Ухвала

від 21.06.2023 по справі 613/17/22

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/17/22 Провадження № 2/613/139/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Дон» треті особи: ОСОБА_2 , Рада адвокатів Харківської області про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває вказана цивільна справа.

Від позивача надійшло клопотання від 08.02.2022 року, сформоване в системі «Електронний суд», в якому він просить приєднати до матеріалів справи письмові докази, а саме запит №01/22 від 10.01.2022, лист Ради адвокатів Харківської області №005 від 12.01.2022, довідку №17/22 від 07.02.2022, лист Богодухівського районного суду Харківської області №03-05/613/83/22 від 10.01.2022, характеристику.

Крім того від позивача надійшло клопотання від 20.06.2022, сформоване в системі «Електронний суд», в якому він просить приєднати до справи письмові докази, а саме запит №02/22 від 10.01.2022, лист НААУ №308/0/2-22 від 10.02.2022, запит №22/22 від 12.02.2022, лист НААУ №490/0/2-22 від 14.04.2022

В обґрунтування позивач зазначає, що вказані документи містять фактичні дані, що мають доказове значення для справи відповідно до предмету доказування та спростовують доводи відповідача, викладені у відзиві. Ці докази надійшли в розпорядження позивача вже після подачі позову, тому не були подані разом з позовною заявою.

Також в клопотанні від 20.06.2022 позивач просить вилучити з матеріалів справи копії ордерів, що були надані відповідачем, оскільки вони стосуються інших судових справ, а їх надання суперечить вимогам ЗУ «Про адвокатуру».

Відповідачем подано відзив на позов, який приєднано до матеріалів справи, та який містить клопотання про призначення судово-технічної експертизи.

Так, представник відповідача СФГ «Дон» Дегтяр О.І. просить поставити експертам питання:

1) чи мають ордери серії АХ №1060241 та АХ №1060243 абсолютно ідентичний кюаркод?

2) мають ордери серії АХ №1006995 та АХ №1006997 абсолютно ідентичний кюаркод?

Правового тафактичного обґрунтуваннянеобхідності призначенняу справітакої експертизиу відзивіне наведено,однак втексті самоговідзиву напозов головаСФГ «Дон» ДегтярО.І.зазначає,що нимв судовомузасіданні прирозгляді цивільноїсправи №613/1081/21були висловленіміркування щодо надання адвокатом Колєсніком I.A. в матеріали зазначеної справи двох ордерів на надання правничої допомоги серії АХ за N21060241 та N2 1060243 з абсолютно ідентичними графічними кюаркодами, хоча кожен згенерований ордер повинен мати унікальний штрих-код, номер тощо. Отже, спираючись на роз`яснення голови РАУ, ОСОБА_2 на розсуд суду висловив оціночні судження про те, що дані ордери не генеровані а виготовлені за допомогою копіювальної техніки. Вважає, що є незрозумілим як можуть існувати два ордери з різними номерами та з абсолютно ідентичними кюаркодами.

В подальшому адвокат Колєснік І. А. в матеріали іншої судової справи №613/92/20 надав оригінали чотирьох ордерів серії АХ, які не мають будь-яких захисних знаків та в них зазначені різні дати видачі посвідчення адвоката: за номерами 1006992 та 1006997 16 жовтня 2009 року, 1006996 16 жовтня 2020 року, 1006995 11 січня 2020 року та за цим же номером (1006995) 16 жовтня 2009 року, хоча згідно з Положенням про ордер на надання правничої допомоги, реквізити ордеру генеруються автоматично. Тому під час розгляду даної справи ОСОБА_2 також на розсуд суду висловив оціночні судження про те, з що дані ордери не генеровані а виготовлені за допомогою копіювальної техніки.

Проти задоволення усіх клопотань позивача заперечував, про що неодноразово зазначав в своїх заявах про відкладення судових засідань.

Заява позивача ОСОБА_1 від 20.06.2022 містить заперечення проти клопотання відповідача про призначення експертизи.

Так, позивач зазначає, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входятьдо предметадоказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, однак клопотання відповідача не містить його обґрунтування з точки зору предмету позову.

Інформація проідентичність абоне ідентичністьштрих-коду(QR-коду)на ордерахне складаєпредмет позовуі змістоспорюваної інформації,а отжевона неналежить допредмету доказуванняу данійсправі. При цьому, відповідач у відзиві не оспорює дійсність і справжність ордерів, зокрема і в т.ч. через відсутність установленої інформації про них за результатом сканування штрих-коду (QR-коду) на ордеру.

Зазначає, що судова експертиза призначається у разідійсної потребиу спеціальнихзнаннях длявстановлення фактичнихданих,що входятьдо предметадоказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Експертиза призначаєтьсясудом лишетоді,коли встановитипевні обставини,які входятьдо предметудоказування,можливо тількиза допомогою спеціальнихзнань відповідногоексперта іпри цьомувідсутні інші засоби доказування для їх встановлення.

Чинним законодавством визначено порядок формування ордеру адвоката, його генерування в особистому кабінеті адвоката в т.ч. шляхом нанесення на ордері в автоматичному порядку системою штрих-коду (QR-коду), порядок перевірки дійсності ордеру адвоката ( Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (зі змінами), затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, роз`яснення у листах НААУ № 308/0/2-22 від 10.02.2022, № 490/0/2-22 від 14.04.2022).

При цьому чинне законодавство не передбачає вимоги щодо дійсності ордеру адвоката в контексті ідентичності чи не ідентичності штрих-коду (QR-коду), не містить вказівки, що усі штрих-коди (QR-коди), сформовані в особистому кабінеті адвоката, обов`язково матимуть неідентичний штрих-код (QR-код).

Як визначаєзаконодавство,якщо прискануванні штрих-коду(QR-коду)ордеру сканувальнимпристроєм зчитуєтьсяінформація кодуз посиланнямна профайладвоката вЄРАУ,то бланкордеру єдійсний,сформований ізгенерований вустановленому порядку. Отже, дійсність ордеру адвоката не установлюється таким засобом доказування як висновок експерта щодо ідентичності штрих-кодів (QR-коду) на різних бланках ордерів адвоката.

Зазначив, що він та його клієнти, яких він представляє в інших цивільних справах на підставі ордерів, про які йдеться в клопотанні відповідача, відмовляються від участі в такій експертизі. А якщо відповідач продовжує стверджувати про підроблення ним ордерів, то це повинні розслідувати правоохоронні органи. Крім того, відповідач не позбавлений можливості самостійно надати суду висновок експерта з означених питань.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 просив не розглядати його клопотання про вилучення копій ордерів, наданих представником відповідача /третьою особою/ ОСОБА_2 з матеріалів справи. Зазначив, що пояснення з приводу вказаних документів надасть під час розгляду справи по суті.

Свої клопотання про приєднання письмових доказів підтримав, просив задовольнити.

Проти задоволення клопотання голови СФГ «Дон» про призначення технічної експертизи заперечував, просив відмовити з підстав, зазначених в заяві від 20.06.2022. Зазначив, що проведення такої експертизи не направлено на встановлення обставин, що входять до предмету доказування.

Звернув увагу, що ордер формується автоматично, а кюаркод перевіряється шляхом його сканування, отже спеціальні знання експерта в даному випадку не потрібні.

Також зазначив, що спір не вирішено, шляхів мирного врегулювання спору немає, відповідачем подано відзив на позов, третьою особою надані письмові пояснення, тому просив підготовче провадження закрити, призначити розгляд справи по суті.

Від третьої особи Ради адвокатів Харківської області надійшли письмові пояснення на позов.

Представник відповідача СФГ «Дон» та третя особа ОСОБА_2 в підготовче засідання, призначене на 19.06.2023 не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату і час судового засідання повідомлявся шляхом направлення повістки та копії ухвали від 29.05.2023.

Вирішуючи питання про можливість проведення підготовчого розгляду за відсутності представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Статтею 55 Конституції України передбачено, щоправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зіст. 64 Конституції, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,крім випадків,передбачених КонституцієюУкраїни. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбаченістаттями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієї Конституції, зокрема право на судовий захист.

У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження судів не можуть бути припинені, а частина друга статті 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже з наведених норм вбачається, що судочинство продовжує здійснюватися і в умовах воєнного стану, адже навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена задля недопущення обмеження конституційного права особи на судовий захист.

Суд нагадує, що представником СФГ «Дон» раніше неодноразово подавались заяви про зупинення провадження у справі та про відкладення судових засідань.

Так ОСОБА_2 20.06.2022та 18.07.2022подано заявипро зупиненняпровадження узв`язку звоєнним станом.Ухвалою судуу задоволенніклопотання прозупинення провадженнябуло відмовлено.

Також подані заяви про відкладення судових засідань від 12.09.2022, 03.10.2022, 31.10.2023, 19.12.2022, 19.01.2023.

В своїх заявах ОСОБА_2 посилається на введення воєнного стану, масовані обстріли території України, існування небезпеки для життя та на роз`яснення Ради суддів України від 02.03.2022. Водночас зазначає, що бажає брати участь в розгляді справи, робити заяви, заявляти клопотання, надавати докази.

Так, дійсно в п.5 Рекомендацій РСУ від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану зазначено, що судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Водночас в п.п.1-2 зазначених рекомендацій наголошено, що визначати особливості та умови роботи суду слід виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні та керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Ухвалами від 19.07.2022, 12.09.2022, 03.10.2022 та 29.05.2023 учасникам справи, зокрема представнику відповідача, роз`яснені права щодо можливості брати участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, зокрема за допомогою власних технічних засобів; право подавати документи, заяви та клопотання в електронному вигляді, як за допомогою підсистеми «Електронний суд», так і з використанням електронної пошти; право подавати документи, заяви та клопотання через канцелярію суду /тобто у той самий спосіб, як ним були подані клопотання про відкладення та зупинення провадження/; право звернення за правничою допомогою та можливість брати участь у справі через представника. Наголошено на недопустимості зловживання процесуальними правами.

Однак в своїх заявах представник відповідача /третя особа / ОСОБА_2 зазначав про неможливість особисто прибути до суду та відсутність технічної можливості взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно доположень ст.2ЦПК України,завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Судта учасникисудового процесузобов`язані керуватисязавданням цивільногосудочинства,яке превалюєнад будь-якимиіншими міркуваннямив судовомупроцесі.

Розумність строків розгляду справи судом є одгією з засад цивільного судочинства.

Своєчасність вирішення справи разом з принципами правової визначеності та доступу до правосуддя, є одним із ключових елементів принципу верховенства права,а право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Такий висновок міститься в постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі № 755/21179/21.

У постанові від 14 липня 2022 року у справі № 260/4504/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.

У своїй постанові 22.03.2023 у справі № 755/21179/21 ВС також зазначив, що між воєнними діями (бойовими діями) у державі та неявкою особи в судове засідання має бути причинний зв`язок, підтверджений належними доказами.

Згідно зі ст.44 ЦПК, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. До дій, що можуть бути визнані зловживанням можуть бути віднесені дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третястатті 131 ЦПК України).

Питання поважності причин неявки є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Так представником відповідача ОСОБА_2 подано 7 /сім/ заяв про відкладення підготовчого судового засідання з посиланням на введення воєнного стану.

Позивачем неодноразово подавались заяви про проведення підготовчого засідання за його відсутності, судові засідання 15.02.2023 та 26.04.2023 не відбулись через знаходження головуючого судді на лікарняному, отже у всіх інших випадках підготовчі судові засідання у справі за період з червня 2022 року та по червень 2023 року відкладені у зв`язку з неявкою представника СФГ «Дон» або за його клопотаннями про відкладення.

Починаючи з січня 2023 року відповідач жодних заяв не подавав, водночас судові повістки та копії ухвал отримував / Т.2, а.с.21/, або відмовлявся від їх отримання /Т.2, а.с.33/, що згідно з п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається належним повідомленням особи.

Додатково суд звертає увагу, що відповідач СФГ «Дон» є користувачем Електронного суду, отже судові повістки про виклик до суду, а також усі процесуальні рішення у справі доставляються до його електронного кабінету.

Таким чином, представнику відповідача було достеменно відомо про всі судові засідання, однак до суду він не з`явився, заяви про розгляд справи у його відсутність не подавав, поважність причин свої неявки належним чином не довів.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що суд має забезпечити баланс дотримання прав усіх учасників справи, в тому числі і право позивача на розгляд справи протягом розумного строку, беручи до уваги, що належним чином повідомлений про дату і час підготовчого судового засідання представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, можливістю брати участь у підготовчому засіданні в режимі відео конференції або через представника не скористався, та зважаючи на те, що останнім раніше було подано відзив на позов, який приєднано до справи, суд, оцінюючи конкретну ситуацію в регіоні, відсутність активних бойових дій на території Богодухівської громади, не вбачає підстав для відкладення підготовчого засідання та вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності представника відповідача СФГ «Дон» та третьої особи Дегтяр О.І., вирішивши клопотання учасників справи, що надійшли.

Щодо клопотання позивача про залучення доказів.

Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з ч.10 цієї ж норми докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Згідно з п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Аналіз наведених положень закону в сукупності із завданнями підготовчого провадження свідчить, що процесуальні перешкоди для приєднання до матеріалів справи не поданих разом з позовною заявою доказів під час підготовчого провадження відсутні, отже це клопотання підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника про призначення експертизи.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а іншими обставинами, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору. При цьому обставини, які не мають значення для вирішення справи по суті, не підлягають доказуванню сторонами та встановленню судом. Недопустими є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Призначаючи експертизу по справі, суд зважає на предмет спору, та при визначенні підстав для призначення експертизи суд повинен керуватися предметом доказування.

Предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом "предмету доказування" є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

До предмету доказування відносяться факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди встановленню підлягають такі обставини: чи була поширена інформація, чи стосується вона певної особи, чи була інформація недостовірною, чи завдала вона шкоди, тощо.

Клопотання представникавідповідача пропризначення судово-технічноїекспертизи жоднимчином нестосується предметуспору,питання,які вінпросить поставитиексперту, нестосуються обставин,що входятьдо предметадоказування у даній справі, клопотання не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення такої експертизи, та неможливості суду самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки доказів, наданих сторонами в обґрунтування своїх позицій у справі.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для призначення експертизи.

Крім того, статтею1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так, QR-код це матричний код (двовимірний штрих-код), призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою кодування інформації, зокрема тексту, веб-посилання, тощо, а також швидкого та безпомилкового її передавання. Отже, QR-код являє собою спосіб передачі інформації у друкованому вигляді, придатному для швидкого розпізнавання скануючими пристроями.

QR-код на ордері адвоката є посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, отже може бути перевірений шляхом сканування і спеціальні знання експерта для цього не потрібні.

Крім того суд звертає увагу, що у разі, якщо певна особа вважає, що у своїй діяльності адвокат не дотримується вимог закону, вона вправі звернутись зі скаргою до дисциплінарного органу, або із заявою про кримінальне правопорушення.

Отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи.

Пунктом 15 ч. 2 ст.197ЦПК України передбачено, що в підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декілька судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, у зв`язку з чим підготовче провадження підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 103, 189, 196-198, 200 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи письмових доказів задовольнити, приєднати копії наданих позивачем документів, а саме: запиту №01/22 від 10.01.2022, листа Ради адвокатів Харківської області №005 від 12.01.2022, довідки №17/22 від 07.02.2022, листа Богодухівського районного суду Харківської області №03-05/613/83/22 від 10.01.2022, характеристики, запиту №02/22 від 10.01.2022, листа НААУ №308/0/2-22 від 10.02.2022, запиту №22/22 від 12.02.2022, листа НААУ №490/0/2-22 від 14.04.2022.

Приєднати до матеріалів справи копію рішення НААУ №68 від 26.06.2019.

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-технічної експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Дон» треті особи: ОСОБА_2 , Рада адвокатів Харківської області про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05 липня 2023 року, 14-30 год. в залі судових засідань Богодухівського районного суду Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя