Постанова

від 27.04.2023 по справі 914/1916/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа №914/1916/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.,

суддів Галушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В за №12611 від 21.03.2023

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.03.2023 (повний текст ухвали складено 07.03.23, суддя Козак І.Б) про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

боржник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Львів

у справі № 914/1916/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна», м. Самбір

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення заборгованості за договором поставки,

представники сторін не з`явились

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2021 у справі № 914/1916/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна» задоволено; з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 234145,88 грн основного боргу, 3512,19 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на правову допомогу.

13 жовтня 2021 місцевим господарським судом була видано наказ на примусове виконання вказаного рішення.

За заявою позивача, ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 виправлено помилки у п. 2 рішення Господарського суду Львівської області від 26.07.2021 у справі № 914/1916/21 та в наказі на примусове виконання вказаного рішення суду від 13.10.2021, допущені судом у прізвищі боржника, та вказано правильне - ОСОБА_1 .

6 березня 2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. про тимчасове обмеження боржника - громадянки України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї наказом № 914/1916/21, виданим 13.10.2021 Господарським судом Львівської області.

Вказане подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем ТзОВ «Ембавуд Україна». У вказаному виконавчому провадженні боржник ухиляється від виконання відповідного судового наказу, що, на думку виконавця, є підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон на підставі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та ст. 337 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2023 у справі №914/1916/21 відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни від 28.02.2023 року №8360 про тимчасове обмеження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Ухвала суду мотивована тим, що приватний виконавець не надав суду належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань, також, як не надано доказів на підтвердження того, що заборона виїзду може допомогти стягнути борг у цій справі. Водночас, суд зазначив, що задоволення подання можливе лише за умови доведеності ухилення боржника від виконання зобов`язань, сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником чи факт перетинання державного кордону не є підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов`язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Не погодившись з даною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. оскаржила її в апеляційному порядку з огляду на ненадання судом належної оцінки наявним у справі доказам, у зв`язку з чим просила цю ухвалу скасувати та постановити нову, якою тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянку України ОСОБА_1 до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї наказом № 914/1916/21, виданим 13.10.2021 Господарським судом Львівської області про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна» 234145,88 грн. основного боргу, 3512,19 грн. судового збору та 80000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У своїй апеляційній скарзі скаржниця покликається на те, що станом на сьогоднішній день боржником заборгованість не погашена, жодних дій спрямованих на виконання судових рішень боржницею не вчинено. У відповідності до обов`язків боржника, визначених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 не надано у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким вона володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; письмово не повідомила приватному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Також, на виклики виконавця для дачі пояснень щодо невиконання рішення боржниця не з`являється.

Таким чином, наявність у ОСОБА_1 невиконаного зобов`язання, покладеного на неї згідно наказу № 914/1916/21 виданого 13.10.2021 року Господарським судом Львівської області, невиконання боржницею покладених на неї законом обов`язків, вжиття приватним виконавцем передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, що є підставою для її тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, до сплати нею заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за № 914/1916/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суд від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В у справі № 914/1916/21 та призначено таку до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2023.

У зв`язку із перебування у відпустці суддів-членів колегії Матущака О.І. та Скрипчук О.С., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 за № 94 для розгляду апеляційної скарги у справі № 914/1916/21 проведено автоматизовану заміну складу суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023, у склад колегії для розгляду справи № 914/1916/21 введено суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

Учасники даного судового процесу були повідомлені про нього згідно контактних даних, відомості про які містяться в матеріалах справи, зокрема ФОП ОСОБА_1 було скеровано ухвалу суду апеляційної інстанції за двома адресами: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації) та АДРЕСА_2 . Проте, з адреси реєстрації боржниці повернувся поштовий конверт із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», натомість відомості щодо вручення поштового відправлення за адресою у м. Львові у суду відсутні, а з відстеження поштового відправлення № 7901011952553 (за даними реєстру відправки поштової кореспонденції) вбачається, що відправлення не вручене під час доставки, без зазначення причин невручення.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, процесуальні документи апеляційного суду у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до судових рішень», були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень; відомості про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у даній справі також були оприлюднені на сайті «Судова влада України». Отже, судом було вжито усіх можливих заходів з повідомлення відповідачки про час та місце розгляду апеляційної скарги у даній справі.

В дане судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Водночас, 27.04.2023 на електрону адресу суду апеляційної інстанції від приватного виконавця надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому приватний виконавець зазначила про підтримання вимог апеляційної скарги в повному обсязі.

Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без їх представників.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне:

Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. перебуває виконавче провадження АСВП № 67807952 з примусового виконання наказу № 914/1916/21 виданого 13.10.2021 року Господарським судом Львівської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ембавуд Україна» 234145,88 грн. основного боргу, 3512,19 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.

07.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. на підставі вказаного виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копія постанови про відкриття провадження була надіслана боржнику ФОП ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 , однак вказаний конверт повернувся на адресу приватного виконавця з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с.65).

З копій матеріалів долучених до подання слідує, що приватний виконавець вчиняла відповідні дії щодо виконання рішення суду, а саме виконавцем скеровано запити до реєструючих установ та постановою приватного виконавця накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно та кошти боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстровано нерухоме майно на праві власності.

З відповіді МВС України від 16.12.2021 року вбачається, що за боржником не зареєстровано транспортних засобів (т. 2 а.с. 78).

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України від 07.12.2021 року інформація стосовно джерел отримання боржником доходів відсутня (т. 2 а.с. 77), водночас в боржника наявні відкриті рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Альфа-Банки (т.2 а.с. 76).

09.12.2021 року приватним виконавцем на підставі вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано до виконання в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «Альфа-Банк». Одночасно постанову про арешт коштів боржника скеровано в банки України для виявлення рахунків боржника - фізичної особи.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 30.12.2021 слідує, що станом на 01.01.2013 земельних ділянок у власності ОСОБА_1 на території області не зареєстровано.

Згідно відповіді Держприкордонслужби на запит приватного виконавця від 28.12.2021 відомостей про перетинання ОСОБА_1 державного кордону України станом на 28.12.2021 в базі даних не виявлено.

За інформацією Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області від 29.12.2021 року ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 19.08.2017 року, термін дії до 19.08.2027 року, орган видачі - 4615, стан-діючий (т. 2 а.с. 123).

Як вбачається з долучених приватним виконавцем документів, останнім 13.01.2022 та 18.01.2022 було скеровану на адреси ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення виклик приватного виконавця, проте вказані поштові відправлення були повернуті відділенням зв`язку із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання».

У встановлений виконавцем день та час (24.01.2022 року на 12:30 год) боржниця не з`явилась, жодних усних чи письмових пояснень щодо своєї неявки не надала, про що було 24.01.2022 складено відповідний акт приватного виконавця.

Згодом, 01.02.2023 року приватним виконавцем скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення повторний виклик на вище вказані адреси боржника, який також не виконано боржницею.

З аналізу положень пунктів 99 та 116 вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Отже, з огляду на вказані положення, судова колегія вважає, що сам факт неодержання ОСОБА_1 викликів приватного виконавця не може вважатися поважною причиною їх невиконання, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу

Приватний виконавець, звертаючись до суду з поданням вказує, що боржником не вчинено жодних дій, які б були спрямовані на виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження, виконання судового рішення в цілому, у зв`язку з цим просить застосувати до боржниці виключний захід забезпечення виконання судового рішення - тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі кордону України.

У матеріалах справи відсутні докази добровільного виконання ФОП ОСОБА_1 наказу Господарського суду Львівської області від 13.10.2021 у справі №914/1916/21 (повного чи часткового), чи вчинення нею будь-яких інших дій, які б свідчили про її добросовісну поведінку як боржника у виконавчому провадженні (надання відповідей на відповідні листи приватного виконавця, подання декларації про доходи та майно, тощо). Більше того, аналогічна поведінка ФОП ОСОБА_1 простежується і під час розгляду відповідного подання приватного виконавця у суді першої інстанції та під час даного апеляційного провадження попри повідомлення її судами, відповідачка не з`являлася в судові засідання, не пододавала жодних пояснень чи заперечень, тощо.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.10 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.19 вказаного Закону, боржник зобов`язаний, зокрема, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Як зазначає приватний виконавець у поданні, станом на час звернення із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме, не надав виконавцю жодної відповіді на його вимоги, не подав декларації про доходи та майно боржника.

Згідно із п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно із п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, чинним законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві особи виїзду за межі України не у зв`язку із наявністю самого факту невиконання нею зобов`язань, а у зв`язку із її ухиленням від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно із ч.5 ст.19 Закону боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постанови приватного виконавця, як і виклики приватного виконавця були скеровані на офіційні адреси місця реєстрації ФОП ОСОБА_1, однак зі сторони останньої прослідковується суб`єктивна поведінка щодо ухилення від отримання кореспонденції, що мала наслідком повернення усіх поштових відправлень із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, відповідачкою не надано суду жодного доказу на підтвердження того факту, що нею вчинялись будь-які дії, спрямовані на виконання рішення суду від 21.09.2021, або інші дії, які від неї вимагаються згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, колегія суддів зазначає, що поведінка боржниці свідчить, що остання продовжує проявляти свідому бездіяльність щодо виконання судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що із врахуванням обставин даної справи, в тому числі, відсутності доказів добросовісної поведінки ФОП ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні, невжиття нею будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти, що свідчить про її ухилення від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, порушення нею положень ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», у суду наявні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок місцевого господарського суду про те, що поведінка боржниці свідчить про ймовірне неумисне ухилення нею від виконання рішення суду, а її дії містять ознаки несвідомого невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, приватний виконавець надав докази вчинення ним виконавчих дій у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а також докази повідомлення боржника про відповідні дії. Натомість, як неодноразово зазначалось вище, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про будь-яку реакцію боржника на відповідні дії приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушенням судом норм процесуального права.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л. В. задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.03.2023 у справі № 914/1916/21 скасувати.

Подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л. В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає - АДРЕСА_3 , зареєстрована - АДРЕСА_1 ) на строк до повного виконання нею наказу Господарського суду Львівської області №914/1916/21 від 13.10.2021.

Справу повернути Господарському суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 05.05.2023.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік