Ухвала

від 27.01.2023 по справі 905/730/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/730/22

Провадження №15/913/207/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Енерджі» (вул. Ділова, буд. 6, м. Київ, 03150)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Ойл» (вул. Центральна, буд. 127 А, с. Нова Астрахань Кремінського району Луганської області, 92940)

про стягнення 29 184 грн 28 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Енерджі» (далі ТОВ «Газ-Оіл Енерджі») 02.09.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Ойл» (далі ТОВ «Корд-Ойл») про стягнення заборгованості за договором на постачання електричної енергії від 19.11.2021 у сумі 29 184 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії від 19.11.2021 ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» було поставлено відповідачеві в лютому-березні 2022 року електричну енергію на загальну суму 29 184 грн 28 коп., яку останній не оплатив.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2022 позовні матеріали передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Луганської області.

13.10.2022 позовні матеріали надійшли на адресу Господарського суду Луганської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2022 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою суду від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 13.12.2022 у справі №905/730/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Ойл» задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за поставлену електричну енергію в сумі 29 184 грн 28 коп., судовий збір у сумі 2 481 грн 00 коп.

Указане рішення набрало законної сили 03.01.2023 та на його виконання виданий відповідний наказ.

Додатковим рішенням від 28.12.2022 у справі №905/730/22 стягнуто з ТОВ «Корд-Ойл» на користь ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000 грн 00 коп.; решту витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 000 грн 00 коп. покладено на ТОВ «Газ-Оіл Енерджі».

Додаткове рішення набрало законної сили 18.01.2023 і на його виконання виданий відповідний наказ

23.01.2023 від ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» на адресу електронної пошти суду надійшла заява від 23.01.2023 №56-01/23 про заміну сторони (позивача) у справі, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій воно просить здійснити заміну позивача у справі його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоопора».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2023 заява передана на розгляд судді Смолі С.В.

Розглядаючи подану заяву, господарський суд виходить із наступного.

Частиною 1 ст.52 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

В обґрунтування заяви ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» посилається на наступне.

23.01.2023 між ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоопора» (далі ТОВ «Енергоопора») як новим кредитором укладений договір про відступлення права вимоги №23/01, за умовами якого кредитор передає (відступає) належне йому право, а новий кредитор приймає (набуває) на себе право вимоги до боржника, що належать кредитору за основним договором, а саме: право вимоги до боржника щодо оплати заборгованості на суму 29 184 грн 28 коп. та всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи №905/730/22, що розглядається Господарським судом Луганської області (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору з моменту підписання (укладення) цього договору, новий кредитор одержує всі права (замість кредитора) в повному обсязі вимагати від боржника належного виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.11.2021 в частині стягнення з боржника основного боргу за поставлену електричну енергію за основним договором та всіх судових витрат пов`язаних з розглядом судової справи №905/730/22, що розглядається Господарським судом Луганської області.

Моментом переходу права вимоги, що є предметом цього договору від первісного кредитора до нового кредитора є укладення (підписання) цього договору (п.1.4 договору).

Згідно з п.2.1 договору новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору в строки, визначені цим договором плату, визначену в п.3.1 цього договору.

У відповідності до п.3.1 договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов`язання нового кредитора перед кредитором існують і підлягають сплаті у національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок кредитора. За передане та прийняте право вимоги до боржників за основними договорами, новий кредитор зобов`язаний сплатити кредитору плату в розмірі 29 184 грн 28 коп., що є ціною цього договору.

Новий кредитор зобов`язаний виконати повну оплату в розмірі, що визначений в п.3.1 цього договору, не пізніше 31.12.2024 (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 при перерахуванні коштів на банківський рахунок кредитора, новий кредитор зобов`язується вказувати в призначенні платежу, номер та дату укладення цього договору.

Суд бере до уваги, що процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі №910/2954/17.

У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст.52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в ч.5 ст.334 ГПК України.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі №34/425.

За вимогами поданої заяви позивач просить заміни саме сторону у справі №905/730/22 позивача у справі, а отже вказана заява підлягає вирішенню на підставі приписів ст.52 ГПК України.

При цьому, оскільки відповідно до ували суду від 18.10.2022 розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, тобто без проведення судових засідань, а у заяві позивач не просить заміни сторону у виконавчому провадженні чи у виконавчому документі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду заяви в порядку ст.334 ГПК України, а тому заява про заміну сторони (позивача) підлягає розгляду без проведення судового засідання.

Щодо суті зазначеної заяви суд виходить із того, що відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» дається визначення електропостачальника суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу

Згідно з п.74 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Пунктом 69 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що поточний рахунок із спеціальним режимом використання рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.

Пунктом 94 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) будь-який банк, у статутному капіталі якого не менше 75 відсотків акцій (часток) належать державі, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та віднесений Кабінетом Міністрів України до переліку уповноважених банків і має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку.

Відповідно до п.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 №312 (далі Правила), укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 3.1.7 глави 3.1 розділу III Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

19.11.2021 між ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» та ТОВ «Корд-Ойл» шляхом підписання комерційної пропозиції №КПЕ21-301 було укладено публічний договір про постачання електричної енергії.

Частинами 1, 2, 5, 6, 8 ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором. Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника. Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється виключно у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, що визначені правилами ринку, оплати вартості його небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму вносяться на підставі подання оператора системи передачі у разі виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму мають передбачати, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється Регулятором. У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти у триденний строк з моменту їх отримання. У разі неповернення у цей строк коштів, сплачених на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають стягненню до державного бюджету як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до державного бюджету не звільняє їхніх отримувачів від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.

Пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Правил передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Згідно з п.4.5 розділу IV Правил оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» забороняє перерахування коштів за куплену електричну енергію на інші рахунки, ніж на поточний рахунок електропостачальника із спеціальним режимом використання в одному з уповноважених банків, і встановлює майнову відповідальність за неповернення таких коштів, у разі їх перерахування на інші рахунки, та не звільняє від повернення цих коштів енергопостачальнику.

У відповідності до умов укладеного договору від 19.11.2021 №КПЕ21-301 саме ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» у розумінні приписів п.30 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» є електропостачальником, який зобов`язаний відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку та використовувати його при здійсненні розрахунків за куплену електричну енергію.

Також, відповідно до ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що передача права вимоги до ТОВ «Корд-Ойл» за договором про постачання електричної енергії від 19.11.2021 №КПЕ21-301 щодо стягнення заборгованості за поставлену в лютому-березні 2022 року електричну енергію в сумі 29 184 грн 28 коп. від ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» до ТОВ «Енергоопора» є неможливою, оскільки матиме своїм наслідком необхідність сплати відповідачем за спожиту електричну енергію не постачальнику на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а іншій особі ТОВ «Енергоопора», що прямо суперечить приписам ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та про що вже було наголошено судом в ухвалі від 11.11.2022 у цій справі.

Суд зауважує про неможливість правонаступництва в частині стягнення за наказом від 03.01.2023 №905/730/22 судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп., оскільки ця складова заборгованості виникла виключно на підставі рішення суду та не стосується договірного зобов`язання, а отже і передати її шляхом договірного відступлення права вимоги за відповідним договором та у зв`язку з цим замінити позивача у вказаній частині на підставі ст.ст.52, 334 ГПК України неможливо.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.10.2019 у справі №913/945/16, що ст.512 ЦК України передбачено заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні.

Обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин). Відповідно процесуальний розподіл судом судового збору за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання, що, в свою чергу, характеризується правовідношенням між боржником і кредитором з приводу виконання/утримання від виконання певної дії.

Судова колегія не вбачає підстав відходити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі №913/54/16, за якою заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.10.2019 у справі №925/902/18, від 05.07.2018 у справі №913/945/16, у справі №923/607/16, від 27.03.2019 у справі №910/386/17.

Також суд зазначає, що стягнуті додатковим рішенням від 28.12.2022 з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000 грн 00 коп., у відповідності до ст.123 ГПК України входять до складу судових витрат, а отже відступлення права вимоги щодо них іншим особам в силу вищевикладених позицій Верховного Суду є так само неможливим.

Відтак, оскільки укладення між позивачем та ТОВ «Енергоопора» договору про відступлення права вимоги не потягнуло за собою заміни кредитора в зобов`язанні щодо стягнення заборгованості за поставлену в лютому-березні 2022 року електричну енергію в сумі 29 184 грн 28 коп., судового збору в сумі 2 481 грн 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000 грн 00 коп. суд не знаходить підстав для здійснення процесуального правонаступництва стосовно позивача.

Отже, у задоволенні заяви ТОВ «Газ-Оіл Енерджі» від 23.01.2023 №56-01/23 про заміну сторони (позивача) у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.52, 232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Енерджі» від 23.01.2023 №56-01/23 про заміну сторони (позивача) у справі його правонаступником відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 27.01.2023 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Сергій СМОЛА