УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2023 року справа № 580/3523/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3523/23 за позовом заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури (вул. Шевченка 153, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700 код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави (орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній) до Іркліївської сільської ради (вул. Соборності 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, 19950, код ЄДРПОУ 34177193) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
09.05.2023 вх.№18074/23 прокурор, звернувшись в інтересах держави до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іркліївської сільської ради, просить:
-визнати протиправною бездіяльність Іркліївської сільської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на гідротехнічну спороду, тип гідротехнічних споруд шахтний 31Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій;
- зобов`язати Іркліївську сільську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на гідротехнічну споруду, тип гідратехнічних споруд шахтний 31 Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Усупереч вимог ч.4 ст.5 КАС України, п.4, 5, 9 КАС України прокурор не обгрунтовує підстав звернення до адміністративного суду в інтересах держави про набуття права власності органом місцевого самоврядування на майно, яке розміщене на землі державної власності без залучення /інформування Фонду державного майна та державного підприємства «Укрриба» (ЄДРПОУ 25592421), регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ЄДРПОУ 43173325).
Прокурор Т.Черненко зазначає, що власник (балансоутримувач) вказаних гідротехнічної споруди згідно акту не встановлений, тобто споруда є безхазяйним майном. Таке твердження прокурора потребує розмежування щодо множини і однини та підтвердження доказами з відповідних державних реєстрів, підтвердженням Фонду державного майна.
У додатку до позову наданий акт від 16.01.2017 інвентаризації водних об`єктів та гідротехнічних споруд, підписаний заступником голови райадміністрації; начальником управління агропромислового розвитку райадміністрації; головним спеціалістом відділу виробництва, аграрної інфраструктури, охорони навколишнього середовища управління агропромислового розвитку; начальноком відділу Держгеокадастру у Чорнобаївському районі; завідувачем сектору цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи, взаємодії з правоохоронними органами (запобігання та виявлення корупції) райдержадміністрації; провідного інженера-гідротехніка Вереміївської та Кліщинської зрошувальних систем Вереміївської експлуатаційної дільниці Лівобережного міжрайонного управління водного господарства зазначається: загальний технічний стан греблі і технічний стан водовипуску - задовільний, проте представники Фонду державного майна (реєстрові номери) та ДП «Укрриба», ВАТ "Черкасирибгосп" (щодо права власності і господарського відання) участі в інвентаризації не брали, тому прокурор безпідставно заявляє, що орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній, позаяк також звернення до відповідного регіонального відділення Фонду державного майна України з метою отримання довідки на виконання п.2 Рекомендацій - додатку до листа від 05.03.2020 №375/01/10-20-20 не надається.
Безхазяйна нерухома річ береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 ЦК України).
Фонд державного майна оголошує аукціон з оренди гідротехнічних споруд (https://ternopoliany.te.ua/zhittya/65947-fond-derzhmaina-zdaie-v-orendu-kompleks-hidrosporud-na-ternopilshchyni). Державне підприємство «Укрриба» є державним водогосподарським підприємством, яке створене з метою забезпечення ефективного використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм. Як балансоутримувач, підприємство докладає значних зусиль з підтримки гідротехнічних споруд у належному стані та проводить значну роботу по проведенню капітальних ремонтів об`єктів та їх реконструкцій (https://www.spfu.gov.ua/ua/news/7935.html; https://www.spfu.gov.ua/ua/news/8246.html).
На Шполянщині хотіли продати гідротехнічні споруди сільського ставу площею 37 гектарів, незважаючи на те, що такі споруди суворо заборонено віддавати в приватні руки. Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» гідротехнічні захисні споруди віднесено до об`єктів, що не підлягають приватизації (https://provce.ck.ua/v-oth-na-cherkashchyni-viddaly-v-pryvatni-ruky-hrebliu-vartistiu-7-mil-yoniv-hryven-foto/).
