У Х В А Л А
19 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 500/3752/21
Провадження № 11-73апп23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу освіти Кременецької міської ради (далі - Відділ освіти) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 500/3752/21 за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки (далі - Профспілка) до Кременецької міської ради (далі - Міськрада), третя особа - Відділ освіти, про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2021 року Профспілка звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Міськради, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03 червня 2021 року № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської області».
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Міськради від 03 червня 2021 року № 1397 «Про перепрофілювання (зміну типу) та назви Чугалівської гімназії Кременецької міської ради Тернопільської області на Чугалівську початкову школу Кременецької міської ради Тернопільської
області».
Не погодившись із указаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відділ освіти подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, пославшись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги Відділ освіти зазначив, що, приймаючи оскаржуване рішення, Міськрада діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Комунального закладу освіти - Чугалівської гімназії), тому оскаржуване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є рішенням щодо реалізації своїх корпоративних прав власника (засновника) комунальної установи.
Скаржник також указав, щоцей спір має приватноправовий характер (трудові відносини) виходячи з таких підстав: позивачем є профспілкова організація, яка звертається за захистом трудових прав педагогічних працівників, зокрема в частині виплати заробітної плати (зменшення посадових окладів), звільнення працівників. При цьому той факт, що відповідачем є Міськрада, не змінює правову природу відносин, заснованих на нормах трудового права, і не перетворює цей спір у публічно-правовий, адже відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 червня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 03 травня 2023 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаючи за необхідне відступити від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19.
Відповідно до частини четвертої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Згідно із частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу (частина четверта статті 347 КАС України).
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке.
Позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення). Зазначене рішення оскаржене саме до адміністративного суду через суспільний інтерес до нього.
Звернення до суду із цим позовом обумовлено необхідністю захисту прав та інтересів мешканців вказаного району (суспільного інтересу) і свідчить про публічно-правовий характер цих відносин, оскільки оскаржуване рішення відповідача порушує конституційне право, як право на освіту мешканців Кременецького району Тернопільської області.
Відповідно до частин першої та другої статті 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Статтею 32 Закону України від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
Врегулювання питання організації мережі державних і комунальних закладів освіти на конституційному рівні, а також законодавчо встановлена участь громадськості у питанні реорганізації і ліквідації закладів загальної середньої освіти через громадські обговорення беззаперечно свідчать про наявність публічного інтересу в цих правовідносинах.
Спір у цій справі не відноситься до спорів, що виникають з корпоративних відносин, тому застосування до спірних правовідносин пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України є безпідставним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (провадження № 11-1008апп19) зроблено правовий висновок про те, що спір про визнання протиправним і нечинним рішення районної ради про державну реєстрацію припинення комунального закладу (районної стоматологічної поліклініки) шляхом ліквідації підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у правовідносинах у справі № 260/91/19 районна рада діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (комунального закладу), тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи. Таке рішення є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації лікувального закладу комунальної власності і після реалізації вичерпує свою дію.
Ураховуючи доводи Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
На підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З огляду на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 345-347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 500/3752/21 за позовом Кременецької районної організації профспілки працівників освіти і науки до Кременецької міської ради, третя особа - Відділ освіти Кременецької міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення.
2. Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження
без виклику її учасників на 14 вересня 2023 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи № 500/3752/21 копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: І. А. Воробйова О. Б. Прокопенко І. В. Григор`єва О. М. Ситнік М. І. Гриців І. В. Ткач Д. А. Гудима О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко С. Ю. Мартєв Н. В. Шевцова К. М. Пільков
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 21.07.2023 |
Номер документу | 112315795 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Банасько Олександр Олександрович
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Желєзний Ігор Вікторович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Чепенюк Ольга Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні