Ухвала

від 03.05.2023 по справі 500/3752/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 травня 2023 року

м. Київ

справа №500/3752/21

адміністративне провадження № К/990/12477/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу освіти Кременецької міської ради (далі - Відділ освіти) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року (прийняте судом у складі судді Чепенюк О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.) у справі за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ освіти, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 №1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Кременецької міської ради змінено тип навчального закладу Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області (далі - Чугалівська гімназія) із закладу середньої освіти на початкову, що відповідно порушує права працівників цього закладу освіти, зокрема, в частині виплати заробітної плати (зменшення посадових окладів), звільнення працівників тощо. На думку позивача, при прийнятті рішення недотримано процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення, порушено порядок проведення громадських слухань в частині порядку скликання зборів громадян. Також не була врахована думка громадськості, які висловилися проти перепрофілювання навчального закладу, не повідомлено організацію профспілки за три місяці про реорганізацію закладу освіти, у зв`язку з чим не розглянуто профспілковим комітетом питання про надання згоди на реорганізацію закладу освіти.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кременецької міської ради від 03 червня 2021 року № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку з приводу конституційних прав та свобод громадян, зокрема, права на освіту та щодо розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень. Суд першої інстанції вказав, що питання доцільності функціонування навчального закладу у селі Чугалі було питанням, що становить суспільний інтерес, а тому, на переконання суду, Кременецька міська рада повинна була підійти до його вирішення більш ґрунтовно та об`єктивно, вирішуючи питання оптимізації мережі навчальних закладів відповідач мав визначити критерії такої оптимізації, за якими здійснювати відбір навчальних закладів, щодо яких доцільно було б розглядати питання реорганізації та перепрофілювання, зробити повний і змістовний аналіз діяльності усіх навчальних закладів району, і визначити такі навчальні заклади, наслідки від перепрофілювання (реорганізації) яких для місцевої громади були б мінімальними та не суттєвими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 травня 2022 року Відділ освіти звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Посилається на те, що підставою для звернення до Верховного Суду є пункт 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки судом встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Зазначає, що до матеріалів справи не додано оригінал чи належну копію рішення Кременецької міської ради від 03.06.2021 № 1397, натомість в матеріалах справи наявне рішення невідомого походження, засвідчене адвокатом.

У рішенні вказано, що позивач звертався до суду в інтересах працівників (групи працівників) закладу освіти Чугалівської гімназії, а в матеріалах справи наявна тільки одна заява ОСОБА_1 , тобто вона одна зверталася до профспілкової організації із заявою щодо надання юридичного супроводу. Вказана заява була подана не до позовної заяви, а за один день до ухвалення рішення судом 28.10.2021, що викликає сумнів щодо звернення з вказаною заявою до профспілкової організації та про наявність її на дату подання позовної заяви.

Також вказана заява не завірена належним чином, тобто не є допустимим доказом.

Судом першої інстанції не перевірялись повноваження профспілкової організації щодо представництва ОСОБА_1 підтвердженням того є відсутність довіреності в матеріалах справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9010/17 сформувала правову позицію, відповідно до якої трудовий колектив не має статусу юридичної особи і не може виступати самостійним учасником господарського або цивільного процесу. Відповідно профспілка чи їх об`єднання не може виступати представником трудового колективу у судах адже не можна представляти в суді довірителя, який не наділений процесуальною правоздатністю. У цій постанові вказано, що при зверненні з позовом в інтересах трудового колективу профспілка (їх об`єднання) має вважатись такою, що діє від власного імені.

Зазначена правова позиція судами не взята до уваги.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують повноваження профспілкової організації щодо представництва педагогічних працівників Чугалівської гімназії або ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Посилається на те, що Спірне рішення не стосується безпосередньо Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки, в тому числі педагогічних працівників Чугалівської гімназії. Воно прийняте щодо юридичної особи - Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області, тобто міська рада реалізувала свої корпоративні права щодо створеної юридичної особи (закладу освіти).

Зазначає, що визначаючи юрисдикцію спору, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 зазначила, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, у розумінні КАС, а є рішеннями власника (засновника) якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 140/434/19 та від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19.

Посилається також на те, що підставою позову є порушення трудових прав педагогічних працівників.

Вважає, що цей спір має приватно-правовий характер (трудові відносини), виходячи з наступних підстав: позивачем є профспілкова організація, яка звертається за захистом трудових прав педагогічних працівників, зокрема в частині виплати заробітної плати (зменшення посадових окладів), звільнення працівників.

Це узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 559/321/16-ц.

Просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки порушено правила предметної юрисдикції судом першої інстанції, а судом апеляційної інстанції підтримано вказане порушення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

Верховний Суд ухвалою від 08.06.2022 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

03.06.2021 Кременецькою міською радою прийнято рішення № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».

Відповідно до змісту вказаного рішення Кременецькою міською радою вирішено перепрофілювати (зміна типу) та змінити назву Чугалівської гімназії на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області з 01.07.2021. Відділу освіти Кременецької міської ради визначено: внести зміни до Статуту та подати на розгляд Кременецькій міській раді Статут Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області, здійснити організаційно-правові заходи, передбачені чинним законодавством у зв`язку із перепрофілюванням (зміна типу) та назви. Директору Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області визначено після затвердження статуту Чугалівської початкової школи Кременецької міської ради Тернопільської області повідомити та подати державному реєстратору необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів.

