Ухвала
від 14.02.2007 по справі 22ц-630/2007
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ:

КОПІЯ:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

22ц-630/2007                                                           Головуючий

Городнича В.С.

Категорія 29\30                                                                     Доповідач

Петренко І.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      

УКРАЇНИ

14 лютого 2007

року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                                 Петренко

І.О.

суддів                                                             Болтунової

Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі                                                Шило

СЮ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного

товариства Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" на

рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року по

цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства

„Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" до ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року до суду

звернувся позивач і просив постановити рішення, яким стягнути з відповідачів

заборгованість за квартплату та комунальні послуги в сумі 278 грн. та виселити

їх з кімнати АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську.

В обґрунтування

своїх позовних вимог позивач вказує на те, що по АДРЕСА_1, яке увійшло до

Уставного фонду заводу під №166

згідно до ч. II „Переліку нерухомого майна, яке передається ВАТ

„Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", затвердженого

Фондом державного майна України від 22.03.1999

року за № 71/3-120.

Згідно довідки

відділу кадрів від 03.03.2005

року №220 ОСОБА_2.

у трудових відносинах з заводом не знаходиться.

Після звернення ОСОБА_2.

до ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" про

продовження строку проживання та прописки в зазначеному гуртожитку їй та її

сину постановою Правління та профспілки заводу від

08.12.2003  № 354 дозволили подальше проживання строком

на 1 рік,

тобто до

08.12.2004 року. Але відповідачі продовжують займати кімнату 41 в гуртожитку № 1,

 

2

не зважаючи

на те, що 18.02.2005 року їй

було направлено повідомлення

з проханням звільнити дане приміщення і сплатити заборгованість , яка на 01.03.2005 року склала 278 грн.41 коп. в строк до 14.04.2005, з яким

відповідачка була ознайомлена.

04.07.2005 року, 18.07.2005

року, 10.10.2006 року

представник позивача уточнив позовні вимоги та просив виселити з гуртожитку,

який розташований по АДРЕСА_1

в м. Дніпропетровську ОСОБА_2., ОСОБА_1 ОСОБА_3. та стягнути з відповідачів

заборгованість по оплаті за проживання в гуртожитку у розмірі 440,26 грн.

В судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а

відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали.

Рішенням

Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року позовні

вимоги ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"

задоволено частково, а саме з ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_1. на користь

ВАТ „ДМЗ ім.. Петровського" стягнуто солідарно заборгованість за

проживання в гуртожитку у розмірі 440

грн. 26 коп. та

судові витрати у розмірі 51

грн. та 30 грн., а в решті

позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній

скарзі ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" просить

рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року змінити,

при цьому задовольнивши їх позовні вимоги.

Вислухавши

учасників процесу, вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду , колегія суддів

вважає , що

апеляційну скаргу слід відхилити,

а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до

вимог ст.. 308 ЦПК

України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального

права. Крім того , не може

бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних

міркувань.

Як вбачається з

матеріалів справи ,постановлюючи оскаржуване рішення суд виходив із того , що відповідачка

зі своєю сім"єю заселилась у приміщення гуртожитку , розташованому в

буд.. АДРЕСА_1 в м.

Дніпропетровську , який є

власністю ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського "( ар. сп. 6-8) згідно ордера ( ар. сп. 101,102), на видачу якого

було прийнято спільне рішення правління та профспілкової організації позивача ( ар. сп. 5), після чого була

з сім"єю прописана у вказаному гуртожитку (ар. сп.30,71,86,87).

При вище

викладених обставинах , суд , керуючись ст.ст.

67,68,125132 ЖК

України дійшов правильного висновку про те , що відповідачка ,у якості наймача житлової площі

користується наданим житлом та забов"язана здійснювати плату за надані їй

послуги.

Окрім того , суд дійшов правильного

висновку і про те ,що згідно до положень ст..

9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або

обмежений у праві користування ним інакше як з підставі і в порядку

передбаченого законодавством і постановив рішення , яким відмовив

позивачу у виселенні відповідачів з займаного ним приміщення.

Доводи

апеляційної скарги позивача про те ,

що приміщення гуртожитку ,

розташованого за адресою АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську є його власністю, а проживання

сім"ї позивачки перешкоджає здійсненню прав власника по володінню,

користуванню та розпорядженню своїм нерухомим майном не знайшло свого

підтвердження в судовому засіданні.

Виходячи з вище

наведеного судова колегія вважає ,

що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по

справі, надані

сторонами докази , правильно

визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,314,315,317,319 ЦПК

України, колегія

суддів,-

 

 

3

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського „ - відхилити.

Рішення

Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року залишити

без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає

законної сили з моменту її проголошення ,

однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох

місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .

Судді                                                                                       /підписи/

З оригіналом

згідно:

Суддя:        /підпис/

СудАпеляційний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення14.02.2007
Оприлюднено07.11.2007
Номер документу1093295
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —22ц-630/2007

Ухвала від 15.05.2007

Цивільне

Апеляційний суд Хмельницької області

Рищук П.К.

Ухвала від 10.10.2007

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Свистун О.В.

Ухвала від 08.08.2007

Цивільне

Апеляційний суд Чернівецької області

Половінкіна Н.Ю.

Ухвала від 17.05.2007

Цивільне

Апеляційний суд міста Севастополя

Єфімова В.О.

Ухвала від 24.04.2007

Цивільне

Апеляційний суд міста Севастополя

Єфімова В.О.

Ухвала від 19.04.2007

Цивільне

Апеляційний суд міста Севастополя

Єфімова В.О.

Ухвала від 05.04.2007

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Даценко Л.М.

Рішення від 11.04.2007

Цивільне

Апеляційний суд Чернігівської області

Страшний М.М.

Ухвала від 04.04.2007

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Подорога В.М.

Ухвала від 14.02.2007

Цивільне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Петренко І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні