Ухвала

від 17.01.2023 по справі 2-67/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

17.01.2023 Єдиний унікальний номер 2-67/11

Справа № 2-67/11

Провадження № 4с/205/6/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Федотова В.М., ознайомившись із матеріалами скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на дії та бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника адвокат Васюта К.С. засобами поштового зв`язку направила до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану скаргу, яка надійшла до суду 13.01.2023 року.

У скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» просить поновити строк визнати неправомірною бездіяльність Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Відділ) щодо ненадання підтверджень направлення листів і постанов, заяви про повернення виконавчого листа, скасувати постанову про повернення виконавчого листа по ВП 31346594 з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська по справі 2-67/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості в розмірі 136 049,45 доларів США, що еквівалентно 1079 960,53 грн., зобов`язати Відділ поновити виконавче провадження № 31346594.

Суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст.449ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Положеннями ч. 5 ст.74Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а є процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до ст.126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у Постанові від 03.11.2021 року у справі № 2608/20647/12.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Зі змісту скарги вбачається, що стягувачу стало відомо про завершення виконавчих проваджень після отримання відповідей від колишнього кредитора, а саме 26.11.2021 року, а тому останнім днем оскарження дій та бездіяльності Відділу є 06.12.2021 року, 04.12.2021 року скаргу було направлено до суду. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2022 року скаргу було повернуто заявникові. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.10.2022 року вищевказану ухвалу скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2022 року скаргу було залишено без руху, а ухвалою судді від 28.11.2022 року повернуто заявникові по причині невиконання вимог ухвали про залишення скарги без руху. Далі представник скаржника зазначає, що суд направив вказану ухвалу на електронну скриньку заявника у період, коли було відсутнє електропостачання у м. Києві та у м. Дніпро, а з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан і у скаржника об`єктивно була відсутня можливість в отриманні ухвали у вказаний строк, що призвело до неможливості ознайомлення із ухвалою та її виконання.

Суддя з цього приводу зазначає, що вищевикладені обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, у матеріалах скарги відсутні докази отримання ухвали судді від 28.11.2022 року про повернення скарги заявникові, з моменту отримання якої відраховується строк на звернення до суду із скаргою. Окрім того, вказана ухвала в апеляційному порядку оскаржена не була, суддя вважає, що вказані обставини не є достатніми для поновлення пропущеного строку для подачі скарги та не відносяться до непереборних, пов`язаних із дійсними істотними труднощами, а також не належать до тих, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, у зв`язку з чим висловлене у прохальній частині скарги клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою задоволенню не підлягає.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені законом, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

У відповідності із ст.126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суддя наголошує, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у цивільному судочинстві є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).

Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань цивільного судочинства та забезпечення законних інтересів і прав суб`єктів цивільного процесу. Приписи ЦПК про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. Суворе дотримання строків у цивільному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов`язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищенаведене, суддя дійшов висновку, що особа, яка звертається до суду із вказаною скаргою, пропустила визначений цивільним процесуальним законом строк, а тому суддя вважає за необхідне вказану скаргу залишити без розгляду.

Оскільки поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом, причину того, що заявник дізнався про порушення своїх прав, суддя не може визнати поважною. Більш того, даний факт не підтверджено належними та допустимими доказами, а інших поважних причин пропуску звернення до суду із скаргою заявником не наведено та доказів в обґрунтування цього суду не надано.

Одночасно суд роз`яснює заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення скарги без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 447-449 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представник скаржника адвоката Васюти Крістіни Сергіївни про поновлення пропущеного строку з поважних причин на оскарження дії та бездіяльності державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовити.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на дії та бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без розгляду та повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Федотова В.М.

.