Вважаючи вказане рішення протиправним, Кременецька районна організація профспілки працівників освіти і науки звернулась із позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

У справі, що розглядається, профспілкова організація звернулася до адміністративного суду із позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування (засновника закладу освіти) про перепрофілювання (зміну типу) та назви закладу загальної середньої освіти.

Велика Палата Верховного Суду висловила свою правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 за позовом ОСОБА_2 та ще 29 осіб до Тячівської районної ради Закарпатської області, третя особа - відділ охорони здоров`я Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, про визнання протиправним та нечинним рішення Тячівської районної ради Закарпатської області від 29 листопада 2018 року № 511 «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації».

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

« засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.

Відповідно до частин першої - третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до компетенції міської ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Також за частиною другою статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Як установлено матеріалами справи, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії VII скликання Тячівської районної ради від 29 листопада 2018 року № 511 «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації», прийнятим у відповідності статті 104 ЦК України

Як встановив суд апеляційної інстанції, згідно з пунктом 5.2 Статуту Тячівська районна рада як засновник в порядку та межах, визначених чинним законодавством та цим Статутом, приймає рішення про: створення, припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідацію) діяльності Закладу, створення ліквідаційної комісії.

Тож Велика Палата Верховного Суду вважає, що Тячівська районна рада у спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка»), а тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності Закладу.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 за позовом про визнання протиправним і скасування рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи. Визначаючи юрисдикцію спору у цій справі Велика Палата Верховного Суду, зазначила, зокрема, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Також, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Тячівської районної ради та є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації юридичної особи й після реалізації вичерпує свою дію.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що в разі якщо здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, то відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належному способу захисту порушеного права чи інтересу відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17).

Отже, ураховуючи суть спору та суб`єктний склад спірних правовідносин у справі № 260/91/19, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Поряд із цим у постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18 за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що рішення обласної ради щодо припинення комунального закладу «Львівський обласний центр здоров`я» та комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр» шляхом приєднання до комунального закладу Львівської обласної ради прийняте на виконання від імені територіальної громади функції управління закладами охорони здоров`я, і таке рішення впливає не лише на права та інтереси позивачки як члена територіальної громади, а й на інтереси територіальної громади в цілому, тому позивачка скористалася своїм правом, визначеним статтею 59 Закону № 280/97-ВР, на його оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, існують розбіжності у висновках, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Слід зазначити про те, що необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

Дійсно, положеннями статті 14 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Водночас частиною четвертою статті 16 цього Закону визначено, що планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.

З огляду на викладене з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми права, ураховуючи, що висновки, викладені в постановах від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, містять розбіжності з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18 щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 1340/5441/18 та № 813/1368/18, вказавши, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.»

Отже, висновок викладений у цій постанові про те, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства, фактично може бути застосований і у розглядуваній справі, оскільки у цій справі спір також виник щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування - засновника закладу освіти (комунальної установи), про реорганізацію цього закладу освіти.

Проте колегія суддів у справі, що розглядається, не може погодитися із таким правовим висновком з огляду на таке.

Як слідує з позовної заяви, позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення). Позивач також наголошує, що зазначене рішення оскаржене ним саме до адміністративного суду через суспільний інтерес до нього.

Зокрема, як свідчить зміст позовних вимог та їх обґрунтування, незгода позивача з оскаржуваним рішенням відповідача ґрунтується на тому, що з його прийняттям порушується таке конституційне право як право на освіту мешканців Кременецького району Тернопільської області. Тобто, звернення до суду із цим позовом обумовлено необхідністю захисту прав та інтересів мешканців вказаного району (суспільного інтересу) і свідчить про публічно-правовий характер цих відносин.

Згідно із статтями 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно зі статтею 32 Закону України від 16.01.2020 № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Отже, врегулювання питання організації мережі державних і комунальних закладів освіти на конституційному рівні, а також законодавчо встановлена участь громадськості у питанні реорганізації і ліквідації закладів загальної середньої освіти через громадські обговорення, беззаперечно свідчить про наявність публічного інтересу в цих правовідносинах, а тому не можна зводити відповідні відносини суто до площини приватного інтересу.

На користь висновку, що цю справу не належить розглядати за правилами господарського судочинства також свідчить таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено зміст корпоративних прав та корпоративних відносин.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України).

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (частина друга статті 167 ГК України).

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, спір про оскарження правомірності рішення Кременецької міської ради щодо перепрофілювання (зміни типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області не відноситься до спорів, що виникають з корпоративних відносин, тому застосування до спірних правовідносин пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України є безпідставним.

З огляду на зазначене, вважаємо, що даний спір має розглядатися в суді адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини четвертої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішення Великої Палати.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 347 КАС питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 500/3752/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Справу № 500/3752/21 за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ освіти Кременецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець