Ухвала

від 06.03.2023 по справі 304/1906/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 304/1906/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/68/20 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна та накладено арешт на:

1) тимчасово вилучене під час обшуку у ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 майно.

2) тимчасово вилучене під час обшуку у ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 Перечинського району майно.

3) тимчасово вилучене під час обшуку у ОСОБА_8 , за адресою:

АДРЕСА_3 ) тимчасово вилучене під час обшуку автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_8 , майно.

5) тимчасово вилучене під час обшуку у ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_4 , майно.

Зобов`язано слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 , в порядку п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, здійснити копіювання інформації, що міститься на вилученому у ОСОБА_7 системному блоці чорного кольору, який належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , після чого такий повернути останній.

Зобов`язано слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 , в порядку п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, здійснити копіювання інформації, що міститься на вилученому у ОСОБА_9 жорсткому диску із системного блока комп`ютера пристрою для відеозапису та цифровому носію чорного кольору, які належать на праві приватної власності ОСОБА_13 , після чого таке повернути останній.

Своє рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя мотивував тим, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до негативних наслідків, та не буде відповідати завданням кримінального провадження.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах в інтересах підозрюваних: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді про арешт майна незаконною та необґрунтованою, яка порушує права законних володільців майна, а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторони обвинувачення та сторони захисту, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що вказані сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення апеляційного розгляду та даних про поважність причин неявки не подавали; судове провадження повинно бути розглянуто з дотриманням приписів щодо розумних строків його розгляду та положень КПК України у межах строку досудового розслідування.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про наявність законних підстав для накладення арешту на зазначене майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, є обґрунтованим. Такий висновок ґрунтується на вимогах ст. ст. 170-173 КПК України, згідно яких слідчий суддя за клопотанням слідчого вправі накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні з метою їх збереження на час досудового слідства та судового розгляду. Як слідує із матеріалів провадження, - постановою слідчого СВ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 про визнання речових доказів від 11 грудня 2019 року вищевказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019070130000485 від 01.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.

Як вбачається із приєднаних до клопотання матеріалів, слідчим відділом Перечинського відділення Ужгородського відділу ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12019070130000485 від 12 грудня 2019 року.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вищевказане майно, оскільки таке має значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, так як може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В контексті зазначеної норми закону апеляційний суд вважає, що слідчим належним чином у своєму клопотанні доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність ризиків, що обумовлює його арешт, а слідчим суддею встановлено необхідність такого арешту майна.

Всі наведені захисником ОСОБА_5 апеляційні доводи не спростовують вказаного висновку слідчого судді на цій стадії досудового розслідування. Вказані обставини та доводи про те, що деяке тимчасово вилучене майно є спільною сумісною власністю, яке набуте під час шлюбу, не можуть бути взяті до уваги на цій стадії досудового розслідування, оскільки вони підлягають перевірці та додатковому з`ясуванню. Якщо ці доводи не будуть спростовані, то вказане майно має бути їм повернуте.

Крім того, апеляційний суд відхиляє посилання захисника на те, що у зв`язку з накладанням арешту на майно порушується права власника такого майна на його володіння з таких підстав.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, на підставі всебічного та повного дослідження фактичних обставин провадження за клопотанням слідчого про арешт майна, слідчий суддя вірно встановив, що наявні підстави, передбачені ст.170 КПК України, для застосування у кримінальному провадженні №12019070130000485 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, який відповідає принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що власникам або володільцям майна слід врахувати положення абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК, згідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин апеляційний суд визнає необґрунтованою апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , так як її доводи спростовуються вищенаведеним, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, оскільки вона відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону.

Інших переконливих доводів про необґрунтованість ухвали слідчого судді не наведено, апеляційним судом таких не виявлено, тому немає підстав для її скасування й задоволення апеляційної скарги.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про задоволення клопотання слідчого погодженого прокурором про накладення арешту на майно.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та третьої особи ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді