Рішення

від 13.06.2006 по справі 40/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/158

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.06.06 р.                                                                               Справа № 40/158                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю   “Торгівельно-промислове представництво „Альянс”  м. Донецьк

до відповідача приватного підприємства “Сервіс-Центр” м. Красноармійськ

про стягнення 61992 грн. 97 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Латиніна А.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

           СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 61992 грн. 97 коп., який утворився згідно договору комісії № 1 від 21.11.03р.

Відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, однак до суду не з'явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в неї матеріалами  згідно ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що згідно п. 1.1 укладеного між сторонами договору комісії № 1 від 21.11.03р., відповідач, далі Комісіонер, узяв на себе зобов'язання за дорученням позивача, далі Комітента, за плату вчинити декілька правочинів від свого імені по реалізації нафтопродуктів, але за рахунок Комітента.

Так, на виконання умов договору, Комісіонер отримав від Комітента згідно актів приймання-передачі нафтопродукти на суму  396301 грн. 20 коп.

Комісіонер реалізував нафтопродукти на загальну суму 372910 грн. 99 коп. Комісійна винагорода за реалізацію нафтопродуктів склала 7458 грн. 23 коп.

Відповідно до п. 5.1 укладеного між сторонами договору Комісіонер зобов'язаний перераховувати на рахунок Комітента грошові кошти від реалізації товару щодня в сумі згідно з щоденним звітом про реалізацію як це передбачено згідно ст. 1022 ЦК України.

Комісіонер сплатив лише 326850 грн. 00 коп. за реалізоване паливо, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 38602 грн. 76 коп.

Комітентом також пред'явлені вимоги щодо стягнення з Комісіонера вартості нереалізованого товару в сумі 23390 грн. 21 коп.

У розумінні п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) відносно цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати або виникли після  набрання ним чинності.

Частиною першою ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст.ст. 202, 203 ГК України, ст. 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (Комісіонер) зобов”язується за дорученням другої сторони (Комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Крім того, Комісіонер зобов”язаний вчиняти правочини  на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок (ст. 1014 ЦК України). Предметом договору комісії є укладання правочинів(договорів) з іншими суб”єктами господарювання.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України уточнив предмет позову та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 38602 грн. 76 коп. та збитки в сумі 23390 грн. 21 коп. заподіяних йому у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором комісії.

Наявність боргу підтверджено фактичними обставинами справи та наданими доказами у розумінні ст. 33 ГПК України.

За такими обставинами позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 38602 грн. 76 коп. обгрунтовано та підлягає задоволенню з віднесенням державного мита у цієї частини позову на відповідача.

За приписами ст. 1024 ЦК України Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, але не міг вчинити їх від обставин, які від нього не залежали.

Зроблені Комітентом витрати в сумі 23390 грн. 21 коп. розглядаються судом як збитки заподіяні неналежним виконанням своїх зобов'язань Комісіонером на час проведення господарських операцій згідно договору комісії.

Законодавець зазначає, що статті 623 як загальна норма, та статті 1024 ЦК України 2003р., 224, 225 ГК України 2003р., як спеціальні норми, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки, у т.ч. на час неповернення за виною відповідача майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні.

На позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Позивачем доведено складова збитків, їх розмір, причинний зв'язок між неналежним виконанням Комісіонером своїх обов'язків за договором комісії та настання наслідків у вигляді збитків заподіяних Комітенту.

За такими обставинами позов щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 23390 грн. 21 коп. обгрунтовано та підлягають задоволенню з віднесенням витрат по держмиту та забезпеченню судового процесу на відповідача згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.), ст. 526, 599, 623, 1011, 1014, 1024 ЦК України, ст. ст.  193, 202, 203, 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

          В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

          2. Стягнути з приватного підприємства “Сервіс-Центр”, 85300, м. Красноармійськ, вул. Шахтобудівників, 1/23, ід. код 23986297, р/р 26006250094520 в ДОФ АКБ УСБ м. Красно армійська, код банку 334011, на користь:

          - товариства з обмеженою відповідальністю   “Торгівельно-промислове представництво „Альянс”, 83000, м. Донецьк, вул. Первомайська, 28, ід. код 20345072, р/р 26009301711545 в „ПІБ” м. Донецька, код банку 335322, борг в сумі 38602 грн. 76 коп., збитки в сумі 23390 грн. 21 коп., витрати по держмиту в сумі 631 грн. 20 коп., витрати по забезпеченню  судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

          3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.