Рішення

від 02.10.2007 по справі 37/434

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/434

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/434

02.10.07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазгеологія»

Про                        стягнення 168 312,94 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача         Патуля О.В. –директор;

Від відповідача          не з'явились;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазгеологія»146 470,34 грн. основного боргу, 6 444,63 грн. інфляційні витрати та пеня в розмірі 2 385,68 грн. за несвоєчасне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 30/10-г купівлі-продажу природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/434, розгляд справи було призначено на 02.10.2007 р. о 12-00.

 Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2007 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 146 470,34 грн. основного боргу, 6 444,63 грн. інфляційні витрати, пеню  в розмірі 2 385,68 грн., 1 683,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2007 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазгеологія»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазгеологія»був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 30/10-г (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується здійснити постачання у власність покупцю у листопаді 2006 року природного газу, надалі газ, в обсязі 1 000 000 м. куб., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Фактично позивачем на підставі п. 1 договору та додаткових угод до нього було поставлено на адресу відповідача за період з листопада 2006 року по лютий 2007 року природний газ у обсязі 1437000 м3 загальною вартістю 1039432,84 грн., зокрема :

-          згідно договору та акту прийому-передачі від 30.11.2006 року позивачем було поставлено відповідачу природного газу в кількості  807 000 м. куб. загальною вартістю 535 944,84 грн.;

-          Згідно додаткової угоди від 30.11.2006 року № 1/12 та акту прийому-передачі природного газу від 31.12.2006 року у грудні 2006 року позивачем було поставлено відповідачу природного газу у кількості 200 000 м. куб. загальною вартістю 132 824 грн.;

-          згідно додаткової угоди від 29.12.2006 року № 1/13 та акту прийому-передачі природного газу від 31.01.2007 року у січні 2007 року позивачем було поставлено відповідачу природного газу у кількості 200 000 м. куб. загальною вартістю 172 404 грн.;

-          згідно додаткової угоди від 26.01.2007 року № 1/14 та акту прийому-передачі природного газу від 28.02.2007 року у лютому 2007 року позивачем було поставлено відповідачу природного газу у кількості 230 000 м. куб. загальною вартістю 198 260 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору та п. 4 додаткових угод відповідач зобов'язався прийняти газ та оплатити його шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у розмірі 100 % до першого числа місяця поставки природного газу.

Таким чином, позивачем було виконано вимоги договору в повному обсязі, а відповідач, в порушення вимог договору,  за поставлений товар розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 146470,34 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 16.07.2007 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 146470,34 грн. визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»також просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 6444,63 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 6444,63 грн. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 15397,97 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазгеологія»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 32827274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська промислова компанія «Центропроект»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, оф. 22 –фактична адреса; 04128, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 17 –юридична адреса, код ЄДРПОУ 31778373) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 146 470  (сто сорок шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 34 коп. основного боргу, 6 444  (шість тисяч чотириста сорок чотири) грн. 63 коп. інфляційні витрати та 15 397 (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 97 коп. пені,  1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три)  грн. 13 коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 01.11.2007 року