Постанова

від 19.04.2023 по справі 916/1616/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1616/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс

на рішення Господарського суду Одеської області

від 24 жовтня 2022 року (повний текст складено 27.10.2022)

по справі № 916/1616/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тір Сервіс Місто

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс

про стягнення 40 057,34 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.

час та місце винесення рішення: 24.10.2022, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю „Тір сервіс місто (далі також - позивач, ТОВ „Тір сервіс місто) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блектоп сервіс (далі також відповідач, ТОВ „Блектоп сервіс) про стягнення 40 057,34 грн., з яких:

- 29 516,93 грн. сума основного боргу;

- 5 570,08 грн. інфляційні втрати;

- 4 970,33 грн. штрафні санкції (пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору про технічне обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів №43 від 21.05.2021 в частині оплати за надані позивачем послуги.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22 (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тір Сервіс Місто до Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс задоволені частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тір сервіс місто суму основного боргу у розмірі 29 516,93 грн., збитки від інфляції у розмірі 5 570,08 грн., пеню у розмірі 2 832,40 грн., судовий збір у розмірі 2348,59 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання ТОВ Блектоп Сервіс взятих на себе зобов`язань за Договором про технічне обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів №43 від 21.05.2021 щодо оплати вартості наданих послуг, надання яких відповідачу підтверджується належними доказами: актами здачі-приймання робіт, які наявні у матеріалах справи. Крім того, місцевий господарський суд врахував складені позивачем податкові накладні, які були прийняти відповідачем для реєстрації

Водночас, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про неправильність її розміру, оскільки при здійсненні нарахування пені, позивачем не було дотримано шестимісячний строк для її нарахування. Тому, здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, місцевий господарський суд встановив, що правильною сумою пені є 2 832,40 грн., що як слід, стало підставою для часткового задоволення заявлених ТОВ Тір сервіс місто вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ Блектоп Сервіс зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини справи, висновки суду суперечать матеріалам справи, в результаті чого судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення суд.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ «Блектоп Сервіс» полягають у наступному:

- Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000292 від 19.10.2021, №ОУ-0000294 від 20.10.2021 та №ОУ-000041 25.11.2021 не підписувались директором ТОВ «Блектоп Сервіс» Дробот Д.А.;

- у зв`язку з вищевказаним, у даній справі є необхідним призначення судової почеркознавчої експертизи, однак, суд першої інстанції дійшов до безпідставного та необґрунтованого висновку про відсутність підстав для такого призначення;

- судом першої інстанції проігноровано, що надані спірні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є неналежними та недостовірними доказами з огляду на те, що містять в собі викривлену інформацію, оскільки у вказаних Актах зазначені роботи, виконання яких ТОВ «Блектоп Сервіс» не потребувало, тому що вони виконувались іншім підприємством -ТОВ «Сервіс-центр «Автомодерн» на замовлення ТОВ «Блектоп Сервіс», що підтверджується актом №б/н здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 21.10.2021 на суму 10 662,00 грн., якій міститься у матеріалах справи;

- акт звірки розрахунків не є доказом заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, а має статус лише технічного документу, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. У даному контексті апелянт посилається на висновки, викладені Верховним. Судом у постановах: від 18.04.2019 у справі №910/493/18, від 18. 09.2019 у справі №904/5545/18, від 11.07.2019 у справі №910/9459/18;

- висновки суду про те, що податкові накладні, складені позивачем, підтверджують наявність у ТОВ «Блектоп Сервіс» заборгованості, є безпідставними та суперечать усталеній практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у постанові від 19.02.2020 у справі №915/675/19, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що податкова накладна, як доказ, може оцінюватись судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлене клопотання про призначення у справі №916/1616/22 судово-почеркознавчої експертизи, з посиланням на те, що підпис на спірних Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не належить директору ТОВ «Блектоп Сервіс» Дроботу Д.А., і підтвердити цей факт може лише висновок експерта.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у даній справі Товариству з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс в задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі №916/1616/22 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання ТОВ «Блектоп Сервіс», суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмету доказування, зокрема, крім підпису на спірних Актах використовувалась печатка відповідача, що не спростовується останнім, а також не заперечується з боку ТОВ «Блектоп Сервіс» дійсність цих печаток.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

21.03.2023 від ТОВ Тір Сервіс Місто до Південно-західного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, зазначає про обов`язковість оплати з боку відповідача наданих послуг та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Разом зі вказаним відзивом позивач заявляє клопотання про поновлення строку на подання останнього, в обґрунтування якого посилається на існуючий в Україні воєнний стан, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії, що унеможливило, за твердженням позивача, вивчити доводи апеляційної скарги та подати відповідній відзив на неї.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022в Україні введено воєнний стан, який діє станом на цей.

Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку

Так, запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Тобто, питання поновлення строку на подання будь-якого процесуального документу, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Враховуючи вказане, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ Тір Сервіс Місто при подачі відзиву фактично лише констатовано, що відключення електроенергії фактично унеможливили подання відповідного документу у встановлені строки, проте, жодним чином не наведено, як саме вказане стало причиною неможливості подати відзив до суду, тобто не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у позивача можливості підготувати та подати відзив в межах передбачених Господарського процесуального кодексу України строків, з огляду на місцезнаходження ТОВ Тір Сервіс Місто м. Одеса.

Так, судова колегія враховує, що:

- в межах справи №916/1616/22 ще розглядається апеляційна скарга ТОВ «Блектоп Сервіс» на додаткове рішення від 08.11.2022. На цю апеляційну скаргу ТОВ Тір Сервіс Місто подало до суду апеляційної інстанції відзив ще 27.01.2023, у період постійного відключення електропостачання у м. Одеса. Тобто, матеріали справи №916/1616/22 свідчать про те, що позивач у період з 27.01.2023 вчиняв інші процесуальні дії, що ставить під сумнів посилання останнього на неможливість подання відзиву на основне рішення у даній справі, у визначений ухвалою суду (у відповідності до ГПК) строк через поважні причини;

- відключення електроенергії у місті Одеса фактично припинились з лютого 2023, тобто майже за 2 місяці до надсилання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу на основне рішення.

Крім того, слід зазначити і про те, що повітряні тривоги є періодичними, у м. Одеса не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в цій області є стабільною, а в умовах воєнного стану робота Південно-західного апеляційного господарського суду не була припинена.

Відтак, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, останній не міг подати відзив на апеляційну скаргу через введення воєнного стану на території України, а тому вважає, що у позивача відсутні підстави для поновлення йому строку для подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Блектоп Сервіс», яка подана на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022.

Отже, колегія суддів долучає вищенаведений відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи, разом з тим не приймає його до уваги, оскільки останній надано з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 10.01.2023 у даній справі.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та у зв`язку із перебуванням головуючого судді Савицького Я.Ф. у відпустці з 07.03.2023 по 17.04.2023, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що 21.05.2021 між ТОВ „Блектоп сервіс (Замовник) та ТОВ Тір сервіс місто (Виконавець) було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів №43 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту колісних транспортних засобів, чи їх складових частин, що належать Замовнику, чи перебувають у нього у користуванні, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем, а Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

За умовами розділу 2 Договору «Порядок виконання робіт», зокрема, роботи виконуються відповідно до наряду-замовлення, який погоджується представниками сторін шляхом підписання уповноваженими особами та в якому зазначаються державні номери автотранспортних засобів, перелік робіт, які необхідно виконати, та їх вартість, перелік та вартість запасних частин та допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, що надаються для виконання робіт Замовником, а також терміни виконання робіт.

Приписами п. 2.14 Договору встановлено, що послуги, передбачені розділом 1 цього Договору, вважаються наданими з моменту оформлення акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виписки рахунку-фактури, які надсилаються на юридичну адресу Замовника поштою рекомендованим листом або надаються уповноваженому представнику на руки під підпис в реєстрі. У випадку здійснення документообігу в електронному вигляді, його порядок визначається додатковою угодою, яка с невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору після закінчення надання послуг виконавець складає Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) у двох примірниках та надає їх особисто або надсилає поштою рекомендованим листом Замовнику для підписання та прийняття наданих послуг. Дату та номер відправлення Виконавець повідомляє Замовнику електронною поштою на адресу, яка визначена в цьому Договорі для оперативного листування. Протягом 14 (чотирнадцяти) календарних діб з дня відправлення Виконавцем Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) Замовник повинен підписати Акт наданих послуг та надіслати один примірник Виконавцю. У разі відмови підписувати Акт прийняття-передачі виконаних робіт Замовник повинен надіслати письмове обгрунтування такої відмови. Якщо протягом 14 (чотирнадцяти) календарних діб з дня складання Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) або відмови у підписанні, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг вважається підписаним, а отримані послуги - прийняті належним чином.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що згідно вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Виконавець повинен зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на користь Замовника згідно з термінами, визначеними чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору Замовник сплачує Виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

За п. 3.5 Договору, оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку-фактури.

Умовами п. 6.3 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків, передбачених розділом 3 цього Договору Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Оплата пені не звільняє Замовника від зобов`язань оплати прострочення платежу. При цьому, на підставі ст. ст. 546, 594 Цивільного кодексу України у Виконавця виникає право на притримання будь-яких автотранспортних засобів Замовника, що знаходяться на території Виконавця - до повного погашення Замовником заборгованості та сплати ним усіх штрафних санкцій.

Згідно з п. 9.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 включно. Договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення цього Договору сторони в письмовій формі не повідомили один одного про свій намір відмовитися від продовження цього Договору.

У матеріалах справи наявні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), яки складені на виконання зобов`язань по Договору від 21.05.2021 №43, а саме:

- Акт від 19.10.2021 №ОУ-0000292 на загальну суму 21 016,68 грн.;

- Акт від 20.10.2021 №ОУ-0000294 на загальну суму 2 591,51 грн.;

- Акт від 25.11.2021 №ОУ-0000041 на загальну суму 5 908,74 грн.

Акти підписані обома сторонами без зауважень та застережень і містять печатки юридичних осіб сторін за Договором від 21.05.2021 №43.

Після після підписання Актів здачі-приймання робіт позивачем, на виконання п. 3.2 Договору, було складено податкові накладні: №36 від 19.10.2021, №39 від 20.10.2021 та №68 від 25.11.2021.

Згідно підписаних сторонами Актів здачі-приймання робіт, для оплати вартості наданих послуг, ТОВ Тір сервіс місто було виставлено відповідачу рахунки:

- №СФ-0000318 від 19.10.2021 на суму 21 016,68 грн.,

- №СФ-0000320 від 20.10.2021 на суму 2 591,51 грн.,

- №СФ-0000409 від 25.11.2021 на суму 5 908,74 грн.

Однак, ТОВ «Блектоп сервіс» не розрахувався з позивачем за прийняті послуги, у зв`язку з чим станом на 31.12.2021 відповідач має перед позивачем заборгованість на загальну суму 29 516,93 грн., що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, наявного у матеріалах справи, однак, підписаного лише ТОВ «Тір сервіс місто.

Водночас, відповідач, в свою чергу зазначає, що не отримував від ТОВ «Тір сервіс місто відповідні послуги, оскільки роботи, яки перелічені в Актах здачі-приймання робіт, були виконані іншим підприємством ТОВ «Сервіс-Центр» «Автомодерн», що підтверджується наданою з боку ТОВ «Блектоп сервіс» копією Акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) без дати та номеру (а.с. 39).

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за надані послуги, позивач нарахував відповідачу заявлені до стягнення суми боргу, пені та інфляційних втрат і звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як було зазначено вище, ТОВ «Тір сервіс місто наполягає на тому, що ним надавались послуги з технічного обслуговування та ремонту колісних транспортних засобів, а відповідач, в свою чергу, не розрахувалися за останні, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 29 516,93 грн., на які позивачем нараховано 5 570,08 грн. інфляційних втрат та 4 970,33 грн. пені за несвоєчасне внесення оплати.

Враховуючи вказане, апеляційна колегія зазначає, що до предмета доказування у даному випадку належать обставини щодо надання та фактичного отримання таких відповідних послуг, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Наведене повністю узгоджується з вимогами п.п. 1.1, 3.3 Договору від 21.05.2021 №43.

Як передбачено ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачем послуг з технічного обслуговування та ремонту колісних транспортних засобів відповідачу підтверджується Договором на надання відповідних послуг, укладеним між сторонами та Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними представниками сторін та скріпленими печатками останніх.

Тобто, факт виконання позивачем відповідних робіт за цими актами підтверджений матеріалами справи, однак, відповідач оспорює вказані акти, вважає їх неналежними та недостовірними доказами наданих послуг та зазначає, що Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000292 від 19.10.2021, №ОУ-0000294 від 20.10.2021 та №ОУ-000041 25.11.2021 не підписувались директором ТОВ «Блектоп Сервіс» Дробот Д.А.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що крім оспорюваного підпису директора ТОВ «Блектоп Сервіс» Дробот Д.А., на вищенаведених Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) наявний відбиток печатки підприємства відповідача. Разом з тим, останній жодним чином не оспорює факт її справжності та не надає ні місцевому господарського суду, ні суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б свідчили про незаконне використання печатки ТОВ «Блектоп Сервіс» іншою особою.

Так, доказів щодо підтвердження проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, викрадення, втрати або іншого вибуття печатки з володіння відповідача, а також доказів звернення до правоохоронних органів за фактом викрадення, втрати чи незаконного використання печатки відповідачем до суду не надано.

В контексті наведеного апеляційний суд враховує вимоги ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі №916/922/19 було вказано, що суд, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Підсумовуючи вказане, судова колегія зазначає, що наявність печатки на Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) є також свідченням скріплення документа, оскільки технічні вимоги до розміщення відтиску печатки на документах, встановлені у п.5.23 ДСТУ 4163-2020 "Вимоги до оформлювання документів".

Так, за вказаними вимогами, відбитком печатки організації можуть засвідчувати на документі підпис посадової (відповідальної) особи. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Перелік документів, підписи на яких потрібно скріплювати печаткою юридичної особи, визначає юридична особа на підставі законодавства та з унесенням в інструкцію з діловодства.

Водночас, як визначено приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що приймаючи до уваги положення Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять всі обов`язкові реквізити, визначені Законом.

Отже, судова колегія вказує, що проставляючи печатку підприємства на спірних Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідач своїми діями підтвердив отримання перелічених в даних Актах робіт (послуг), а відтак, підписання зазначених Актів є дією, яка свідчить про визнання заборгованості.

Враховуючи усе вищенаведене, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо невизнання останнім Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) через твердження про не підписання останніх директором ТОВ «Блектоп Сервіс» Дробот Д.А.

Саме у зв`язку з наведеними твердженнями, відповідач, як на стадії судового розгляду справи №916/1616/22, так і на стадії апеляційного перегляду вказаної справи заявляв клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи у даній справі, у задоволенні якої судами першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Блектоп сервіс» було відмовлено із повним обґрунтуванням такої відмови, а тому, судова колегія відхиляє і доводи відповідача стосовно його непогодження з відмовою судом першої інстанції у задоволенні клопотання ТОВ «Блектоп Сервіс» про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Щодо зауваження ТОВ «Блектоп Сервіс» про те, що відповідні роботи виконувались іншім підприємством - ТОВ «Сервіс-центр «Автомодерн», що підтверджується актом №б/н здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 10 662,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Зі вказаного Акту не вбачається, коли були надані відповідні послуги відповідачу, оскільки вказаний Акт не містить дати його складення.

Разом з цим, дослідивши Акт прийняття робіт, підписаний між ТОВ «Блектоп Сервіс» та ТОВ «Сервіс-центр «Автомодерн», судова колегія звертає увагу на суттєву відмінність у вартості , у бік збільшення, зазначених у цьому Акті аналогічних послуг, від вартості послуг, наведених в Актах, підписаних між сторонами у даній справі. Таким чином, враховуючи, що транспортні засоби передбачають регулярне проходження технічного обслуговування та ремонту, судова колегія зауважує, що діагностика, знаття і установка обладнання не є разовими діями, а тому, наявні у матеріалах справи Акти не є взаємовиключними.

Також, апеляційний суд критично ставиться до посилання апелянта на те, що висновки суду першої інстанції стосовно визнання податкових накладних в якості підтвердження існування у відповідача боргу, суперечать усталеній практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у постанові від 19.02.2020 у справі №915/675/19.

Так, ТОВ «Блектоп Сервіс» само зазначає, що у справі №915/675/19 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що податкова накладна, як доказ, може оцінюватись судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Судова колегія звертає увагу на те, що у цій же постанові Верховний Суд зазначив, що сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Апеляційний суд наголошує, що у справі №916/1616/22 наявні документи (крім податкової накладної, яка є не єдиним, а лише додатковим доказом), які засвідчують факт надання позивачем та, відповідно, отримання відповідачем послуг. Водночас, у справі №915/675/19 в матеріалах справи були відсутні акти приймання-передачі товару, а позивач підтверджував свої вимоги лише видатковими накладними, які не відповідали приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містили посади відповідальної особи відповідача за здійснення господарської операції, а також даних (П.І.Б.) особи, яка підписала видаткові накладні від імені відповідача, що унеможливило ідентифікувати особу-отримувача товару. Однак, як зазначалось вище, у даній справі, крім підпису директора підприємства-відповідача, на Актах наданих послуг була наявна і печатка товариства (у зв`язку з чим можливо ідентифікувати особу - отримувача послуг).

В частині стягнення з відповідача визначеннях судом першої інстанції сум інфляційних втрат та пені, апеляційна скарга жодного доводу не містить.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведені правові положення та встановлені обставини даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Відтак, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Блектоп Сервіс без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/1616/22 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.