Постанова

від 05.04.2023 по справі 910/3296/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3296/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 (колегія суддів: Чорногуз М. Г. - головуючий, Агрикова О. В., Мальченко А. О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Світло»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НДЦ "Полімерні трубопроводи в будівництві";

2. Приватне підприємство "ХТОН";

3. Фізична особа-підприємець Агакій Вадим Миколайович;

4. Фізична особа-підприємець Мнацаканова Яна Гургенівна;

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛСЕР+";

6. Фізична особа-підприємець Близнюк Тетяна Анатоліївна;

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Артеслекс";

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен";

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномода";

10. Товариство з обмеженою відповідальністю ?СПЕЦІАЛІЗОВАНА ОГНЕУПОРНА КОМПАНІЯ?;

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Тайм Україна";

12. Фізична особа-підприємець Єгорова Ніна Михайлівна;

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН-ЕС";

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕТ";

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТЕЗ-ПРО";

16. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Страховий будинок";

17. Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-КОНСАЛТИНГ";

18. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРО ТРЕЙДНГ КОНСАЛТІНГ";

19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бенефік";

20. Товариство з обмеженою відповідальністю "A.T.K.";

21. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскалан ЛТД";

22. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київміськреклама";

23. Товариство з обмеженою відповідальністю "Жалюзі штори ролети";

24. Фізична особа-підприємець Уваровська Ольга Миколаївна;

25. Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна Малік";

26. Фізична особа-підприємець Фірсанова Віра Дмитрівна;

27. Фізична особа-підприємець Найдьонов Олександр Петрович,

про стягнення коштів

за участю:

позивача: Ландишева С.М. (адвокат)

відповідача: Безсмертна М.Т. (адвокат), Романюк І.І. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Світло» (далі - відповідач) у якому, просило стягнути з відповідача 873 208,69 грн заборгованості, 788,76 грн трьох відсотків річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує зобов`язання за договором поруки, тому у відповідача виник борг, на який були нараховані три відсотки річних.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 (суддя Мельник В. І.), з урахуванням ухвали цього ж суду від 26.02.2021, позов задоволено повністю.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушив грошове зобов`язання за договором поруки, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2.3 Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022, вищевказане рішення суду скасоване та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.4 Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що у відповідача відсутній обов`язок здійснити виплату на користь позивача за договором поруки, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що: апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/23120/17, від 30.06.2021 у справі № 910/18506/19; від 18.02.2020 у справі № 917/154/15; відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини першої статті 553, частини першої, другої статті 554, частини другої статті 556 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 275 Господарського кодексу України.

3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

3.4 Також відповідач подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки правовідносини у постановах Верховного Суду, які наведені заявником у касаційній скарзі є неподібними до правовідносин у справі, яка переглядається.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 21.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»), як кредитором та позивачем, як поручителем було укладено договір поруки відповідно до умов якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії відповідачем, які виникли за договором на постачання електричної енергії від 10.05.2011 №11217, укладений між кредитором і боржником.

4.2 Згідно з розділом 2 договору сторони погодили, що кредитором за основним договором виступає ПАТ «Київенерго». Боржником за основним договором виступає відповідач. Предметом основного договору є постачання електричної енергії. Строк виконання зобов`язання за основним договором встановлюється відповідно до додатку «Порядок розрахунків за електричну енергію» основного договору.

4.3 Відповідно до розділу 3 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язання щодо оплати спожитої електроенергії, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки відповідно до умов основного договору.

4.4 Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (розділ 4 договору).

4.5 Згідно з розділом 5 договору у разі порушення боржником зобов`язання за основним договором поручитель зобов`язується виконати: боржника зобов`язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від кредитора. Після виконання поручителем зобов`язання боржника за основним договором до поручителя, що виконав зобов`язання, переходять усі права кредитора за основним договором. Поручитель зобов`язаний протягом 10 днів з дня виконання зобов`язання у письмовій формі повідомити про це боржника, зазначивши дату, суму і форму виконання та надати завірені копії документів, що підтверджують виконання. У поручителя, що виконав вимоги зобов`язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі поручителем зобов`язання на користь кредитора, а боржник зобов`язаний виконати зобов`язання перед поручителем протягом 10 днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж.

4.6 У разі невиконання боржником зобов`язання за основним договором кредитор має право звернутися з вимогою про виконання такого зобов`язання до поручителя (розділ 6 договору).

4.7 Відповідно до розділу 7 договору у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

4.8 За умовами пункту 5.4 договору поруки, у поручителя після виконання ним вимог зобов`язання виникає право вимоги до боржника.

4.9 Позивачем проводилися оплати на користь ПАТ «Київенерго» 21.09.2016, 28.09.2016, 07.12.2016, 09.12.2016, 12.12.2016, 12.01.2017, 27.01.2017, 14.02.2017.

4.10 При цьому оплата здійснювалася позивачем за таким призначенням платежу як за активну електроенергію, згідно договору № 11217 від 10.05.2011 (по договору поруки б/н від 21.09.2016) та оплату пені.

4.11 Платіжні доручення № 222 від 07.12.2016, № 224 від 09.12.2016, № 240 від 12.12.2016, № 271 від 27.01.2021, № 272 від 27.01.2021, № 287 від 14.02.2017 містять відомості про оплату позивачем електроенергії за жовтень-листопад 2016 року, січень-лютий 2017 року. Оплата від 14.02.2017 за платіжним дорученням № 289 від 14.02.2017 стосується оплати пені за попередженням, платіжне доручення № 223 від 07.12.2016 також стосується оплати пені за жовтень 2016 року.

4.12 Також встановлено, що між сторонами також було укладено договір про спільну діяльність від 11.05.2016, за умовами статті 4 якого, позивач зобов`язався на підставі цього договору від свого імені або від імені відповідача укласти з ПАТ «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго» відповідні договори щодо електропостачання та водопостачання, та здійснювати оплату за надані послуги за рахунок доходів, отриманих від спільної діяльності.

4.13 На підставі договору про спільну діяльність між позивачем та третіми особами укладалися протягом 2016 року відповідні договори оренди приміщень за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Б, що належать відповідачу на праві власності.

4.14 При цьому зі змісту договорів оренди, укладених між третіми особами як орендарями та позивачем як орендодавцем, вбачається, що орендарі відшкодовують орендодавцю витрати, пов`язані із електропостачанням (в тому числі послуги по обслуговуванню та утриманню електромережі).

4.15 Таким чином, саме на рахунок орендодавця (позивача) мали надходити кошти орендарів за отримані послуги електропостачання за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Б.

4.16 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.17 Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.18 Згідно з приписами статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

4.19 Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

4.20 Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.21 Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

4.22 Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.23 Приписами частини першої статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.24 Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

4.25 Положеннями статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

4.26 Згідно з статтею 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника (ч. 1). До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 2).

4.27 Встановивши, що позивач отримував від орендарів (третіх осіб) кошти за постачання електричної енергії, що, як зазначено цим судом, не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні 01.11.2022, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено обов`язку відповідача здійснити оплату за пред`явленим позовом, оскільки виконання позивачем, як поручителем зобов`язань відповідача матеріали справи не містять та апеляційним судом не встановлено, що виключає правові підстави для задоволення позову.

4.28 Крім того слід зазначити, що зміст касаційної скарги також свідчить про те, що доводи позивача зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів, що згідно положень статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не допускається.

4.29 Згідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2).

4.30 Таким чином, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, скаржником не доведено неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, підстав для її скасування немає. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.

Щодо клопотання відповідача про закриття касаційного провадження у справі.

4.31 Відповідач подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України з посиланням на те, що правовідносини у постановах Верховного Суду, які наведені заявником у касаційній скарзі є неподібними до правовідносин у справі, яка переглядається.

4.32 Відповідно до п.5 ч.1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.33 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.10.2021 зі справи № 233/2021/19 вказала, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

4.34 Із наведеної у касаційній скарзі постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/23120/17 вбачається, що спір у ній стосувався питання наявності правових підстав для стягнення з відповідача, сплачених позивачем грошових коштів за договорами поруки в рахунок погашення заборгованості Мінагрополітики перед ПАТ "Київенерго" за договорами на постачання електричної енергії.

4.35 За вказаних обставин оскільки правове регулювання та спори у наведеній справі, та у справі, що переглядається, є подібними суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав вважати, що правовідносини у наведених справах є неподібними, з огляду на що правових підстав для задоволення зазначеного клопотання про закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1 статті 296 ГПК України немає.

4.36 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 910/3296/17, залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов