Ухвала

від 14.05.2007 по справі 114/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

114/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                            230-31-77

У Х В А Л А

"14" травня 2007 р.                                                                                    Справа № 114/17-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк

                     України” в особі Головного управління по м. Києву і Київській області

                     ВАТ “Ощадбанк”

до відповідачів:               

                   1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагросервіс”

                   2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Міран Імпекс”

про         визнання недійсним договору купівлі-продажу № 22/02 від 25 лютого 2003 р.

  Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:        Шаповалов Г.В.;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: Кашницький М.В.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа                  № 114/17-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву і Київській області ВАТ “Ощадбанк” до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагросервіс”, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Міран Імпекс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 22/02 від 25 лютого 2003 р.

Позов обґрунтований тим, що 28.03.2003р. між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Святошинського відділення № 8069 Ощадного банку України та ТОВ “Інтерагросервіс” було укладено Договір застави № 86, згідно з яким відповідачем-1 було передано в заставу позивачу зернозбиральні комбайни моделі “Домінатор” в комплекті з жатками та причепами в кількості дві одиниці, а саме Домінатор –208 МЕГА (зав. № 09451061, 1997 року випуску) та Домінатор –108 (зав. № 07405708, 1997 року випуску).  Проте, в березні 2006 року позивачу стало відомо про існування Договору купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003, укладеного між ТОВ “Інтерагросервіс” та ТОВ “Міран Імпекс” (далі –відповідач-2), відповідно до якого відповідач-1 передав у власність відповідачу-2 вищезазначені комбайни в кількості дві одиниці, які і були предметом застави. У позові позивач посилається на те, що Договір купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003  було укладено фінансовим директором ТОВ “Інтерагросервіс” –Куликом О.П. без наявності на те відповідних повноважень, а тому даний Договір є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР (чинного на час укладання договору). Щодо підстав визнання Договору недійсним, то позивач посилається на те, що статутом ТОВ “Інтерагросервіс” фінансовому директору відповідача-1 не надано ніяких повноважень щодо розпорядження майна. Не містить положень щодо наявності права у фінансового директора діяти від імені товариства і Закон України “Про господарські товариства”. Посилання ж в тексті оспорюваного Договору купівлі-продажу на довіреність, на думку позивача, є безпідставним, оскільки не можна доручити особі повноваження, якими не наділений сам довіритель.

Представник ТОВ “Інтерагросервіс” у відзиві на позовну заяву № 519                            від 23.05.2006 (а.с. 58) позовні вимоги відхиляє повністю.

Відповідач-2 (ТОВ “Міран Імпекс”) у відзиві на позов від 20.06.2006 проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що після укладання Договору купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003 між сторонами (відповідачем-1 та відповідачем-2) був складений Акт приймання-передачі товару до Договору, згідно з яким ТОВ “Міран Імпекс” прийняло обидва комбайни. Посилання ж позивача у позовній заяві на відсутність у Кулика О.П. повноважень, на думку відповідача-2, є безпідставними, оскільки 25.02.2003 Зборами Засновників ТОВ “Інтерагросервіс” було прийнято рішення про надання фінансовому директору –Кулику О.П. повноважень при підписанні оспорюваного договору та передачу техніки у власність ТОВ “Міран Імпекс”. Крім того, пізніше, 01.03.2003 Зборами Засновників ТОВ “Інтерагросервіс” були затверджені Договір купівлі-продажу                   № 22/02 від 25.02.2003 та Акт приймання-передачі товару від 28.02.2003. Також, відповідач-2 зазначає, що ТОВ “Міран Імпекс” не повинно відповідати за дії ТОВ “Інтерагросервіс”, тому в даному випадку відповідач-2 є добросовісним набувачем, згідно з ст. 388 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.12.2006р. провадження у справі № 114/17-06 було зупинено у зв'язку з призначенням судової технічної експертизи документів, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Вх. № 5313 від 10.04.2007р.) матеріали справи № 114/17-06 разом з висновком судово-технічної експертизи № 12551 від 04.04.2007р. (а.с. 94-100, т.2) повернуті до господарського суду Київської області. Ухвалою суду від 23.04.2007р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.05.2007р.

В судовому засіданні 14.05.2007р. представником позивача подано клопотання № 35-01/96 від 14.05.2007р., в якому позивач просить суд на підставі ст. 90 ГПК України з метою перевірки направити матеріали даної справи до Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України. Представник відповідача-2 (ТОВ “Міран Імпекс”) проти заявленого клопотання та направлення матеріалів справи до зазначеного Департаменту не заперечив.

Наведені вище обставини, пояснення представників сторін та висновок судово-технічної експертизи, свідчать про наявність у діях посадових осіб відповідачів фактів порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку.

За таких обставин господарський суд задовольняє клопотання позивача та надсилає матеріали даної справи для перевірки до Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 79, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали справи № 114/17-06  надіслати для перевірки до Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

2. Зупинити провадження у справі  № 114/17-06  на період перевірки.

3. Про результати перевірки матеріалів справи № 114/17-06 Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України повідомити господарський суд Київської області та повернути до суду матеріали даної справи.

Суддя                                                                                        Суховий В. Г.