Ухвала

від 14.02.2023 по справі 953/6776/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/6776/22 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/107/23 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22022220000002310 від 10 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України про арешт майна, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

В провадженні СВ УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 22022220000002310 від 10 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

В ході досудового розслідування 29.10.2022 року ОСОБА_11 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

07.12.2022 року слідчий подав до суду клопотання, погоджене прокурором, про арешт сільськогосподарської культури - пшениці, приблизною масою 2700 тон, яка була вилучена у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270), власником якої є ОСОБА_11 , шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та умовах визначених ст.ст. 19, 21, 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

В обґрунтування клопотання про арешт майна слідчий зазначав, що 4 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому продовжено.

В ході досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , депутата Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, який перебував на території тимчасово окупованого з 24 лютого 2022 року Куп`янського району Харківської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, ОСОБА_11 у період з травня по серпень 2022 року, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, на постійній основі добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ, зокрема: м`ясо худоби, яка вирощувалась на території належного останньому СТОВ «Мрія», пальне, приміщення СТОВ «Мрія», які використовувалися для ремонту та розміщення військової техніки держави-агресора та інше, чим здійснив передачу їм матеріальних ресурсів взамін на отримання дозволу на проведення посівної кампанії та збору урожаю.

Після чого, у період березня-травня 2022 року ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на території с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, на підставі отриманого напередодні усного дозволу від представників збройних формувань держави-агресора РФ та окупаційної адміністрації Куп`янського району, надав вказівку працівникам своїх підприємств здійснити засів земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарськими культурами.

Крім того у період липня-вересня 2022 року за вказівкою ОСОБА_11 , який фактично є власником СФГ «Вікторія» (ЄДРПОУ 20165269), ФГ «Земське» (ЄДРПОУ 39065835), ФГ «Голдман» (ЄДРПОУ 37346789), та які зареєстровані на членів його родини, працівники СТОВ «Мрія» збирали врожай з полів, що належать вказаним підприємствам та завозили на тимчасове зберігання зібране зерно у склади СТОВ «Мрія», звідки здійснювалось його подальше транспортування на територію РФ, вантажними автомобілями з російськими номерними знаками та у супроводі військових РФ.

Також, у період березня-вересня 2022 року ОСОБА_11 , перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, реалізуючи свій злочинний умисел, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, отримував від так званої «Военной гражданской администрации Харьковской области» дизильне паливо для заправки сільськогосподарської техніки з метою посіву та збору врожаю, а також здійснив перереєстрацію підприємства за законодавством РФ для сплати податків від отриманого прибутку державі-агресору.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2022 року вбачається, що ОСОБА_11 є одним із засновників СТОВ «Мрія» (код 30739270) та кінцевим бенефіціарним власником, 82% частки статутного капіталу та права голосу, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив).

Слідчий зазначав, що з метою виявлення та вилучення предметів, речей та документів, які мають значення для проведення досудового слідства, 25 листопада 2022 року на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 02 листопада 2022 року проведений обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за СТОВ «Мрія», за результатами якого виявлено та вилучено сільськогосподарську культуру - пшеницю, приблизною масою 2700 тон.

Слідчий стверджува, що вищевказане майно може бути використане як доказ факту вчинення злочинних дій, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, або інших злочинів, а також може містити в собі відомості, що мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні, враховуючи той факт, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 співпрацював з державою-агресором РФ та під час тимчасової окупації Куп`янського району Харківської області використовував у своїй злочинній діяльності СТОВ «Мрія», тому сільськогосподарська культура - пшениця, яка зберігається у складських приміщення, що зареєстровані за СТОВ «Мрія» є об`єктом кримінальних протиправних дій та виступає речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, відповідно до ст. 98 КПК України. Зазначене підтверджується тим, що ОСОБА_11 за сприяння окупаційних військ у липні-серпні 2022 року налагодив логістичні шляхи з відправки зерна з тимчасово окупованих території Харківської області до РФ. Крім того, враховуючи відсутність донедавна інших шляхів для вивезення сільськогосподарської продукції, а також наявність стійких економічних зв`язків підозрюваного з окупаційними військами та їх представниками, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що зерно, яке досі зберігається на оглянутих складських приміщеннях та елеваторах, також було призначене для передачі на платній та/або безоплатній основі до РФ, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно у якості речового доказу з метою забезпечення його збереження.

Крім того, слідчий вважав, що накладення арешту на вилучене майно необхідно також з метою його подальшої конфіскації, оскільки санкція статті, за якою повідомлено підозру ОСОБА_11 , у разі визнання його винним передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про арешт майна в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_11 підозрюється в тому, що будучи депутатом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, на постійній основі надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ м`ясо худоби, яка вирощувалась на території належному йому СТОВ «Мрія», пальне, приміщення, які використовувались СТОВ «Мрія» для ремонту та розміщення військової техніки держави-агресора РФ, а також автомобілі для переміщення на них військових РФ та взведення фортифікаційних споруд, а саме автомобілі ВАХ 2121 та УАЗ, чим здійснив передачу їм матеріальних ресурсів взамін на отримання дозволу на проведення очолюваними ним сільськогосподарськими підприємствами посівної кампанії та в подальшому збору урожаю, який було транспортування на територію РФ, вантажними автомобілями з російськими номерними знаками та у супроводі військових РФ.

Крім того, ОСОБА_11 в період липень-вересень 2022 року надав вказівку працівникам очолюваних ним підприємств здійснити збір сільськогосподарських культур з полів задля їх часткової подальшої передачі представникам РФ, а іншої частини для продажу на території РФ з подальшим наданням окупаційній адміністрації частини грошових коштів від продажу пшениці. В подальшому з полів СФГ «Вікторія», СТОВ «Мрія» було зібрано врожай та його завезли у склади СТОВ «Мрія», за вказівкою ОСОБА_11 звідки здійснювалось його подальше транспортування до РФ.

Вказує, що СТОВ «Мрія» сприяло представникам РФ шляхом сплати податків з отриманих на території України прибутків до бюджету РФ та таким чином фінансували військову компанію з повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Таким чином, на переконання апелянта, майно СТОВ «Мрія» має доказове значення для кримінального провадження, оскільки є об`єктами кримінально-протиправних дій та підлягає арешту для збереження речових доказів та можливості забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення захисників підозрюваного ОСОБА_11 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви суду

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення,використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З матеріалів судового провадження встановлено, що в провадженні СВ УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 22022220000002310 від 10 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Вирішуючи питання щодо наявності правової підстави для арешту вилученого майна слідчий суддя дійшов висновку про не доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості клопотання слідчого тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий на виконання вимог ч.2 ст.170 КПК України зазначив, що метою накладення арешту на вилучене майно, а саме: сільськогосподарську культуру - пшеницю приблизною масою 2700 тон є збереження речових доказів та конфіскація майна.

Як убачається з матеріалів провадження, майно, на яке слідчий просив накласти арешт, було тимчасово вилучене у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270), при цьому власником цього майна вказаний ОСОБА_11 .

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, юридична особа СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 30739270) на праві оренди використовує у своїй діяльності земельні ділянки та за СТОВ «Мрія» зареєстровано право власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю АГ-1 за адресою: АДРЕСА_1.

Зі змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2022 року вбачається, що основними видами діяльності СТОВ «МРІЯ» є зокрема: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2022 року вбачається, що засновниками СТОВ «Мрія» є ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , тобто ОСОБА_11 не є єдиним засновником СТОВ «Мрія».

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.1 ч.3 ст.132 КПК).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому, за вимогами п.3 ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 2 ст.59 КК України передбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Тобто, для перевірки апеляційним судом доцільності застосування такої правової підстави для арешту майна, як його можлива конфіскація, обов`язковими умовами є обґрунтованість підозри, а також можливість застосування конфіскації майна як додаткового покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні та вручена у належний спосіб підозра є підставою для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України (п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19).

При цьому, статус підозрюваного особа набуває з моменту вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб.

29.10.2022 року ОСОБА_11 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Разом з тим, зазначена у ч.5 ст.170 КПК умова щодо можливості накладання арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб (окрім зазначених у цій нормі), в тому числі майна, яке належить юридичним особам.

Правовий режим власності в Україні визначається виключно законами України, що передбачає п.7 ч.1 ст.92 Конституції України.

За версією органу досудового розслідування, врожай був зібраний з полів, які перебувають у користуванні СФГ «Вікторія», ФГ «Земське», ФГ «Голдман» та зберігалося на складах СТОВ «Мрія», звідки у подальшому було транспортовано на територію РФ.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2022 року засновником ФГ «Голдман» є ОСОБА_14 , засновником ФГ «Земське» є ОСОБА_12 ; засновником СФГ «Вікторія» є ОСОБА_11 ,

Положеннями ст.85 ГК України встановлено, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про те, що вилучене майно, яке є предметом розгляду в межах поданого слідчим клопотання, не є єдиною власністю ОСОБА_11 , як фізичної особи, а є власністю сільськогосподарських товариств. Оскільки, як убачається з копії протоколу обшуку у складі СТОВ «Мрія» було виявлено сільськогосподарську культуру - пшеницю, загальною вагою, зі слів ОСОБА_12 , приблизно 2700 тон. Також, зі слів ОСОБА_12 , вказана пшениця не належить СТОВ «Мрія», документів на підтвердження походження вказаної пшениці, під час проведення слідчої дії, не надано.

Документів на підтвердження належності вилученої сільськогосподарської культури - пшениці саме ОСОБА_12 , як фізичній особі, органом досудового розслідування не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Також, матеріали провадження не містять звернень представників СФГ «Вікторія», ФГ «Земське», ФГ «Голдман», СТОВ «Мрія» щодо належності їм сільськогосподарської культури - пшениці, загальною вагою приблизно 2700 тон.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисниками підозрюваного ОСОБА_11 , які наполягали, що вилучена пшениця є власністю юридичної особи, а не підозрюваного, також не було надано відомостей про належність вилученої пшениці реальному власнику.

Також, матеріали провадження не містять звернень представників СФГ «Вікторія», ФГ «Земське», ФГ «Голдман», СТОВ «Мрія» щодо належності саме їм сільськогосподарської культури - пшениці, загальною вагою приблизно 2700 тон.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що органом досудового розслідування на даному етапі належним чином не доведено клопотання про арешт майна сільськогосподарської культури - пшениці в частині забезпечення можливої конфіскації майна як додаткового виду покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 151-2-156-1, 301-1-303 Кримінального кодексу України (у разі їх вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Таким чином, фактично юридична особа вважається такою, до якої можуть бути в подальшому застосовані заходи кримінально-правового характеру та щодо якої здійснюється провадження з моменту вручення повідомлення про підозру уповноваженій особі, яка вчинила злочин, передбачений у ст.96-3 КК України, в інтересах та від імені юридичної особи, та внесення відповідних відомостей про юридичну особу до ЄРДР.

Згідно до примітки 1 до ст.96-3 КК України, під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи. Таких даних, окрім відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньщодо ОСОБА_11 матеріали провадження не містять, як й даних про повідомлення про підозру останнього (чи іншої особи) про вчинення злочину, передбаченого ст.96-3 КК України, ч.8 ст.214 КПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що органом досудового розслідування на даному етапі не було надано доказів внесення відповідних відомостей щодо СТОВ «Мрія», а також відсутнє повідомлення про підозру щодо уповноваженої особи цієї юридичної особи.

Разом з цим, переглядаючи ухвалу слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт вилученого майна з підстав збереження речових доказів, то колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді в цій частині.

Із системного аналізу ст. 167, 234, ч.7 ст.236 КПК України вбачається, що мета вилучення майна під час обшуку має відповідати самій меті його здійснення, із подальшим правомірним набуттям таким майном режиму тимчасово вилученого. Тобто, цей комплекс заходів спрямований на здобуття доказів у кримінальному провадженні, тому подальше накладення арешту на майно може розглядатися як правомірне, коли вилучення цього майна відповідає меті проведення обшуку.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування здійснюється за ч.1 ст.111-2 КК України, а саме за фактом умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційній адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

Виходячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення та необхідності забезпечення саме цього кримінального провадження слідчий суддя з метою проведення обшуку ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року надав дозвіл на проведення обшуку в нежитловій будівлі літ. «АГ-1», загальною площею 6021,9, м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить СТОВ «Мрія», з метою відшукання та вилучення: речей, комп`ютерної техніки, документів, носіїв інформації, засобів зв`язку та чорнових записів, які мають значення для досудового розслідування.(а.с. 120-122)

Колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді, що так як дозвіл на вилучення сільськогосподарської культури - пшениціне був наданий ухвалою слідчого судді від 02.11.2022 року то клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню, оскільки ч.7 ст.236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий, прокурор має право, в тому числі, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження та вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку , та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, усе майно, вилучене під час обшуку, на відшукання якого конкретно не надавався дозвіл в ухвалі слідчого судді на обшук, має статус тимчасово вилученого майна.

В подальшому постановою слідчого від 25.11.2022 року вилучене майно, а саме сільськогосподарська культура - пшениця визнана речовими доказами у справі та слідчим зазначено, що вилучене майно використовувались для злочинної діяльності в результаті чого на них можуть міститись сліди вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених п.1 ч.2,ч.3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Вказані норми невраховані судом першої інстанції.

Таким чином, з урахуванням змісту повідомлення про підозру в якій зазначено, що ОСОБА_11 підозрюється у тому, що за його вказівкою після збору врожаю з полів, його завозили на тимчасове зберігання у склади СТОВ «Мрія», звідки здійснювалось його подальше транспортування на територію РФ, вантажними автомобілями з російськими номерними знаками та у супроводі військових РФ то, на переконання колегії суддів, апелянтом підтверджено, зазначене в суді першої інстанції, що пшениця, яка на даний час перебуває у складському приміщенні СТОВ «Мрія», є речовим доказом факту добровільного збору підозрюваним для подальшої передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, а тому у разі не накладення арешту воно може незаконно реалізоване третіми особами, що призведе до втрати речового доказу у кримінальному провадженні.

Тобто, матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Враховуючи те, що вилучене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що воно, відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

При цьому колегія суддів зазначає, що до повноважень суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання про арешт майна.

Вимога апеляційної скарги та клопотання про арешт майна про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним не підлягає задоволенню виходячи з наступного .

Статтею 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Органом досудового розслідування зазначено, що вартість сільськогосподарської культури у цьому клопотанні значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, однак як вбачається з матеріалів провадження ані до клопотання слідчого ані до апеляційної скарги прокурора не було долучено розрахунку вартості майна, на яке вони просили накласти арешт на майно, що позбавляє апеляційний суд дійти висновку про фактичну вартість пшениці.

Частиною 4 ст.173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З урахуванням фактичних обставин справи, обраної органом досудового розслідування правової кваліфікації протиправної діяльності, а також у зв`язку тим, що сільськогосподарська культура - пшениця має ваду псуватися та потребує спеціального обладнаного приміщення,то колегія суддів дійшла до висновку, що спосіб накладення арешту на вилучене майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування майном, з передачею на відповідальне зберігання керівнику або уповноваженій особі СТОВ «Мрія», де воно фактично знаходиться, буде менш обтяжливим та співмірним інтересам власника майна (який достеменно не встановлений на даний час) та дотримання завдань кримінального провадження, згідно норм ст.2 КПК України, тим більш, що фактично це зерно не вилучалося, а тільки було оглянуто.

Саме такий спосіб та місце зберігання арештованого майна, на переконання колегії суддів, є ефективним, оскільки буде сприяти дієвості кримінального провадження, завданням досудового розслідування та захисту прав власника майна.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим.

Разом з цим, належить роз`яснити, що у подальшому, у разі встановлення певних процесуальних підстав, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може буде повернуто згідно положень ст.174 КПК України.

Отже, з урахуванням положень п.2 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2022 року про арешт майнаскасувати та постановити нову.

Задовольнити частково клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22022220000002310 від 10 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України про арешт майна.

Накласти арешт на сільськогосподарську культуру - пшеницю, приблизною масою 2700 тон, яка була вилучена у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Зобов`язати прокурора здійснити контроль за встановленням точної ваги сільськогосподарської культури - пшениці,яка була вилучена у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване за СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270)

Передати сільськогосподарську культуру - пшеницю, приблизною масою 2700 тонна відповідальне зберігання - керівнику або уповноваженій особі СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270, АДРЕСА_1)

Попередити керівника або уповноважену особу СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270) про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

В разі зміни умов зберігання сільськогосподарської культури - пшениці, приблизною масою 2700 тон, з метою запобіганню знищення або пошкодження майна дозволити СТОВ «Мрія» (ЄДРПОУ 30739270) за погодженням зі слідчим або прокурором змінювати місце зберігання майна.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

В іншій частині клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4