Постанова

від 15.08.2006 по справі 13/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "15" серпня 2006 р.                                                                   Справа № 13/185

Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

розглядаючи справу

за позовом   Прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області

до відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив "Топорівський"

про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону україни "Про пенсійне забезпечення" - 21438,91грн.

за участю представників:

позивача:  Молдован Л.Г. заступник начальника. Доручення № 462/01 від 13.03.2006р.

відповідача:  не з'явився.

В судовому засіданні приймав участь – Філіпець В.П. – прокурор.

СУТЬ СПОРУ:

прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі управлінняПенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області звернулось з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу “Топорівський” с. Топорівці, Новоселицького району Чернівецької області про стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 р. в розмірі 21438,91 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач на підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до норм ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однак має заборгованість перед позивачем по зазначених платежах у сумі  21438,91 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2006 р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 26.07.2006 р.

Ухвалою суду від 26.07.2006 р. розгляд справи відкладений на 15.08.2006 р. в звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання та для витребування додаткових доказів по справі.

15.08.2006 р. представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявним в справі поштовим повідомленням підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши надані доказі в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

У ході розгляду справи встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди повинен покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах або за вислугу років, у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Такий порядок визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі – Інструкція).

У пункті 6.1 розділу 6  Інструкції встановлено, що відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:   для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції,  - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умавах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Оскільки громадяни, які представлені відповідачем згідно поданих довідок на пільгову пенсію набули необхідного пільгового стажу згідно статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працюючи у відповідача, то відшкодувати ці витрати в повному обємі повинен тільки відповідач.

Згідно розрахунку сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування призначених відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за 2005 р. складає 21438,91 грн.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягується у такому ж порядку (п. 6.9 Інструкції).

На підставі викладеного, керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Топорівський” с. Топорівці, Новоселицького району Чернівецької області (р/р 2600392504140 у ФАКБ  Укрсоцбанк” МФО 356011, код 03802027) на користь управління пенсійного фонду України в Новоселицькому районі м. Новоселиця, вул. Чкалова, 7 (р/р 256093013760, МФО 356334, у ВАТ “Державний ощадний банк України” код 21430561) заборгованість в сумі 21438,91 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             С.О. Миронюк