?явився. При цьому подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги не визнав, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Гаєвський О.М. не з?явилися по невідомих суду причинах, про час і місце розгляду справи повідомлені смс-повідомленням та повідомленням на електронну пошту.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний нотаріус Жашківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився. При цьому подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процессу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Обставини та докази.

08 грудня 1992 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_9 був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1726, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_10 , а.с.17).

Народилася ОСОБА_11 23 ІНФОРМАЦІЯ_6 в сім?ї ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією паспорта та копією свідоцтва про народження (Т.1, а.с.13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , актовий запис №11, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Т.1, а.с.19), яка на день смерті проживала та була зареєстрована у с. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області (Т.1, а.с.23-24).

З довідки №28 від 27.01.2020р., виданої Новогребельською сільською радою Жашківського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_3 проживалата булазареєстрована вс. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області до дня смерті (Т.1, а.с.110).

Згідно виписки №166421654 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 мала діагноз: часткова атрофія зорових нервів обох очей (Т.1, а.с.20-21).

З наданої представником позивача адвокатом Щиголем В.В. копії медичної картки з додатками стаціонарного хворого №166421- 651, вбачається, що в період з 08.10.2015р. по 24.10.2015р. на стаціонарному лікуванні в Броварській ЦРЛ перебувала ОСОБА_13 (Т.1, а.с.93-109).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчеження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №183843632 від 07.10.2019р. вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину має у приватній власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,8761 га (Т.1, а.с.22).

У ходісудового розглядуухвалами Жашківськогорайонного судуЧеркаської областівід 31.01.2020р.,від 27.02.2020р.,20.03.2020р.із Розкішнянськоїсільської радиСтавищенського районуКиївської областібуло витребувано Реєстр для реєстрації нотаріальних дій Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області за 2016р. та копію другого екземпляра заповіту від імені ОСОБА_3 , зареєстрованого за №624 (Т.1, а.с. 147-149, 167-168, 178-179).

У графі 624 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області на 2015 рік вбачається, що 19.10.2015р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Броварським МВ ГУМВС у Київській області було вчинено нотаріальну дію, а саме складено заповіт (Т.1, а.с.64-65).

Відповідно до рішень №101 від 23.12.2011р. та №2 від 26.11.2015р. обов?язки по вчиненню нотаріальних дій на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області було покладено на секретаря виконкому сільської ради Губську Лесю Миколаївну (Т.1, а.с.).

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 31.01.2020р. із Жашківської державної нотаріальної контори також було витребувано копію спадкової справи ОСОБА_3 , відкриту 01.02.2017р. за №29/2017р., та примірник заповіту, посвідчений секретарем Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р. від імені ОСОБА_3 , а також із Житомирської обласної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського було витребувано медичну карту та історію хвороби ОСОБА_3 .

Із витребуваної медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 з 20.04.2015р. по 29.04.2015р. перебувала на стаціонарному лікуванні у Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради з діагнозом: часткова атрофія зорових нервів обох очей (Т.1, а.с. 93-109).

З матеріалів спадкової справи установлено, що 19 жовтня 2015 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, склала заповіт, яким заповіла своїй дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належне їй право власності земельну ділянку площею 2,8761 га, кадастровий номер 7120984800:01:000:0069, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №126770 від 27.07.2004р., яка розташована на території Новогребельської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт посвідчений та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під №624 секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області Губською Л.М., що підтверджується фотокопією заповіту (Т.1, а.с.201).

У ході судового засідання представником позивача адвокатом Щиголем В.В. було заявлено клопотання про призначення судово-медичної експертизи (Т.1, а.с.191-193), у задоволенні якого судом було відмовлено.

Під час судового засідання представником позивача адвокатом Щиголем В.В. було заявлено клопотання про виклик свідків (Т.1, а.с.206-207).

У ході судового розгляду за клопотанням представника позивача адвоката Щиголя В.В. (Т.1, а.с.196-199) ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 07.09.2020р. у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу (Т.2, а.с.40-41).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у даній справі від 28.05.2021р. №1245/20-23, 761-762/21-23, встановлено, що «1.Підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Підпис» обох примірників заповіту ОСОБА_3 від 19.10.2015р. виконані кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. 2. Відповісти на питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_14 в графі «підпис» на заповіті складеного 20 травня 2016 року від імені ОСОБА_14 на ім?я гр. ОСОБА_15 , посвідченого секретарем виконкому Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, І.Г. Бондаренко, зареєстрованого в реєстрі за №88 самим ОСОБА_14 чи іншою особою?» не видалося можливим. 2. Відповісти на запитання «Чи вчинено підпис від імені ОСОБА_3 в графі «підпис» заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р. та рукописний текст у зазначеному заповіті: «Заповіт мною прочитано вголос відповідає моїй волі прочитаний мною особисто однією і тією ж самою особою чи різними особами і чи вчинені вони ОСОБА_3 .?» не видалося можливим. Підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Підпис» обох примірників заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області 19.10.2015р. вірогідно виконані не ОСОБА_3 »

26 серпня 2021 року Жашківським районним судом Черкаської області було постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті та про виклик у судове засідання для допиту свідків згідно поданих сторонами клопотань.

16.11.2021р. у судовому засіданні в якості свідка була допитана експерт ОСОБА_16 , яка пояснила, що у висновку судової почеркознавчої експертизи від 28.05.2021р. в п.1 нею було допущено технічну помилку та не видалено «п2. Відповісти на питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_14 в графі «підпис» на заповіті складеного 20 травня 2016 року від імені ОСОБА_14 на ім?я гр. ОСОБА_15 , посвідченого секретарем виконкому Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, І.Г. Бондаренко, зареєстрованого в реєстрі за №88 самим ОСОБА_14 чи іншою особою?» не видалося можливим.», який був зазначений при дослідженні іншої експертизи. Що стосується розбіжностей у змісту п.2 вищевказаної експертизи, експерт логічних пояснень не надала.

16.11.2021р. у судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_5 , який пояснив, що ОСОБА_1 його менша сестра. До заповіту стосунки з нею були нормальні. Їхня мати ОСОБА_3 постійно хворіла, були вади з очима, погано бачила, тому їй робили операцію. ОСОБА_2 казала, що матір треба підлікувати. У 2016 році мати була на лікуванні, потім була в сестри. Можливо в той час пай переоформила на зятя. Пам?ять у матері була хороша, знала дати народження всіх. На сороковий день після смерті матері почали говорити про пай і сестра ОСОБА_2 сказала, що є заповіт на її ім?я. Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. До спадкової справи був приєднаний заповіт. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 приїхали до нотаріуса ОСОБА_8 і коли ознайомилися із заповітом, то побачили, що підпис у заповіті не матері. Мати із-за вад очей не могла читати. ОСОБА_17 нікому не показувала заповіт і не сказала про нього, а тепер каже, щоб з нею судилися. Зять каже: «Хочте судіться, у нього все правильно». Пропонували, щоб зразу оформити зразу на меншу дочку. Мати жила з батьком у АДРЕСА_1 до дня смерті. Мати спілкувалася з усіма. Перед смертю до ІНФОРМАЦІЯ_7 була в нього у Броварах, а потім два тижні була в сестри в м. Біла Церква. За місяць перед смертю мати запитала чи оформляти спадщину на зятя ОСОБА_2 . Він сказав, щоб вона сама приймала рішення. Він не оформляв спадщину, але подав заяву. ОСОБА_2 оформляла пай і 1/3 частину хати. На поминках він всім казав, щоб забирали хату, але всі відмовилися. Мати проживала в с. Нова Гребля, там і померла. В с. Розкішне ніхто не живе. Мати там не була. В цей період вона була в лікарні в Броварах до 17.10.2015р., а потім два дні була у сестри і зятя в смт. Ставище. Пай можливо переписала за місяць до смерті на зятя Мішу.

16.11.2021р. у судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_18 , який пояснив, що позивачка ОСОБА_1 його менша сестра. Стосунки з нею хороші. ОСОБА_2 теж сестра, але стосунки з нею погані, вони не спілкуються. Жив з матір?ю ОСОБА_3 у с. Нова Гребля. Заповіт вона не складала. Як молотили зерно, то зять приїжджав, показав якусь писульку, прочитати не дав, сказав про заповіт. Мати до смерті жила в у с. Нова Гребля. Від допомагав їй по господарству, носив дрова і їсти. ОСОБА_1 саме більше спілкувалася з матір?ю. Мати казала йому, що хата буде йому, так як в нього нічого не має, а пай віддати ОСОБА_1 , тому що в неї дочка вчилася. Операцію матері робили на обох очах, після неї стало гірше. Мати до операції могла читати без очків, а після неї не могла читати, не дивилася телевізора. Після смерті матері почув від сусідки про заповіт. Потім через рік після смерті матері приїжджав зять, були жнива. Зять показав на відстані заповіт, але прочитати не дав.

16.11.2021р. у судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_19 , яка пояснила, що живе у с. Нова Гребля в батьківській хаті з 2002 року. Позивачку знає, стосунки сусідські, приїжджала до своєї матері ОСОБА_3 . Відповідачку знає, стосунки нормальні. Свідок жила з ОСОБА_3 по сусідству і та ніколи ні їй ні родичам не казала про заповіт, тобто ніхто не знав про заповіт. Коли була вдома в ОСОБА_3 , приїжджала дочка ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_20 , то ОСОБА_3 казала, що пай перепише на ОСОБА_1 , так як дочка пішла вчитися і їй буде допомога. З матір?ю саме більше спілкувалися ОСОБА_5 і ОСОБА_1 . Свідок кожен день ходила до ОСОБА_3 , спілкувалася з нею, вона не думала про смерть і мови про поділ спадщини не було. Як хотіла щось прочитати, то одягала окуляри. Діти забирали її. ОСОБА_3 лежала в лікарні в Житомирі. Забирала з лікарні її дочка ОСОБА_2 . Вона навіть не знає, що є таке село як ОСОБА_21 . ОСОБА_3 не казала, що туди поїде. Після смерті ОСОБА_3 були проводи, всі сіли обідати і почали говорити, що право на спадщину має ОСОБА_5 . Потім встав зять ОСОБА_2 і сказав, що ОСОБА_3 написала заповіт на ОСОБА_2 , так як він не прямий спадкоємець. Це було для всіх дивним.

20.12.2021р. у судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_22 , яка пояснила, що вона з 12.11.2015р. працює секретарем Новогребельської сільської ради. Позивача та відповідача знає тільки наглядно, стосунки ніякі. Зміст заповіту їй не відомий, так як він складався не у Новогребельській сільській раді. ОСОБА_3 знає, так як вона зверталася до неї по доручення. Проживає свідок у селі з 1980 року і ОСОБА_3 постійно проживала у селі. Про складання заповіту їй не було відомо. ОСОБА_3 сама приходила в сільську раду і свідок посвідчувала від її імені доручення, та його підписувала. Особу ОСОБА_3 перевіряла по паспорту. В кабінеті була тільки ОСОБА_3 , доручена особа не заходила в кабінет.

17.11.2021р. за клопотанням представника позивача адвоката Щиголя В.В. (Т.2, а.с.121-123) на підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 17.11.2021р. було вжито заходи забезпечення позову.

23.11.2021р. представником відповідача адвокатом Гаєвським О.М. було подано клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, посилаючись на необґрунтованість та істотні порушення процесуального законодавства при проведенні попередньої судово-почеркознавчої експертизи (Т.2, а.с.129-131).

На вказане клопотання представником позивача адвокатом Щиголем В.В. було подано заперечення, в якому він просить клопотання представника відповідача адвоката Гаєвського О.М. залишити без задоволення, оскільки воно крім досліджених питань у попередній експертизі, містить нові питання та подане після закриття підготовчого засідання. Разом з тим, зазначив, що 16.11.2021р. експертом надано змістовні та ґрунтовні пояснення щодо складеного ним висновку.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 17.06.2022р. у справі було призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу (Т.2, а.с.210-211).

26.07.2022р. на вказану ухвалу представником позивача адвокатом Щиголем В.В. було подано апеляційну скаргу, на підставі якої 27.07.2022р. було відкрито апеляційне провадження.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08.09.2022р. апеляційну скаргу представника позивача адвоката Щиголя В.В. було задоволено, ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 17.06.2022р. про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи було скасовано, а цивільну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обгрунтування та висновки.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Ч.2 ст.1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (частина третя статті 1247 ЦК України).

Згідно із статтею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

Згідно вимог ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами тапосадовими особами органів місцевого самоврядуваннявстановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

Таким чином, законодавець невстановлює вимогищодо посвідченнязаповіту посадовоюособою органумісцевого самоврядуванняза місцемреєстрації заповідача,що спростовуєтвердження позивачастосовно того,що законодавцем встановлено вимоги щодо посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування саме за місцем реєстрації заповідача.

Отже, заповідач ОСОБА_3 , будучи жителькою с. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області, мала право посвідчувати свій заповіт в будь-якій територіальній громаді, а секретар виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області була уповноваженою особою на посвідчення складеного ОСОБА_3 заповіту.

Що стосується волевиявлення заповідача, яке не було вільним і не відповідало його волі слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочинмає вчинятисяу формі,встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_3 не могла через вади зору самостійно прочитати заповіт надрукований секретарем Розкішнянської сільської ради, що її волевиявлення не було вільним і не відповідало її волі, позивачем не надано. З медичної картки вбачається, що ОСОБА_3 дійсно мала вади зору, але за встановленим діагнозом суд не має змоги встановити, чи дійсно в силу вказаного діагнозу ОСОБА_3 не могла через вади зору самостійно прочитати заповіт, оскільки це потребує спеціальних знань. На вирішення призначеної та проведеної у справі судовоїпочеркознавчої експертизибули поставленіпитання встановленнядійсності підписівзаповідача ОСОБА_3 у примірникахзаповіту,але прицьому позивачемне булизмінені ніпредмет,ні підставипозову,тому висновокексперта вданій справіне єдопустимим доказом.З показів свідків не можливо встановити, коли і як складався померлою ОСОБА_3 заповіт, оскільки вони не були присутні безпосереднього при його складанні, і чи дійсно вона через вади зору не могла читати без окулярів.

У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказане свідчить, що заповіт від 19жовтня 2015року року в силу статті 204 Цивільного кодексу України є дійсним, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Як передбачено ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підставі ч.ч.2,3 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, вислухавши пояснення учасників провадження, оцінивши наявні у справі письмові докази, враховуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

П.2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки позивачці у задоволені позову відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивачку.

На підставівикладеного,керуючись ст.41Конституції України,Практикою Верховногосуду України, ст.ст.202, 204, 215, 231 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 19, 76-78 80, 81, 89, 247, 258-259, 263, 265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний нотаріус Жашківської державної нотаріальної контори Євич І.П., про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене 22 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик