Ухвала

від 01.06.2010 по справі 11-331/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИР СЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2010 року. Колегія су ддів судової палати у кримін альних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Мельничук Н.М.,

суддів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Анд рушкевича С.З. і ОСОБА_3,

з участю

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Філя С.В.,

захисника - адвоката . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5,

цивільного позивача (потер пілої) . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6

та засудженого (цивільного відповідача) . . . . .ОСОБА_7,

розглянула у відкритому су довому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальн у справу за апеляціями цивіл ьного позивача ОСОБА_6 та захисника засудженого ОСО БА_7 - адвоката ОСОБА_5, н а вирок Корольовського район ного суду м. Житомира від 30 бер езня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Кодня Житомирського рай ону та області, громадянин України, із середньою освіт ою, не працюючий, одружений , проживаючий в АДРЕСА_2, ра ніше не судимий,

засуджений за ст.286 ч.1 КК Ук раїни на 1 (один) рік обмеження волі з позбавлення права кер увати транспортними засобам и строком на 2 (два ) роки.

Запобіжний захід до набра ння вироком законної сили що до засудженого ОСОБА_7 зал ишено попередній - підписку про невиїзд.

Строк відбуття призначено го покарання засудженим ОС ОБА_7 постановлено обчислюв ати з дня прибуття і постанов лення його на облік у виправн ому центрі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_7 :

- витрати закладу охор они здоров' я за лікування п отерпілої ОСОБА_6 в сумі 2.06 2 грн. 08 коп. (дві тисячі шістдес ят дві гривні 08 копійок), перер ахувавши кошти : КУ ЦМЛ № 1 ; р/р 354 19008001727 УДК в Житомирській област і МФО 811039, код 01992127 ;

- на користь потерпілої ОС ОБА_6 4.325 грн. 48 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 20.000 грн . 00 коп. моральної шкоди, а всьо го 24.325

Справа № 11 - 331 / 2010 Г оловуючий у суді І-ої інстанц ії Янчук Н.П.

Категорія ст.286 ч.1 КК Укр аїни Доповідач у суді 2-ої інс танції Яковлєв С.В.

грн. 48 коп. (двадцять чотири т исячі триста двадцять п' ять гривень 48 копійок).

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винним та засуджени й за вчинення злочину за таки х обставин.

Так, 03 червня 2009 року близько 0 8 год. 45 хв. поблизу будинку АД РЕСА_3, керуючи автомобілем ГАЗ-31105-801 (реєстраційний № НОМ ЕР_1), рухався в напрямку вул. Шевченка зі сторони вул. Коро льова на заборонений сигнал світлофора, не стежив за доро жньою обстановкою та її змін ами, відповідно не реагував н а її зміну, під час руху не вра хував дорожню обстановку, зд ійснив наїзд на пішохода ОС ОБА_6, яка по регульованому п ішохідному переходу, на дозв олений сигнал світлофора, пе ретинала проїзну частину злі ва направо відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-трансп ортної пригоди (далі - ДТП) пі шохід ОСОБА_6 отримала тіл есні ушкодження у вигляді пе релому лівого поперечного ві дростку 2-го шийного хребця бе з зміщення уламків, уламково го перелому середньої третин и тіла великогомілкової кіст ки правої гомілки та косого п ерелому малогомілкової кіст ки на межі верхньої і середнь ої третини, які відносяться д о категорії тілесних ушкодже нь середнього ступеню тяжкос ті, як такі, що не є небезпечни ми для життя, але призвели до д овготривалого розладу здоро в' я.

В наведених умовах дорожнь ого руху водій ОСОБА_7 пор ушив вимоги п.п.1.5, 2.3.б, 8.7.3.е, 8.10 і 10.1 Пр авил дорожнього руху (далі - ПДР), своїми необережними дія ми створив небезпеку для рух у, яка загрожувала здоров' ю громадян, завдав матеріальн і збитки, не був уважний, не ст ежив за дорожньою обстановко ю та її змінами, відповідно не реагував на її зміну, під час руху не врахував дорожню обс тановку, перед зміною напрям ку руху не переконався, що це б уде безпечним і не створить н ебезпеки іншим учасникам рух у, наближаючись до світлофор а, де горить заборонений сигн ал, не зупинився на відстані н е ближче 10 метрів до світлофор а, продовжив рух на червоний с игнал світлофора.

Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п.1.5, 2.3.б, 8.7.3.е, 8.10 і 10.1 ПДР зна ходиться в прямому причинном у зв' язку з виникненням дан ої ДТП та її наслідками.

В апеляції цивільний позив ач ОСОБА_6 просить скасува ти вирок в частині стягнення із засудженого ОСОБА_7 на її користь 4.325 грн. 48 коп. заподі яної матеріальної шкоди та 20.0 00 грн. 00 коп. моральної шкоди, а в сього 24.325 грн. 48 коп. та постанов ити новий, яким задовольнити заявлений нею цивільний поз ов в повному обсязі.

На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що вона не могла самостійно пересувати сь, а мусила користуватись по слугами маршрутного таксі, а ле нажаль вона не має всіх чек ів, оскільки не всі водії бажа ли їх надавати. Факт же того, щ о вона не могла самостійно пе ресуватись підтверджується встановленим їй діагнозом, щ о міститься в матеріалах спр ави;

Довідки ж із місця її роботи вказують на розмір її заробі тної плати до завданих тілес них ушкоджень та заробітну п лату, яка підлягала виплаті, к оли вона перебувала на лікар няному, що становить втрачен ий заробіток внаслідок ушкод ження її здоров' я. Не врахув авши та не дослідивши дані до кази, суд відмовив у задоволе ні її позовних вимог, чим пору шив норми ст.1195, 1197 ЦК України, то бто порушив її право на відшк одування заподіяних збитків .

Судом також не зазначено з я ких саме мотивів він виходив , відмовляючи в решті заявлен их нею позовних вимог, що саме стало підставою для прийнят тя такого рішення.

Також не згодна апелянт із в становленим судом розміром з аподіяної їй моральної шкоди . На її думку суд не повно вста новив характер та обсяг її фі зичних, душевних, психічних п ереживань, глибину душевних хвилювань, їх тривалість, тяж кість вимушених змін у її жит тєвих та професійних стосунк ах, час та зусилля, які необхід ні для відновлення попереднь ого стану, та інші негативні н аслідки, що настали від отрим аних нею тілесних ушкоджень та неправомірних дій цивільн ого відповідача щодо неї. Вва жає, що всі ці обставини досит ь чітко відображені у її циві льному позові та підтверджен ні матеріалами справи.

Захисник засудженого ОСО БА_7 - адвокат ОСОБА_5, у с воїй апеляції просить скасув ати вирок щодо підзахисного, а справу направити на новий с удовий розгляд до цього ж суд у в іншому складі.

При цьому апелянт зазначає , що підзахисний не заперечує своєї провини, але весь час в силу свого розуміння намагав ся звернути увагу на те, що ДТП сталася не на пішохідному пе реході а далеко за її межами, щ о у свою чергу свідчить про по рушення пішоходом ПДР та заф іксовано в протоколі схеми Д ТП (а.с.10-11). Докази цьому за тверд женням апелянта будуть надан ні апеляційному суду, оскіль ки в даний час за збігом ряду о б' єктивних обставин він не має такої можливості.

Крім того, автор апеляції за значає, що санкцією ст.286 ч.1 КК У країни передбаченні інші аль тернативні покарання, але су д обрав найсуворіше покаранн я без викладення мотивів сво го рішення в цій частині. Скоє ний же підзахисним злочин не є тяжким, ОСОБА_7 є раніше н е судимою особою, на його утри манні знаходиться малолітня дитина - 2009 року народженн я. Тому альтернативно проси ть призначити останньому інш е покарання, яке не пов' язан е з обмеження волі, оскільки т аке може призвести до фактич ного руйнування сім' ї.

Іншими особами, які відпові дно до закону мають право на о скарження рішення суду першо ї інстанції, апеляції не пода ні.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., пояснення цивільного поз ивача (потерпілої) ОСОБА_6 , засудженого (цивільного від повідача) ОСОБА_7 та його з ахисника - адвоката ОСОБА _5, кожен з яких підтримав апе ляцію своєї сторони і запере чив проти задоволення апеляц ії протилежної сторони, а зас уджений і його захисник уточ нили свою правову позицію, пр осячи лише пом' якшити призн ачене покарання, обравши так е, що не пов' язане з реальним відбуттям обмеження волі, ду мку прокурора Філя С.В., який з аперечив проти задоволення п оданих апеляцій і вважав їх б езпідставними, а вирок суду в ідповідаючим вимогам закону , перевіривши вирок суду перш ої інстанції в межах, передба чених ст.365 КПК України, обгово ривши доводи апеляцій і запе речень, колегія суддів вважа є, що апеляції цивільного поз ивача та захисника засуджено го не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інста нції про доведеність вини О СОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обст авинах, викладених у вироці, д оведена сукупністю розгляну тих у судовому засіданні док азів.

З даними висновками і оцінк ою доказів погоджується й ко легія суддів, так як докази ви ни засудженого, які безпосер едньо судом досліджені, наве дені та проаналізовані у вир оці, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішен ня у справі.

Апелянтами не оспорюються як вказані висновки суду, так і правильність кваліфікації дій засудженого.

Призначаючи ОСОБА_7 пок арання, суд правильно керува вся загальними засадами приз начення покарання - ст.65 КК У країни, і у відповідності з ви могами закону врахував тяжкі сть вчиненого злочину, дані п ро його особу, в тому числі й т і, на які посилається його зах исник в апеляції, відсутніст ь обставин, які пом' якшують і обтяжують покарання, а тому колегія суддів вважає, що при значене йому покарання є нео бхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи в цій частині ріш ення, колегія суддів не прийм ає до уваги наданий фіскальн ий чек від 26 травня 2010 року про е лектронний переказ 2.000 грн. нач ебто потерпілій, так як у чеко ві зазначено - Куди : 10009 Житом ир, Кому : ОСОБА_6, а потерпі ла (цивільний позивач) ОСОБ А_6 проживає за адресою - 10024 АДРЕСА_1. Крім того, потерп іла ОСОБА_6 безпосередньо в судовому засіданні поясни ла, що будь-яких повідомлень п ро переказ, як і сам переказ ст аном на 01 червня 2010 року не отри мувала.

Крім того, відповідно до ст. 66 ч.1 п.2 КК України обставиною, я ка пом' якшує покарання, виз нається обставина про добров ільне відшкодування завдано го збитку або усунення запод іяної шкоди, на що звертав ува гу Верховний Суд України у п.6- 2 своєї постанови Пленуму „Пр о практику призначення судам и кримінального покарання” в ід 24 жовтня 2003 року № 7 з наступни ми змінами і доповненнями, зг ідно якого слідує, що суди маю ть перевіряти чи особа добро вільно відшкодувала завдані збитки або усунула заподіян у шкоду в повному обсязі.

Посилання цивільного пози вача (потерпілої) ОСОБА_6 в апеляції на неврахування су дом при вирішенні питання пр о стягнення із засудженого ОСОБА_7 певних сум матеріал ьної шкоди (матеріального зб итку) безпідставні, так як суд при вирішенні цього питання правильно керувався ст.ст.28, 64 п.4, 328 КПК України. Апелянт з цьо го приводу як у своїй апеляці ї, так і в судовому засіданні з азначила, що вона не мала і не має доказів на підтвердження всіх своїх позовних вимог що до відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди.

Безпідставним також слід в изнати й посилання ОСОБА_6 щодо не стягнення судом із за судженого втраченого заробі тку, так як згідно вимог діючо го КПК України дане питання у кримінальній справі не вирі шується.

Посилання апелянта віднос но визначеного судом розміру моральної шкоди є також безп ідставним, оскільки суд при в ирішенні цього питання виваж ено виходив із принципів роз умності та справедливості.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК Украї ни, колегія суддів судової па лати у кримінальних справах апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

апеляції цивільного позив ача ОСОБА_6 та захисника з асудженого - адвоката ОСО БА_5, залишити без задоволен ня, а вирок Корольовського ра йонного суду м. Житомира від 30 березня 2010 року щодо засуджен ого ОСОБА_7 - без зміни.

С у д д і :