Постанова

від 30.11.2009 по справі 2-а-1235/09

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ко пія

№ 2-а- 1235 /09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2009 року с-ще Решетилів ка

Решетилівський районни й суд Полтавської області у с кладі:

г оловуючого - судді - Микитенка В.М.,

при секретарі - П устовар Т.В.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в сели щі Решетилівка справу за адм іністративним позовом ОСО БА_1 до Управління Пенсійно го фонду України в Решетилів ському районі Полтавської об ласті про визнання дій відпо відача неправомірними та стя гнення недоплаченої щомісяч ної державної соціальної доп омоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСО БА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відм ову відповідача щодо виплати щомісячної державної соціал ьної допомоги дітям війни пр отиправною та зобов' язати управління Пенсійного фонду України в Решетилівському р айоні нарахувати та забезпеч ити виплату йому недоплачено ї державної соціальної допом оги як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 30 верес ня 2009 року у розмірі 5940,00 грн.

В обґрунтування свої х позовних вимог позивач пос илається на те, що він належит ь до соціальної групи «Дитин а війни» і згідно зі ст. 6 Закон у України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на о тримання щомісячної соціаль ної допомоги у розмірі 30% міні мальної пенсії за віком. Одна к, всупереч вимогам зазначен ого Закону та рішення Консти туційного Суду України № 10-рп/ 2008 від 22 травня 2008 року відповід ач здійснив нарахування та в иплату йому зазначеного підв ищення до пенсії протягом за значеного періоду в розмірі меншому ніж передбачено зако ном.

Відповідач - управлі ння Пенсійного фонду України в Решетилівському районі По лтавської області подав до с уду заперечення на позов, в як ому просить відмовити в задо воленні позову, посилаючись на те, що Рішення Конституцій ного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року стосується лише Закону України «Про державн ий бюджет України на 2007 рік», не має зворотної дії в часі і не поширюється на період до 09.07.2007 р оку, а щодо Закону України «Пр о державний бюджет України н а 2006 рік» ніяких рішень Консти туційним Судом України не пр иймалось.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо не нарах ування і невиплати передбаче ної Законом України «Про соц іальний захист дітей війни» позивачеві доплати правомір ними, посилаючись на невизна ченість на законодавчому рів ні органу, який повинен здійс нювати ці доплати, необґрунт ованість доводів позивачки щ одо застосування при обчисле нні таких доплат положень За кону України «Про загальнооб ов' язкове державне соціаль не пенсійне страхування», та на відсутність джерела фіна нсування цих виплат. Також ві дповідач вважає , що позиваче м пропущено строк звернення до суду за захистом своїх пра в, просить суд визнати причин и пропуску цього строку не по важними та застосувати наслі дки пропуску строків звернен ня до суду.

В судове засідання по зивач та представник відпові дача не з»явились, про час і мі сце розгляду справи були пов ідомлені належним чином, зве рнулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи з а їх відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсут ності сторін у письмовому пр овадженні на підставі наявни х у справі доказів.

Із пенсійного посвід чення НОМЕР_1 вбача ється, що позивач має статус « Дитини війни» та має відпові дно до ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» право на отримання держ авної соціальної підтримки у вигляді підвищення до пенсі ї в розмірі 30% мінімальної пен сії за віком.

Згідно позовної заяв и, заперечення відповідача т а довідки № 2407 від 02.12.2009 рок у , у 2007 році відповідач та кі виплати здійснював у розм ірі від 19 грн. у січні до 22 грн. 50 к оп. - у грудні 2007 року, у 2008 році в ідповідач такі виплати здійс нював у розмірі від 47,00 грн. - у січні до 49,80 грн. - у грудні, а у 2009 році розмір цих виплат стан овив 49,80 грн. щомісяця.

Стосовно позовних вимо г щодо здійснення позивачу д оплати до пенсії за 2006 рік, суд вважає їх такими, що не підляг ають задоволенню, з таких під став.

Законом України „П ро внесення змін до Закону Ук раїни „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який наб рав чинності 15.03.2006 року, до стат ті 110 Закону України „Про Держ авний бюджет на 2006 рік” було вн есено зміни, якими встановле но, що пільги дітям війни, пере дбачені ст.6 Закону України „П ро соціальний захист дітей в ійни” у 2006 році запроваджують ся поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначен ому Кабінетом Міністрів Укра їни за погодженням з Комітет ом Верховної Ради України з п итань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст.6 Закону України „Пр о соціальний захист дітей ві йни” запроваджені не були.

Закони України „Про Держав ний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 ро ку та „Про внесення змін до За кону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року н еконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідачів не було підстав на раховувати та сплачувати поз ивачеві доплату до пенсії, пе редбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист діте й війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зу пинено, а потім передбачені н ею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Де ржавний бюджет на 2006 рік ” від 2 0.12.2005 року та „ Про внесення змін до Закону України „ Про Держа вний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 р оку, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного орг ану законодавчої влади - Ве рховної Ради України. Консти туція України не встановлює пріоритету в застосуванні то го чи іншого закону, в тому чис лі залежно від предмета прав ового регулювання. Немає так ого закону України, який би ре гулював питання подолання ко лізії норм законів, що мають о днакову юридичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: „Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відпо відності з діючим законодавс твом та не мали підстав здійс нювати позивачу щомісячні до плати до пенсії, оскільки до 15 .03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» була зупинена, а з 15.03.200 6 року здійснення доплат, визн ачено у інший спосіб, тобто по ставлено в залежність від ви конання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Дер жавний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу до плати до пенсії за 2007 рік, суд в важає їх частково підлягаючи ми задоволенню, з таких підст ав.

Відповідно до статт і 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» поз ивач має право на отримання д ержавної соціальної підтрим ки, а саме підвищення до пенсі ї на 30% мінімальної пенсії за в іком.

Пунктом 12 статті 71 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 (в ред акції, чинній на час виникнен ня правовідносин) дію статті 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» було зупинено.

Рішенням Конституці йного Суду України від 09.07.2007 рок у № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано т акими, що не відповідають Кон ституції України (є неконсти туційними) положення, зокрем а, пункту 12 статті 71 Закону Укра їни «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції Україн и закони, інші правові акти аб о їх окремі положення, що визн ачені неконституційними, втр ачають чинність з дня ухвале ння Конституційним Судом Укр аїни рішення про їх неконсти туційність. Рішення Конститу ційного Суду України від 09.07.2007 р оку зворотної дії в часі не ма є, відтак на період до 09.07.2007 не по ширюється, тому задоволенню підлягають вимоги позивачки лише за період з 09.07.2007 року по 31.12. 2007.

Щодо розрахункової в еличини мінімальної пенсії з а віком, з якої необхідно раху вати підвищення до пенсії ді тям війни в розмірі 30%, суд прих одить до наступних висновків .

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конс титуційні права і свободи лю дини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків , передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаєт ься звуження змісту та обсяг у існуючих прав і свобод.

Вказана норма конкре тизована в частині 2 статті 3 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», де зазн ачено, що державні гарантії д ітям війни, встановлені цим З аконом, не можуть бути обмеже ні або скасовані іншими норм ативно-правовими актами.

Відповідно до частин и 1 статті 28 Закону України «Пр о загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» № 1058 ІV від 09.07.03 (в редакції, чинній на час виникнення правовідноси н) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чолов іків 25, а у жінок - 20 років страхо вого стажу встановлюється у розмірі прожиткового мініму му для осіб, які втратили прац ездатність.

