Ухвала

від 19.01.2023 по справі 761/17474/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/17474/22. Провадження № 11-сс/824/883/2023. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ст. 303 КПК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою представника ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року,

за участю прокурора - ОСОБА_7

за участю особи, яка діє в інтересах ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" - адвоката ОСОБА_8 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року передано для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, речові докази, вилучені в ході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22020000000000093 від 06.05.2020 року, повний перелік яких зазначений у резолютивній частині ухвали.

04.11.2022 року представник ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження та визнати причини його пропуску поважними; скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 про надання дозволу на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні №22020000000000093 від 06 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді порушує та обмежує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "науково виробнича компанія "ТЕХІМПЕКС", а також є конфіскацією майна без наявних на те підстав, що є повністю протиправним. Зазначає, що ухвала впливає на вирішення усієї справи загалом, оскільки передача арештованого майна на реалізацію як і конфіскація за своєю суттю є безповоротним. та як наслідок мають повне відчуження права власності на майно. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, прийнятою з грубим порушенням норм КПК України. Так, вказує, що суд керувався ст. 100 КПК України, проте підстави для застосування даної норми відсутні, тому норми на які посилався суд першої інстанції там зроблені ним висновки абсолютно не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що слідчим суддею не враховано, що майно не є великою партією., його тривале зберігання не може призвести до псування, та майно передане на зберігання представнику ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" та фактично перебуває у володінні юридичної особи, а тому підстави для застосування даної норми відсутні. Звертає увагу, що майно, що належить ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" було без його відома та без наявних законних підстав передано на реалізацію, чим грубо порушено право власності ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС".

Крім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" не викликались слідчим суддею на розгляд клопотання про надання дозволу на реалізацію речових доказів та дізнались лише 02.11.2022 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_7 було заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження , так як дане рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Представник апелянта заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" не було відомо про рішення суду першої інстанції.

Заслухавши позиції прокурора ОСОБА_7 , який просив задовольнити заявлене ним клопотання, та адвоката ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно наданих матеріалів провадження, слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000093 про надання дозволу на реалізацію речових доказів.

Зазначене клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року було задоволено прийнято рішення передати для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, речові докази, вилучені в ході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22020000000000093 від 06.05.2020 року, повний перелік яких зазначений у резолютивній частині ухвали, зокрема: майно вилучене 22.07.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2020 року в ході обшуку приміщень ДП «Львівський радіоремонтний завод» за адресою: вул. Пластунова, 8, м. Львів; майно вилучене 22.07.2020 року в ході проведення обшуку у відкритому складі готової продукції №9, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 3223110100:01:004:0003, та розташований за адресою: вул. Промислова, 9, м. Обухів Київської області; майно вилучене 22.12.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року в ході огляду приміщень та території ДП «Львівський радіоремонтний завод» за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 11; майно вилучене, 22.12.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року в ході огляду на території ДП «Львівський радіоремонтний завод» за адресою: вул. Пластунова, 8, м. Львів.

Зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді від 05.09.2022 року також вбачається, що вилучене зазначене у вищевказаній ухвалі майно визнано речовими доказами і Шевченківським районним судом м. Києва на нього накладено арешт.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Верховний Суд підкреслив, що Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК України.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

Згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, у частині 1 статті 309 КПК України наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Крім того, відповідно до вимог частини другої цієї статті, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Серед вказаного вище переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, відсутні ухвали винесені в порядку ст. 100 КПК України і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, ухвала слідчого судді, якою передано для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, речові докази, вилучені в ході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22020000000000093 від 06.05.2020 року, повний перелік яких зазначений у резолютивній частині ухвали, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Проте, враховуючи, що матеріали провадження за оскарженням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли 26 грудня 2022 року, з метою дотримання строків, передбачених ст. 422 КПК України, апеляційну представника ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" ОСОБА_6 було призначено до судового розгляду.

Згідно висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року (справа №755/10061/18) рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає оскарженню, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Отже, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора ОСОБА_7 та закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року, з підстав того, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 405, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора ОСОБА_7 - задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року, якою передано для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, речові докази, вилучені в ході проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22020000000000093 від 06.05.2020 року, повний перелік яких зазначений у резолютивній частині ухвали, - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4