З`ясувалося, що свого часу гідроспоруди «не побачило» ДП «Укрриба». У 2013 році ухвалений Закон України «Про аквакультуру», який визначив, що греблі, дамби, водоскиди, відповідні канали тощо належать до гідроспоруд, а не весь став. Їх власником є держава в особі ДП «Укрриба». Через аукціон, проведений Фондом держмайна, передані гідроспоруди в оренду (http://www.golos.com.ua/article/291707).
Прокурор не розмежовує гідротехнічні споруди та гідротехнічні захисні споруди.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
У справі № 921/604/20 суд встановив, що відповідно до п.3.2 Статуту ДП «Укрриба» предметом діяльності підприємства є нагляд за технічною експлуатацією державного майна - гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, включаючи ставкові рибоводні споруди, що знаходиться на балансі підприємства, а не захисних.
У справі № 911/1348/19 суд зазначив: гідротехнічні споруди шахтний водоскид ставу «Центральний», розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шевченка, будинок 12-А, водоскидна споруда ставу «Зарічанський», розташована за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шкільна, будинок 66-А, що зареєстровані на праві комунальної власності за Северинівською сільською радою та гідротехнічні споруди регульований донний водоскид ставу риборозплідника «Северинівка», загальною площею 83 кв.м., інвентаризаційний номер 229, комбінований повеневий водоскид ставу нагульного «Северинівка», загальною площею 133 кв.м., інвентаризаційний номер 218, що розташовані за адресою: Київська область, Таращанський район, Северинівська сільська рада, є одними і тими ж гідроспорудами, які є об`єктами державної власності та перебувають на балансі ДП «Укрриба».
Прокурор надає договір від 01.08.2018 суборенди землі для рибогосподарський потреб між підприємцями у межах Чоронобаївського району з додатковою угодою від 01.12.2019 про припинення договору суборенди земельних ділянок водного фонду 7125182800:05:000:6005, 7125182800:05:000:1006, 7125182800:05:000:6007, проте договору оренди від 23.03.2007 не надав з огляду на надану додаткову угоду від 21.12.2019 про припинення дії договору оренди землі.
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав власником земельної ділянки 7125182800:05:000:6005 є держава.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 сформульований висновок, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, що передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, що зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.
Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» до сфери управління Міністерства аграрної політики України та на баланс ДП «Укрриба» передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, які під час приватизації підприємств рибної галузі не увійшли до статутних фондів створених господарських товариств. Зазначені гідроспоруди є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі ДП «Укрриба». Згідно переліку господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс державного підприємства "Укрриба" по Черкаській області (00476814 ВАТ "Черкасирибгосп", 0725246 ВАТ "Черкаська рибоводно-меліоративна станція", 00543634 ВАТ "Жашківська рибоводно-меліоративна станція", 00725252 ВАТ "Лисянська рибоводно-меліоративна станція", 00725269 ВАТ "Шполянська рибоводно-меліоративна станція", 5453640 КСП "Уманська рибоводна станція").
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (пункт 146 постанови 14.11.18, справа № 183/1617/16).
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений, перш за все, необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами прав.
ВПВС у справі № 916/1608/18 зазначає: критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності (п.40). Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді (п.43). Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (п.50). Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції (п.61). Судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (п.76). Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (п.77). Суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України (пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду України від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц).
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
ВПВС у справі № 469/1044/17 погодилась з аргументами прокурора та вважає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що прокурор не може представляти інтереси територіальної громади, бо вони не є державними. Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Нормативно-правовими актами визначений порядок набуття права власності на безхазяйну річ.
У позові прокурор просить повідомити Золотоніську окружну прокуратуру та Черкаську обласну прокуратуру, якою забезпечуватиметься участь у розгляді справи у суді.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 44, 45, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права (інтересу) з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів з метою вирішення публічно-правового спору; надання доказів на підтвердження протиправної бездіяльності щодо набуття права власності на гідротехнічну спороду органом місцевого самоврядування, розміщеній на землі державної власності у межах завдань адміністративного судочинства; доказів на підтвердження повноважень звертатися до суду про набуття права власності на майно органом місцевого самоврядування.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві та Черкаській обласній прокуратурі.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110823514 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші справи |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Лариса ТРОФІМОВА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні