Ухвала

від 23.02.2023 по справі 522/2670/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/2670/23

Провадження №1-кс/522/1253/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22022160000000369 від 17.11.2022 року, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, про накладення арешту на частку спільної сумісної власності - нерухомого майна, належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частини земельної ділянки 5122786400:01:001:2401, площею 0,0999 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; частину дачного будинку площею 471,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; частину земельної ділянки 5122786400:01:001:3991, площею 0,0274 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; частину квартири площею 386,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 ; частину квартири площею 172,6 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.

Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022160000000369 від 17.11.2022 за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Управлінням СБ України в Одеській області в рамках контррозвідувального забезпечення транспортного комплексу на території Одеської області, отримано інформацію щодо вчинення мешканцями м. Одеси дій, спрямованих на допомогу окупаційним адміністраціям держави агресора, з метою завдання шкоди Україні, а також переходу останніх на бік ворога в умовах воєнного стану.

Під час розслідування даного кримінального провадження, з метою з`ясування всіх обставин вчинення зазначеного злочину, а також встановлення інших осіб, причетних до їх вчинення, до Управління СБ України в Одеській області направлене доручення щодо проведення заходів, спрямованих на встановлення зазначених фактичних даних.

Так, під час проведення Управлінням відповідних вищевказаних заходів та інших слідчих дій встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 причетний до вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційним адміністраціям держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, а також переходу останніх на бік ворога в умовах воєнного стану.

Морські оператори компаній ОСОБА_4 за вказівкою останнього організовують роботу морських суден в напрямку вивезення з рф до Республіки Туреччина та Грузії викраденої зернової продукції українського походження, яка була вивезена залізничним транспортом з окупованих територій. Кінцевою метою вказаних дій є отримання прибутків, а також надання допомоги окупаційним адміністраціям держави-агресора та органам влади рф, з метою завдання шкоди Україні.

Санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 .

Разом із тим, розуміючи протиправність своєї діяльності та настання можливих кримінально-правових наслідків, зокрема накладення органами досудового розслідування арешту на його майно, належне йому майно ОСОБА_4 документально оформлював на свою дружину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Одеській області актових записів про шлюб відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виявлено актовий запис про шлюб № 1453 від 24.10.2009, складений Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно із відповіддю на доручення слідчого із ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області за результатами вжитих заходів отримано додаткову інформацію щодо приховування ОСОБА_4 доходів та майна від органів досудового слідства. Так, з метою уникнення можливості накладення будь-яких обтяжень на майно, що здобуто в незаконний спосіб, останній умисно оформлює його на свою дружину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Одеси, код ДРФО: НОМЕР_1 ), з якою перебуває у шлюбі з 24.10.2009 та має 3-х спільних дітей.

Так, в період з 2020 р. по теперішній час (в період перебування у шлюбі), за кошти ОСОБА_4 на ОСОБА_5 оформлено наступне майно:

- земельну ділянку 5122786400:01:001:2401, площею 0,0999 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка;

- дачний будинок площею 471,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку 5122786400:01:001:3991, площею 0,0274 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка;

- квартиру площею 386,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартиру площею 172,6 м2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 на праві приватної власності належать земельна ділянка 5122786400:01:001:2401, площею 0,0999 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; дачний будинок площею 471,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , дачно-будівельний кооператив АДРЕСА_1 ; земельна ділянка 5122786400:01:001:3991, площею 0,0274 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; квартира площею 386,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира площею 172,6 м2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що санкцією стаття 111-2 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, враховуючи достатність наявних доказів, що вказують на вчинення вказаного кримінального правопорушення прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, надійшла заява відповідно якої просив розгляд клопотання проводити без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши доводи сторін, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 98 КПК України встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Правові підстави для арешту майна в контексті збереження речового доказу та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022160000000369 від 17.11.2022 за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Обставини, що дають підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність підстав накладення арешту на майно аргументовані доданими стороною обвинувачення до клопотання додатками.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження майна. В свою чергу не накладення арешту на об`єкт нерухомості може призвести до їх відчуження, що в свою чергу призведе до неможливості застосування конфіскації.

Правові підстави для арешту майна в контексті розумності та співрозмірності обмеження права власності із врахуванням наслідків арешту майна.

Слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження, які станом на теперішній час вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту, з метою збереження вказаного майна.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22022160000000369 від 17.11.2022 року, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на частку спільної сумісної власності - нерухомого майна, належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частини земельної ділянки 5122786400:01:001:2401, площею 0,0999 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; частину дачного будинку площею 471,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; частину земельної ділянки 5122786400:01:001:3991, площею 0,0274 га за адресою: Одеська область, с. Фонтанка; частину квартири площею 386,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 ; частину квартири площею 172,6 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виконання ухвали доручити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні

№22022160000000369 від 17.11.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1