Постанова

від 14.06.2023 по справі 910/8562/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. Справа№ 910/8562/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши заяву адвоката Єніча В.С., представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8562/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто»

про захист ділової репутації,

за участю представників:

позивача: Коломієць Т.О.;

відповідача: Перебийніс Є.М., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво-Україна» (далі також - ТОВ «Вольво Україна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/8562/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі №910/8562/22 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/8562/22 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто» про захист ділової репутації, задоволено. Визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто» 15.06.2022 о 12:24 год у соціальній мережі (вебсторінці) «Facebook» за посиланням, яке зазначене в резолютивній частині даної постанови. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто» спростувати інформацію, поширену 15.06.2022 о 12:24 год у соціальній мережі (вебсторінці) «Facebook» за посиланням, яке зазначене в резолютивній частині даної постанови.

29.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від адвоката Єніча В.С., представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8562/22 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №910/8562/22 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу призначено на 14.06.2023.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав, просив її задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив, вказуючи, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

У судовому засіданні 14.06.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови.

Надавши оцінку матеріалам апеляційного провадження, поданим відповідачем апеляційних скарг, у розрізі заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про судові витрати, дослідивши інші матеріали справи (протоколи судових засідань, розписки, ухвали суду тощо) колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

У судовому засіданні 24.05.2023 представником ТОВ «Вольво Україна», з посиланням на ч.8 ст. 129 ГПК України, зауважено про наміри надати докази про розмір судових витрат, які сторона позивача має сплатити у зв`язку з розглядом справи протягом 5 днів після ухвалення постанови.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку та строки, визначені вказаною нормою, 29.05.2023 (вх.. № ПАГС 09.1-11/2678/23 від 29.05.2023) представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8562/22, до якої останнім на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, додано копії наступних документів:

договору про надання правової допомоги №93 від 08.06.2023;

додаткової угоди №2 від 13.02.2023;

рахунку на оплату послуг №28 від 13.02.2023.

Оцінивши надані представником ТОВ «Вольво Україна» докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, колегією суддів встановлено, що 08.06.2021 між Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» укладено договір № 93 про надання правової допомоги.

У порядку та на умовах, що визначеним договором, об`єднання за завданням Клієнта зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати iншi види правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору Об`єднання за завданням (дорученням) Клієнта в рамках погодженої Сторонами заявки на отримання юридичних послуг надає наступні види послуг: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, підготовка юридичних висновків з питань, що цікавлять Клієнта, зокрема, стосовно документів, які передаються Клієнтом Об`єднанню для юридичного аналізу, представництво інтересів Клієнта (або вказаних ним осіб), забезпечення захисту його (їхніх) прав, свобод та законних інтересів у кримінальному провадженні, представництво інтересів Клієнта в судах усіх інстанцій судової системи України, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, в тому числі органах державної влади місцевого самоврядування, центральних та/або територіальних органах державної фіскальної служби, правоохоронних органах, органах нотаріату, а також у відносинах з фізичними особами та ін..

13.02.2023 між Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 93 про надання правової допомоги від 08 червня2021 року, за умовами якої:

1. На підставі та на виконання положень Договору № 93 про надання правової допомоги від08 червня 2021 року Клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу Клієнту щодо:

1.1. Підготовки та подання апеляційної скарги у справі № 910/8562/22 до Північного апеляційного господарського суду.

1.2.Судового супроводу у справі № 910/8562/22 у Північному апеляційному господарському судi за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» на рішення Господарського суду міста Кисва від 25.01.2023 у справі № 910/8562/22.

2. За домовленістю Сторін. вартість представництва інтересів Клієнта за надання правової допомоги, визначеної у п. 1.1., 1.2. Додаткової угоди становить 33 000.00 грн.

Матеріалами справи підтверджується виставлення Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» Товариству з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна» рахунку на оплату послуг №28 від 13.02.2023.

Матеріали справи не містять доказів оплати Товариством послуг з надання правничої допомоги, одночасно, колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів також враховує, що представництво інтересів ТОВ «Вольво Україна» здійснювалось адвокатами Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС», що підтверджується наявною в матеріалах справи копіями ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1356757, виданого Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» адвокату Коломієць Тетяні Олександрівні та копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1249989, виданого тим же адвокатським об`єднанням адвокату Єнічу Володимиру Сергійовичу для представництва інтересів Товариства.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання ТОВ «Вольво Україна» професійної правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «АВЕР ЛЄКС» у погодженому сторонами обсязі та вартості у розмірі 33 000,00 грн.

Одночасно, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Однак, під час розгляду справи апеляційним господарським судом відповідачем, який належним чином повідомлявся про розгляд справи не було заявлено письмового клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та письмових заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, точний розмір яких було вказано у позовній заяві.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.06.2023 представником відповідача вказано про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, однак не конкретизовано до якої міри розмір витрат має бути зменшено.

Таким чином, відповідачем, відповідно до ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами неспівмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Водночас, колегія суддів враховує, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Колегія суддів також враховує, що критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»). Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку наданим заявником доказам понесених витрат на правову допомогу з урахуванням складності справи та виконаних Адвокатським об`єднанням робіт (наданих послуг), враховуючи погоджений сторонами розмір гонорару та розумну необхідність витрат для даної справи у суді апеляційної інстанції, а також оскільки відповідачем не було подано заперечення на подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів, використовуючи свої дискреційні повноваження не має ґрунтовних підстав для відмови у задоволенні поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення про судові витрати. Заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8562/22, підлягає у задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8562/22 задовольнити.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна» у сумі 33 000,00 грн покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валідус Спецавто» (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 38347611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ВОЛЬВО Україна» (03134, місто Київ, Кільцева дорога, будинок 20/1А; ідентифікаційний код 30176505) 33 000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/8562/22/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 16.06.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз