Постанова

від 29.03.2023 по справі 910/20360/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/20360/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника представника Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022

у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ"

до Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича

про стягнення 363 260,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Верховного Суду від 06.02.2023 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 по справі № 910/20360/21 залишено без змін.

2. До Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у якій заявлено прохання вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича витрати представника Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" на професійну правничу допомогу у розмірі 43 882,32 грн.

3. Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/20360/21.

4. До Верховного Суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/20360/21.

5. Також до Верховного Суду від представника фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича надійшли заперечення щодо розміру судових витрат заявлених позивачем у яких вказується про те, що заявлена сума до стягнення судових витрат є завищеною та неспівмірною із складністю справи та виконаних робіт.

Позиція Верховного Суду

6. Дослідивши заяву Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/20360/21, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

7. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

8. Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

9. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

10. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

11. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

12. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

13. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

14. Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

15. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

16. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

17. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

18. Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

19. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

20. Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

21. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

22. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

23. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

24. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

25. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

26. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано:

- копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-5 від 02.07.2012;

- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-5 від 02.07.2012;

- копію акту виконаних робіт та надання послуг № 8684 від 15.02.2023;

- копію платіжного доручення № 7463 від 16.02.2023;

- копію рахунку-фактури № 8684 від 23.01.2023 ;

- копію виписки банківського рахунку станом на 17.02.2023;

- копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копію ордеру про надання правової допомоги.

27. Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи з обставин справи, а також дослідивши заперечення представника фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича щодо вказаних витрат ПрАТ "БІ ЕНД ЕЙЧ", Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції підлягають розподілу у сумі 22 , 000 грн (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.).

28. У зв`язку з чим, заява Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Приватного Акціонерного Товариства "БІ ЕНД ЕЙЧ" (Україна, 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 1-5, ідентифікаційний код: 20006513) витати на професійну правничу допомогу у сумі 22 , 000 грн 00 коп. (двадцять дві тисячі грн. 00 коп.).

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік