Ухвала

від 26.01.2023 по справі 626/1154/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №626/1154/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/59/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Валки Харківської області матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2022 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області задоволено та накладено арешт на мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max, який було вилучено в ході обшуку 14.10.2022 року, який помістити на зберігання до камери схову речових доказів Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Красноград, вул. Лермонтова, 84 із забороною вчинення дій, направлених на передачу, користування та/або розпорядженням вилученого майна.

Як зазначенов ухваліслідчого судді,СВ КрасноградськогоРВП ГУНПв Харківськійобласті здійснюєдосудове розслідуваннякримінального провадження№12022221090000446від 18.07.2022за ознакамич.5ст.27,ч.1ст.358,ч.4ст.358,ч.3ст.15,ч.4ст.190 КК України, 14 жовтня 2022 року в період часу 09:12 по 09:37 год. в ході обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max. 14 жовтня 2022 року було винесено постанову про визнання та приєднання вилученого майна, як речового доказу, а саме: мобільного телефону марки "Iphone" 13 Pro Max.

Враховуючи зазначене слідчий суддя прийняв рішення про накладення арешту на мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max, оскільки він визнаний речовим доказом.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_6 , який є власником майна на яке накладено арешт, просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов`язати слідчого повернути майно його добросовісному користувачу (власнику). В обгрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_6 послався на те, що органами досудового розслідування та слідчим суддею не було встановлено, що мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max був придбаний 20.08.2022 року в магазині Ябко, що підтверджується копією чеку та не міг взяти участь у розмовах 19.07.2022 року, що нібито він здійснював. На думку апелянта оскільки він не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, слідчий суддя не мав повноважень накладати арешт на його майно. Наголосив, що слідчим суддею не враховано, що жодна підстава накладення арешту, передбачена ч.2 ст.173 КПК України, відсутня.

Наголосив, що слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області вже було проведено огляд вказаного мобільного телефону та на ньому не було виявлено будь-якої інформації, яка може мати доказове значення у цьому кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Красноградського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2022 року, оскільки клопотання про арешт майна було розглянуто за його відсутності та без його належного повідомлення, а копію ухвали він отримав лише 25 листопада 2022 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор у кримінальному провадженні та ОСОБА_6 , будучи повідомлені про дату, час та місце належним чином, в судове засідання не з`явилися, клопотань про обов`язкову їх участь під час апеляційного розгляду не подавали, а тому розгляд проведено за їх відсутності.

Як вбачається з матеріалів провадження, клопотання про арешт майна було розглянуто без виклику ОСОБА_6 , а тому зазначені обставини перешкодили йому вчасно подати апеляційну скаргу, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, а тому він підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

А тому доводи ОСОБА_7 про те, що він не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, в даному випадку є безпідставними та не може бути підставою для скасування арешту.

Посилання ОСОБА_6 на те, що слідчим СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області вже було проведено огляд вказаного мобільного телефону та на ньому не було виявлено будь-якої інформації, яка може мати доказове значення у цьому кримінальному провадженні, в даному випадку також не можуть бути підставою для скасування арешту, оскільки судом апеляційної інстанції переглядається рішення про накладення арешту, що на момент ухвалення відповідного рішення було законне та обгрунтоване.

Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, ОСОБА_7 , як володілець цього майна протягом всього періоду досудового розслідування та судового розгляду може звернутися із клопотанням про скасування арешту майна, про що зазначено в ухвалі слідчого судді.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги про те, що мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max був придбаний 20.08.2022 року в магазині Ябко, що підтверджується копією чеку та не міг взяти участь у розмовах 19.07.2022 року, не може бути підставою для скасування арешту, оскільки вказаний телефон може містити інформацію, у тому числі мобільні контакти, логіни та паролі для доступу до хмарних сховищ та інш., тобто він має доказове значення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2022 року.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2022 року про накладення арешту на мобільний телефон марки "Iphone" 13 Pro Max залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді