Рішення

від 22.10.2007 по справі 36/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/302                                                                                                         22.10.07 р.

За позовом       Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в

                          інтересах держави в особі   Оболонської  районної у місті Києві

                          ради

До                           Фізичної особи –підприємця  Бондар Валерія Васильовича

Про                            повернення   самовільно зайнятої земельної ділянки

                                                                                      Суддя   Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури      Кобченко Т.І. – дов. №Н-17/6 від 16.05.2007р.

Від позивача             Болтивець О.А. – по дов. №4/р від 10.01.2007р.

Від відповідача             не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

             На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Заступника прокурора  Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі  Оболонської районної у місті Києві ради про зобов'язання Фізичної особи –підприємця Бондар Валерія Васильовича повернути самовільно зайняту земельну ділянку  площею 10 кв.м., яка розташована  по  проспекту Оболонському, 5 Оболонській  районній у місті Києві раді та  привести в придатний для використання стан у 7-ми денний термін з  дня набрання рішення законної сили.

           Представник прокуратури позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

           Представник Оболонської районної у місті Києві ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на те, що у відповідача відсутні правові підстави, відповідно до чинного законодавства,  для зайняття спірної земельної ділянки.

           Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від 03.09.2007р. та  26.09.2007р.

              Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві та свідоцтві про державну реєстрацію  юридичної особи та довідці №8817/05  про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача та  доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою не надходило.

            Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

            Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача прокуратури, господарський суд, встановив:

           Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві  здійснюється Київською міською радою.

           Згідно ст. 11 Земельного кодексу України, повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

           Рішенням Київської міської ради №164/885 від 08.06.2000р. «Про передачу окремих повноважень районним у місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин» районним у місті Києві радам передано повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок для    розміщення  тимчасових та пересувних лотків, навісів, палаток, кіосків призначених для роздрібної  торгівлі, поштових, довідкових та інших операцій на земельній ділянці, площа якої не перевищує 20 кв.м.

             При здійсненні Оболонською районною у місті Києві радою вищезазначених повноважень встановлено, що Фізична особа –підприємець Бондар Валерій Васильович  без правовстановлюючих документів, відповідно до яких право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, використовує земельну ділянку  площею 10 кв.м., яка розташована  по проспекту Оболонському, 5 у Оболонському районі м. Києва під розміщення  малої архітектурної форми («купава»), що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється ( акт обстеження земельної ділянки від 16 травня 2007 року).

           Факт самовільного використання спірної земельної ділянки підтверджується актом Оболонської районної у місті києві державної адміністрації  від 16.05.2007 року  обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Оболонський, 5.

           Нормами статті 212  Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

           Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

           Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

           Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об"'єкти, визначені відповідно  до закону як об"єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.   

         Згідно п. 5 ст. 16 Закону  України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права  суб"єкта  комунальної власності здійснюють відповідні ради.

          Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України  підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

        Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Крім того, при розгляді справи встановлено, що рішенням Оболонської районної у місті Києві ради  УІІІ сесії У скликання  від 24.05.2007р.  було зобов"язано відповідача звільнити  самовільно зайняту земельну ділянку від тимчасової споруди.

           Враховуючи вищевикладене,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги  є обгрунтованими, а  тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене  та керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити повністю.

           Зобов'язати Фізичну особу –підприємця  Бондар Валерія Васильовича (м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 47,  кв. 116, код 22) повернути самовільно  зайняту  земельну ділянку площею 10 кв.м., яка розташована  по проспекту Оболонському, 5 у Оболонському районі м. Києва Оболонській районній у місті Києві раді (м. Київ,  вул. Лароша Гавро, 16-А, код 26077589) та  привести в придатний для використання стан у 7 - ми денний термін з  дня набрання рішення законної сили.

           Стягнути з Фізичної особи –підприємця  Бондар Валерія Васильовича (м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 47,  кв. 116, код 22) в Доход Державного бюджету України  85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Після набрання рішенням законної сили видати накази.

СуддяТрофименко Т.Ю.