Ухвала

від 17.05.2007 по справі 22ц-630/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Апеляційний суд міста Севастополя

Апеляційний суд

міста Севастополя

Справа  № 

22ц-630/2007р.

Головуючий  у  першій інстанції  Завгородня 

Л.М.

Категорія  2 9                                                                 Доповідач  у 

апеляційній

інстанції 

Єфімова  В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17   травня   2007   року   колегія  

судової   палати   з  

цивільних   справ

Апеляційного 

суду  міста     Севастополя  в 

складі:

головуючого                                      -    

Єфімової  В.О.

суддів                               -    

Андрейченко  А.А.,  

Сундукова  В.М.

при  секретарі                  -     Маткової  С.Г.

за    участю    -    представника    позивачки   

-    ОСОБА_2     та

представника 

відповідача  - 

Єфремової  Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Севастополі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого

суду Гагарінського району м. Севастополя від 15 березня 2007 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до

Відкритого  акціонерного              товариства        «Муссон»               про         відміну

розпорядження   №4  

від   14  

вересня   2005  

року   про   встановлення   платні за 

мешкання  в  гуртожитку,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року ОСОБА_1

звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Муссон» (далі - ВАТ «Муссон») про відміну

розпорядження №4 від 14 вересня 2005 року про

встановлення платні за мешкання в гуртожитку. Вимоги мотивувала тим, що

відповідач з 01 жовтня 2005 року незаконно збільшив платню за користування

житловою площею і за комунальні послуги у розмірі 1 грн. за 1 кв.м.,

посилаючись на розпорядження №4 від 14 вересня 2005 року «Про встановлення

платні за мешкання і необхідності укладення 

договору  найму  житлового 

приміщення».

Рішення

місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 15  

березня  2007 

року  у  задоволені 

позову  ОСОБА_1   відмовлено.

Не погодившись з

рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати

рішення суду та постановити нове, яким задовольнити її позов. Вважає рішення

незаконним та необґрунтованим. Вказує, що оскаржене розпорядження суперечить

діючому  законодавству,   а 

тому  повинно  бути 

визнано  недійсним.

Судова колегія,

заслухавши доповідь судді -

доповідача, доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає,

що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м.

Севастополя від 15 березня 2007 року

підлягає   відхиленню  з 

таких  підстав.

Постановляючи

рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене розпорядження

відповідача щодо підвищення плати за проживання у гуртожитку було постановлено

у відповідності до вимог діючого законодавства і не порушує прав та свобод

позивачки, у зв'язку  з  чим 

вимоги  позову  задоволенню 

не  підлягають.

З  такими  висновками 

суду  погоджується  судова 

колегія.

Згідно   з   п.1  

Постанови   Кабінету  Міністрів  

України   від   12   липня 2005    року    №560    «Про    затвердження    Порядку   

формування    тарифів    на послуги  

з   утриманням   будинків,   

споруд   та   прибудинкових   території», цей     порядок    

поширюється     на     суб'єктів     господарювання     всіх    

форм власності,   які  надають 

зазначені  послуги.

Розмір тарифів

(нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових

території) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних

показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного

санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та

прибудинкових  території  згідно 

з  типовим  переліком.

При цьому

Законом України заборонено встановлювати ціни на житлово-комунальні послуги

нижче економічно обґрунтованих витрат на їх 

виробництво  без  відповідного 

відшкодування.

Згідно до п.1 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач

зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних  послуг,  

підготовлений  на  основі 

типового  договору.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до вимог

вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України видав оскаржене

розпорядження,     яким    зобов'язав      укласти    договір   

житлового    найму

приміщення і встановив плату за

проживання у відомчому гуртожитку в розмірі 1 грн. за квадратний метр, що складає 43% від фактичної

вартості  витрат,   пов'язаних 

з  утриманням  гуртожитків.

При таких

обставинах, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що

оскаржене розпорядження відповідає Закону України «Про житлово-комунальні

послуги» та Постанові Кабінету Міністрів України  від  12 

липня  2005 

року  №560.

Доводи

апеляційної скарги не спростовують висновків суду і є необгрунтованими.

Таким чином,

судова колегія вважає, що рішення суду відповідає нормам матеріального та

процесуального права, а тому у відповідності до ч.1 ст.308

ЦПК України підстав для його скасуванні чи зміні не має.

Керуючись ст.ст.303-304, 307-308, 314-315 ЦПК

України, судова колегія,   -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну 

скаргу  ОСОБА_1  -  відхилити.

Рішення

місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 15 березня 2007 року по

цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Муссон» про відміну

розпорядження №4 від 14 вересня 2005 року про

встановлення платні за  мешкання  в 

гуртожитку  - 

залишити  без  змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може

бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом

двох  місяців   із 

дня  набрання  законної  

сили.