Рішення

від 31.03.2023 по справі 607/11653/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2023 Справа №607/11653/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Чудопалова Ю.Ю., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Василишина К.В., представника відповідача ТОВ «КП ЕКОАУДИТ» - адвоката Осіва П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБО ФІНАНС», товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» про визнання недійсними договорів застави обладнання укладених між публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» та приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод»,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області зі позовом до ОСОБА_2 , приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБО ФІНАНС», товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» про визнання недійсними договорів застави обладнання укладених між публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» та приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод».

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказала, що вона будучи дружиною відповідача ОСОБА_2 , маючи на меті реалізувати своє право щодо поділу спільної сумісної власності подружжя, звернулась до свого чоловіка з відповідною вимогою щодо вирішення вказаного питання в добровільному порядку.

В процесі підготовки договору щодо поділу спільної сумісної власності подружжя 12.09.2017 позивачці стало відомо, що її чоловік ОСОБА_2 , будучи керівником приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» 16.01.2008 передав від імені вищезгаданого підприємства будівлю сирзаводу та інше майно, яке перебуває на балансі підприємства, в іпотеку в забезпечення виконання своїх кредитних зобов`язань, про що уклав відповідні іпотечні договори.

Так, 16.01.2008 відповідачем ОСОБА_2 було укладено з банком договір про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до якого банку надано право зареєструвати за собою право власності на будівлю сирзаводу у випадку невиконання ПП «Збаразький сирзавод» та ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Позивачка вказала, що для укладення вищевказаних договорів і розпорядження майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя, необхідна письмова нотаріально засвідчена згода позивачки, як співвласниці майна, якої вона не давала.

Згідно з відомостями, які містяться у відкритому доступі в мережі інтернет, на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_2 є єдиним засновником підприємства та його керівником в одній особі, а тому відповідач, за формальним посередництвом одноосібно створеної ним юридичної особи, на основі майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, розпорядився цією спільною сумісною власністю подружжя без її згоди і виключно на власний розсуд та у власних інтересах, що свідчить про неправомірність укладених договорів застави обладнання в зв`язку і чим останні підлянають визнанню недійсними.

Із вказаних підстав позивачка просить визнати недійсним договір застави обладнання укладений 16.01.2008 між публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» та приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод» в особі засновника та директора Мартинчука Дмитра Сергійовича, посвідчений 16.01.2008 приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №187, а також визнати недійсним договір застави обладнання №1501/08-01 укладений 23.09.2008 між публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» та приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод в особі засновника та директора Мартинчука Дмитра Сергійовича.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чудопалов Ю.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Василишин К.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «КП ЕКОАУДИТ», яке є правонаступником ПАТ «Західінкомбанк» - адвокат Осів П.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та неправомірності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Представником ТОВ «КП ЕКОАУДИТ» адвокатом Осівим П.В. подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що оспорювані договори застави від 16.01.2008 та від 23.09.2008 були укладені між двома юридичними особами акціонерним товариством та приватним підприємством. Уповноваженою особою від імені ПП «МДС Збаразький сирзавод» була його посадова особа Генеральний директор Мартинчук Д.С.

Із наведеними позивачкою правовими підставами позову ТОВ «КП ЕКОАУДИТ» не погоджується, оскільки позивачем жодним чином не доведено, що майно, яке було передано у заставу є саме спільною сумісною власністю подружжя. Жодного доказу на підтвердження виникнення права власності подружжя чи одного з них саме щодо оспорюваного майна у матеріалах справи немає. Також, не існує доказів формування статутного капіталу ПП «МДС Збаразький сирзавод» за рахунок майна, яке передано у заставу згідно оспорюваних договорів. Отже, вказав представник відповідача, передане у заставу майно є приватною власністю ПП «МДС Збаразький сирзавод» і на нього не вправі претендувати позивачка у справі.

Крім наведеного, представник ПП «МДС Збаразький сирзавод» вказав, що позивачкою пропущений строк позовної давності без поважних причин терміном майже як 10 років і позивачкою не подано документу, який би підтверджував, що вона є дружиною ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають виходячи із наступного.

За результатами розгляду справи по суті судом встановлено наступні обставини справи.

16.01.2008 між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, яке виступило в якості Заставодержателя та приватним підприємством «МДС Збаразький сир завод», яке виступило в якості Заставодавця укладено договір застави обладнання, згідно якого цим договором частково забезпечується зобов`язання, що виникають з кредитного договору №1501/08-01 від 15.01.2008 та додаткових до нього договорів, укладених між Заставодержателем та Заставодавцем. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. (п. 1.1 Договору).

Згідно з кредитним договором та додатковими договорами до нього Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти в розмірі 2000000 (Два мільйони) гривень, а також проценти за користування ними (п.1.2 Договору).

В забезпечення належного виконання всіх зобов`язань Заставодавця, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, Заставодавець, надає в заставу як часткове забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно, надалі «предмет застави» із зазначенням, згідно списку, його найменування, кількості, балансової вартості, на загальну суму 680560,11 гривень (п.2.1 Договору).

Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області Джулою О.М.

23.09.2008 між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, яке виступило в якості Заставодержателя та приватним підприємством «МДС Збаразький сир завод», яке виступило в якості Заставодавця укладено договір застави обладнання №1501/08-01 згідно якого за цим договором частково забезпечуються зобов`язання, що виникають з кредитного договору №1501/08-01 від 15.01.2008, надалі кредитний договір та додаткових до нього договорів, укладених між Заставодержателем та Заставодавцем. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. (п. 1.1 Договору).

Згідно з кредитним договором та додатковими договорами до нього Позичальник зобов`язується повернути кредитні кошти в розмірі 2600000 гривень, а також проценти за користування ними. (п. 1.2 Договору).

В забезпечення належного виконання всіх зобов`язань Заставодавця, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, Заставодавець, надає в заставу як часткове забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно, надалі «предмет застави» із зазначенням, згідно списку, його найменування, кількості, балансової вартості, на загальну суму 218675,58 гривень (п.2.1 Договору).

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно положень ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, судом встановлено, що ПП «МДС Збаразький сирзавод», від імені якого діяв Генеральний директор Мартинчук Д.С., згідно укладених оспорюваних договорів застави обладнання від 16.01.2008 та 23.09.2008, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором на суму 2600000 гривень, передано в заставу сироварне обладнання, перелік якого наведений у договорах застави на суму 680560,11 гривень згідно договору застави від 16.01.2008 та на суму 218675,58 гривень згідно договору застави від 23.09.2008.

Позивач ОСОБА_2 , оспорюючи вказані договори застави від 16.01.2008 та 23.09.2008, вважає їх протиправними і як наслідок недійсними, оскільки на їх підставі передано в заставу сироварне обладнання, співвласником якого вона вважає себе, як дружина ОСОБА_3 , який є керівником ПП «МДС Збаразький сирзавод». Оскільки вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя і згоди на його передачу в заставу вона не надавала, а тому вважає, що укладені договори застави щодо належного їй майна підлягають визнанню недійсними.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та положення чинного законодавства України, які регулюють спірні відносини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що передане в заставу, згідно оспорюваних договорів сироварне обладнання набуте пі час шлюбу позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 та є їх спільною приватною власністю.

Більше того, позивачкою ОСОБА_1 не доведено факту перебування у шлюбі із ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б доводили такий факт.

Твердження позивачки про те, що майно приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», в тому числі сироварне обладнання, яке передане в заставу, є спільною сумісною власністю подружжя, з урахуванням того факту, що її чоловік ОСОБА_2 є керівником (засновником) приватного підприємства, не заслуговують на увагу, оскільки, як вже зазначалось судом, позивачкою не доведено факту перебування у шлюбі із ОСОБА_2 , а також не доведено за які кошти придбавалось заставне майно, ким воно придбавалось та коли саме.

Крім цього, відповідно до положень ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами. Учасник приватного підприємства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному капіталі відповідного підприємства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями ст. 63 ГК України передбачено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до положень ст. 66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи за фінансовими інструментами; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно положень ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18, зокрема у п. 8.36 дійшла висновку, що право власності на майно, передане учасниками господарського товариства як вклад, належить товариству, а не його учасникам (засновникам). Право власності на майно, передане кооперативу як вступні, членські, цільові внески, вклади його членів тощо належить кооперативу, а не його членам. Тому майно господарського товариства, кооперативу належить їм на праві власності і не може належати на праві власності іншим особам. Зокрема, таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику (засновнику, члену) приватного підприємства та його подружжю (колишньому подружжю).

Виходячи із наведених положень чинного законодавства України та правових позицій Верховного Суду, суд зазначає, що лише приватне підприємство «МДС Збаразький сирзавод», а не його засновник ОСОБА_2 та його дружина, є власником майна, яке передане підприємству, а тому згоди позивачки ОСОБА_1 , як дружини керівника ПП «МДС Збаразький сирзавод», на передачу у заставу майна, власником якого є ПП «МДС Збаразький сирзавод», чинне законодавство не вимагає.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, виходячи із наведеного суд вважає, що позивачкою не доведено того факту, що оспорювані правочини застави обладнання укладені з порушенням чинного законодавства України, а тому у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити у повному обсязі за їх необґрунтованістю.

Зважаючи на те, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, а тому судові витрати у справі суд покладає на позивачку ОСОБА_1 , відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Суд вважає, що заявлені представником відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» до відшкодування понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 18000 гривень підлягають до задоволення, як обґрунтовані та доведені матеріалами цивільної справи, а саме Копією договору №15/09 про надання правничої допомоги від 15.09.2021, Актом прийому-передачі наданих правничих послуг до Договору №15/09 про надання правничої допомоги від 15.09.2021, який складений 07.03.2023.

Розмір заявлених до відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому вказані витрати слід стягнути із позивачки в користь товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ».

Відповідно до положень ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи із положень ч.9 ст. 158 ЦПК України суд вважає, що слід скасувати заходи забезпечення позову вжиті у даній справі згідно ухвали суду 05.10.2021.

На уставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 137, 141, 89, 259, 263, 265 268, 273, 354, ч.9 ст. 158 ЦПК суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБО ФІНАНС», товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» про визнання недійсними договорів застави обладнання укладених між публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» та приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод» - відмовити у повному обсязі.

Вжиті судом заходи забезпечення позову в цивільній справі №607/11653/17 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2021 у виді заборони товариству з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, вчиняти будь-які дії спрямовані на обтяження борговими та іншими зобов`язаннями (передача в заставу, заклад), а відчужувати будь-яким способом чи передавати права володіння, користування чи розпорядження, а також звертати стягнення в рахунок погашення заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями щодо рухомого майна - обладнання, яке перебуває на балансі приватного підприємства «МДС Збаразький сир завод» та передане в заставу згідно договорів застави обладнання, а саме майна яке є предметом Договору застави обладнання від 16 січня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області Джулою О.М. за реєстровим номером 187, а також майна яке є предметом Договору застави обладнання № 1501/08-01 від 23 вересня 2008 року скасувати.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ» 18000 (Вісімнадцять тисяч) гривень понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Копію рішення, після набрання законної сили, в частині скасування заходів забезпечення позову направити для відома та виконання Збаразькому відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Шолом Алейхема, 19, м. Збараж, 47302), а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 .

Відповідач: приватне підприємство «МДС Збаразький сирзавод», адреса: вул. Грушевського, 145, м. Збараж Тернопільської області.

Відповідач: публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк», адреса: пр. Перемоги, 15, м. Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ 19233095.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБО ФІНАНС», адреса: вул. Ушинського, 13-А, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 40131717.

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «КП ЕКОАУДИТ», адреса: вул. Димитрова, 81-А, офіс 309, м. Кривий Ріг, 50086, код ЄДРПОУ 39644601.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич