Ухвала

від 29.05.2023 по справі 580/3523/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2023 року Справа № 580/3523/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3523/23 за позовом заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури (вул. Шевченка 153, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700 код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави (орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній) до Іркліївської сільської ради (вул. Соборності 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, 19950, код ЄДРПОУ 34177193) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

09.05.2023 вх.№18074/23 прокурор, звернувшись в інтересах держави до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іркліївської сільської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Іркліївської сільської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на гідротехнічну спороду, тип гідротехнічних споруд шахтний 31Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій; - зобов`язати Іркліївську сільську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на гідротехнічну споруду, тип гідратехнічних споруд шахтний 31 Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій.

Ухвалою від 12.05.2023 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків шляхом ЄДРСР110823514: надання обґрунтування змісту і характеру порушеного права (інтересу) з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів з метою вирішення публічно-правового спору; надання доказів на підтвердження протиправної бездіяльності щодо набуття права власності на гідротехнічну спороду органом місцевого самоврядування, розміщеній на землі державної власності у межах завдань адміністративного судочинства; доказів на підтвердження повноважень звертатися до суду про набуття права власності на майно органом місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

22.05.2023 вх. 19803/23 позивач надав до суду письмові пояснення, де зазначив що з метою отримання додаткової інформації щодо наявності відповідних прав на гідротехнічну споруду направлено запити від 18.05.2023 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та до Державного підприємства «Укрриба», проте відповіді на відповідні запити до суду не надає.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Прокурор до пояснень від 22.05.2023 додає Інформацію Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку (кадастровий номер 7125182800:05:000:6005), де у відомостяях про суб`єктів права власнасності на земельну ділянку, зазначено - Черкаська обласна державна адміністрація (ЄДРПОУ 00022668).

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений, перш за все, необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами прав.

Прокурор у поясненнях стверджує: ппозви прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом подаються з такої підстави як відсутність субєкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Велика Палата Верховного Суду у цьому ж рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно якого за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, прокурор не врахував повноваження Фонду державного майнв у спірних правовідносинах, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 9, 44, 45,121, 160-162, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави до Іркліївської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу десять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду: надання відповіді на запити від 18.05.2023, обґрунтування змісту і характеру порушеного права (інтересу) держави з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів; надання доказів на підтвердження протиправної бездіяльності щодо набуття права власності на гідротехнічну спороду органом місцевого самоврядування, інших доказів на підтвердження повноважень звертатися до суду про набуття права власності на майно органом місцевого самоврядування, надати відомості Фонду державного майна щодо гідротехнічної споруди.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві та Черкаській обласній прокуратурі.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА