Постанова

від 24.05.2023 по справі 2-21/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2997/23

Справа № 2-21/11

Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 25 січня 2022 року, у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, -

в с т а н о в и в:

У травні2008року ВАТ«Державний ощаднийбанк України»в особіОдеського міськоговідділення №7860ВАТ «Ощадбанк»звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_4 в якому просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором кредиту №1183 від 18 травня 2007 року в сумі 20161 грн. 52 коп., яка складається з: суми боргу за кредитом 17952 грн. 18 коп., суми боргу за відсотками 1965 грн. 76 коп., суми пені за відсотками 105 грн. 25 коп., суми пені за кредитом 138 грн. 33 коп.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що 18 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1183 на одержання останнім споживчого кредиту у сумі 20000 грн. строком на 36 місяців з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22% річних. У забезпечення вимог позивача за кредитним договором №1183 від 18 травня 2007 року укладено два договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а боржник частково не зробив оплату по кредиту й нарахованих відсотках, в результаті чого утворилася заборгованість. Неодноразові нагадування про необхідність термінового погашення заборгованості за кредитом залишилися без відповіді.

У жовтні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 , у якому просила визнати недійсним договір поруки №1 до кредитного договору №1183 від 18 травня 2007 року, укладений 18 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особіОдеського міськоговідділення №7860ВАТ «Ощадбанк» як кредитором, ОСОБА_3 як поручителем та ОСОБА_1 як боржником.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона була введена в оману ОСОБА_4 щодо укладення зазначеного договору поруки №1 від 18 травня 2007 року, оскільки зазначені договори вчинені поза волею відповідачів боржника та поручителів. Так, за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року, який вступив в законну силу 01 березня 2021 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, згідно якого встановлена вина та умисел в діях, зокрема, ОСОБА_4 , які були спрямовані на те, щоб ввести в оману ОСОБА_3 , щоб спонукати її до укладення спірного правочину, зокрема, щодо укладення договору поруки №1 до кредитного договору №1183 від 18 травня 2007 року із ВАТ «Державний ощадний банк України», а також розпорядження отриманими грошовими коштами на власний розсуд. В зв`язку з наведеним просила задовольнити вимоги за зустрічним позовом та відмовити в задоволенні вимог щодо первісного позову.

Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 25 січня 2022 року у задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про стягнення боргу за договором кредиту - відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору поруки - відмовлено повністю.

Не погодившисьз рішеннямсуду, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося досуду запеляційною скаргою,в якійпросить скасуватирішення судута ухвалитинове рішення,яким позовАТ«Державний ощаднийбанк України»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_4 ,про стягненняборгу задоговором кредиту задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуваннясвоєї апеляційноїскарги АТ«Державний ощаднийбанк України» зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання покладеного на позивача обов`язку доведення перед судом обґрунтованості заявлених вимог. Також, суд не з`ясував обставини, що мають істотне значення для вирішення справи та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, поза увагою залишилося те, що відповідачі не спростовували наявність у них заборгованості перед банком у цілому, а тому фактично суд першої інстанції надав позичальникові можливість не виконувати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі.

Відзиву до апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначене судове засідання на 24 травня 2023 року були сповіщені належним чином у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 179-180, 186 т. 3).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Приходько В.М., представника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», адвоката Білозор О.О., представника ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність розміру заборгованості відповідачів перед позивачем, оскільки в наявному в матеріалах справи розрахунку суми позову за кредитом, отриманим згідно кредитного договору №1183 від 18.05.2007р., позичальник фізична особа ОСОБА_1 , наданих ВАТ «Державний ощадний банк України» на обґрунтування заявлених позовних вимог, не зазначено за який період утворилися заборгованість за кредитом у вищезазначеній сумі, а також заборгованість за відсотками у вищезазначеній сумі, оскільки розмір пені розраховується саме з цих видів заборгованості, також не вказано щодо наявності здійснення будь-яких сплат за кредитом, в якому розмірі та за який період.

Колегія судів з таким висновком суду погоджується не в повній мірі з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 18.05.2007р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1183 (а.с. 4-5 т. 1).

Відповідно до умов договору, банк зобов`язується надати позичальнику на Договору кредит в сумі 20000 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 20000 грн., сплативши відсотки за користування кредитом в розмірі 22% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором (п. 1.1).

Кредит надається на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 18 травня 2010р. (п.1.2).

Кредит надається 18.05.2007р. готівкою з кредитного рахунку на споживчі цілі (п.1.3).

Позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтет ними платежами в сумі 763 грн. 81 коп. шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з червня 2007р., не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладені окремі договори поруки з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 (а.с. 7-10 т. 1).

З розрахунку заборгованості, станом на 20.05.2008р., зазначено, що строкова заборгованість за кредитом складає 15335 грн. 08 коп.; пеня за період з 03.12.2007р. по 20.05.2008 р. на загальну суму 138 грн. 33 коп.; пеня за відсотками щомісячно за період з 03.12.2007р. по 20.05.2008р. на загальну суму 105 грн. 25 коп.; сума боргу за кредитом в розмірі 17952 грн. 18 коп. та сума боргу за відсотками в розмірі 1965 грн. 76 коп., а всього на загальну суму 20161 грн. 52 коп. (а.с. 11 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2014 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2021року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року, ОСОБА_4 , визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.1 ст.366; ч.1 ст.366; ч.2 ст.190; ч.4 ст.190; ч.2 ст.364; ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_5 , визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.366; ч.2 ст.190; ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 , визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.366; ч.1 ст.366 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності (а.с. 12-51 т. 2).

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 , була посадовою особою - директором ТОВ «Інтер-Ліга-Інвест-Буд», будучи організатором, діючи умисно з корисливих мотивів, спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою співробітників підприємства ТОВ «Інтер-Ліга-Інвест-Буд», а так само інших осіб, незаконно виготовляли завідомо для неї і для ОСОБА_5 підроблені довідки про розміри заробітних плат, забезпечуючи тим самим можливість співробітникам ТОВ «Інтер-Ліга-Інвест-Буд» оформити і отримати кредити в Міському відділенні №7860 ВАТ «Державний Ощадний Банк України», після чого шляхом обману та зловживання довірою, спільно з ОСОБА_5 заволодівали грошовими коштами, отриманими у вигляді кредитів.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_3 підписала оформлений на її ім`я кредитний договір №1182, ОСОБА_1 підписав кредитний договір №1183, ОСОБА_7 підписала кредитний договір №1181, а так само всі зазначені особи підписали договори доручень один у одного, за вказівкою ОСОБА_4

18.05.2007 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , отримавши в касі міського відділення №7860 ВАТ «Державний Ощадний Банк України», розташованого в м. Одесі по вул. Буніна, 40 кредити в розмірі 20 000 грн. на кожного, оформлені на їх імена, передали грошові кошти ОСОБА_4 . Заволодівши зазначеними коштами на загальну суму 60 000 грн., ОСОБА_4 , не маючи наміру в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов`язання і повертати гроші в банк, з метою приховування істинних цілей ОСОБА_4 в подальшому частково погасила кредити, при цьому залишком коштів розпорядилася спільно з ОСОБА_5 на свій розсуд, завдавши збитків ВАТ «Державний Ощадний Банк України» на суму решти боргових зобов`язань в розмірі 10 535,25 грн. - за договором кредиту ОСОБА_3 , 10 111,59 грн. за договором кредиту ОСОБА_1 , 10 111,93 грн. за договором кредиту ОСОБА_2 .

Судом апеляційної інстанції витребувана з Суворовського районного суду м. Одеси кримінальна справа № 1527/1-98/11, яка була оглянута в судовому засіданні, та з якої вбачається, що в кримінальному провадженні також розглядався позов заявлений ВАТ «Державним ощадним банком України» до ОСОБА_4 про стягнення 345292, 58 грн.

У обґрунтуванні позову ВАТ «Державний ощадний банком України» посилався на те, що ОСОБА_4 шахрайським шляхом оформлений договір № 1183, чим спричинено шкоду у розмірі 26265,51 грн.

З розрахунку вбачається, що за кредитним договором за № 1183 від 18.05.2007 року загальна кредитна заборгованість складає 26265,51 грн., в т.ч.: залишок по кредиту 10111,59 грн., прострочений кредит 7840,59 грн., прострочені відсотки 5907,99 грн., пеня 2450, 34 грн.

Вироком суду з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь міського відділення №7860 ВАТ «Державним ощадним банком України» стягнуто 50970,98грн.

З мотивувальної частини вироку, вбачається, що цивільний позов, заявлений у справі міським відділенням №7860 ВАТ «Державним ощадним банком України» в сумі стягнення 345292,58 грн., з ОСОБА_4 , суд вважає за необхідним задовольнити в частині встановлених грошових коштів отриманих підсудними, з урахуванням проведеними ними виплат.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів, звертає увагу на ту обставину, що за одним й тим самим кредитним договором за № 1183 від 18 травня 2007 року, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був заявлений позов про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 26265,51 грн. в т.ч.: залишок по кредиту 10111,59 грн., прострочений кредит 7840,59 грн., прострочені відсотки 5907,99 грн., пеня 2450,34 грн.

В цивільному провадженні по даній справі, ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначаючи у якості третьої особи ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором за № 1183 від 18 травня 2007 року заборгованість на загальну суму 20161 грн. 52 коп., а саме за кредитом складає 15335 грн. 08 коп.; пеня 138 грн. 33 коп.; пеня за відсотками 105 грн. 25 коп.; сума боргу за кредитом в розмірі 17952 грн. 18 коп. та сума боргу за відсотками в розмірі 1965 грн. 76 коп.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1183 від 18.05.2007 року, задоволені в частині встановлених грошових коштів отриманих підсудними, з урахуванням проведеними ними виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирок суду в частині цивільного позову ВАТ «Державним ощадним банком України» не оскаржувався, та набув чинності.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить висновку, що позовні вимоги з приводу кредитного договору за № 1183 вже були розглянуті, вирок суду набув чинності, ВАТ «Державним ощадним банком України» вирок в частині цивільного позову не оскаржувався, а повторне стягнення коштів за тим самим договором з боржника та поручителів призведе до подвійного стягнення, тому колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 25 січня 2022 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення..

Повний текст судового рішення складений 02 червня 2023 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Є.С. Сєвєрова

---

Т.В. Цюра