Ухвала

від 01.02.2023 по справі 466/2111/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2111/22

Провадження № 2/466/406/23

У Х В А Л А

01 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Колодій Я.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_3 до Закладу загальної середньої освіти № 87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець, директора Закладу загальної середньої освіти № 87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець - Петринка Павла Зіновійовича про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в :

В процесі розгляду Шевченківським районним судом м. Львова вказаної цивільної справи від представника відповідача поступило клопотання про залишення позову без руху з тих підстав, що провадження у справі було відкрито з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Зокрема, при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_3 не було сплачено судовий збір. Відтак, на виконання вимог ст. 187 ЦПК України позов слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. ст. 1, 2 Закону України « Про судовий збір» за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі іноземні) та фізичні особи- підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд, перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди.

У позовній заяві позивач посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», проте наведені заявником посилання є безпідставними в частині сплати судового збору за вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди з огляду на таке.

Пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом положень статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З матеріалів справи вбачається, що позов подано 07.04.2022 . Позовна заява містить вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду за період з 28.03.2022 року по час ухвалення рішення суду в даній справі, без зазначення конкретної ціни позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу майнового характеру.

Тобто, позивачу необхідно вказати ціну позову та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку) в сумі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу майнового характеру. На 2022 рік мінімальний розмір по сплату судового збору становив 992 грн. 40 коп.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена позивачкою у розмірі 100 000 грн.

В Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі N 761/11472/15 Верховний суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивачці необхідно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди (як за вимогу майнового характеру) в сумі 1 000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків, а саме : зазначення ціни позову за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, сплати судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу майнового характеру, з врахуванням того, що на 2022 рік мінімальний розмір по сплаті судового збору становив 992 грн. 40 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду . Крім того, позивачкою має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 000 грн. за вимогою про стягнення моральної шкоди. Реквізити для сплати судового збору : Одержувач: ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101, Код одержувача: 38008294, Казначейство України(ел. адм. подат.), р/р UA888999980313181206000013955, 22030101.

Керуючись ст. ст. 175, 187 ЦПК України, суд -

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Закладу загальної середньої освіти № 87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець, директора Закладу загальної середньої освіти № 87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець - Петринка Павла Зіновійовича про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення виявлених судом недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: І. Є. Зима