При цьому, частиною 3 с татті 28 цього ж Закону передба чено, що мінімальний розмір п енсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті , застосовується виключно дл я визначення розмірів пенсій , призначених згідно з цим Зак оном.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про за гальнообов'язкове державне п енсійне страхування» є єдини м законодавчим актом, який ви значає розмір мінімальної пе нсії за віком, та зважаючи на п озицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до як ої держава не може посилатис я на відсутність певного нор мативного акту, який визнача є механізм реалізації прав т а свобод громадян, закріплен их у конституційних та інших актах, а громадяни повинні ма ти змогу покладатися на зобо в'язання взяті державою, наві ть якщо такі зобов'язання міс тяться у законодавчому акті, який загалом не має автомати чної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 v an Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст атті 28 Закону України «Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування» для розр ахунку зазначеного підвищен ня дітям війни. Крім того, в да ному випадку мінімальний роз мір пенсії за віком використ овується не для визначення р озміру будь-якої пенсії, а лиш е як розрахункова величина д ля визначення розміру щоміся чної доплати до пенсії, перед баченої Законом України «Про соціальний захист дітей вій ни», оскільки цей Закон перед бачає в якості критерію визн ачення розміру щомісячної до плати до пенсії саме із розра хунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не супе речить вимогам частини 3 стат ті 28 Закону України «Про загал ьнообов'язкове державне пенс ійне страхування».

Пенсійний фонд Украї ни діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України » та здійснює свої повноваже ння на підставі пункту 15 даног о Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Ві дповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове держ авне пенсійне страхування» р ішення про призначення та пе рерахунок пенсії приймаєтьс я районними управліннями Пен сійного фонду України за міс цем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управляння Пенсійного фонд у України в Решетилівському районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, су д вважає Управляння Пенсійно го фонду України в Решетилів ському районі Полтавської об ласті належним відповідачем по даній справі.

Статтею 62 Закону Украї ни «Про Державний бюджет на 200 7 рік» затверджено на 2007 рік про житковий мінімум для осіб, як і втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 г ривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» з урахува нням ч. 1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування» по зивачу в 2007 році підлягали вип латі:

липень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

серпень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

вересень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

жовтень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53грн.;

листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;

грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;

всього за 2007 рік: 742,65 грн.

Всупереч вказаним нор мам закону у 2007 році нарахуван ня та виплата зазначеного пі двищення до пенсії категорії дітей війни органами Пенсій ного фонду не здійснювалися, у зв'язку з чим позивачем не о тримано у 2007 році з 9 липня по 31 г рудня - 742,65 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про не обхідність зобов'язати Управ ляння Пенсійного фонду Украї ни в Решетилівському районі Полтавської області здійсни ти перерахунок пенсії позива чеві за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 з пі двищенням пенсії на 30 % з розмі ру мінімальної пенсії за вік ом, встановленого частиною 1 с татті 28 Закону України «Про за гальнообов'язкове державне п енсійне страхування», та про вести відповідні виплати.

Стосовно позовних вимог що до нарахування та виплати до плати до пенсії за 2008 -2009 роки, су д вважає їх такими, що підляга ють частковому задоволенню з таких підстав:

Згідно п. 41 розділу ІІ З акону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України» текст статт і 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» бул о викладено в такій редакції :

«Дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Зако ну України «Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту») до пенсії аб о щомісячного довічного грош ового утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, вип лачується підвищення у розмі рі надбавки, встановленої дл я учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отри мання підвищення до пенсії а бо щомісячного довічного гро шового утримання чи державно ї соціальної допомоги, що вип лачується замість пенсії, ві дповідно до цього Закону та З акону України «Про статус ве теранів війни, гарантії їх со ціального захисту» дане підв ищення провадиться за їх виб ором згідно з одним із законі в».

Рішенням Конститу ційного Суду України від 22.05.2008 р оку № 10-рп/2008 положення п. 41 розді лу ІІ Закону України «Про дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України» визна но таким, що не відповідає Кон ституції України (є неконсти туційним).

Рішення Конституцій ного Суду України мають прею диціальне значення для судів загальної юрисдикції при ро згляді ними позовів у зв' яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень закону, що визнані неконстит уційними. Рішення Конституці йного Суду України є обов' я зковим до виконання на терит орії України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ч.2 ст. 152 Констит уції України закони, інші пра вові акти або їх окремі полож ення, що визнані неконституц ійними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційни м Судом України рішення про ї х неконституційність.

Виходячи з положень ч .2 ст. 152 Конституції України та зазначеного вище рішення Кон ституційного Суду України, у правління Пенсійного фонду У країни в Решетилівському рай оні Полтавської області, поч инаючи з 22.05.2008 року, тобто з моме нту ухвалення Конституційни м Судом України рішення № 10-рп /2008, мав діяти відповідно до вим ог ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» і нараховувати та здійснюва ти виплату позивачеві передб аченого цим законом підвищен ня до пенсії.

Таким же чином відпов ідач повинен був діяти і з про тягом періоду з 01 січня по 30 вер есня 2009 року, оскільки протяго м цього періоду зміни до ст. 6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни» не внос илися.

Судом встановлено, що, почи наючи з 01.01.2008 року і по 31.12.2008 року в ідповідачем було здійснено нарахування та виплату пози вачеві підвищення до пенсії згідно п. 41 розділу ІІ Закону У країни «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». При цьому в травні 2008 року розмір такого підвище ння становив 48,10 грн., в червні - 48,10 грн., в липні - 48,20 грн., в серпн і - 48,20 грн., у вересні - 48,20 грн., у жовтні - 49,80 грн., у листопаді - 49,80 грн. та в грудні - 49,80 грн. Прот ягом січня - вересня 2009 року т аке підвищення здійснювалос я в розмірі 49,80 грн/міс.

Між тим нарахуван ня та виплата відповідачем п озивачеві відповідного підв ищення до пенсії у 2008 році до 22.05 .2008 року відповідно до п. 41 розді лу ІІ Закону України «Про дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України» суд н е може визнати незаконним, ос кільки ці дії відповідача ві дповідали вимогам діючих нор м законів, і приходить до висн овку, що позовні вимоги в част ині нарахування та здійсненн я доплати до пенсії згідно ви мог 6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни» в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року з адоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання що до порядку здійснення виплат , суд виходить з необхідності застосування до спірних пра вовідносин положень ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов »язкове державне пенсійне ст рахування», згідно якої міні мальний розмір пенсії за вік ом встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для ос іб, які втратили працездатні сть, визначеного Законом. При цьому суд відхиляє доводи ві дповідача щодо відсутності п ідстав для застосування до с пірних правовідносин полож ень ст. 28 Закону України «Про з агальнообов' язкове держав не пенсійне страхування» та неврегульованість на законо давчому рівні порядку здійсн ення спірних доплат, оскільк и обома сторонами не запереч ується те, що згідно ст. 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» позивач ма є право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімал ьної пенсії за віком. Згідно ч инного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правил ами, передбаченими ст. 28 Закон у України «Про загальнообов» язкове державне пенсійне стр ахування», іншого нормативно -правового акта, який би визна чав цей розмір, або встановлю вав інший розмір, немає.

Доводи відповідача щодо н еможливості застосування до спірних правовідносин полож ень 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» з тих м іркувань, що визначений абза цом 1 частини 1 цієї статті мін імальний розмір пенсії за ві ком застосовується виключно для визначення розмірів пен сії, призначеної згідно з цим Законом, суд вважає необґрун тованими з огляду на вищевик ладене та з тих міркувань, що в ідсутність іншого мінімальн ого розміру пенсії за віком н е є підставою для відмови в ре алізації позивачем конститу ційної гарантії, встановлено ї ст. 46 Конституції України, та права на отримання доплати д о пенсії, передбаченої 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни».

Отже, із врахуванням мініма льного розміру пенсії за вік ом відповідач повинен був на рахувати та виплатити позива чеві згідно Закону України « Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії в такому розмірі:

у 2008 році:

- травень - 481 х 30% = 144,3 грн.;

- червень - 481 х 30% = 144,3 грн.;

- липень - 482 х 30% = 144,6 грн.;

- серпень - 482 х 30% = 144,6 грн.;

- вересень - 482 х 30% = 144,6 грн.;

- жовтень - 498 х 30% = 149,4 грн.;

- листопад - 498 х 30% = 149,4 грн.;

- грудень - 498 х 30% = 149,4 грн., а всьог о за 2008 рік - 1170,60 грн;

у 2009 році:

- січень - 498 х 30% = 149,4 гр н.;

- лютий - 498 х 30% = 149,4 грн .;

- березень - 498 х 30% = 149,4 грн.;

- квітень - 498 х 30% = 149,4 г рн.;

- травень - 498 х 30% = 149,4 г рн.;

- червень - 498 х 30% = 149,4 г рн.;

- липень - 498 х 30% = 149,4 грн.;

- серпень - 498 х 30% = 149,4 грн.;

- вересень - 498 х 30% = 149,4 грн., а вс ього за 9 міс. - 1344,60 грн.

При цьому суд виходить з роз міру прожиткового мінімуму, визначеного ст. 54 ЗУ «Про держ авний бюджет України на 2009 рік », де зазначено, що прожиткови й мінімум на 2009 рік встановлює ться в розмірах, що діяли у гру дні 2008 року, тобто в даному випа дку - 498 грн., а не 544 грн., як зазна чає позивач.

Всього за дев' ять місяців 2009 року відповідачем нарахов ано та виплачено позивачеві підвищення до пенсії в розмі рі:

49,8 х 9 = 448,20 грн.

Таким чином різниця в на лежному та фактично нарахова ному і виплаченому позивачев і розмірі підвищення до пенс ії у 2008 році становить:

- у травні - 144,3 - 48,1 = 96,2 грн.;

• у червні - 144,3 - 48,1 = 96,2 г рн.;

• у липні - 144,6 - 48,2 = 96,4 гр н.;

• у серпні - 144,6 - 48,2 = 96,4 г рн.;

• у вересні - 144,6 - 48,2 = 96,4 гр н.;

• у жовтні - 149,4 - 49,8 = 96,6 г рн.;

• у листопаді - 149,4 - 49,8 = 96 ,6 грн.;

• у грудні - 149,4 - 49,8 = 96,6 грн .;

Всього за 2008 рік позивачеві н е доплачено підвищення до пе нсії згідно Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в загальному розмірі 771,4 грн.

Різниця в належному та фак тично нарахованому і виплаче ному позивачеві розмірі підв ищення до пенсії у 2009 році стан овить:

1344,60 - 448,20 = 896,4 грн.

Ця сума, а також не нарахова не та невиплачене підвищення до пенсії за 2008 рік у розмірі 771, 4 грн. підлягають нарахуванню та виплаті позивачеві.

Суд також відхиляє дово ди відповідача щодо невизнач еності на законодавчому рівн і питання щодо органу, на яки й покладено обов' язок здійс нення виплат підвищення до п енсії особам, що мають статус дітей війни.

Відповідно до Положення пр о Пенсійний фонд України, зат вердженого Указом Президент а України від 01.03.2002 року № 121/2001 Пен сійний фонд України здійснює свої повноваження через ств орені в установленому порядк у його територіальні управлі ння. Згідно Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» рішення про призначення та п ерерахунок пенсій приймають ся районними управліннями Пе нсійного фонду України за мі сцем проживання пенсіонерів .

Таким чином, обов' язок по н арахуванню та виплаті підвищ ення до пенсії позивача, пере дбаченої 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни», покладено на УПФУ в Реше тилівському районі Полтавсь кої області.

Посилання відповідача на в ідсутність джерела фінансув ання спірного підвищення до пенсії суд також не приймає д о уваги і визнає їх безпідста вними, оскільки відсутність коштів не може бути обґрунту ванням правомірності невико нання своїх законних та конс титуційних зобов' язань пер ед позивачем.

Право позивача на отриманн я зазначеного підвищення гар антоване ч.2 ст. 6, ст. 22, ч.1 ст. 46 Кон ституції України, статтею 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни», а обов' язок відповідача здійснити н арахування та виплату позива чці цього підвищення до пенс ії, крім того, визначається і З аконом України «Про загально обов' язкове державне пенсі йне страхування» та Положенн ям про Пенсійний фонд Україн и.

Крім того, відповідачем в по рушення вимог ч.2 ст. 71 КАС Украї ни не доведено та не надано су ду доказів щодо вчинення буд ь-яких дій для забезпечення в иконання покладеного на ньог о обов' язку щодо нарахуванн я та виплати позивачеві підв ищення до пенсії у розмірі 30% м інімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у в ідповідача, який не вчинив жо дної дії щодо їх отримання дл я забезпечення виконання сво їх зобов' язань, не є підстав ою для відмови в задоволенні позову та визнання правомір ним дій або бездіяльності ві дповідача.

Суд відхиляє доводи відпов ідача щодо порушення позивач ем строку звернення до суду, в иходячи з положень ч.2 ст. 46 ЗУ « Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування », яка визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вин и органу, що призначає і випла чує пенсію, виплачуються за м инулий час без обмеження буд ь-яким строком. Крім того суд в важає, що порушення прав пози вача, за захистом яких він зве рнувся до суду, тривало з 09.07.2007 р оку до 30.06.2009 року.

Таким чином суд не вбачає п ропущення позивачем строку з вернення до суду за захистом свого права щодо отримання п ідвищення до пенсії, передба ченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни».

Разом з тим, суд виход ить з того, що перерахунок пен сії здійснюється органами Пе нсійного фонду України в пор ядку, встановленому чинним з аконодавством, на підставі д окументів, наявних у пенсійн ій справі, з урахуванням вимо г статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування» щодо індексації пенсійних виплат , тому суд не може перебирати н а себе функцію здійснення пе рерахунку та нарахування пен сії, покладену законодавство м на зазначені органи, і не мож е зобов'язати управління нар ахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розм ірі, а може зобов'язати лише зд ійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог з аконодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнен ня конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають.

Зі змісту позовної заяви в бачається, що в даному спорі ф актично оскаржується бездія льність управління Пенсійн ого фонду України щодо не нар ахування зазначеного підвищ ення до пенсії.

Згідно з частиною 2 с татті 11 Кодексу адміністрати вного судочинства України з метою повного захисту прав т а інтересів позивача, суд вва жає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бе здіяльність даного управлін ня протиправною, в частині не нарахування підвищення до п енсії, передбаченого ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», з розміру , встановленого ст. 28 Закону Ук раїни «Про загальнообов'язко ве пенсійне страхування», за період з 09 липня по 31 грудня 2007р оку та з 22 травня 2008 року по 30 вер есня 2009 року.

Згідно з вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністра тивного судочинства України , якщо адміністративний позо в задоволено частково, судов і витрати, здійснені позивач ем, присуджуються йому відпо відно до задоволених вимог.

На підставі викладен ого, керуючись статтею 64 Конст итуції України, статтями 3, 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни», статтям и 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністра тивного судочинства України , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний по зов ОСОБА_1 до Управління Пенсійног о фонду України в Решетилівс ькому районі Полтавської обл асті про визнання неправомірними дій та стягн ення недоплаченої щомісячно ї державної соціальної допом оги дитини війни - задовольни ти частково.

Визнати бездіяльніс ть Управління Пенсійного фон ду України в Решетилівському районі Полтавської області протиправною, в ча стині не нарахування підвище ння до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» за період з 9 липня по 31 груд ня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Р ешетилівському районі Полта вської області зд ійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвище нням її на 30% мінімальної пенс ії за віком з розміру, встанов леного частиною 1 статті 28 Зак ону України «Про загальнообо в'язкове державне пенсійне с трахування», та провести від повідні виплати за 2007 рік з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з а 2008-2009 роки з 22 травня 2008 року по 30 в ересня 2009 року з урахува нням проведених виплат.

В іншій частині позов них вимог відмовити.

Стягнути з Державн ого бюджету України на корис ть ОСОБА_1 витрати зі спла ти судового збору у розмірі 1 г рн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч астини 1 статті 254 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни набирає законної сили після закінчення строку под ання заяви про апеляційне ос карження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не б уло подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду через Полтавсь кий окружний адміністративн ий суд шляхом подачі заяви пр о апеляційне оскарження в 10-де нний термін з дня складання п останови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарже ння, в порядку, визначеному ст аттею 186 Кодексу адмініст ративного судочинства У країни.

Суддя В.М.Микитен ко