Ухвала

від 10.07.2023 по справі 580/3523/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 липня 2023 року Справа № 580/3523/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/3523/23 за позовом заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури (вул. Шевченка 153, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700 код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави (орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах відсутній) до Іркліївської сільської ради (вул. Соборності 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, 19950, код ЄДРПОУ 34177193) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

09.05.2023 вх.№18074/23 прокурор, звернувшись в інтересах держави до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іркліївської сільської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Іркліївської сільської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на гідротехнічну спороду, тип гідротехнічних споруд шахтний 31Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій; - зобов`язати Іркліївську сільську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на гідротехнічну споруду, тип гідротехнічних споруд шахтний 31 Б в адміністративних межах села Іркліїв Золотоніського району Черкаської області розташованих на водному об`єкту - ставок, площа водного об`єкта становить 58,1632 га, з кадастровим номером №7125182800:05:000:6005 розташованого на річці Ірклій.

12.05.2023 суд залишив позовну заяву для усунення недоліків (ЄДРСР 110823514), 29.05.2023 продовжив строк для усунення недоліків (ЄДРСР 111230884), 23.06.2023 (ЄДРСР 111783462).

Згідно із частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Верховний Суд у справі № 580/7276/21 ЄДРСР 111663078 наголосив: судам попередніх інстанцій необхідно перевірити доводи прокурора у позовній заяві щодо підстави для представництва інтересів держави, а саме обґрунтування, у чому полягає порушення цих інтересів. Без з`ясування усіх цих обставин і їх доказування у порядку, визначеному процесуальним законом, неможливо встановити, чи наявні у прокурора підстави для звернення до суду з цим позовом відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ та статті 53 КАС України.

10.07.2023 вх. 28176/23 Золотоніська окружна прокуратура надала до суду письмові пояснення, де стверджує, право власності на земельну ділянку поза населеним пунктом перейшло до Іркліївської сільської ради в силу закону, а внесенні змін до відповідних реєстрів лише формально відображають те, що прямо закріплено в законі. Повноваження власника у тому числі щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою «de facto» належить Іркліївській сільській раді, яка наділена відповідними повноваженнями і стверджує, що власник гідротехнічної споруди невідомий і всі можливості встановити - вичерпані.

Прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, що потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/18.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи.

Прокурор не обгрунтував наявності порушення законних інтересів держави або загрози порушення цих інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 121, 160-162, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви заступника керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави до Іркліївської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу десять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права позивача чи порушення або загрози порушення інтересу держави з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем Іркліївською сільською радою.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати Золотоніській окружній прокуратурі .

Суддя Лариса ТРОФІМОВА