Постанова
від 13.05.2009 по справі 2-а-1235/09
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-а-1235/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Поліщук Н.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва про поновлення пропущеного строку та стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що вона народилась в 1940 році та відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте, з 01.01.2006 року нарахування відповідно до Закону їй не проводились, а з січня 2008 року проводяться не в повному обсязі. Відповідач на її звернення надав відповідь, що до січня 2008 року виплата цих сум не була передбачена Законом "Про Державний бюджет", а надалі розмір було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України з 22.05.2008 року - 48,1 грн., з 01.07.2008 року - 48.2 грн., з 01.10.2008 року -49,8 грн.

Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як нещодавно стало відомо позивачці із засобів масової інформації, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині, якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зокрема, у п. 5 рішення зазначено, що " Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупинити їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об"єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватись окремі закони.

Таким чином вважає, що відповідач зобов"язаний був здійснювати виплату належної їй допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 2006 року.

Посилаючись на зазначене, просила поновити пропущений строк позовної давності та зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 3891 грн. 90 коп., проіндексувавши її з урахуванням інфляції, всього стягнути 5112 грн. 25 коп.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначила також, що про порушення свого права дізналась на початку 2009 року із засобів масової інформації, в зв"язку з чим і звернулась до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та просив розглянути справу у відсутності представника відповідача. В запереченнях зазначив, що наполягає на відмови в задоволенні позову в зв"язку з пропущенням строку позовної давності. Крім того, вважає, що частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, які призначаються за цим Законом, а для перерахунків або підвищення пенсій ця норма Закону не застосовується. Також вказує, що управління Пенсійного фонду керується Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено виплату щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач до 01.01.2008 року нарахування виплат позивачці, встановлених для дітей війни, не проводив, а надалі виплачував ці доплати в такому розмірі : з 01.01.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн., оскільки в таких розмірах виплати були передбачені ч.2 ст. 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а надалі п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року.

Відповідно до ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в редакції Закону №3367-ІУ від 19.01.2006 року пільги, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі , в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, дане положення неконституційним не визнавалося, а тому підстави для нарахування підвищення як дитині війні в 2006 році були відсутні.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено та ст. 111 передбачено, що підвищення дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 року дані положення визнані неконституційними.

Відповідно до розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в новій редакції Закону №2939-ІУ від 05.10.2005 року підвищення учасникам війни складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення даного розділу Закону також визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та просив розглянути справу у відсутності представника відповідача. В запереченнях зазначив, що наполягає на відмови в задоволенні позову в зв"язку з пропущенням строку позовної давності. Крім того, вважає, що частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, які призначаються за цим Законом, а для перерахунків або підвищення пенсій ця норма Закону не застосовується. Також вказує, що управління Пенсійного фонду керується Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.